Вивчення і оцінка педагогічної діяльності педагога

1. Лекція 4 ВИВЧЕННЯ І ОЦІНКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА
З ЕЛЕМЕНТАМИ ТЕРАПІЇ
Лекція 4
ВИВЧЕННЯ І ОЦІНКА
ПЕДАГОГІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

2. 1. ВИМОГИ ДО АНАЛІЗУ РОБОТИ ПЕДАГОГА 2. НАПРЯМКИ ДІАГНОСТИКИ РОБОТИ ПЕДАГОГА 3. ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАНЯТТЯ 4. КРИТЕРІЇ

ПЛАН
1. ВИМОГИ ДО АНАЛІЗУ РОБОТИ ПЕДАГОГА
2. НАПРЯМКИ ДІАГНОСТИКИ РОБОТИ
ПЕДАГОГА
3. ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАНЯТТЯ
4. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

3. 1. Сазоненко Г.С. Проблеми оцінювання навчального закладу // Освіта і управління. - 1997. - №2. - с. 79 - 84. 2. Симонов В.П.

ЛІТЕРАТУРА
1. Сазоненко Г.С. Проблеми оцінювання навчального закладу //
Освіта і управління. - 1997. - №2. - с. 79 - 84.
2. Симонов В.П. Диагностика личности и профессионального
мастерства преподавателя. Учебное пособие для студентов педвузов,
учителей и слушателей ФПК. - академия, 1995. - 192 с.
3. Симонов В.П. Педагогический менеджмент: 50 ноу-хау в
управлении педагогическими системами: Учебное пособие. - М.:
Педагогическое общество России, 1999. - 430 с.
4. Ситник А. Профессиональная культура учителя // Школа. - 1998. №2. - с. 11 - 16.
5. Сівак С.С., Сівак О.О. Педагогічна атестація в школі. Методика
психодіагностичного забезпечення. (Бібліотека директора і шкільного
психолога.) - Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. - 16 с.
6. Шишов С.Е., Кальней В.А. Мониторинг качества образования в
школе. - М.: Педагогическое общество России, 1999. - 320 с.
7. Фридман Л.М. и др. Изучение личности учащегося и ученических
коллективов: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 207 с.

4. Науково обґрунтований аналіз роботи педагога виступає основою вдосконалення навчального процесу. Аналізуючи діяльність

педагогів, ставлять головну мету - побачити
зв’язок між діяльністю педагога і результатами
його праці, які проявляються в розумовому
розвитку вихованців, їх культурі, ерудиції, вмінні
використовувати
теорію
на
практиці.
При цьому не можна розвивати єдність
змісту діяльності педагога і результати. Нерідко,
однак, акцент робиться на нові методи і прийоми,
модернізацію попереднього досвіду, знахідки
педагога без аналізу того, як все це впливає на
вихованців.
Як
при
цьому
змінилась
їх
працездатність, що вони запам’ятали і яким
чином використовували знання - все це результат
нововведень, а тому їх потрібно фіксувати в першу
чергу.

5. Важливо також аналізувати дієвість вже випробуваних часом методів навчання, традиційних методик, які також можуть позитивно

впливати
на
показники
успішності чи негативно відбиватися на
ставленні дітей до навчання. Діагностика
покликана визначити розумне поєднання
нового і старого в роботі педагога. Надалі
виявляють знання педагогом типових рис і
індивідуальних особливостей вихованців. Це
дозволяє
активно
використовувати
колективні, групові і індивідуальні форми
роботи з дітьми на занятті, опиратися на їх
сили і здібності, здійснювати корекцію
загальної роботи, залучити сильних дітей до
роботи із слабкими.

6. Слід чітко виділити вимоги до аналізу роботи педагога. По-перше, будь-які факти, отримані під час аналізу його роботи, повинні

бути осмислені,
призведені до повної ідеї, з якої пізніше
викристалізуються
рекомендації.
По-друге,
завжди
важливо
виявити
співвідношення між витраченими педагогічними
зусиллями і результатами роботи педагога.
Інколи він досягає високих результатів за
рахунок додаткових занять, перевантаження
домашніми завданнями, тобто успіх здобувається
завдяки
перенапруження
сил
педагога
і
вихованців. Високі результати в цьому випадку
не можуть бути оцінені позитивно оскільки
вносять дисгармонію в навчальний процес.

7. По-третє, вивчається виховний вплив педагога, зрілість його педагогічної майстерності. Нарешті, важливо виявити здібності

педагога до
самоаналізу і самооцінки спільної діяльності,
оскільки
від
цього
залежить
ріст
його
педагогічної майстерності, ставлення до критики
на свою адресу, вимогливість до своєї роботи.
Отже, можна виділити чотири напрямки
діагностики роботи педагога:
раціональне
використання досвіду, традиційних методик,
оволодіння новими методами і прийомами
навчальної діяльності, розумне поєднання їх при
розкритті конкретного змісту матеріалу і
здійсненні зворотнього зв’язку із самоаналізу,
самооцінки викладання свого предмета.

8. Якість роботи педагога визначається його майстерністю. В процесі навчання основним критерієм ефективності педагогічної праці є

засвоєння
і
використання вихованцями провідних ідей
науки на основі розвитку творчого мислення.
Вдосконалення
навчального
процесу,
підвищення вихованості дітей і майстерності
вихователя прийнято вважати основними
показниками
ефективності
заняття.
Перший
важливий
показник
результативності навчального процесу об’єм і якість знань. Знання складають
основний фундамент людської культури, на
основі якої реалізується будь-яка діяльність
людей.

9. Практичні вміння і навички - другий важливий показник ефективності заняття, оскільки знання отримують реальне втілення через

уміння
і
навички
діяльності.
Інтелектуальний розвиток дитини третій показник ефективності заняття.
Отримуючи знання, вміння і формуючи
навички, підростаюче покоління одночасно
вчиться систематизувати, узагальнювати і
використовувати отримані відомості для
досягнення різноманітних практичних цілей.
У цьому процесі розвивається пам’ять, мова,
мислення, увага, тобто вдосконалюються всі
пізнавальні процеси і здібності.

10. Вміння використовувати теоретичні знання на практиці - четвертий показник ефективності заняття. Самі по собі знання і вміння не

мають
цінності,
якщо
в
різноманітній
практичній
діяльності
вихованці не в змозі їх використати.
Застосування знань одночасно характеризує і
якість їх засвоєння, і рівень розвитку
інтелекту дитини, і її практичний досвід,
сформованість
умінь
і
навичок.
В результаті проведення діагностики на
базі науково обґрунтованої системи критеріїв
може
бути
сформована
узагальнена
характеристика педагога та його діяльності.

11. Така характеристика містить нормативне ядро і індивідуалізовану оболонку. Нормативне ядро являє собою стандартизовану оцінку

Така
нормативне
характеристика
містить
ядро
і
індивідуалізовану
оболонку.
Нормативне ядро
являє собою
стандартизовану оцінку педагога відповідно
до чітко визначеного переліку показників,
що дає можливість порівняти професійні
досягнення
всіх
членів
педагогічного
колективу.
Оболонка
утворюється з довільного
переліку параметрів, які характеризують
індивідуальний стиль педагогічної діяльності
кожного педагога. Поєднання нормативного
ядра з особистою динамічною оболонкою
може надати атестаційній характеристиці
педагога
необхідну
життєвість
та
аутентичність.

12. Як зазначалося, головною передумовою діагностики педагогічної діяльності педагога є вибір критеріїв і показників, за якими й

буде проводитись оцінка ефективності його
праці.
До
основних
діяльності
педагога
критеріїв
оцінки
можна
віднести:
1) професійні знання предмета викладання;
2) знання
дитячої
основ
та
педагогіки,
вікової
психології,
фізіології;
3) рівень володіння методикою викладання;

13. 4) вміння використовувати професійний і новаторський досвід, методичне новаторство, власні інноваційні знахідки; 5) особисті

професійні якості: здатність до
творчості, імпровізації, індивідуальний
творчий пошук, неординарність,
комунікативність, гуманізм, демократизм,
організаторські здібності;
6) результативність навчання;
7) ставлення до педагогів.

14. Важливим показником професійної компетентності виступають знання, якими повинен володіти педагог для раціональної організації

навчальної діяльності:
1. Чітко визначити і ставити перед
вихованцями цілі і задачі їх діяльності на
занятті.
2. Правильно вибрати прийоми, методи,
обладнання для реалізації поставлених
завдань, раціонально їх використовувати.
3. Скласти продуманий, чіткий, точний план
роботи. Кожний етап заняття точно
розрахувати за часом. В процесі навчання
здійснювати диференційований підхід до
учнів.

15. 4. Нормувати самостійні роботи вихованців за часом і вчити їх вкладатися з виконанням робіт у точно визначений час. Раціонально

та
економно використовувати навчальний час.
5. Систематично здійснювати облік роботи і
контроль за роботою вихованців. Ширше
вводити в практику тематичний облік їх знань
з усіх розділів програми.
6. Вдосконалювати систему стимулів до праці,
ефективно їх використовувати.

16. Ефективність організації педагогом навчальної діяльності із засвоєння вихованцями знань та використання їх на практиці

оцінюється на основі таких проявів
як:
1. Вільна орієнтація в навчальному матеріалі,
знання суттєвого, головного і вміння
відділити
його
від
другорядного;
2. Вміння аналізувати реальні явища з
допомогою провідних ідей науки, основної
інформації, отриманої в процесі навчання;
3. Врахування своїх можливостей, реальних
сил і здібностей під час планування
практичних
дій;
4. Точність і дієвість використовуваних знань
під час розв’язання практичних завдань;
5. Оцінка якості своєї педагогічної праці.

17. Пізнавальна активність учнів визначається на основі стійкої працездатності, вміння долати труднощі і вносити зміни в процес

навчання. Пізнавальна активність фіксується
за такими ознаками:
● збереження стійкості уваги протягом
заняття (кількість і час відвернення уваги,
час зосередженої роботи);

18. ● види пізнавальних труднощів, які може подолати дитина (труднощі в засвоєнні теорії і бачення міжпредметних зв’язків, труднощі

використання теорії, відстоювання власної
точки зору, труднощі в засвоєнні одночасно
великого об’єму інформації);
● реакція на невдачі в навчанні (впертість,
самовиправдання своїх дій, небажання
вчитися, потреби в самоосвіті);
● здатність визнавати свої помилки;
● здатність примусити себе переробити
неякісно виконану роботу.

19. Відповідальне ставлення до навчання в кінцевому випадку характеризує моральну і вольову сторони розвитку вихованців в процесі

навчання.
Відповідальність дитини проявляється
в таких ознаках:
● ретельне виконання своїх навчальних
обов’язків, вимог вихователів;
● розуміння соціальної значимості і
особистої необхідності сумлінного навчання;
● пред’явлення вимог до високої якості своєї
навчальної роботи;
● вміння об’єктивно оцінювати якість своїх
знань, умінь і навичок;
● вимогливе ставлення до знань і навчання
своїх товаришів;

20. ● самомобілізація своїх сил і здібностей для подолання пізнавальних труднощів; ● здатність чергувати працю і відпочинок,

відновлювати свою працездатність;
● самоаналіз роботи і внесення в процес
праці необхідних змін.
Ріст педагогічної майстерності педагога
- необхідний показник якості навчальної
роботи. Навчальний процес в максимальній
мірі змінює самого педагога, якщо він
позитивно впливає на вихованців,
забезпечує єдність освіти, виховання і
розвиток дітей.

21. Ознаками зростання педагогічної майстерності педагога на занятті є: 1) чіткість визначення і диференціація завдань заняття; 2)

забезпечення наступності в засвоєнні змісту
освіти;
3) творчий характер методів навчання з
врахуванням особливостей навчального
матеріалу і здібностей дітей;
4) допомога дітям долати труднощі в навчанні;
5) наявність високої працездатності
вихованців на занятті за рахунок
використання гігієни, врахування вікових
можливостей дітей;
6) вміння займатися психологічною
самоосвітою і постійно вдосконалювати
навчальний процес на основі наукових
досягнень.

22. Показниками оцінки професіоналізму педагога виступають: 1) вміння в лаконічній формі образно і виразно подати матеріал; 2)

показати багатоплановість і
багатофункціональність діяльності педагога;
3) керуючись принципами добра і
справедливості продемонструвати вміння
вирішити складну ситуацію;
4) винахідливість, акторські якості, почуття
гумору і міри;
5) захопленість професією, співчуття до дітей,
повага до їхніх батьків.

23. Додатковими показниками для визначення професійної культури педагога можуть виступати: 1) особиста спрямованість на професійну

діяльність;
2) постійне вдосконалення свого
професіоналізму;
3) вміння планувати свою педагогічну
діяльність;
4) вміння зацікавити дітей предметом;
5) організація навчальної і позанавчальної
діяльності;

24. 6) вміння аналізувати і узагальнювати досвід власної діяльності; 7) творчий підхід до навчання і виховання; 8) самокритичність,

вміння вислуховувати
інших, тактовність;
9) авторитетність, визнання з боку
вихованців, їх батьків, колег.

25. Дякую за увагу !