Культура просвітництва (ХVІІ–ХVIІІ ст.)

1.

Історія української культури
КУЛЬТУРА ПРОСВІТНИЦТВА
(ХVІІ–ХVIІІ ст.)
Лекція 7
Доц. Бадєєва Л.І.
Факультет навчання іноземних громадян,
кафедра українознавства, ХНУРЕ
ХНУРЕ, кафедра українознавства,

2. Мета і завдання

Історія
культури
Історіяукраїнської
української
культури
Мета і завдання
РОЗКРИТИ основні засади Просвітництва;
Розглянути ідеї відомих мислителей;
аналізувати особливості розвитку мистецтва;
охарактеризувати розвиток української культури.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

3. План

Історія
культури
Історіяукраїнської
української
культури
План
• Витоки та основні засади Просвітництва.
• Ідеї Вольтера, Дідро, Руссо, Гердера.
• Особливості розвитку мистецтва доби
Просвітництва.
• Українська культура в ІІ пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

4. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія
української
культури
Історія
української
культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Батьківщиною Просвітництва вважається
Англія, де в другій половині XVII ст. під
впливом буржуазної революції зародилось
багато ідей, характерних для всієї епохи
Просвітництва. Свого розквіту
Просвітництво досягає в середині XVIII ст.
уже на французькому ґрунті.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

5. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
У XVII ст. в Західній Європі почався
загальний прогрес знань. Він був
викликаний потребами матеріального
виробництва, торгівлі та мореплавання.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

6. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Англієць Уїльям Гарвей (1578–1657)
першим відкрив кровообіг і став
засновником фізіології як науки.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

7. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Італійський фізик і математик
Еванджеліста Торічеллі (1608–1647)
винайшов барометр і дав основу науці
метеорології.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

8. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Наприкінці XVI – у першій половині XVII
століття було винайдено телескоп,
мікроскоп, ртутні термометри,
вдосконалено компас і годинник.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

9. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Підсумком у науковій революції XVII ст.
стали відкриття великого англійського
фізика, астронома і математика Ісаака
Ньютона (1643–1727). Ньютон відкрив
закон всесвітнього тяжіння.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

10. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Характерною рисою Просвітництва було
прагнення його представників до
перебудови всіх суспільних відносин на
основі розуму, рівності, справедливості,
що, на їх думку, випливає з самої
природи, прав людини. Просвітителі
проголосили культ розуму і природи.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

11. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Рушійною силою історичного розвитку
просвітителі вважали
розповсюдження передових ідей,
знань, а також поліпшення
морального стану суспільства.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

12. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія
культури
Історіяукраїнської
української
культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Просвітителі заперечили головний
постулат теологічного світобачення –
про божественну наперед визначеність
усього сущого. Просвітителі намагались
довести, що суб’єктом історії є не Бог, а
сама людина.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

13. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Але ідея Бога не була відкинута. Про
Бога згадують майже в усіх
філософських трактатах того часу.
Раціоналізм (як світоглядний принцип)
передбачав ідею Бога як гаранта
розумності світобудови та здатності
пізнавати її раціональним шляхом.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

14. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Не відкидаючи остаточно ідею Бога,
значна частина просвітителів
переосмислювала її в контексті деїзму
(від лат. деїз – бог). Ця форма віри, яка
виникла в епоху Просвітництва,
визнавала, що хоч Бог і існує в світі як
його першопричина, однак після
створення світу рух світотворення
здійснюється без його участі.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

15. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
У XVII ст. з ідеями Просвітництва
виступили філософи Бенедикт Спіноза
(1632–1677) в Нідерландах, Томас Гоббс
(1588–1679) і Джон Локк (1632–1704) в
Англії.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

16.

Історія
українськоїкультури
культури
Історія української
Витоки та основні засади
Просвітництва
Гоббс вважав, що люди рівні від природи.
Але в процесі розвитку виникає нерівність,
а нерівність сприяє взаємній недовірі, яка
призводить до війни. При відсутності
громадянського стану завжди є війна всіх
проти всіх, збиткова для всіх. Тому люди
шляхом договору об’єднались у державу.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

17. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія української культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Локк виступив теоретиком англійського
раціоналізму. У своїх працях він
дотримувався погляду, що людина не має
вродженого знання, як це доводили
попередні філософи, а добуває його з
практичної дії.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

18. Витоки та основні засади Просвітництва

Історія
культури
Історіяукраїнської
української
культури
Витоки та основні засади
Просвітництва
Локк був прихильником конституційної
монархії і за мету держави вважав
охорону свободи й природного права
людини на життя. До невід’ємних прав
людини Локк відносив три основні права:
на життя, свободу і власність.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

19. Ідеї Вольтера

Історія української культури
Ідеї Вольтера
Великий суспільний резонанс одержало
Просвітництво у Франції, яка у XVIII ст.
стала гегемоном духовного життя
Європи.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

20. Ідеї Вольтера

Історія української культури
Ідеї Вольтера
Найвидатнішим діячем
французького
Просвітництва був
Франсуа Марі Аруе,
відомий під псевдонімом
Вольтер (1694–1778).
Тому все XVIII ст.
називали «століттям
Вольтера».
ХНУРЕ, кафедра українознавства

21. Ідеї Вольтера

Йому не було рівних у викритті
недоліків, вад феодального
суспільства, абсолютистського
режиму, в зруйнуванні та подоланні
всякого роду забобонів. Вольтер
залишив після себе колосальну як за
обсягом (понад 70 томів творів), так і
за широтою жанрової палітри творчу
спадщину.

22. Ідеї Вольтера

Йому належить знаменита фраза:
«Всі жанри гарні, крім нудного».
«Якби Бога не було, – писав
Вольтер, – його належало б
вигадати».

23. Ідеї Вольтера

Як історик, автор ряду історичний праць.
Вольтер вимагав опори на точні джерела,
намагався вивчати культуру, взагалі
історію народу, а не тільки життя королів
і полководців. Він вірив у історичний
прогрес.

24. Ідеї Вольтера

Вольтер розробив ідею так званого
просвітницького абсолютизму, тобто
свої надії просвітитель покладав на
«освіченого монарха».

25. Ідеї Вольтера

Гостре перо Вольтера здобуло йому
всесвітню славу, його боялися навіть
королі. Недаремно самого Вольтера
сучасники називали «некоронованим
королем Європи», «королем філософів».

26. Ідеї Дідро

До найвидатніших
діячів французького
Просвітництва
належав Дені Дідро
(1713–1784).

27. Ідеї Дідро

Він прославився не тільки як критик і
громадський діяч, а й як талановитий
літератор і теоретик мистецтва.
Задовго до Чарльза Дарвіна він висловив
здогад про біологічну еволюцію.

28. Ідеї Дідро

Дідро – головний редактор і натхненник
знаменитої 35-томної «Енциклопедії або
тлумачного словника наук, мистецтв і
ремесел» (1751–1780), яка здобула
всесвітню славу.

29. Ідеї Руссо

Представником
радикального крила
французького
Просвітництва був
Жан Жак Руссо (1712–
1778). Він виступав
поборником права
людини на свободу,
рівність, щастя.

30. Ідеї Руссо

Вчення Руссо зводилось до вимоги
вивести суспільство зі стану загальної
зіпсованості моралі. На противагу
філософам, які вважали себелюбство
та егоїзм сумісними з суспільним
благом, Руссо вимагав підкорення
особистості благу суспільства.

31. Ідеї Монтеск’є

Поруч з Вольтером
«патріархом»
французького
Просвітництва
справедливо називають
письменника,
публіциста і філософа
Шарля Луї Монтеск’є
(1689–1755).

32. Ідеї Монтеск’є

У своїх творах він піддав критиці
феодально-абсолютистський лад Франції,
сформулював
ідеї
політичної
та
громадянської
свободи.
Монтеск’є
належить вислів: «Кожний народ має той
уряд, який заслуговує».

33. Ідеї Гердера

Друга половина XVIII ст. стала добою
бурхливого пробудження в масовій
свідомості інтересу до історії.

34. Ідеї Гердера

Якісно новим кроком у
розвитку проблеми
історизму стала діяльність
Йоганна Готфріда Гердера
(1744–1803) – німецького
просвітителя, великого
дослідника національних
культур, визначного
історіософа,
літературознавця.

35. Ідеї Гердера

Історичний прогрес людства Гердер
пов’язував з розвитком культури, до
якої відносив мову, мистецтво, науку,
релігію, сімейні стосунки, державне
управління, звичаї та традиції.

36. Ідеї Гердера

Цікаве висловлювання залишив Гердер
про мову: «Чи має нація щось дорожче,
ніж мова її батьків? У мові втілені всі її
думки, її традиції, її історія, релігія, основа
її життя, все її серце і душа. Позбавити
народ мови – значить позбавити його
єдиного вічного добра».

37. Особливості розвитку мистецтва

XVII ст. є часом видатних досягнень в
європейському мистецтві. Пануючими в
ньому стали два великі
загальноєвропейські стилі: бароко і
класицизм.

38. Особливості розвитку мистецтва

Терміном «бароко» (від італ.bаrоссо –
дивний, химерний) позначається
напрям західноєвропейської культури,
що сформувався, виник у 80–90-х рр.
XVI ст. в Італії після кризи Відродження
на основі творчого переосмислення
його естетичних принципів.

39. Особливості розвитку мистецтва

Найяскравіше цей
художній метод
проявився в
архітектурі. Барочні
будівлі відрізняються
грандіозністю,
урочистістю, для них
характерна складна,
примхлива, пишна
декоративність.

40. Особливості розвитку мистецтва

Для бароко притаманна
здатність поєднувати
непоєднуване –
умовність та
натуралістичну
конкретність, наївну
простоту та
ускладненість, фантазії
та реальності.

41. Особливості розвитку мистецтва

Барочному стилю
властиві зовнішній
блиск, парадність,
декоративність,
театральність,
прагнення до
екзотики,
нечуваного і
незвичайного.

42. Особливості розвитку мистецтва

Видатними представниками бароко у
живописі були італієць Мікеланджело
Караваджо (1573–1610) і голландець
Пітер Паусл Рубенс (1577–1640).

43. Особливості розвитку мистецтва

Як антитеза бароко виступає класицизм
(від лат. classicus –зразковий) – напрям
у європейській літературі та мистецтві у
XVII –на початку XIX ст. Він є
естетичним вираженням ідей
абсолютизму, тому склався і основний
розвиток одержав у Франції.

44. Особливості розвитку мистецтва

Основні принципи класицизму такі:
ментальність, наслідування античних
зразків, нормативність творчості,
раціоналізм, моралізаторство.

45. Особливості розвитку мистецтва

В архітектурі найяскравішим зразком
класицизму є ансамбль Версальського
палацу, збудований в 1668–1689 рр. за
наказом французького короля Людовіка
XIV.

46. Особливості розвитку мистецтва

Версаль
ський
палац

47. Особливості розвитку мистецтва

Основні споруди Версаля нагадували
своїми формами давньоримські будівлі з
величезними колонами, портиками,
скульптурами.
Взагалі XVII ст. увійшло в історію як
золоте століття живопису.

48. Особливості розвитку мистецтва

Рембрандт (16061669) по праву
вважається
справжньою
вершиною
голландського
реалізму.

49. Особливості розвитку мистецтва

Син мельника, він став автором 600
картин, 300 гравюр і близько 2 тисяч
малюнків. В 25 років став
найзнаменитішим художником. Новизна
картин Рембрандта полягала в
реалістичному зображенні людей з
різних прошарків суспільства, у
глибокому відображенні їх внутрішнього
духовного світу.

50. Особливості розвитку мистецтва

Будучи геніальним митцем світлотіні,
Рембрандт відкрив у живописі світло. У
славнозвісній картині митця «Повернення
блудного сина» (1668–1669) саме світлом
змальована вся гама людських почуттів –
пошуки, досягнення, зневіра, втрати,
знахідки.

51. Особливості розвитку мистецтва

Рембрандт
«Повернення
блудного
сина» (1668–
1669)

52. Особливості розвитку мистецтва

Вершиною музичної культури епохи
Просвітництва, безперечно, є творчість
Баха і Моцарта.

53. Особливості розвитку мистецтва

Великий німецький композитор і органіст
Йоганн Себастьян Бах (21.03.1685–
28.07.1750) створив сотні музичних
творів для церковного хору та
індивідуального співу, концертів для
оркестрів, п’єс для органа, скрипки,
флейти, клавесина.

54. Особливості розвитку мистецтва

Творчість Моцарта – вершина
європейської музики XVIII ст., що
відобразила передові ідеї епохи
Просвітництва.

55. Особливості розвитку мистецтва

Про талант, геніальність композитора
свідчить те, що славетна Музична
академія в Болоньї визнала його
академіком у 14 років.

56. Особливості розвитку мистецтва

Моцарт – автор опер «Одруження Фігаро»
(1786), «Дон Жуан» (1787), «Чарівна
флейта» (1791), інструментальних творів
(симфоній, концертів, сонат, варіацій,
фантазій), пісень, вокальних ансамблів.

57. Особливості розвитку мистецтва

Видатним симфоністом, творцем
героїчного музичного стилю, піаністом і
диригентом був німецький композитор
Людвіг ван Бетховен (1770–1827).

58. Особливості розвитку мистецтва

Завоювання свободи в результаті
наполегливої боротьби – головна ідея
його творчості. Бетховен надихався
героїчними сюжетами. Такі його
єдина опера «Фіделіо», увертюри
«Коріолан», «Егмонт».

59. Особливості розвитку мистецтва

Одним з наймогутніших засобів для
цілей Просвітництва стала література,
яка зайняла провідне місце в системі
видів мистецтва.

60. Особливості розвитку мистецтва

Одним з
найвідоміших
письменників цієї
доби був англієць
Даніель Дефо
(близько 1660 – 1731
рр.).

61. Особливості розвитку мистецтва

Світову славу приніс йому написаний
у 1719 р. роман «Життя і надзвичайні
пригоди Робінзона Крузо».

62. Особливості розвитку мистецтва

Інший англійський
письменник і
політичний діяч
Джонатан Свіфт
(1667–1745) видав
у 1726 р. роман
«Мандри
Гуллівера».

63. Українська культура

Українська національна революція
1648–1676 рр. привела до створення
української держави. Частина її на
території Лівобережжя (Гетьманщина)
на правах автономії проіснувала у
складі Російської імперії до початку
80-х рр. XVIII ст.

64. Українська культура

Рівень духовної культури будь-якого
народу визначається, насамперед,
станом освіти та поширенням
наукових знань у суспільстві.

65. Українська культура

Освіта досягла в Гетьманщині
порівняно високого рівня. У 1740 р.
тут діяло 866 початкових шкіл, де
діти вчилися читанню та письму.

66. Українська культура

Центром вітчизняної
освіти, науки і
культури, духовним
центром України
вподовж майже двох
століть була КиєвоМогилянська академія.

67. Українська культура

В академії навчалися Л.Баранович,
І.Гізель, Ф.Прокопович М.Березовський,
Д.Бортнянський, А.Ведель, І.ГригоровичБарський, С.Яворський, А.Лопатинський,
Г.Кониський, Г.Полетика,
П.Завадовський, О.Безбородько,
М. Ломоносов та ін.

68. Українська культура

В академії здобували освіту шість
українських гетьманів: І.Виговський,
І.Самойлович, Ю.Хмельницький,
І.Мазепа, П.Орлик, П.Полуботок.
В академії працювали кращі наукові та
педагогічні сили того часу.

69. Українська культура

Зокрема, професор
філософії Інокентій
Гізель – ректор академії
(1646–1650) – читав
курси філософії та
психології, в свій час
навчався в
Кембриджському
університеті (Англія);

70. Українська культура

Лазар Баранович
– відомий
політичний,
освітній,
церковний діяч і
письменник –
ректор академії
(1650–1657);

71. Українська культура

професор риторики
Іоаникій Галятовський
– ректор академії
(1657–1665),
талановитий
проповідник, автор
першого друкованого
посібника з риторики.

72. Українська культура

професор Стефан (до
постригу Семен)
Яворський (1658–1722)
– уродженець Галичини
із Яворова під Львовом,
викладач (1690–1693),
вчився у Львові,
Любліні, Познані та
Вільнюсі;

73. Українська культура

Феофан Прокопович
(1681–1736) найвизначніший вченийенциклопедист тогочасної
України – філософ,
літератор, публіцист,
історик, математик,
астроном, глава «вченої
дружини» Петра І.

74. Українська культура

Літературна і наукова спадщина
Ф.Прокоповича велика й різноманітна.
Він писав численні «слова» і проповіді,
був автором курсів поетики, риторики,
логіки, натурфілософії, математики,
чимало віршів українською, російською
та латинською мовами.

75. Українська культура

Складений ним у 1707–1708 рр. курс
лекцій з арифметики і геометрії для
студентів академії мав переваги над
тогочасними зарубіжними підручниками з
математики.

76. Українська культура

У своїй філософській концепції видатний
філософ-мислитель на перший план
висунув тезу про право кожної людини
на земне щастя, радив наслідувати
кращих представників античної
культури.

77. Українська культура

З Києво-Могилянської
академії вийшов
письменник та
церковно-освітній діяч
Данило Савич Туптало
(Димитрій Ростовський,
1651–1709 рр.) .

78. Українська культура

Велику роль у
справі розвитку,
відродження
академії відіграв
гетьман України
І.Мазепа.

79. Українська культура

Завдяки заходам Мазепи вона грамотою
Петра І від 26 вересня 1701 р. дістала
статут академії, хоча давно вже була
фактично вищим навчальним закладом.

80. Українська культура

Мазепа дбав також про матеріальне
забезпечення академії. Він збагатив її
бібліотекою й рідкими рукописами,
збудував для неї новий будинок.

81. Українська культура

У розвитку освіти в Україні важливу роль
відіграли колегіуми – середні навчальні
заклади. Колегіумів в Україні було три:
Чернігівський, Харківський і
Переяславський, відкриті відповідно у
1700, 1721, 1738 рр.

82. Українська культура

Харківський
колегіум

83. Українська культура

І.Мазепа – меценат і засновник низки
пишних храмів. При його добі
кульмінаційного розвитку досягло
українське бароко – стиль пишний,
урочистий.

84. Українська культура

Він організував будівництво
величезних храмів у Києві:
Братського та Микольського
монастирів, церкви Всіх
Святих у Києво-Печерській
лаврі, там же збудував
Економічну браму з церквою
над нею.

85. Українська культура

Дослідники нарахували 12 збудованих в
1690–1705 роках І.Мазепою та
закінчених після його смерті храмів. До
того ж нараховується до 20 храмів,
реставрованих І.Мазепою.

86. Лосенко Антон Павлович (1737-1773)

«Чудесна ловля риби»
(1762)

87. Лосенко Антон Павлович (1737-1773)

«Авель», 1768

88. Левицький Дмитро Григорович (1735-1822)

Портрет Агаші,
доньки
художника,1785 р.
Портрет Нелідової,
1773 р.

89. Боровиковський Володимир Лукич (1757-1825)

“Російський імператор
Олександр І”
«Портрет поета Державіна»

90. Боровиковський Володимир

Портрет Олени Олександрівни
Наришкіної
Портрет Марії Іванівни
Лопухіної

91. Висновок

Епоха Просвітництва може бути названа
революційною не лише в розумінні
соціально-економічних та політичних
перетворень, а й перетворень у сфері
духовної культури.

92. Література

Історія української культури
Література
Абрамович С. Д. Світова та українська культура / С. Д. Абрамович. –
Львів : Світ, 2004. С. 288–306.
Греченко В.А. Світова та українська культура: довідник / В.А.
Греченко, І.В. Чорний. – К. : Літера ЛТД, 2009. – С. 244–272.
Історія української та зарубіжної культури: навч. посібник / за ред.
С.М. Клапчука [6-те вид., випр і доп.]. – К. : Знання-Прес, 2007. – С.
151–179.
Кордон М. В. Історія української культури: Навч. посібник /
М. В. Кордон. – Львів : Магнолія, 2011. – С. 223–244, 345–377.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За заг. ред. А.
В. Яртися, С. М. Шендрика, С. О. Черепанової. – Львів : Світ, 1994. – С.
236–274, 441–472.
ХНУРЕ, кафедра українознавства