Про те, якими ми не є

1.

Це з них самих один
віршотворець сказав: крітяни
завжди брехливі, хижі звірі,
утробища ліниві
(До Тита 1:12).

Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити
робітників у свій виноградник.
Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого
виноградника.
А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці
на ринку,
та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам
вам.
Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме
зробив.
А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й
каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?
Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в
виноградник.
Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника:
Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.
І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по
динару взяли.
11. А взявши, вони почали нарікати на господаря,
кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що
витерпіли тягар дня та спекоту…
А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за
динарія згодився зо мною?
Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того,
що я добрий?
(Від Матвія 20:1-15)

3.

Бо єпископ мусить бути бездоганний, як
Божий доморядник, не самолюбний, не
гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не
корисливий,
але гостинний до приходнів, добролюбець,
поміркований, справедливий, побожний,
стриманий,
що тримається вірного слова згідно з
наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій
науці, і переконувати противних.
(До Тита 1:7-9)

4.

Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав
управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він
переводить маєток його.
І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе?
Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш
рядити.
І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли
пан управительство відійме від мене? Копати не можу,
просити соромлюсь.
Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли
буду я скинений із управительства.
І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й
питається першого: Скільки винен ти панові моєму?
А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми
ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.
А потім питається другого: А ти скільки винен? І той
відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось
розписку свою й напиши: вісімдесят.
І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро
вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж
сини світла.
(Від Луки 16:1-8)

Про те, якими ми не є

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.