Голокост: злочин проти людяності

1. Голокост: злочин проти людяності

ДО 75-РІЧЧЯ ТРАГЕДІЇ
БАБИНОГО ЯРУ

2. ДО 75-РІЧЧЯ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ

Голокост
(«Катастрофа»,
«Шоа»)
переслідування та масове знищення осіб
єврейської та ромської національності на
території Німеччини, її союзників та окупованих
ними землях під час Другої світової війни (у
широкому розумінні - протягом 1933 - 1945 рр.).
За загальними оцінками внаслідок геноциду
єврейського народу за часи Другої світової
війни загинуло до
6 мільйонів осіб.

3. Расовий антисемітизм як основа державної політики та офіційної ідеології Третього рейху

З книги А. Гітлера «Mein Kampf»
«Хіба є на світі хоч одна нечиста справа, хоч одна безсоромність будьякого сорту, насамперед, у галузі культурного життя народів, в якій не
був би замішаний принаймні один єврей? Як в усякому гнійнику
знайдеш черв'яка або його личинку, так в усякій брудній історії
неодмінно зіштовхнешся з єврейчиком».
З директиви А. Гітлера А. Розенбергу про введення в дію Генерального
плану «Ост» (23 липня 1942 р.)
«Слов'яни повинні працювати на нас, а в разі, якщо вони нам більше не
потрібні, нехай вмирають. Щеплення та охорона здоров'я для них зайві.
Слов'янська плодючість небажана ... освіта небезпечна. Достатньо,
якщо вони будуть вміти рахувати до ста ... кожна освічена людина - це
наш майбутній ворог. Слід відкинути всі сентиментальні заперечення.
Потрібно управляти цим народом із залізною рішучістю».

4. Расовий антисемітизм як основа державної політики та офіційної ідеології Третього рейху

1935 р. - прийняття
так званих
Нюрнберзьких
законів.
Згідно закону про громадян євреї
втратили громадянську рівноправність.
За законом про захист німецького
народу
і
німецької
честі
були
заборонені змішані расові шлюби і
позашлюбні стосунки між євреями та
громадянами німецької крові.

5. Расовий антисемітизм як основа державної політики та офіційної ідеології Третього рейху

9 / 10 листопада
1938 р.
Вересень 1939 р.
6 червня 1941 р.
«Кришталева ніч».
Погроми у Німеччині, руйнування синагог, арешти євреїв
(26 тис. осіб), розграбування підприємств, що належали
євреям.
Початок Другої світової війни, переселення євреїв Польщі
(1 млн. 800 тис. осіб) в гетто, реєстрація євреїв
західноєвропейських країн і вилучення їх власності.
«Наказ про комісарів» (офіційна назва: Директиви про
поводження з політичними комісарами)
Визначав
правила
поводження
з
радянськими
військовополоненими єврейської національності, на яких
командування вермахту поклало відповідальність за
репресії проти власного населення керівництва СРСР. Під
цим приводом здійснювалися акції масового знищення
євреїв на окупованих територіях СРСР.

6. Расовий антисемітизм як основа державної політики та офіційної ідеології Третього рейху

1942 р. - нарада у
берлінському
передмісті Ванзеє.
Прийняття
програми
«остаточного
вирішення
єврейського
питання».
Програма
передбачала:
а)
транспортування
всіх
єврейських
євреїв
на
схід;
б)
зменшення
чисельності євреїв шляхом примусової
праці з недостатнім харчуванням; в)
відповідне
поводження
з
рештою
(вбивство).

7. Бабин Яр: як це було?

Привід: вибухи 24 вересня 1941 р. у центрі Києва (поштамт, готелі
«Континенталь», «Спартак», «Гранд-Отель» на вулиці Хрещатик),
внаслідок яких загинуло біля 300 окупантів. Від вибухів почалася
пожежа, що тривала до 28 вересня 1941 року. У результаті пожежі
було знищено всі будівлі по вулиці Хрещатик. Винуватців в
організації вибухів не знайшли.
Рішення: 26 вересня 1941 року на нараді представників вермахту,
СС, поліції було прийнято рішення відповісти на вибухи масовими
розстрілами київських євреїв.
Головні винуватці: Курт Еберхард, військовий комендант Києва;
Фрідріх Екельн, командир айнзатцгрупи «С»;
доктор Отто Раш, фюрер СС, шеф айнзатцгрупи «С»;
Пауль Блобель, начальник зондеркоманди 4а.

8. Бабин Яр: як це було?

Напередодні трагедії. 27 вересня 1941 року - у типографії «Східного
фронту» були надруковані оголошення з наказом євреям Києва
зібратися у південно-західній частині міста, біля єврейського
кладовища.
Жахливі дні вересня 1941 р.
29 вересня 1941 року – кияни єврейської національності зібралися
біля воріт єврейського кладовища. У сусідньому військовому
кладовищі у євреїів відбирали документи, гроші та інші цінні речі.
Групами до 10 осіб німецькі поліцейські гнали жертв до південносхідного обриву Бабиного Яру. Тут їх примушували роздягатися. Люди
мали лягти на землю обличчям донизу та чекати вистрілів у спину.
У перший день «акції», 29 вересня 1941 року, нацистами було вбито
22 тисяч осіб, у другий день – біля 12 тисяч осіб.

9.

БАБИН ЯР
1941 Р.
2016 Р.

10. «Бабині Яри» Донеччини

Маріуполь
Восени 1941 року нацистські окупанти
розстріляли у протитанкових ровах на
околиці
селища
Агробаза
під
Маріуполем
біля 16 тис. осіб

11.

28 жовтня 1944 р.
- завершення вигнання
нацистських окупантів з
території України
Пам’ятаємо!

12. «Бабині Яри» Донеччини

Костянтинівка
Взимку 1941-1942 року мешканців м.
Костянтинівка, серед яких більшість
була
євреями,
розстрілювали
у
Сергіївської балці. Наймасовіша страта
відбулася наприкінці грудня 1941 року,
коли було знищено 2 440 осіб. Всього у
Сергіївській балці було знищено
біля 15 тис. осіб

13. «Бабині Яри» Донеччини

Бахмут
У 1942 році у місті було знищено
до 3 тис. осіб.
Знищення
проводилося
різними
способами,
зокрема,
використовуючи
газові камери. Частина жертв була
живцем замурована у камері № 46
алебастрових штольнь.

14. «Бабині Яри» Донеччини

Слов’янськ
Розстріли почалися у грудні 1941 р. Після
прибуття зондеркоманди 4-б. Містами
розстрілів стали кар’єр цегляного заводу,
крейдяні кар’єри біля гори Коргуч, підвал
жандармерії, грязелікарня курорту. 2-3
грудня 1941 р. у місті було розстріляно
420 євреїв.
Всього у Слов’янську було знищено
3
тис.
496
мешканців
мирних