Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки І сум покинутих руїн.       Олександр
Окупаційний режим у завойованих країнах. Рух Опору.
Протягом одного року вся територія України була окупована нацистами. Зони фашистської окупації Україні
План “Ост”
Колабораціонізм — явище, яке притаманне періоду Другої світової війни. Співробітництво урядів або окремих осіб з окупантами.
2.Рух Опору, його політичні течії та форми боротьби.
Рух Опору в окупованих країнах світу 1939-1945 р.
Рух Опору. Основні етапи.
Рух Опору. Основні етапи(продовження)
Рух Опору. Основні етапи(продовження)
3.Наступальні операції Червоної армії. Відкриття II фронту.
Операції радянських військ по звільненню правобережної України і західноукраїнських земель
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ
Вигнання окупантів з території СРСР.Зима-літо1944.
4.Військові дії на Тихому океані.
Домашнє завдання Я. М. Бердичевський «Всесвітня історія» – Київ, 11 клас §6 ст. 20-38.
25.59M
Category: historyhistory

4_Окупаційний_режим_у_завойованих_країнах_Рух_Опору_

1. Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки І сум покинутих руїн.       Олександр

ВІЙНА, ВІЙНА! І ЗНОВ КРИВАВІ
РІКИ! І ГРІМ ГАРМАТ, І ШАБЛІ
ДЗВІН. МОГИЛИ, СИРОТИ,
КАЛІКИ І СУМ ПОКИНУТИХ
РУЇН.
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

2. Окупаційний режим у завойованих країнах. Рух Опору.

1.Нацистський «новий порядок» у Європі.
«Голокост».
2.Рух Опору, його політичні течії та форми
боротьби.
3.Наступальні операції Червоної армії.
Відкриття II фронту.
4.Військові дії на Тихому океані.

3.

4.

1.Нацистський «новий порядок» у Європі.
«Голокост».
«Мета нашої роботи – примусити
українців працювати на Німеччину,
а не ощасливити цей народ.
Україна повинна постачати те,
чого немає в Німеччини. Цю роботу
треба провадити, не рахуючись із
втратами», – Еріх Кох.
Еріх Кох,
райхскомісар України
заборона вільного
пересування
сувора система
реєстрації
«Новий порядок»
експлуатація
місцевих ресурсів
збереження колгоспної
системи («громадські
господарства»)
Магазин тільки для фольксдойче. Київ. 1941–1943
введення обов’язкової
трудової повинності
впровадження німецького
цивільного та воєнного
законодавства
вивезення населення на примусові
роботи до Німеччини тощо.

5.

Генеральний
план «Ост»
Обговорення розбудови нових
колоній на Сході – одного з
елементів плану «Ост»,
Берлін,
20 березня 1941 р.
Generalplan Ost
Rechtliche, wirtschaftliche und räumliche Grundlagen des
Ostaufbaus
Vorgelegt von SS-Oberführer Professor Dr. XX, Berlin-Dahlem,
28.Mai 1942

6.

7.

8. Протягом одного року вся територія України була окупована нацистами. Зони фашистської окупації Україні

Рейхскомісаріат
«Україна»:
Дистрикт
«Галичина»:
Губернаторство
«Трансністрія»
(під управлінням
Румунії):
Зона військової
адміністрації (під
управлінням
вермахту):
Рівненська, Волинська,
Кам'янець-Подільська,
Житомирська,
Вінницька, Київська,
Чернігівська,
Полтавська, Сумська,
Дніпропетровська,
Кримська області,
північні райони
Тернопільщини і східні
Миколаївщини
Львівська,
Станіславська,
Тернопільська
області
Чернівецька,
Ізмаїльська,
Одеська області,
північні райони
Вінниччини і
західні
Миколаївщини
Чернігівщина,
Сумщина,
Харківщина і
Донбас

9.

Не визнаючи за Україною
права
на державне існування,
окупанти штучно
розчленували її
на ряд адміністративних
утворень:
“дистрикт Галіцієн”
(“Галичина”),
“Рейхскомісаріат “Україна”,
“Трансністрія”,
“прифронтова зона”

10.

“Дистрикт Галіцієн”
(Галичина) –
складова частина
“Генерал-губернії”
(колишньої Польщі)
До нього входили
Львівська, Дрогобицька,
Станіславська і
Тернопільська області.
Центром був Львів.
Керував О.Вехнер.
Тут окупаційна влада
ставилася більш лояльно
до українців-галичан,
в той же час переслідуючи
поляків і євреїв.

11.

“Трансністрія”,
до якої увійшли
Чернівецька, Ізмаїлська
та Одеська області
та ряд районів
Вінниччини, Миколаївщини
і Херсонщини,
була передана Румунії.
Влада одразу почала
проводити
політику насильницької
румунізації.

12.

“Рейхскомісаріат
Україна”
охоплював
Правобережжя
і більшу частину
Лівобережної України.
“Столиця” – Рівне.
Керував Е.Кох.
Тут були запроваджені
найбільш жорстокі
форми окупаційного
режиму.

13.

“Прифронтова зона”
охоплювала
Чернігівську,
Сумську,
Харківську
та Ворошиловоградську
(Луганську) області.
Перебувала
під юрисдикцією
німецької армії.
Військова адміністрація
перед усім піклувалася
про “спокійний тил” для
армії і тому проводила
відносно гнучку політику
щодо населення.

14.

Закарпаття під
назвою
“Підкарпатська
територія”
ще у 1939 р. була
окупована
Угорщиною
Політика мадяризації.

15.

План “Ост”
Він передбачав:
Заселення окупованих територій
німцями,
безпосередньо підпорядкованих СС
Масове переселення населення до
Сибіру:
з Криму і Таврії – 2 млн. чол., з Західної
України – 65%
Часткове онімечення окремих груп
місцевого населення,
що мали так звані “нордичні ознаки”
Підрив біологічної сили слов'янських
народів
шляхом погіршення умов життя

16. План “Ост”

17.

• На окупованій території німецькі загарбники почали
втілення плану «Ост», генеральної ідеєю якого була
депортація слов'янського населення в Сибір.
• Нацистська верхівка взялася активно проводить
онімечення українських земель.
• Окупанти перетворили Україна в аграрно-сировинний
придаток рейху
• ресурсом для окупантів стало багатомільйонне населення
України. Проводилося впровадження трудової повинності
в окупованих областях.
На захопленій території впроваджувався «новий порядок».
Тобто відмежування від усього того, що робилося
комуністичною владою.
• В містах та інших населених пунктах вводився
комендантську годину, тобто заборона з'являтися
місцевим жителям на вулицях з 18-ї вечора до 5-ти ранку;
порушників розстрілювали.

18.

Вивіз працездатного населення
на каторжні роботи до Німеччини
В 1942 році окупаційна влада розгорнула “добровільно” –
примусове вербування робочої сили у віці від 15 до 60 років
на роботу до Німеччини.
Остарбайтери працювали на найтяжчих роботах
в промисловості та в сільському господарстві.
Протягом 1942-1943 рр. з України було вивезено 2.5 млн. чол.
Із 7 млн. іноземних робітників у Німеччині
українці складали
1/3 (2,4 млн. чол.).

19.

Агітаційний плакат, серпень 1941 р.
Остарбайтери
Майбутні остарбайтери біля вагонів перед відправленням
до Німеччини, 1942 р.

20.

Німецький
агітаційний плакат
Медичний огляд перед
відправкою на примусові
роботи до Німеччини,
Артемівськ,
травень,
1942
Будівля біржі праці.
Київ. 1942 р.

21.

Гастарбайтери
• На окупованих територіях гітлерівці розгорнули
пропагандистську кампанію, закликаючи працездатних людей на
роботи до рейху, які отримали назву «гастарбайтери».
• Гастарбайтер - це іноземець з тимчасового найму.
• Гастарбайтерів з Україною використовували на важких роботах.
Значна частина гинула.
• Тих хто бажав їхати на роботу в »прекрасну Німеччину» ставало
все менше, тому вивіз придбав примусовий характер.
• Протягом 1942-1944 рр.. окупанти вивезли з України 2,4 млн
чоловіків і жінок
• Остарбайтери (нім. Ostarbeiter — «східні робітники») —
німецький термін для означення осіб, які були вивезені
гітлерівцями зі східних окупованих територій, переважно
з Рейхскомісаріату Україна, протягом Другої світової
війни на примусові роботи до Німеччини.

22. Колабораціонізм — явище, яке притаманне періоду Другої світової війни. Співробітництво урядів або окремих осіб з окупантами.

Колабораціонізм — явище, яке притаманне
періоду Другої світової війни.
Співробітництво урядів або окремих осіб з
окупантами.

23.

Колона українських службовців
одного
з
батальйонів
допоміжної поліції. 1942
Колабораціонізм
Близько 250 тисяч українців воювали на боці ІІІ Райху. З
них лише невелика частина була німецькими громадянами.
Для інших це був власний непростий вибір – бажання
визволити рідну землю чи жага помсти, але найчастіше –
просто спосіб виживання.
Вояки батальйону Нахтігаль. 1941
Вихід
українських
добровольців дивізії Галичина
на вишкіл. Львів. 1943

24.

• Голоко́ ст (від англ. the Holocaust, з дав.-гр. ὁλοκαύστος —
«всеспалення») — переслідування і масове знищення євреїв і
циган у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне
переслідування і знищення європейських євреїв і
циганнацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом
1933 — 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої
світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб. Як
жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та
соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували
за приналежність до цих спільнот (цигани, геї, масони,
безнадійно хворі тощо)[1]. Тобто, у ширшому розумінні,
голокост — систематичне переслідування і знищення людей за
ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності,
сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних,
шкідливих.

25.

26.

• З початком Другої світової війни нацисти захопили
країни та області з місцями компактного проживання
єврейського населення —
Польщу, Прибалтику, Україну,Білорусію.
• У великих містах (набагато рідше — в невеликих
містах) створювались єврейські гетто, куди зганялося
все єврейське населення міста і околиць. Найбільше
гетто було створено у Варшаві — у ньому містилося
до 480 000 євреїв.
• На території СРСР найбільшими гетто були Львівське
гетто (409 тисяч чоловік, існувало з листопада 1941
по червень 1943 року) і Мінське гетто (близько 100
тисяч чоловік, ліквідовано 21 жовтня 1943).

27.

Німецькі солдати розбирають
речі розстріляних у Бабиному
Яру євреїв. Жовтень 1941
Голокост
Поховання
тіл
розстріляних
у Бабиному
Яру.
01.10.1941
Закарпатські євреї чекають на сортування. Концтабір Аушвіц. 1944

28.

Концтабори
Військовополонені
Дарницького концтабору.
Київ. 1941
Людожерську сутність нацистського окупаційного
режиму першими відчули на собі радянські
військовополонені та в’язні концтаборів. Нацистська
влада прирекла на повільну смерть від голоду й
виснаження мільйони людей.
Музиканти-в’язні Янівського
концтабору виконують Танго
смерті. Львівщина
Головний в’їзд до Янівського
концтабору. Львів. 1941–1944

29.

Нацистський порядок
Концтабори
Нацисти створили на Україні 180 концтаборів для військовополонених
і цивільного населення (найвідоміші – Дарницький і Сирецький у Києві,
Янівський – у Львові, Уманська Яма та ін).
Здійснювали масові розстріли населення
(відомо 300 місць масових страт, в т.ч.
і в Києві – Бабин Яр).
Запровадили систему “заручництва” і “відплатних” каральних акцій
(було знищено 250 населених пунктів України разом з жителями).
На території України було знищено понад
4 млн. чол. цивільного населення
і понад 1,3 млн. полонених.

30.

Економічне пограбування
Окупанти, зробили основний акцент
на розвиток с/г і видобувної промисловості.
Створювалися відповідні
управлінські структури для економічного пограбування
України, такі як “Економічний Штаб “Ост”, “Центральне
Товариство Сходу”, військові інтендантські служби тощо.
Для вилучення продовольства збережена
колгоспно-радгоспна система, селяни обкладалися
величезними податками.
У Німеччину вивозилася сировина для промисловості,
що зберігалася ще з довоєнного часу.
Окупаційна влада намагалася відновити роботу
шахт та рудників.

31.

Жертви «нового порядку»

32.

33.

34. 2.Рух Опору, його політичні течії та форми боротьби.

-це національно - визвольний
рух
народів, окупованих Німеччиною
та її союзниками в роки Другої
світової війни. Боротьба набирала
різних форм: від духовного опору
до збройної боротьби.

35.

Форми діяльності руху
Опору.
1. Пасивні:
• різноманітна допомога партизанам;
• відмова співпрацювати з окупаційною владою;
• Саботаж заходів окупаційної влади;
а) випуск неякісної продукції;
б) зрив поставок продовольства для окупаційної армії;
в) ухилення від робіт тощо.
2. Активні:
1) партизанський рух;
2) діяльність підпілля:
а) диверсійна діяльність;
б) пропагандистська діяльність.

36. Рух Опору в окупованих країнах світу 1939-1945 р.

РУХ ОПОРУ В ОКУПОВАНИХ КРАЇНАХ СВІТУ
1939-1945 Р.
Під рухом Опору розуміється опір на окупованих
Німеччиною та її союзниками територіях в роки
Другої світової війни , а також власне в Німеччині.
Брало різні форми: несотруднічество, страйки на
підприємствах, пропаганда , укривання збитих
пілотів, партизанщина .
Найбільший розмаху набув у СРСР , Польщі та
Югославії , а з західноєвропейських країн - в Італії.
Також окремі загони створювалися в
Великобританії для закидання на територію
противника. Найвідоміший з таких загонів в 1942
році зробив замах на імперського протектора
Богемії і Моравії Гейдріха .

37.

38.

Причини розгортання руху опору
окупантам в Україні:
• окупація Батьківщини загарбниками;
• жорстокість окупаційного режиму;
• організаційна діяльність радянського
керівництва, керівництва ОУН.
В Україні було дві течії Опору:
• Радянська
• Українська націоналістична

39.

Польський рух Опору
Мета Руху – відновлення польської держави,
повернення західноукраїнських земель до складу
Польщі.
Організаційне оформлення–1941-1942рр. Армія
Крайова, Армія Людова, батальйони хлопські.
(10-20 тис. чол.).
Райони дій – Волинь і Полісся.
Командуючий Армії Крайової –
Т. Бур - Комаровський.
Українці також брали участь в антинацистському
русі Опору в країнах Європи.

40.

Течії Руху Опору в Україні (1941-1944 рр.)
Радянська
Націоналістична
Мета
Відновлення радянської
влади
Відновлення української держави
Організацій
не
оформлення
1941-1942 рр. Партизанські
загони, з”єднання;
радянське підпілля (3500
організацій і груп)
Похідні групи (1941 р.),
Поліська Січ (1941 р.), УПА (1942
р.) та інші загони, підпілля ОУН
Кількість
осіб (тис.)
200-600
50-200
Командири
О.Ковпак, О. Сабуров,
О.Федоров, М. Наумов
Командир Поліської Січі –Тарас
Бульба (Боровець)
Командуючі УПА:
Д.Клячківський (Савур),
Р. Шухевич (Т. Чупринка
Основні
райони
дій
Українське Полісся,
Чернігівщина, Сумщина
Волинь, Галичина,
Українське Полісся
Похідні групи - 5

41.

• Радянська течія руху Опору
• Мета:
• 1) визволення від німецьких загарбників та їх союзників
• 2) відновлення радянської влади
• Організаційне оформлення: 1941 - 1942 рр. - партизанські загони, з'єднання,
радянське підпілля.
• Основні райони дій: Сумщина, Чернігівщина, українське Полісся.
• Найвідоміші командири партизанських загонів: С. Ковпак, О. Сабуров, М.
Наумов, О. Федоров, Я. Мельник
• Українська націоналістична течія руху Опору
• Мета:
• 1) визволення від німецьких загарбників та їх союзників
• 2) домогтися державної незалежності України
• Організаційне оформлення: 1941 - 1942 рр. - похідні групи, підпілля ОУН,
УПА та інші формування
• Основні райони дій: українське Полісся, Галичина, Волинь
• Керівники: А. Мельник (ОУН-М), С. Бандера (ОУН-Б), Я. Стецько

42.

20 червня 1942
року було
створено
Український
штаб
партизанського
руху, який
очолив
Т. Строкач

43.

Відомими командирами радянських партизанів стали С
Ковпак, О. Федоров, М. Наумов. Зокрема, партизанські
з'єднання С Ковпака пройшли бойовий шлях від Путивля
до Карпат. Героїзм учасників рейду блискуче змалював у
своїй книзі "Люди з чистою совістю" один з командирів
Петро Вершигора.

44.

О. САБУРОВ
Д. МЕДВЕДЄВ

45.

В українських містах і селах діяли молодіжні підпільні організації. У
Миколаївській області до її складу входили старшокласники села Кримки. У
вересні 1942 р. - січні 1943 р. підпільна молодіжна організація "Молода гвардія"
діяла в місті Краснодоні. До її штабу входили І. Туркенич, О. Кошовий, І.
Земнухов, В. Третякевич, С. Тюленін, Л. Шевцова. Молодогвардійці, крім
антигітлерівської пропаганди, здійснили низку диверсій і бойових операцій.

46.

У 1942 р. була сформована
Українська Повстанська
Армія — УПА. її
головнокомандувачем став
член проводу ОУН (б)
Роман Шухевич.
Партизанська армія
контролювала частину
території Волині, Полісся
та Галичини. У своєму
складі вона нараховувала
близько 30—40 тис. бійців.
Конгрес ОУН (б)
проголосив своєю метою
боротьбу проти
більшовизму та нацизму.

47. Рух Опору. Основні етапи.

РУХ ОПОРУ. ОСНОВНІ ЕТАПИ.
• Перший період (початок війни - червень 1941 року)
• Перший період був періодом накопичення людських ресурсів,
пропагандистської та організаційної підготовкою до масової боротьбі.
• Після окупації німцями Польщі був створений підпільний « Союз збройної
боротьби ». В 1939-1940 роках рух охопив Сілезію. У 1940 році був саботаж
на підприємствах і ж / д транспорті. Польські селяни відмовлялися
платити непомірні податки, саботували продовольчі поставки.
• На заклик комуністів у Чехословаччині почалося формування груп, які
влаштовували саботаж на заводах, транспорті і т. д.
• У Югославії партизани в основному виникали з ініціативи комуністів. Ці
загони складалися з воїнів і офіцерів, які не склали зброю після
закінчення війни і пішли в гори для продовження боротьби.
• Під Франції першими учасниками руху були робочі Паризького району,
департаментів Нор і Па-де-Кале. Однією з перших великих демонстрацій
була присвячена закінченню Першої світової війни 11 листопада 1940
рокуУ травні 1941 року відбулася страйк понад 100 тисяч гірників
департаментів Нор і Па-де-Кале.. З ініціативи комуністів у Франції в
травні того ж року був створений Національний фронт - масове
патріотичне об'єднання, яке об'єднувало французів різних соціальних
верств та політичних поглядів. Прототип військової організації "Спеціальна організація" була створена наприкінці 1940 року (пізніше
увійшла в організацію «Франтінери і партизани»).

48. Рух Опору. Основні етапи(продовження)

РУХ ОПОРУ. ОСНОВНІ
ЕТАПИ(ПРОДОВЖЕННЯ)
• Другий період (червень 1941 - листопад 1942 років)
• Другий період, перш за все, пов'язаний з нападом
Німеччини на СРСР . Героїчна боротьба Червоної армії,
особливо битва під Москвою, дозволили згуртувати
рух Опору і зробити його загальнонаціональним.
• Визвольну боротьбу багатьох народів очолили:
• Національний фронт (у Польщі, Франції та Іспанії)
• Антифашистська віче народного визволення
(Югославія)
• Національно-визвольний фронт (в Греції та Албанії)
• Вітчизняний фронт (Болгарія)
• ОУН-УПА та УШПР (Україна)

49. Рух Опору. Основні етапи(продовження)

РУХ ОПОРУ. ОСНОВНІ
ЕТАПИ(ПРОДОВЖЕННЯ)
• Третій період (листопад 1942 - кінець 1943 років)
• Даний період пов'язаний з докорінними змінами на користь
антигітлерівської коаліції: перемога під Сталінградом, на Курській
дузі і так далі. Тому рух Опору різко активізувалося в усіх країнах
(у тому числі і в самій Німеччині).
• В Югославії, Албанії, Болгарії були створені народно-визвольні
армії на базі партизанських загонів.
• У Польщі Гвардія Людова діяла, тим самим показуючи приклад
Армії Крайової, яка не могла діяти через її реакційних керівників.
Прикладом може служити опору повстання у Варшавському гетто
19 квітня 1943.
• Ширився рух в Чехословаччині, в Румунії був створений
Патріотичний антигітлерівський фронт.
Збільшувалися масштаби руху у Франції, Італії , Бельгії , Норвегії ,
Данії ; в Греції, Албанії, Югославії та Північної Італії звільнялися
цілі території від окупантів.
Армія Крайова.1944 р.
“Макі”.Франція.1944 р.

50. 3.Наступальні операції Червоної армії. Відкриття II фронту.

51. Операції радянських військ по звільненню правобережної України і західноукраїнських земель

Січень 1944 р. – Житомирсько-Бердичівська
Початок 24 січня 1944 р. - Корсунь-Шевченківська
Лютий 1944 р. - Рівненсько-Луцька
Початок 30-31 січня 1944 р. – НікопольськоКриворізька
Початок 4 березня 1944 р. – ПроскурівськоЧернівецька
Початок 5 березня 1944 р. - Умансько-Ботошанська
Березень 1944р. – Одеська
Початок 8 квітня 1944 р. – Кримська
Початок 13 липня 1944 р. – Львівсько-Сандомирська
Початок 20 серпня 1944 р. – Яссько-Кишинівська
Жовтень 1944 р. – Карпатсько-Ужгородська

52.

Наступальні операції 1944р.
1. Зняття блокади Ленінграду (січеньлютий)
2. Корсунь – Шевченківська операція
(лютий – березень)
3. Одеська (березень – квітень) і
Кримська (квітень – травень)
операція
4. Виборгсько – Петрозаводська
операція (червень – липень)
5. Операція «Багратіон», звільнення
Белорусії (червень – липень)
6. Львівсько – Сандомирська операція
(липень – серпень)
7. Ясько – Кишенівська і Румунська
операції ( серпень – вересень)
8. Прибалтійська операція (вересень
– жовтень)
9. Східно – Карпатська і Білгородська
операції (жовтень – грудень)
10. Петсамо – Кіркенецька операція
(жовтень)

53. КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ

54.

55. Вигнання окупантів з території СРСР.Зима-літо1944.

ВИГНАННЯ ОКУПАНТІВ З ТЕРИТОРІЇ СРСР.ЗИМАЛІТО1944.
• Січень — Лютий 1944
• Внаслідок наступу Червоної Армії була знята 900-денна облога
Ленінграду.
• Березень — Травень 1944
• Червона Армія зайняла землі Правобережної України, Крим,
вийшла до Карпат, вступила на територію Румунії.
• Червона Армія здійснила грандіозний наступ у Білорусії
(Білоруська операція 1944 р.) і в Західній Україні. Радянські
війська вийшли до кордонів Східної Прусії, вступили на землі
Польщі, разом з польськими військами продовжили наступ.
• 23-25 квітня. Відбувся бій під Гурбами — найбільший бій між
військами УПА та радянськими військами. В бою брало участь
близько 10 тисяч бійців УПА і близько 30 тисяч вояків НКВС.
• Червона Армія нанесла удар фінській армії на Карельському
перешийку, практично вивівши Фінляндію з війни.
• Почався наступ військ Червоної Армії на Прибалтику
• У ході Яссько-Кишинівської операції Червоною Армією була
знищена група німецьких армій «Південна Україна» і зайнята
Румунія.

56.

Відкриття “другого фронту”.1944.
6 червня розпочалась Нормандська десантна операція — в Європі було
відкрито другий фронт.
Союзники захопили плацдарм, взяли Бретань, розгромили 6 німецьких
дивізій під Фалєзом. Орієнтовно 160 000 солдатів союзників висадились у
Нормандії 6 червня. До кінця серпня загальні сили союзників налічували
майже 3 000 000 чоловік.
•Союзники за підтримки французького Руху Опору зайняли усю
північно-західну Францію. Переслідуючи німців союзники дійшли
до лінії оборони гітлерівців — так званої «Лінії Зігфрида».
•В грудні 1944 р.німці здійснили контрнаступ в бельгійських
Арденах,але в січні 1945 р. наступ був відбитий.
• Влютому- квітні 1945 р. Союзники перетнули р.Рейн і
просувались на Берлін..

57. 4.Військові дії на Тихому океані.

• 1—23 лютого 1944 американські війська опанували Маршаллові
острови, 15 червня — 10 серпня — Маріанськимі і 15 вересня — 12
жовтня — західною частиною Каролінських островів. Боротьба за
північну частину Нової Гвінеї продовжувалася з січня по вересень
1944. У Бірмі в березні 1944 японські війська почали настання на
Ассам (Імпхальськая операція), яке після 4-місячних боїв
закінчилося повним провалом, і союзні війська, перейшовши в
контрнаступ, до кінця року зайняли велику частину Північної Бірми.
Японське командування в 1944 вело активні дії в Китаї, де в ході
Хенаньськой (17 квітня — 25 травня), Хубей-Хунаньськой (27 травня
— 10 серпня) і Гуансийськой (1 вересня 1944 — січня 1945) операцій
японці захопили безперервну сухопутну комунікацію, що зв'язує
північний і південний райони Китаю.

58.

59.

60. Домашнє завдання Я. М. Бердичевський «Всесвітня історія» – Київ, 11 клас §6 ст. 20-38.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Я. М. Бердичевський «Всесвітня
історія» – Київ, 11 клас §6 ст. 20-38.

61.

ДЯКУЮ
ЗА
УВАГУ!
English     Русский Rules