§ 1. ІМЕННИК (NOMEN SUBSTANTIVUM). ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА
N.B! Основу іменника визначаємо, відкинувши закінчення родового відмінка
§ 3. СЛОВНИКОВА ФОРМА ІМЕННИКА
Парадигма іменників І відміни
§ 5. ДРУГА ВІДМІНА ІМЕННИКІВ DECLINATIO SECUNDA
Парадигма іменників ІI відміни
§ 6. ТРЕТЯ ВІДМІНА ІМЕННИКІВ DECLANATIO TERTIA
§ 7. ПРИГОЛОСНИЙ ТИП
Парадигма іменників III відміни приголосного типу
§ 8. ГОЛОСНИЙ ТИП ІМЕННИКІВ ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ
Парадигма іменників ІІІ-ої відміни голосного типу
§ 9. МІШАНИЙ ТИП ІМЕННИКІВ ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ
Парадигма іменників ІІІ відміни змішаного типу
§ 11. П’ЯТА ВІДМІНА DECLINATIO QUINTA
Латинські етико-правові терміни
860.00K
Category: lingvisticslingvistics

Граматичні категорії. Особливості відмінювання

1.

ЛЕКЦІЯ 3. LECTIO TERTIA
NOMEN SUBSTANTIVUM.
ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ. ОСОБЛИВОСТІ
ВІДМІНЮВАННЯ
План
1. Іменник (nomen substantivum).
2. Перша відміна іменників (declinatio I).
3. Друга відміна іменників (declinatio ІІ).
4. Третя відміна іменників (declinatio ІІI).
5. Четверта і п’ята відміни іменників (declinatio ІV et V).
6. Юридична термінологія.

2. § 1. ІМЕННИК (NOMEN SUBSTANTIVUM). ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА

Латинська мова зберегла праіндоєвропейські
категорії роду, числа та відмінка.
Число (numĕrus)
singulāris (однина);
plurālis (множина);
duālis
(двоїна).
Рід (genus)
Усі іменники латинської мови поділяються на
три роди:
masculīnum – чоловічий рід – m;
feminīnum
– жіночий рід – f;
neutrum
– середній рід – n.

3.

Відмінок (casus)
Nominatīvus
Genetīvus
Datīvus
Accusatīvus
Ablatīvus
Vocatīvus
– називний
– родовий
– давальний
– знахідний
– відкладний
– кличний
(N);
(G);
(D);
(Acc.);
(Abl.);
(V).

4.

§ 2. ВІДМІНА. DECLINATІО.
Залежно від характеру основи та системи
відмінкових закінчень у латинській мові іменники
поділяються на п’ять відмін:
• I відміна
– declinatio prima;
• ІІ відміна
– declinatio secunda;
• ІІІ відміна
– declinatio tertia;
• ІV відміна
– declinatio quarta;
• V відміна
– declinatio quinta.
Практично відміну найпростіше визначити за
закінченням родового відмінка однини. Форми
родового відмінка подаються при словниковому записі
іменників.

5. N.B! Основу іменника визначаємо, відкинувши закінчення родового відмінка

закінчення
відміна
G. sing.
закінчення
G. pl.
Наприклад
fiducia, ae, f – застава
fidūciae
I
-ae
-arum
II
-i
-orum
III
-is
-um/ium
IV
-us
-uum
popǔlus, I, m – народ
popūli
heres, ēdis, m –
спадкоємець
herēdis
usus, us, m –
користування
usus
V
-ei
-erum
species, ēi, f – вид
speciei

6. § 3. СЛОВНИКОВА ФОРМА ІМЕННИКА

Іменники у словниках записуються за таким принципом:
а) форма називного відмінка однини
(nominativus singularis);
b) форма родового відмінка однини
(genetivus singularis);
для pluralia tantum подається форма родового відмінка
множини (genetivus pluralis).
Іноді слово може записуватись повністю у формі генетива
або подаватися кінець його основи, якщо при відмінюванні
вона зазнає певних змін.
c) Скорочене позначення роду (m, f, n):
a
b
c
terra, ae, f - земля;
bellum, i, n - війна;
homo, inis, m - людина;
tenebrae, arum, f - сутінки;
lex, legis, f
- закон;
gelu, us, n
- холод.

7.

§ 4. ПЕРША ВІДМІНА ІМЕННИКІВ
DECLINATIO PRIMA
До I-ої відміни належать іменники жіночого,
чоловічого, спільного та сумісного родів
із закінченням -а у nominativus singularis та
-ае у genetivus singularis.
У pluralia tantum виступають закінчення:
-ае
(для N. pl.),
-ārum (для G. pl.);
основа цих іменників закінчується на -ā:
rapīna, ae, f
regula, ae, f
causa, ae, f
сausa publĭca
querella, ae, f
– пограбування;
– правовий принцип, правило;
– справа;
– кримінальна справа.
– скарга, позов;
tenebrae, arum, f
– сутінки;

8. Парадигма іменників І відміни

N. sing. caus -a - справа
N. pl.
caus -ae
G.
caus -ae
G.
caus -ārum
D.
caus -ae
D.
caus -is
Acc.
caus -am
Acc.
caus -as
Abl.
caus -a
Abl.
caus -is
V.
caus -a
V.
caus -ae

9. § 5. ДРУГА ВІДМІНА ІМЕННИКІВ DECLINATIO SECUNDA

До ІІ-ої відміни належать іменники чоловічого та
середнього роду, а також невелика група іменників
жіночого роду, які мають історичну основу -о/е.
Iменники чоловічого роду у nominativus singularis
мають закінчення -us, -er, -ir, жіночого -us,
середнього – -um. У genetivus singularis усі іменники
мають закінчення -і (plur. tantum -orum):
advocātus, i, m - адвокат;
arbīter,
tri, m - суддя;
puer,
eri, m - хлопець;
vir,
і, m - чоловік;
fagus,
i, f
- бук;
donum,
i, n - подарунок;
argumentum, i, n - доказ;
pactum,
i, n - договір;
decretum,
i, n - постанова, декрет.

10. Парадигма іменників ІI відміни

N. sing. popǔl -us
G.
D.
Acc.
Abl.
V.
N. pl.
G.
D.
Acc.
Abl.
V.
popǔl -i
popǔl -o
popǔl -um
popǔl -o
popǔl -e
popǔl -i
popul -ōrum
popǔl -is
popǔl -os
popǔl -is
popǔl -i
народ
ag -er
agr -i
agr -o
agr -um
agr -o
ag-er
agr -i
agr -ōrum
agr -is
agr -os
agr -is
agr -i
поле
fag -us
fag -i
fag -o
fag -um
fag -o
fag -us
fag -i
fag -ōrum
fag -is
fag -os
fag -іs
fag -i
бук
don -um
don -i
don -o
don -um
don -o
don -um
don -a
don -ōrum
don -is
don -a
don -is
don -a
подарунок

11. § 6. ТРЕТЯ ВІДМІНА ІМЕННИКІВ DECLANATIO TERTIA

Третя (III) відміна об’єднує іменники, основа яких
закінчується на приголосні та на голосні звуки.
Іменники III відміни у залежності від кінцевого звука
основи поділяються на три типи:
приголосний;
голосний;
мішаний.
Парадигми іменників цих трьох типів між собою
відрізняються.
compilatio, onis, f – крадіжка;
separatio, onis, f – поділ майна;
impunitas, atis, f – безкарність;
negotiator, oris, m – посередник;
subpignus, oris, n – позичка.

12. § 7. ПРИГОЛОСНИЙ ТИП

До
приголосного
типу
належать
нерівноскладові іменники чоловічого, жіночого та
середнього родів, основа яких закінчується на
один приголосний звук:
heres, herēdis m
miles – milĭt-is m
lex, legis, f
libertas – libertāt-is f
– спадкоємець;
– воїн;
– закон;
– свобода;
nomen – nomĭn-is n
– ім’я.
Нерівноскладовими називають іменники, в
яких кількість складів у родовому відмінку
однини більша, ніж у називному.

13. Парадигма іменників III відміни приголосного типу

m
f
N. sing.
G.
D.
Acc.
Abl.
V.
homo
homĭn -is
homin -i
homin -em
homin -e
homo
abies
abiet -is
abiet -i
abiet -em
abiet -e
abies
n
nomen
nomin -is
nomin -i
nomen
nomin -e
nomen
N. pl.
G.
D.
Acc.
Abl.
V.
homin -es
homin -um
homin -ĭbus
homin -es
homin -ĭbus
homin -es
abiet -es
abiet -um
abiet -ĭbus
abiet -es
abiet -ĭbus
abiet -es
nomin -a
nomin -um
nomin -ĭbus
nomin -a
nomin -ĭbus
nomen -a

14. § 8. ГОЛОСНИЙ ТИП ІМЕННИКІВ ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ

До голосного типу належать іменники,
історична основа яких закінчується на -і:
• іменники середнього роду із закінченням
-e, -ar, -al у N. sing.:
exemplar, āris, n
rete, is, n
vectigal, ālis, n
capĭtal, ālis, n
tribūnal, ālis, n
- зразок
- сітка
- податок
- кримінальний злочин
- суд, трибунал

15. Парадигма іменників ІІІ-ої відміни голосного типу

n
N. sing. vectigal - податок
G.
vectigal -is
D.
vectigal -i
Acc.
vectigal
Abl.
vectigal -i
V.
vectigal
N. pl.
G.
D.
Acc.
Abl.
V.
f
Tiber - is
Tiber - is
Tiber - i
Tiber - im
Tiber - i (-e)
Tiber - is
f
turr -is
turr -is
turr -i
turr -im (-em)
turr -i (-e)
turr -is
vectigal -ia
vectigal -ium
turr -es
turr -ium
vectigal -ĭbus
turr -ĭbus
vectigal -ia
turr -es
vectigal -ĭbus
turr -ĭbus
vectigal -ia
turr -es

16. § 9. МІШАНИЙ ТИП ІМЕННИКІВ ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ

До мішаного типу належать нерівноскладові
іменники, основа яких закінчується на два приголосні
звуки:
ars, art-is, f
hostis, is, f
fons, font-is
emphyteusis, is, f
- мистецтво
- іноземець
- джерело
- спадкоємна оренда
та рівноскладові іменники:
avis, av-is
nubes, nub-is
- птах
- хмара
nefas, is, n
- беззаконня
art-is
host-is
font-is

17. Парадигма іменників ІІІ відміни змішаного типу

m
f
n
N. sing. dens
avis
cor
G.
dent -is
av -is
сord -is
D.
dent -i
av -i
cord -i
Acc.
dent -em
av -em
cor
Abl.
dent -e
av -e
cord -e
V.
dens
avis
cor
N. pl.
G.
D.
Acc.
Abl.
V.
dent -es
dent -ium
dent -ĭbus
dent -es
dent -ĭbus
dent -es
av -es
av -ium
av -ĭbus
av -es
av -ĭbus
av -es
cord -a
cord -ium
cord -ĭbus
cord -a
cord -ĭbus
cord -a

18.

§ 10. ЧЕТВЕРТА ВІДМІНА
До ІV-ої відміни DECLINATIO
належать QUARTA
іменники чоловічого,
жіночого і середнього родів, історична основа яких
закінчується на -u.
Masculinum та femininum
y N. sing. мають закінчення -us;
neutrum -u;
y G. sing. усі іменники ІV відміни закінчуються на -us.
Деякі іменники ІV відміни не мають чіткої родової
диференціації: arcus – m, f
- дуга;
metus – m, f
penus – m, f
specus – m, f
- страх;
- продовольчі запаси;
- печера.

19.

Парадигма іменників IV відміни
sing.
N.
G.
D.
m
n
fructu -s cornu
fructu -s cornu -s
fructu -i (u) cornu
Acc. fructu -m
Abl. fructu
cornu
cornu
V.
cornu
fructu -s
pl.
fructu
fructu
fructi
(fructu
fructu
fructi
(fructu
fructu
m
-s
-um
-bus
-bus)
-s
-bus
-bus)
-s
N
cornu -a
cornu -um
corni -bus
(cornu -bus)
cornu -a
corni -bus
(cornu -bus)
cornu -a

20. § 11. П’ЯТА ВІДМІНА DECLINATIO QUINTA

До V відміни належать іменники, які у N. sing.
закінчуються на -еs, у G. sing. їх закінчення -еі.
V відміна – особливий морфологічний тип, який
належить лише італійським мовам.
V відміна охоплює лише іменники жіночого роду.
Виняток: dies (meri-dies) - день (m); але в значенні
“термін” – f: dies constіtuta - призначений день;
pauperies, ei, f – збитки.

21.

Парадигма іменників V відміни
N.
G.
D.
Acc.
Abl.
V.
re-s
rĕ-ī
rĕ-ī
rĕ-m

re-s
sing.
diē-s
diē-i
diē-i
diē-m
diē
diē-s
pl.
rē-s
diē-s
rē-rum diē-rum
rē-bus diē-bus
rē-s
diē-s
rē-bus diē-bus
rē-s
diē-s

22. Латинські етико-правові терміни

Convenire – подавати позов
Convenire in matrimonium – виходити заміж
Cui bono? Cui prodest? – Кому добре? Кому вигідно?
Culpa lata dolo comparatur – груба помилка
рівнозначна злому наміру
Cum privilegio – з привілеєм
Cum sunt partium iura obscura, reo favendum est
potius quam actori
– коли права сторін не ясні,
належить підтримувати відповідача, а не позивача
Curriculum vitae – автобіографія
Damnum emergens – прямий збиток
Damnum infectum – можливий збиток
Dare, facere, praestare – давати, робити, виконувати

23.

Dat veniam corvis, vexat censura columbas – суд
прощає воронів, але карає голубок
De dolo malo – зі злим наміром
De facto – фактично
De gustibus non est disputandum – про смаки не
сперечаються
De iure – по праву
De lege ferenda – (пропозиції) до майбутнього
законодавства
De lege lata – з точки зору діючого законодавства
English     Русский Rules