Нормована годівля свиней

1. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

НОРМОВАНА ГОДІВЛЯ СВИНЕЙ
ГОЛОДЮК І.П. – к.с.-г.н., доцент кафедри годівлі тварин і технології кормів

2.

ПЛАН
1. Біологічні особливості свиней.
2. Особливості годівлі кнурів-плідників.
3. Раціональна годівля холостих, поросних та підсисних
свиноматок.
4. Годівля молодняку свиней.
5. Відгодівля свиней.

3.

1. Б І О Л О Г І Ч Н І О С О Б Л И В О С Т І С В И Н Е Й
Всеїдність
Будова ШКТ
Багатоплідність
Адаптаційна
здатність
Великоплідність
Вихід та якість
свинини
Скороспілість
Висока оплата корму
продукцією
Короткий період
поросності

4.

а) б у д о в а ш л у н к о в о - к и ш к о в о г о т р а к т у
Тонкий відділ кишечнику
12-пала кишка
Пряма кишка
Сечовий міхур
Стравохід
Сліпа кишка
Шлунок
Ободова кишка

5.

б) в с е ї д н і с т ь
Вміст клітковини у раціонах свиней, % від СР раціону
Молодняк свиней – 4-5%
Дорослі свині – до 12%
Надлишок клітковини
Нестача клітковини
Погіршується травлення
Погіршується моторика
шлунково-кишкового тракту

6.

7.

в) к о р о т к и й п е р і о д п о р о с н о с т і
Період поросності – 114-115 діб, що дає можливість
одержувати від свиноматки по 2-2,2 опороси за рік.

8.

г) б а г а т о п л і д н і с т ь
(в середньому 8-12 поросят у гнізді)
Біологічна межа багатоплідності у свиней – 30 поросят за опорос.
При 114-116-денній тривалості поросності та скороченню
підсисного періоду до 26-36 днів від свиноматки щорічно
можна одержувати 2-2,2 опороси та вирощувати по 20-24
поросят.
Найбільш висока по життєва багатоплідність зареєстрована в Угорщині,
де свиноматка за 22 роки життя при 46 опоросах дала 416 поросят.

9.

д) в е л и к о п л і д н і с т ь
Поросята народжуються живою масою 1,0-1,3 кг, а до 8-10місячного віку вона може збільшуватися у 100 разів.

10.

е) с к о р о с п і л і с т ь
При оптимальних умовах годівлі та утримання молодняк у
віці 8-9 міс. досягає статевої зрілості, його можна
використовувати для відтворення стада. За цієї умови
перший опорос свиноматок буде у віці 12-13 місяців.
При збалансованій годівлі та належних умовах утримання
молодняк свиней досягає живої маси 100 кг за 6-6,5 міс.
Завдяки високій скоростиглості та багатоплідності від
кожної свиноматки, наявної у господарстві на початок
року, при вирощуванні і відгодівлі приплоду можна
одержувати щорічно по 20 ц і більше свинини.

11.

є) в и с о к а о п л а т а к о р м у п р о д у к ц і є ю
Затрати корму на 1 кг приросту:
с в и н і – 3,5-4,0 корм. од.
(при інтенсивних технологіях – 2,2-2,5 корм. од.);
м о л о д н я к В Р Х – 6,5-8 корм. од.;
в і в ц і – до 7,5-12 корм. од.

12.

ж) в и х і д т а я к і с т ь с в и н и н и
Забійний вихід:
у свиней
– 75-82%;
у худоби
– 50-60%;
у овець
– 44-52%.
Білок м'яса свиней засвоюється організмом людини
на 90-95%.

13.

з) ш и р о к а а д а п т а ц і й н а з д а т н і с т ь
Основні породи свиней в Україні

14.

ТИПИ ГОДІВЛІ СВИНЕЙ
ТИП ГОДІВЛІ
(за вмістом концентрованих кормів у раціоні)
Повнораціонний концентратний (100%)
Концентратний (82%)
Концентратно-картопляний (65-77%)
Концентратно-коренеплідний (65-77%)

15.

2. ОСОБЛИВОСТІ ГОДІВЛІ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ
Показником біологічної повноцінності годівлі кнура є
кількість еякуляту яка в середньому становить 250 мл (100400 мл), залежно від віку, породних особливостей тощо (в
окремих випадках досягає 900-1000 мл).
Взяття сперми у кнура-плідника

16.

Норми годівлі кнура-плідника залежать:
вік;
жива маса;
інтенсивність використання.
Інтенсивне навантаження (садок на місяць):
для молодих кнурів – 12-16,
для кнурів старше 2 років – 20-25.
На 1 кормову одиницю – 120-130 г перетравного протеїну.

17.

КОРМИ ДЛЯ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ
дерть кукурудзяна, ячмінна, вівсяна, просяна, горохова;
висівки пшеничні;
лляна і соняшникова макуха;
молоко збиране;
м'ясне та м'ясо-кісткове борошно;
високоякісні зелені корми;
трав'яне борошно.

18.

СТРУКТУРА Р А Ц І О Н У Д Л Я К Н У Р А - П Л І Д Н И К А
концентровані корми – 75-85%, в т.ч. протеїнові – 30-35%;
соковиті корми – 10-15%;
корми тваринного походження – 6-8%;
трав'яне борошно – 3-5%.

19.

Склад повнораціонного комбікорму
для кнура-плідника:
овес
кукурудза
висівки пшеничні
соєвий або соняшниковий шріт
лляний шрот
трав'яне борошно
м'ясо-кісткове борошно
рибне борошно
дикальційфосфат
крейда
премікс
– 6%,
– 43-45%,
– 23-25%,
– 6,5%,
– 8%,
– 6%,
– 2%,
– 2,5%,
– 1,1%,
– 0,5%,
– 1,4%.

20.

ВОДЯНИСТІ
КОРМИ
ГРУБІ КОРМИ
Згодовування великих кількостей об'ємистих кормів
призводить до зниження статевої активності кнурів!
переповнюється травний канал;
ускладняється дихання;
порушується серцева діяльність.
посилюється депонування води у м'язах;
послаблюється скелетна мускулатура.

21.

Кнурам-плідникам не можна згодовувати корми:
гнилі;
мерзлі;
запліснявілі.
Годують кнурів-плідників двічі на добу в один і той самий
час.
Добова даванка корму не повинна перевищувати 2-3%
маси тіла кнура або становити 5-7 кг кормової суміші.
Для поліпшення смакових якостей та поїдання
концентратів і трав'яного борошна їх перед згодовуванням
зволожують водою або збираним молоком до консистенції
густої каші.

22.

ОСОБЛИВОСТІ УТРИМАННЯ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ
Утримують груповим способом і допускають до парування
не раніше як через 1,5-2,0 год. після годівлі.
Напувають без обмеження з автонапувалок.
Щодня організовують моціон по коловій доріжці на
відстань 1,5-2 км.
Для запобігання взаємному травмуванню, ікла в усіх
кнурів спилюють.
Регулярно розчищають і обрізують ратиці.
Систематично перевіряють вгодованість, поведінку, живу
масу кнурів регулярним зважуванням та визначають
якість їх сперми.

23.

3. Р А Ц І О Н А Л Ь Н А Г О Д І В Л Я С В И Н О М А Т О К
3.1. Г О Д І В Л Я Х О Л О С Т И Х С В И Н О М А Т О К
За 3-14 днів до парування чи штучного осіменіння норми
годівлі свиноматок збільшують на 20-30%.
Холостих свиноматок годують за нормами, встановленими
для перших 84 діб поросності.
Тваринам нижче середньої вгодованості норму годівлі
збільшують на 15-20%. Проте, ні в якому разі їх не
перегодовують, оскільки вони жиріють, у них знижується
запліднюваність, спостерігається висока смертність
зародків, а новонароджені поросята – дрібні, з низькою
життєздатністю.

24.

ДОБОВИЙ РАЦІОН ХОЛОСТОЇ СВИНОМАТКИ
(жива маса 200 кг) у зимовий період, кг:
суміш концкормів
трав'яне борошно
коренеплоди
знежирене молоко чи сколотини
– 2,5-3;
– до 1;
– 3-4;
– не < 1.

25.

Парувати свиноматок доцільно з 9-10-місячного віку, при
досягненні живої маси 120-130 кг.
Свинки не
закінчують
свого
розвитку,
від них
одержують
дрібних
поросят
Раннє
парування
Пізнє
парування
Знижується
інтенсивність
використання
тварин

26.

3.2. Г О Д І В Л Я П О Р О С Н И Х С В И Н О М А Т О К
Неповноцінна
годівля
Скупчене
утримання
свиноматок
упродовж І міс.
поросності
Причини загибелі
зародків на ранніх
стадіях розвитку та
народження слабких
поросят
Недоліки в
утриманні
Згодовування
недоброякісних
кормів

27.

Норми годівлі поросних свиноматок визначають:
жива маса;
вгодованість;
вік (до 2-ох років або старше);
період поросності (перші 84 днів чи останні 30 днів).
І період
(84 дн.)
1,2 к. од.
ІІ період
(30 дн.)
1,5-1,7 к. од.
Норми годівлі поросних
свиноматок, корм. од. на 100 кг
живої маси
Діагностика поросності
свиноматки

28.

Орієнтовні добові даванки кормів для
поросних свиноматок, кг /гол./добу:
Вид корму
Зернові
в т.ч. зернобобові
Коренеплоди
Силос комбінований
Трав'яне борошно
Зелена маса
Макуха соняшникова
Тваринні корми
Дріжджі кормові
Кількість
2,0-3,0
0,5-0,8
3,0-4,0
1,5-2,0
0,5-1,0
4,0-7,0
0,2-0,5
0,2-0,3
0,2-0,3

29.

КОНЦЕНТРАТНА СУМІШКА
(% за енергетичною поживністю):
дерть ячмінна – 40-45;
дерть кукурудзяна – 10-15;
дерть пшенична – 15-18;
дерть зернобобових (горох, соя, люпин) – 5-6;
шріт (соняшниковий, соєвий, лляний) – 2-3;
кормові дріжджі – 2-3.

30.

Протягом останнього місяця поросності у раціон
свиноматок вводять 0,5-1,0 кг пшеничних висівок:
профілактика запорів;
забезпечення нормальної роботи травного каналу.
Поросним свиноматкам слід згодовувати ті корми, які
вони споживатимуть у період лактації, щоб запобігти
розладу травлення після опоросу.
За 15 днів до опоросу кількість соковитих, зелених або
грубих кормів зменшують, одночасно збільшуючи частку
концентрованих кормів до 85%.
За 5-7 днів до опоросу рівень годівлі свиноматок поступово
зменшують (на день опоросу згодовують не більше 50%
кормів повного раціону):
не перевантажується травний канал тварини;
не здавлюються плоди;
не стимулюється передчасне утворення молока.

31.

За 2-3 доби до опоросу свиноматка починає непокоїтися, у
неї набрякає й опускається вим'я, збільшуються та
червоніють соски.
За добу до опоросу, а інколи й раніше, із сосків при
легкому надавлюванні виділяється молозиво.

32.

За 5-6 год. до опоросу їх зовсім не годують, а лише
напувають водою.
За 2-3 год. до опоросу свиноматки непокояться, риються у
підстилці, роблять із неї «гнізда», дуже часто лягають і
знову встають, ходять по станку.
У них з'являються потуги, які при нормальному опоросі
повторюються через кожні 5-20 хв. і супроводжуються
появою нового поросяти.

33.

ПІДГОТОВКА СВИНОМАТКИ ДО ОПОРОСУ:
чистий рушник для витирання рук;
10%-й розчин йоду;
чиста м'яка мішковину для обтирання новонароджених
поросят;
сухий ящик із м'якою підстилкою;
відро з теплою водою;
продезінфіковані ножиці для перерізання пуповини і
нитки для її перев'язування;
пристрій для дезінфекції рук після приймання кожного
поросяти й обмивання зовнішніх статевих органів
свиноматки після опоросу;
фарба для мічення новонароджених;
вага із кліткою для зважування поросят.

34.

Не рекомендується згодовувати поросним
свиноматкам:
макуха та шроти капустяних, бавовнику, конопель;
пивна дробина ;
брага.
Напувають досхочу водою, температура якої не нижче
10°С, оскільки холодна вода може стати причиною абортів
і народження мертвих поросят.
Узимку влаштовують моціон, а улітку на 4-6 год. їх випускають
на пасовище. В негоду (холод, спекотна погода, сніг, дощ)
моціон проводити не рекомендується.

35.

3.3. Г О Д І В Л Я П І Д С И С Н И Х С В И Н О М А Т О К
Норми годівлі підсисних свиноматок залежать:
жива маса;
вік;
кількість поросят в гнізді;
тривалість підсисного періоду.
На 100 кг живої маси повинно припадати 1,5 корм. од.
та додатково по 0,3-0,4 корм. од. на кожне порося.
На 1 кормову одиницю — 100-110 г перетравного протеїну.

36.

Новонароджене порося беруть на руки, обережно й швидко
очищають йому рот, ніс і вуха від слизу, що заважає
нормальному диханню, мішковиною витирають насухо все
його тіло, починаючи з голови. Потім на відстані 5-6 см від
черева перев'язують ниткою пуповину й відрізають її за 1-2
см від перев'язаного місця.
Місце зрізу змазують 10%-розчином йоду. Після цього
поросят поміщають у ящики із сухою, м'якою і теплою
підстилкою. Потім їх підсаджують до свиноматки для ссання
молозива.

37.

У день опоросу і протягом 12-18 год. після нього
свиноматкам випоюють тільки теплу воду (12-14°С), а
потім – рідку бовтанку, до складу якої входить (не більше)
500-800 г пшеничних висівок або вівсяної дерті, 30 г –
крейди та 20 г кухонної солі.
На ІІ добу після опоросу дають 1 кг висівок чи дерті та
поступово, протягом 6-10 діб (залежно від молочності та
стану вим'я у свиноматки) доводять раціон до норми.
Швидке переведення свиноматок на повний раціон у
перші дні після опоросу може призвести до утворення
надмірної кількості молока, яке поросята нездатні
виссати. Внаслідок цього свиноматка може захворіти на
мастит.
Для поступового збільшення молочності протягом перших
10-15 діб після опоросу свиноматкам корми дають у
вигляді рідкої бовтанки.

38.

За недостатньої молочності масажують вим'я, влітку
згодовують більше зеленої маси, взимку – інших
соковитих кормів.
МОЛОКОГІННІ КОРМИ
Молочні
відходи
Кормові Червона
Баштанні
буряки
морква
Люцерна
Вика
Конюшина

39.

4. Г О Д І В Л Я М О Л О Д Н Я К У С В И Н Е Й
Важливо своєчасно привчити кожне порося до «свого»
соска. Це сприяє спокійній їх поведінці, особливо в
момент виділення молока.
При привчанні поросят до певних сосків перед першою
годівлею їх мітять: на спинках ставлять порядковий номер
і ряд сосків (верхній ряд: В1, В2, В3 і т.д., нижній: Н1, Н2,
Н3 і т.д.). Підсаджують поросят до «своїх» сосків протягом
доби. Потім вони вже здатні самостійно їх відшукати і
ведуть себе під час годівлі спокійно.

40.

КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ
Перші 2-3 доби після
народження, коли
вони потрапляють у
нове середовище з
мінливою
температурою та
вологістю повітря.
Відлучення поросят,
коли вони позбавляються материнського
молока і повністю
переходять на
споживання інших
кормів.
І
період
ІІ
період
IV
період
ІІІ
період
5-7-а доба після
народження, коли
через дефіцит заліза
у молоці матері в
них може
розвинутись анемія.
Послаблення у 10денному віці
пасивного імунітету
(молозиво), а також
прорізування кутніх
зубів.

41.

Електричний ніж для
обрізання хвостів
Станок для кастрації
кнурців

42.

На 3-4-й день та на 15-20 день після
народження поросятам для профілактики анемії роблять підшкірні
ін'єкції препаратів:
фероглюкіну – 2 мл,
феродексу – 1,5 мл,
урзоферану – 5 мл, …
Профілактика анемії поросят

43.

Підгодівля поросят-сисунів здійснюється з спеціальних
коритець із кількома відділеннями.
Потовчена
крейда
Червона
глина
Деревне
вугілля
Підсмажений
ячмінь

44.

З 3-го дня у станок також ставлять корито із чистою
свіжою (t+12°С) питною водою, яку протягом дня
замінюють не менше 5-6 разів.
Від 5-6-денного віку поросят починають привчати до
споживання зернових та ін. кормів. Поросят-сисунів
підгодовують за певними схемами.
З 10-12 дня після народження поросят привчають до
поїдання соковитих кормів: червоної моркви, буряків,
гарбузів, які згодовують сирими після подрібнення.
Орієнтовна структура раціонів для поросят 2-4-міс. віку:
суміш концентрованих кормів
коренебульбоплоди
трав'яне борошно бобових
корми тваринного походження
– 70-80%,
– 10-20%,
– до 5%,
– 5-8%.

45.

5. В І Д Г О Д І В Л Я С В И Н Е Й
ВИДИ ВІДГОДІВЛІ СВИНЕЙ
Відгодівля – є заключним процесом виробництва
свинини, основна мета якого полягає в одержанні
максимального приросту живої маси тварин за короткий
період при мінімальних витратах кормів.
М'ясна відгодівля
Беконна відгодівля
Відгодівля до жирних кондицій

46.

М'ясна відгодівля свиней – метою якої є одержання від
молодняку високих приростів і м'ясних туш із соковитим ніжним
м'ясом та невеликою кількістю щільного підшкірного сала.
6-7 міс.
3-4-міс.
600-700 г/добу
30-40 кг
100-120 кг
Затрати на 1 кг приросту живої маси – не більше 4,0-4,5 к. од.
Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців – не більше 4 см

47.

Визначення товщини шпику та м'яса на живій свині
Ультразвукові прилади для вимірювання товщини шпику

48.

Беконна відгодівля – це особливий вид м'ясної
відгодівлі (мармурове м’ясо), при якому до якості
продукції (до тварин та кормів) ставлять певні вимоги.
7 міс.
2,5-3-міс.
600-700 г/добу
25-30 кг
80-105 кг
Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців – не більше 1,5-3,5 см
Кнурців обов'язково каструють не пізніше 4-місячного віку.

49.

Корми, які сприяють одержанню високоякісного бекону:
Ячмінь
Тритикале
Горох
Люпин
Вика
Просо
Корми, які негативно впливають на якість бекону:
Макуха
Рибне борошно
Меляса
Овес
Соя
Кукурудза Висівки

50.

Відгодівля свиней до жирних кондицій – головною метою
якої є нагромадження у тілі тварин жиру (відгодовують в
основному вуглеводистими кормами).
9-10 міс.
4 міс.
650-700 г/добу
40-45 кг
140-150 кг
Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців – не менше 7,0 см
Затрати на 1 кг приросту живої маси – не більше 5,0-5,5 корм. од.

51.

Сальна відгодівля
Вибракувані
свиноматки
90 діб
900-1000 г/добу
130-140 кг
200-220 кг
Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців – не менше 7,0 см
Підшкірне сало в туші становить не менше 50% її маси
Затрати на 1 кг приросту живої маси – не більше 6,0 корм. од.

52.

Приблизна кількість кормів для включення в раціон
свиней, кг/гол./добу
Групи свиней
Корми
поросні
матки
підсисні
матки
Зернові
Зернобобові
Коренеплоди
Картопля
Силос комбінований
Трав'яне борошно
Зелена маса бобових
Макуха
М'ясо-кісткове борошно
Рибне борошно
2,0-3,0
0,5-0,8
3,0-6,0
3,0-4,0
1,5-2,0
1,0-2,0
4,0-7,0
0,2-0,4
0,3-0,2
0,3-0,2
3,0-5,0
0,8-1,0
5,0-8,0
3,0-6,0
2,0-4,0
1,0-2,0
6,0-8,0
0,4-0,7
0,2-0,3
0,2-0,3
поросята молодняк на
відлучені відгодівлі
0,7-1,0
0,3
1,5-2,0
1,0-1,5
1,0-1,5
0,1-0,2
1,0
0,1
0,05-0,1
0,05-0,1
1,0-1,5
0,6
2,6
2,5
1,0-3,0
0,3-0,5
2,0-4,0
0,2-0,4
0,1-0,2
0,1-0,2

53.

Дякую за увагу!
Лекцію підготував доцент кафедри годівлі
тварин і технології кормів ГОЛОДЮК І.П.