Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання

1. Тема 6. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання Викладач доцент кафедри «фінанси, банківська справа та

Дисципліна «Бюджетна система»

2. План

Розподіл видаткових повноважень між рівнями
влади.
2. Розподіл доходів між ланками бюджетної
системи.
3. Моделі бюджетного вирівнювання.
4. Міжнародний досвід організації міжбюджетних
відносин.
1.

3.

Види міжбюджетних відносин

4.

5.

Характеристика сутності міжбюджетних відносин

6.

7.

Структура механізму міжбюджетних відносин

8.

9.

10.

11. Розподіл видаткових повноважень між рівнями влади

Принцип субсидаритету – видатки мають
здійснюватися з бюджету того рівня, який
найбільш наближений до кінцевого споживача
послуг, з урахуванням економічної ефективності
цих видатків.

12. Розподіл видаткових повноважень між рівнями влади

Повноваження органів влади:
неделеговані повноваження (оборона, правопорядок,
органи державної влади і т.ін.), фінансуються
виключно з Державного бюджету;
власні повноваження (функції місцевої влади –
благоустрій населених пунктів, комунальне
господарство і т.ін.) – фінансується виключно з
місцевих бюджетів;
делеговані повноваження (функції держави, що
передаються місцевій владі – освіта, соціальний захист,
охорона здоров’я і т.д.) – фінансується з місцевих
бюджетів.

13. Розподіл видаткових повноважень між рівнями влади

Державний бюджет:
національна оборона;
наука;
правопорядок;
ВНЗ;
охорона здоров’я (загальнодержавні клініки);
культура (заклади загальнодержавного значення);
заповідники;
державні програми;
державне управління (ВРУ, КМУ, Секретаріат
Президента, державні адміністрації і т.ін.)
соціальний захист (пенсії)

14. Розподіл видаткових повноважень між рівнями влади

Обласний бюджет:
освіта (якщо послуги надаються учням зі всього
регіону);
охорона здоров’я (обласні лікарні);
культура (заклади обласного значення);
соціальне забезпечення (будинки-інтернати,
притулки);
обласні програми і заходи;
місцеве самоврядування (обласна рада)

15. Розподіл видаткових повноважень між рівнями влади

Районний бюджет:
загальна середня освіта;
охорона здоров’я (районні та дільничні лікарні);
культура (заклади районного значення і школи
естетичного виховання дітей);
соціальний захист (житлові субсидії, пільги
ветеранам війни та праці, допомога сім’ям з
дітьми);
районні програми і заходи;
місцеве самоврядування (районна рада)

16. Розподіл видаткових повноважень між рівнями влади

Міський/сільський/селищний бюджет:
делеговані
дошкільна і початкова середня освіта;
охорона здоров’я (амбулаторії і ФАПи);
культура (місцеві);
місцеве самоврядування (місцева рада)

17. Розподіл видаткових повноважень між рівнями влади

Міський/сільський/селищний бюджет:
власні
благоустрій (озеленення, цвинтарі, освітлення і
прибирання вулиць);
місцевий транспорт;
комунальне господарство (водопостачання,
теплопостачання, обслуговування житлових
будинків) ;
заходи місцевого значення;
місцеві ЗМІ

18. Розподіл доходів між ланками бюджетної системи

Принципи розподілу доходів між бюджетами
різних рівнів:
1. Забезпечення надійної фінансової бази для
фінансування делегованих повноважень (до
місцевих бюджетів мають зараховуватися
найбільш стабільні джерела доходів)
2. Для проведення єдиної податкової політики –
централізація найбільш впливових в плані
макроекономічного регулювання доходів у
державному бюджеті.

19. Розподіл доходів між ланками бюджетної системи

Кошики доходів місцевих бюджетів:
1. 1-й кошик – доходи, що враховуються при
визначенні міжбюджетних трансфертів –
призначенні для фінансування делегованих
повноважень.
2. 2-й кошик – доходи, що не враховуються при
визначенні міжбюджетних трансфертів –
призначенні для фінансування власних
повноважень.

20. Розподіл доходів між ланками бюджетної системи

Державний бюджет:
1. ПДВ
2. Податок на прибуток (крім підприємств
комунальної власності; крім м.Київ)
3. Акцизний податок (крім АРК)
4. Платежі за ресурси загальнодержавного значення
(крім плати за землю)

21. Розподіл доходів між ланками бюджетної системи

Обласний бюджет:
1. 25% прибуткового податку з доходів фізичних
осіб
2. 25% плати за землю
3. Плата за ліцензії на провадження певних видів
діяльності, які видає облдержадміністрація

22. Розподіл доходів між ланками бюджетної системи

Районний бюджет:
1. 50% прибуткового податку з доходів фізичних
осіб
2. 15% плати за землю
3. Плата за ліцензії на провадження певних видів
діяльності, які видає райдержадміністрація
4. Плата за державну реєстрацію суб’єктів
підприємницької діяльності
5. Надходження адміністративних штрафів

23. Розподіл доходів між ланками бюджетної системи

Районний бюджет:
1. 50% прибуткового податку з доходів фізичних
осіб
2. 15% плати за землю
3. Плата за ліцензії на провадження певних видів
діяльності, які видає райдержадміністрація
4. Плата за державну реєстрацію суб’єктів
підприємницької діяльності
5. Надходження адміністративних штрафів

24. Розподіл доходів між ланками бюджетної системи

Бюджети територіальних громад:
1-й кошик:
1. 25% прибуткового податку з доходів фізичних
осіб (100% м.Київ, м.Севастополь, 75% - міста
обласного значення)
2. Єдиний податок (в частині, належній місцевим
бюджетам: з фізичних осіб – 43%, з юридичних –
23%)
3. Плата за ліцензії на провадження певних видів
діяльності, які видає місцева рада
4. Надходження адміністративних штрафів
5. Державне мито

25. Розподіл доходів між ланками бюджетної системи

Бюджети територіальних громад:
2-й кошик:
1. 60% плати за землю (100% м.Київ, м.Севастополь,
75% - міста обласного значення)
2. Місцеві податки та збори
3. Податок на прибуток підприємств комунальної
власності (всіх форм власності у м.Київ)
4. Платежі за ресурси місцевого значення

26. Моделі бюджетного вирівнювання

Бюджетне вирівнювання – система передачі
частки коштів від одного бюджету іншому, для
збалансування доходів і видатків, призначених
для фінансування делегованих повноважень

27. Моделі бюджетного вирівнювання

Моделі:
1. Бюджетне регулювання (до кожного регіону існує
індивідуальний підхід, який полягає у
встановленні диференційованих нормативів
відрахувань від загальнодержавних податків і
зборів – від 0% в економічно розвинених регіонах
до 100% в депресивних)
2. Формульного підходу (доходи зараховуються за
єдиними правилами, вирівнювання здійснюється
шляхом надання міжбюджетних трансфертів, які
розраховуються за спеціальною формулою)

28. Моделі бюджетного вирівнювання

Моделі:
1. Бюджетного регулювання (до кожного регіону
існує індивідуальний підхід, який полягає у
встановленні диференційованих нормативів
відрахувань від загальнодержавних податків і
зборів – від 0% в економічно розвинених регіонах
до 100% в депресивних)
2. Формульного підходу (доходи зараховуються за
єдиними правилами, вирівнювання здійснюється
шляхом надання міжбюджетних трансфертів, які
розраховуються за спеціальною формулою)

29. Моделі бюджетного вирівнювання

Бюджетне регулювання:
використовувалося в Україні до затвердження
Бюджетного кодексу;
передбачало поділ дохідних джерел на закріплені за
місцевими бюджетами і т.зв. регулюючі;
в якості регулюючих виступали ПДВ, акцизний збір,
податок на прибуток, прибутковий податок з доходів
громадян;
норми відрахувань від регулюючих доходів
відрізнялися для кожного з регіонів і складали 0100%;
процес визначення норм відрахувань визначався
суб’єктивно для кожного з регіонів Мінфіном, що
викликало нарікання і звинувачення в упередженому
ставлені.

30. Моделі бюджетного вирівнювання

Формульний підхід:
введений в Україні у 2001 році з прийняттям
Бюджетного кодексу;
полягає у єдиному для всіх регіоні механізмі
визначення міжбюджетних трансфертів, як
єдиного інструменту фінансового вирівнювання;
для розрахунку величини міжбюджетних
трансфертів застосовується спеціальна формула,
на основі якої оцінюється податкоспроможність
території та необхідна бюджетна забезпеченість
жителів регіону соціальними послугами.

31. Моделі бюджетного вирівнювання

Податкоспроможність території (регіону):
Оцінюється за індексом податкоспроможності.
Він визначається:
I пcr
Д1 Д 2 Д 3
3 Ч нr
де Д1…3 – доходи регіону (І кошик) за попередні 3 роки
Чнr – чисельність населення r-того регіону

32. Моделі бюджетного вирівнювання

Індекс податкоспроможності території
лишається незмінним на протязі 3-х років з
метою стимулювання місцевих органів влади до
нарощування бюджетних доходів на своїх
територіях.

33. Моделі бюджетного вирівнювання

Планові доходи (І кошик) r-того регіону:
Д1кr І псr Ч нr
Д1…3 – доходи регіону (І кошик) за попередні 3 роки
Чнr – чисельність населення r-того регіону

34. Моделі бюджетного вирівнювання

Бюджетна забезпеченість жителів регіону
соціальними послугами оцінюється за
допомогою нормативів бюджетної
забезпеченості, як грошового виразу витрат на
певну бюджетну галузь в розрахунку на 1 жителя
(в освіті – на 1 учня).
Нормативи бюджетної забезпеченості
розраховуються Мінфіном в розрізі бюджетних
галузей і є єдиними по всій території України.

35. Моделі бюджетного вирівнювання

Нормативні видатки на певну бюджетну галузь
для r-того регіону визначається як:
В jr Н бзj Ч нr К j
де Вjr – видатки на j-ту галузь в r-тому регіоні
Нбзj – норматив бюджетної забезпеченості у j-тій
галузі
Чнr – чисельність населення r-того регіону
Kj – корегуючі коефіцієнти для j-тої галузі

36. Моделі бюджетного вирівнювання

Видатки на виконання делегованих
повноважень для r-того регіону визначаються
як:
n
В r В jr
j 1
де n – кількість бюджетних галузей

37. Моделі бюджетного вирівнювання

Розмір міжбюджетних трансфертів для r-того регіону
визначаються як:
МТ r В r Д1кr
( Видатки на виконання делегованих повноважень - Планові доходи (І кошик) r-того регіону)
Якщо МТr > 0, Державний бюджет на дану суму надає
місцевому бюджету дотацію
Якщо МТr < 0, місцевий бюджет здійснює
перерахування на вказану суму у Державний бюджет
Таким чином “багаті” регіони поступаються частиною
своїх доходів на користь “бідних”

38. Моделі бюджетного вирівнювання

Окрім дотацій та перерахувань застосовуються інші
міжбюджетні трансферти – субвенції:
субвенція на здійснення програм соціального захисту
(пільги ветеранам війни та праці, допомога сім’ям з
дітьми, житлові субсидії);
субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів
місцевого самоврядування на виконання власних
повноважень внаслідок надання пільг, встановлених
державою;
субвенція на виконання інвестиційних проектів (до
бюджету розвитку);
субвенції на утримання об'єктів спільного
користування (між місцевими бюджетами одного
рівня);
інші субвенції.

39.

40. Міжнародний досвід організації міжбюджетних відносин