КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ методична СЕКЦІЯ – БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Безпека життєдіяльності це галузь наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих ф
Дисципліна вирішує такі основні завдання:
Розподіл часу, год.
Матеріали надсилати на адресу:
ГОЛОВНІ ПРІОРИТЕТИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ
Н Е Б Е З П Е К А:
Складові небезпеки
Ступінь негативності небезпеки
Форми небезпек
НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ
НЕГАТИВНО ДІЮЧИЙ ФАКТОР
За ступенем й характером дії на організм усі негативно діючі фактори умовно поділяють на шкідливі, небезпечні та уражаючі
Біосфера (від грец. "bios" – життя, "spharia" – куля, сфера) – оболонка нашої планети, в якій розвивається життя різноманітних біоорганізмів
Біоречовина має специфічний хімічний склад. В ній перебільшує:
Біоаккумуляція
Фізично діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори
Шляхи інкорпорації речовин
Реактивність - здатність організму реагувати на впливи факторів навколишнього середовища
Нейрон
Синапс
Шум – звукові коливання з частотою 16 ... 20 000 Гц
Інфразвук – коливання з частотою менше 16 Гц
Ультразвук – коливання з частотою понад 16 000 Гц
Шляхи руху РР до організму людини
Які величини характеризують уражаючу дію іонізуючого випромінювання ?
Причини виникнення надзвичайних ситуацій
Зони хімічного зараження
Осередок землетрусу
Аварія на гідротехнічній споруді
Вторинні уражаючі фактори при аварії на пожежа- вибухонебезпечному об’єкті
Зони радіоактивного зараження
Інформаційна війна
РИЗИК ЯК КІЛЬКІСНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕК
Індивідуальний ризик – це оцінка можливого негативного наслідку для здоров’я однієї людини
Колективний ризик – це число людей (n), що можуть отримати певний наслідок для здоров’я через дію на N - людей та довкілля протягом часу t нег
Добровільний ризик – це ризик, який людина обирає для себе шляхом вільного вибору способу і місця життя та роду занять
Вимушений ризик – це ризик професійної діяльності людини та перебування (вимушене) поруч з небезпечними об'єктами
Управління ризиком
Моделі та методи аналізу ризиків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки.
Аналіз ризику аварій, негативних явищ та подій включає такі основні дії:
Найважливішим етапом аналізу ризику є ідентифікація небезпек
Управління природними ризиками
Управління техногенними ризиками
Рівні надзвичайних ситуацій: - загальнодержавний; - регіональний; - місцевий; - об'єктовий.
Збитки, характерні типам надзвичайних ситуацій
Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
Цивільний захист
Правова основа цивільного захисту
Мета цивільного захисту
Завдання цивільного захисту
Основні заходи цивільного захисту
Сили цивільного захисту
Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
Режими функціонування ЄСЦЗ
Розподіл активності у ядерному реакторі
5.85M
Category: life safetylife safety

Безпека життєдіяльності. Імовірнісні структурно-логічні моделі виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій

1.

КНЕУ
Регіональної економіки
НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА:
“Безпека життєдіяльності”
Презентація від 06.02.2015

2. КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ методична СЕКЦІЯ – БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Корпус – 5;
Аудиторія – 218;
Тел. 483 54 98;
Викладач:
Панкратов Олег Михайлович

3. Безпека життєдіяльності це галузь наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих ф

Безпека життєдіяльності
це галузь наукових знань, що охоплюють теорію і
практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та
уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності:
• у побутовій сфері,
• у виробничому середовищі,
• у природному середовищі

4. Дисципліна вирішує такі основні завдання:

• розкриває сутність ідентифікації небезпек (розпізнавання
кількісну оцінку);
• знайомить студентів з принципами
захисту від небезпек, що реалізуються;
попередження
і
та
• розкриває зміст ліквідації негативних наслідків впливу
шкідливих, небезпечних і уражаючих факторів;
• пропонує шляхи створення комфортного стану середовища
життя і діяльності людини.

5. Розподіл часу, год.

45
20 – контактні заняття
25 – самостійна робота
ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ
ЗАЛІК

6.

Види семінарських
№ семінарського
Форма самостійної роботи студента
(практичних) занять
(практичного) заняття
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях
Максимальна
кількість балів
Попередня підготовка з визначених тем і
навчальних питань
Семінар-прес-конференція
8
Опрацювання теоретичних основ
прослуханого лекційного матеріалу
Дискусія з елементами аналізу
4
Підготовка до практичного заняття
Рольова гра з елементами „мозкового штурму”
6
3
Підготовка, моделювання діяльності певної
організації, підприємства в рамках ігрового
етапу
Рольова гра з елементами „мозкового штурму”
14
4
Підготовка, моделювання діяльності певної
організації, підприємства в рамках ігрового
етапу
Рольова гра з елементами „мозкового штурму”
10
5
Підготовка, моделювання діяльності певної
організації, підприємства в рамках ігрового
етапу
Рольова гра з елементами „мозкового штурму”
10
6
Попередня підготовка з визначеної теми і
навчальних питань
Семінар-круглий стіл
8
7
Підготовка до практичного заняття
Міні кейс з елементами „мозкового штурму”
7
8
Завчасна підготовка за визначеними темами
Семінар - прес-конференція
3
1
2
Усього балів за роботу на семінарських (практичних) заняттях
За виконання модульного завдання
Модуль
Написання модульної контрольної роботи
Усього балів за модульний контроль
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою*
2. Написання реферату (есе)
3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою*
5. Підготовка презентації за заданою тематикою
6. Виконання розрахункової графічної роботи**
7. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою
Усього балів за виконання індивідуальних завдань
Разом балів за СРС
70
10
10
10
10
10
10
10
10
20
100

7. Матеріали надсилати на адресу:

Адреса – [email protected]
Тема: - аналітичний огляд публікацій,
індивідуальне розрахункове завдання,
презентація.
Виконавець – Петренко Н.П.,
заочна форма навчання
– 2 - ій курс,
спеціальність – 6503, гр. № 1.

8.

Лекція 1.
Безпека життєдіяльності – галузь
науково-практичної діяльності.

9.

МЕТА
ЗАНЯТТЯ
формування системи теоретичних і прикладних знань із
правових, економічних й організаційних питань захисту людини
від впливу негативних факторів середовища мешкання й праці.
ЛІТЕРАТУРА
Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру: Закон України. - К.: 2000.
1.
Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних
ситуаціях, Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 286 с.
2.
Панкратов О.М. і інш. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях,
Практикум. Ч. І. - К.: КНЕУ, 2014. - 187 с.
3.
Панкратов О.М. і інш. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях,
Практикум. Ч. ІІ. - К.: КНЕУ, 2015. - 82 с.
Вступ
1 навчальне питання
Категорійно-понятійний апарат з
безпеки життєдіяльності, таксономія
небезпек.
2 навчальне питання
Природні та техногенні небезпеки, їх
реалізації та дія на людей, тварин,
рослини та об’єкти економіки.
Завершальна частина

10.

1 навчальне питання
Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,
таксономія небезпек.

11. ГОЛОВНІ ПРІОРИТЕТИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ

Прагнення
людини
зберегти життя і здоров’я;
забезпечити сите існування;
захиститись від агресії;
створити комфорт;
зберегти довкілля.
Галузь
безпеки
БЕЗПЕКА – НАЙВАЖЛИВІША СКЛАДОВА ЯКОСТІ ЖИТТЯ

12. Н Е Б Е З П Е К А:

• потенційна можливість задати шкоду;
• можливий результат дії негативного чинника;
• стан довкілля, який через різки зміни може завдати шкоду...
ПОТЕНЦІЙНА МОЖЛИВІСТЬ, АЛЕ НЕ САМ НЕГАТИВ
Небезпеки реалізуються через стихійні лиха, аварії,
катастрофа, інфекційні хвороби, застосування засобів
ураження ...
Джерел
а
Надзвичайних ситуацій

13. Складові небезпеки

Суб'єкт –джерело, носії небезпек
•природні явища;
•техногенні процеси;
•антропогенна діяльність...
Об'єкт – потерпіла
сторона
•люди;
•співтовариства;
•матеріальні об'єкти...

14. Ступінь негативності небезпеки

Визначається
1.
Вірогідністю її реалізації;
2. Енергетичною потужністю;
3. Інтенсивністю дії;
4. Уразливістю та захищеністю об'єкта.

15. Форми небезпек

Виклик
Загроза
Найпоширеніша
форма
Сума обставин, що
породжують
гіпотетичну небезпеку
Нагромадження
обставин, що
стимулюють
надзвичайну подію
природного та (або)
антропогенного
характеру

16. НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ

Стан суспільства та довкілля,
що сформований під впливом
подій природного та (або)
антропогенного характеру
на певній території (об'єкті) – зоні
надзвичайній ситуації
Що
спричинило
•людські жертви;
•погіршення стану здоров’я;
•погіршення стану довкілля;
•спровокували матеріальні збитки;
•порушили умови життя і діяльності.

17. НЕГАТИВНО ДІЮЧИЙ ФАКТОР

Складова явища, процесу природи, антропогенної діяльності
За характером дії:
За принципом дії:
фізичні;
хімічні;
біологічні;
соціально-політичні
За послідовністю утворення:
– первинні
– вторинні
механічні;
теплові;
біологічні;
хімічні;
радіоактивні;
акустичні;
інформаційні;
економічні ...

18. За ступенем й характером дії на організм усі негативно діючі фактори умовно поділяють на шкідливі, небезпечні та уражаючі

• Шкідливими – причина захворювань або зниження
працездатності.
Симптоми ураження, як правило, зникають після
припинення їх дії.
• Небезпечними - сприяють травматичним ушкодженням або
раптовому і різкому збудженню організму.
• Під уражаючими факторами розуміють такі, що обов'язково
викликають важкі порушення життєдіяльності організму аж
до летального наслідку.

19.

2 навчальне питання
Природні та техногенні небезпеки, їх реалізації та дія на людей,
тварин, рослини та об’єкти економіки.

20. Біосфера (від грец. "bios" – життя, "spharia" – куля, сфера) – оболонка нашої планети, в якій розвивається життя різноманітних біоорганізмів

Біосфера (від грец. "bios" – життя, "spharia" – куля,
сфера) – оболонка нашої планети, в якій
розвивається життя різноманітних біоорганізмів
Гідросфера
Тропосфера
(25...30 км)
Літосфера
(3...5 км )
Озоновий шар

21.

СКЛАД АТМОСФЕРИ
Вміст в нижніх шарах атмосфери, %
Елементи
по обсягу
Азот
Кисень
Аргон
Неон
Гелій
Криптон
Водень
Вуглекислий газ
Водяна пара:
у полярних широтах
у екватора
Озон:
у тропосфері
у стратосфері
Ксенон
Метан
Окcид азоту
Окcид вуглецю
78,084
20,946
0,934
0,0018
0,000524
0,000114
0,00005
0,034
0,2
2,6
0,000001
0,001…0,0001
0,0000087
0,00016
0,000001
0,000008
по масі
75,5
23,14
1,28
0,0012
0,00007
0,0003
0,000005
0,0466
0,00009
0,0000003
0,0000078

22. Біоречовина має специфічний хімічний склад. В ній перебільшує:

Сірки - 0,1 - 1%
Хлору - 0,1 - 1%
Кисню – 60 – 70%
Калію - 0,1 - 1%
Кальцію - 1-10%
Вуглецю - 1-10%
Інших елементів -
до 10%
Водню - 10%

23.

БІОГЕОЦЕНОЗ
БІОЦЕНОЗ (біотична частина)
ЕКОТОП (абіотична частина)
СО2
SiO2
Аутотрофи
Організми,
співтовариства
N2
Органічна речовина
Н2О
Абіотична
речовина, сонячна
енергія
P
Na
Au
Гетеротрофи
Організми, співтовариства
Детритоядні
Організми,
співтовариства

24. Біоаккумуляція

0,1
10 000…100 000
1000
100

25. Фізично діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори

Рухомі машини і механізми
Гострі і падаючи предмети
Підвищений рівень шуму, інфразвуку, ультразвуку,
вібрації
Іонізуюче випромінювання
Електромережа
Електромагнітні хвилі, ...

26.

Біологічно діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі
фактори
Патогенні мікроорганізми
Бактерії; ріккетсії; гриби; віруси
Хворі організми
Люди, худоба, птахи, риба

Продукти життєдіяльності організмів

27.

Хімічно діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори
НЕБЕЗПЕЧНІ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ ТА СПОЛУКИ
Абіотичного походження
Утворені
Рослинами
Токсичні речовини
Тваринами
Мікроорганізмами
Отрути
Токсини

28.

29. Шляхи інкорпорації речовин

Ограни травленная
Органи дихання
Шкіра

30. Реактивність - здатність організму реагувати на впливи факторів навколишнього середовища

Забезпечується
Захисно-компенсаторними системами і механізмами
вирішальна роль належить
Нервовій системі
Її найважливіші функції:
1) здійснює взаємодію організму з навколишнім середовищем;
2) поєднує органи і системи організму у єдине ціле та погоджує їхню
діяльність;
3) на вищому етапі розвитку нервова система здійснює психічну діяльність
на основі фізіологічних процесів відчуття, сприйняття і мислення.

31.

Рефлекторна дуга
Ентеро- інтеро- рецептори:
фото-, фоно-, термо-, баро-, хемо-,
...
Чуттєвий нерв
Рецептор
Руховий нерв
Ефектор

32.

Рецептори шкіри
20
Холоду
5
Тепла
25
200
Болю
Дотику
В 1 см2
Чутливість дотику
Кінчиків пальців – 3 мг/мм2
Долоня – 12 мг/мм2
П’ЯТКА – 25 мг/мм2

33. Нейрон

L
Аксон
Синаптична бляшка
A - L = 150см,
V = 150 м/с
B - L = 35см,
V = 20…30 м/с
C - L = 0,5 …5,0см, V = 2…5 м/с
Дендріти

34. Синапс

Синаптична бляшка
Електричний
імпульс
Везикули з
медіатором
Пресинаптична
мембрана
Медіатор - АХ
Синаптична
щелина
Електричний
імпульс
АХЕ
ХР
ХР
Постсинаптична мембрана

35.

Електричний імпульс
Везикула
Стимулятори
(амінопірідіни)
АХ
Блокатори АХ
(ботулотоксин)
Емейоцетоз
Імітатори АХ
(нікотін, мускалін)
Рецепція
Блокатори ХР
(атропін, кураріни)
Дерецепція
АХЕ
АХЕ+АХ
ХР
Na+
Пробки К, Nа нас.
(саксітоксин,
Тетродотоксин)

36. Шум – звукові коливання з частотою 16 ... 20 000 Гц

Характеристика шуму
Частота - Гц
Рівень L = 10* lg(I/I0), дБ
Голосність – Вт/м2
І0 = 10-12 Вт/м2
Необхідний шум для людини – 10 ... 20 дБ
Поріг болючості
– 140 дБ
Уражається ЦНС – перевантаження рецепторів,
виснаження клітин головного мозку:
симптоми: безсонниця, стомленість, зниження працездатності,
туговухість.

37. Інфразвук – коливання з частотою менше 16 Гц

Невидимі і нечутливі хвилі
Особливо небезпечні коливання з частотою 8 Гц за
рахунок виникнення резонансу з біострумами
Слабкий
Сильний
Уражає внутрішнє вухо.
Симптоми “морської хвороби”
Вібрація внутрішніх органів
110 ... 150 дБ
Розлад органів травлення і мозку:
• загальна слабкість;
• непритомність ...

38. Ультразвук – коливання з частотою понад 16 000 Гц

В організмі виникають такі процеси:
- коливання часток тканини - мікро масаж;
- утворення внутрішнього тепла;
- розширення кровоносних судин;
- посилення біохімічних реакцій;
- подразнення нервових закінчень
Уражаюча дія починається при інтенсивності – 120 дБ
Симптоми: пригніченість; непояснений страх;
“морська” хвороба; сліпота

39.

Механізм взаємодії Х і γ - квантів з атомом
е-
Е < 0,02 МеВ
(Фотоефект)
еЕ > 1,02 МеВ
(Ефект утворення пари)
е+
е-
Е ~ 0,8 МеВ
(Комптон ефект)
γ

40.

α, β, γ
Н2О + hν → Н0 (+, - ) + О0 (+, -) → Н2О2 (НО2)
Не розчинні солі органічних сполук

41.

Зовнішнє та внутрішнє
опромінювання
Зовнішнє опромінювання
γ
γ
β
α
β
α
РР

42. Шляхи руху РР до організму людини

РР
Атмосфера
Наземна частина
рослинної їжі
Молоко
Джерела
питної води
Трава на пасовищах
М’ясо
Поверхня ґрунту під
рослинною їжею
Грунт
на пасовищах
Підповерхневий
шар ґрунту
Стічні води

43.

Легені:
85Kr ;
238Pu,239 Pu;
222Rn; 233; 133Xe; 235 U.
Печінка:
137Cs;
58Co; 60Co;
239Np;
238Pu; 239Pu; 241Pu.
Кістки:
140Ba;
14C;
154Eu; 155Eu;
32P;
238Pu; 239Pu; 241Pu;
226Ra;
89Sr,90Sr;
233U,235U.
Щитовидна залозь:
129I; 131I;
99Tc.
Шкіра:
35S.
Селезінка:
210Po.
Нирки:
134Cs; 137Cs;
106Ru.
яічники:
140Ba;
134Cs; 137Cs;
58Co; 60Co;
131I;
85Kr;
239Pu.
М’язи:
134Cs; 137Cs;
154Eu; 155Eu;
40K; 42K.

44. Які величини характеризують уражаючу дію іонізуючого випромінювання ?

• Dекс - енергія, що викликає іонізацію середовища
[Кл/кг], [P]
• Dп - енергія будь-якого випромінювання, що
поглинається рецептором [Дж/кг], [Гр], [рад]
• Dекв = Dп Кя , [Зв], [бер]
Дивись “НРБ-97”

45.

Надзвичайні ситуації природного та
техногенного характеру.

46. Причини виникнення надзвичайних ситуацій

Природні явища:
Діяльність людини:
Стихійні лиха
Аварії
Катаклізми
Катастрофи техногенного
походження
Явища макросвіту
Війни
Явища мікросвіту

Революції

47. Зони хімічного зараження

Небезпечний хімічний об'єкт
Зона поширення
первинної хмари
Зона поширення
вторинної хмари
2
Г
Г1
Зона розливу НХР
Р = 0,3 – легкий ступінь ураження;
Р = 0,4 – середній ступінь ураження;
Р = 0,3 – край важкий (з летальним наслідком) ступінь ураження.

48. Осередок землетрусу

1
Парамет
р
Магне
туда,
бали
Щільність
енергії,
бали
Ступінь
руйнуван
ня
будинків,
споруд
2
3
4
Ступінь
руйнуван
ня
гідротехн
ічних
споруд
Пожежі
Енерговодопост
ачання
Ураження
людей в
будівлях
Суцільна
Окремі
Відсутнє
100 %
Висока
Суціль
ні
Відсутнє
До 90%
Висока
Можливе
утворення
прорану
Суціль
ні
До 50 %
До 40%
Низька
Окремі
До 80%
Окремі
випадки
Імовірність
епідемій
Суцільна
І - Зона
8–9
9 - 12
Висока
ІІ - Зона
7-8
8-9
Середня
ІІІ - Зона
6-7
7-8
Утворення
прорану
Не
висока
Низька
ІV - Зона
4-6
5-7
Низька

49. Аварія на гідротехнічній споруді

tпр = R / u
В
u
h
U= 5
…7м/с
R
H
W
N B 3600

50. Вторинні уражаючі фактори при аварії на пожежа- вибухонебезпечному об’єкті

Вторинні уражаючі фактори при аварії на пожежавибухонебезпечному об’єкті
ІІ – зона дії продуктів вибуху:
R2=1,7R1; ΔΡ= 300…1350 кПа
І – зона детонації
1 кПа ≈ 0,01 кгс/см2;
1 атм ≈ 100 кПа.
R 17,5
3
Q
ΔP= 1700 кПа
ІІІ – зона дії ПУХ: ΔΡ = 300 – 0 кПа

51. Зони радіоактивного зараження

5 ; 0,014
50; 0,14
Г
1500; 4,2
В
Б
500; 1,4
А
5000, 14
М
де
(50; 0,14)
50 – Dn, рад
0,14 – Pn, рад/год

52.

Ядерний осередок ураження
Параметр
ΔРф,
кгс / см2
q=1Мт,
R, км
Ступінь
руйнуван
ня
будинків,
споруд
Ступінь
руйнуван
ня
гідротехні
чних
споруд
Пожежі
Енерговодопоста
чання
Суцільна
Окремі
Відсутнє
100 %
Висока
Суціль
ні
Відсутнє
До 90%
Висока
Суціль
ні
До 50 %
До 40%
Окремі
До 80%
Окремі
випадки
Ураження людей
в
будівлях
Імовірність
епідемій
Суцільна
І - Зона
>0,5
4,0
5,4
ІІ - Зона
Висока
0,3-0,5
Середня
ІІІ - Зона
0,2-0,3
6,9
Утворення
прорану
Можливе
утворенн
я прорану
Не
висока
Низька
ІV - Зона
0,1-0,2
13
Низька
Низька

53. Інформаційна війна

54.

Лекція 2.
Імовірнісні структурно-логічні моделі виникнення
та розвитку надзвичайних ситуацій.

55.

МЕТА
ЗАНЯТТЯ
формування системи теоретичних і прикладних знань із
правових, економічних й організаційних питань захисту людини
від впливу негативних факторів середовища мешкання й праці.
ЛІТЕРАТУРА
Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру: Закон України. - К.: 2000.
Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях,
Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 286 с.
Панкратов О.М. і інш. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях,
Практикум. Ч. І. - К.: КНЕУ, 2014. - 187 с.
Панкратов О.М. і інш. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях,
Практикум. Ч. ІІ. - К.: КНЕУ, 2015. - 82 с.
Вступ
1 навчальне питання
Ризик як кількісна оцінка
небезпек.
2 навчальне питання
Застосування ризик орієнтованого
підходу для побудови моделей
виникнення та розвитку надзвичайних
ситуацій.
Завершальна частина

56.

1. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

57. РИЗИК ЯК КІЛЬКІСНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕК

ЗМІРЯНА можливість того, що події та їх результати приведуть до
наслідків, які негативно вплинуть на людські цінності
W Q t w
де Q(Δt) – імовірність події за інтервал часу;
w – збиток у події.
N>1
W wi a t w
N
i 0
де wi − збиток від i-ої небезпечної події;
w − середній збиток при реалізації небезпечної
w
події;
а(Δt) − математичне очікування числа подій у рік.
Індивідуальний; колективний; добровільний; вимушений

58. Індивідуальний ризик – це оцінка можливого негативного наслідку для здоров’я однієї людини

W Q t *1
Тут 1 – імовірність заданого ступеня негативного
впливу на людину

59. Колективний ризик – це число людей (n), що можуть отримати певний наслідок для здоров’я через дію на N - людей та довкілля протягом часу t нег

Колективний ризик – це число людей (n), що
можуть отримати певний наслідок для
здоров’я через дію на N - людей та довкілля
протягом часу t негативного (-их) чинника (-ів)
W (n/ N )

60. Добровільний ризик – це ризик, який людина обирає для себе шляхом вільного вибору способу і місця життя та роду занять

W Q t *w

61. Вимушений ризик – це ризик професійної діяльності людини та перебування (вимушене) поруч з небезпечними об'єктами

W Q t w

62.

Індивідуальний ризик загибелі людини
На автомобільному транспорті
При падінні
На пожежі
На воді (при купанні)
Від отруєння
3·10-4.
9·10-5.
4·10-5.
3·10-5.
2·10-5.
Від вогнепальної зброї злодія
На водному і повітряному транспорті
Від предметів, що падають, електричного струму
На залізничному транспорті
Від блискавки
В період урагану, торнадо
1·10-5.
9·10-6.
6·10-6.
4·10-6.
5·10-7.
4·10-7.

63. Управління ризиком

Діяльність щодо реалізації найефективнішого з можливих шляхів
зниження ризику до рівня, який є прийнятним при заданих
обмеженнях ресурсів і часу
Заходи:
1. Збір даних про небезпеки
2. Аналіз ризику: ідентифікація небезпек ( виявлення, опис
властивостей);
оцінка ризику для людей;
оцінка ризику для груп населення;
оцінка ризику для соціально-політичних структур;
оцінка ризику для елементів довкілля.
3. Оцінка прийнятного ризику
4. Розробка рекомендацій щодо зниження рівня ризику

64.

1. Збір даних про небезпеки
Дачі
Сад
и
РБМК - 1000
Атомгра
д
Хлор – 50 т
Прирічч
я
Поповк
а
Хлор –
40 т
Заріччя
Аміак – 200 т
Бельц
и
Хатинкаа
Рибне
Пропан – 120 т
Гусенці
ІІ - зона
Ольшанк
а
Яблунька
ІІІ - зона
Хліби
Хутори
Масштаб: 1: 100
000

65.

2. Ідентифікація небезпек
Дачі
Сад
и
РБМК - 1000
Атомг
рад
Приріччя
Поповка
Хлор – 50
т
Хлор – 40 т
Заріччя
Аміак – 200 т
Хатинка
Рибне
Бельци
Пропан – 120 т
Гусе
нці
Зона ІІ
Хлі
би
Зона ІІІ
13.00
2
Ольш
анка
Яблунька
Хутори
12.08
5
інверсія
Тг=150С
Тп=130С
Масштаб: 1: 100 000

66. Моделі та методи аналізу ризиків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки.

W(А) = Р(А)· V(A)·U(A),
де Р(А)· – імовірність виникнення негативної події А ;
V(A) – ступінь уразливості об'єкта щодо події А;
U(A) – умовний повний збиток внаслідок реалізації події А.

67. Аналіз ризику аварій, негативних явищ та подій включає такі основні дії:

1) постановка завдання аналізу;
2) аналіз небезпеки та умов її реалізації;
3) оцінка ризику (імовірності) реалізації небезпеки;
4) аналіз умов і оцінка імовірності розвитку наслідків
реалізації небезпеки;
5) визначення масштабів наслідків реалізації небезпеки;
6) оцінка імовірних наслідків реалізації небезпеки - аварій,
негативних явищ та подій;
7) оцінка прийнятності ризику та прийняття рішень щодо
його зменшення.

68. Найважливішим етапом аналізу ризику є ідентифікація небезпек

- виявлення небезпек;
- опис небезпек;
- попередня оцінка небезпек.

69. Управління природними ризиками

Заходи:
1. Ідентифікація небезпек - виявлення джерел природних небезпек у
вигляді природних явищ і процесів;
2. Прогнозування просторового розподілу негативно діючих
факторів по відношенню до об'єктів дії
3. Довгостроковий (на 50−100 років) прогноз загроз на заданий
момент часу у майбутньому
4. Оцінка ризику надзвичайних ситуацій на даній території
5. Аналіз індивідуального ризику
6. Порівняння індивідуального ризику з прийнятним ризиком
7. Обґрунтовування заходів захисту

70. Управління техногенними ризиками

Заходи:
1. Моніторинг стану техногенних об'єктів
2. Прогнозування надзвичайних ситуацій і оцінка їх ризику
3. Раціональне розміщення продуктивних сил
4. Запобігання аварій шляхом підвищення технологічної безпеки
5. Планування заходів для зниження можливих втрат і збитку
6. Підготовка об'єктів до роботи в умовах надзвичайної ситуації
7. Проведення державної експертизи в галузі захисту населення і територій
від надзвичайних ситуацій
8. Страхування техногенних ризиків
9. Інформування населення про потенційні техногенні загрози
10. Здійснення заходів захисту населення на територіях, прилеглих
до потенційно небезпечних об'єктів

71.

3. Оцінка прийнятного ризику
Wпер. гр. = 1·10-6
Wроб. = 2·10-4

72.

4. Розробка рекомендацій щодо зменшення рівня ризику
Як змінити величину частоти?
W Q t w
Як зменшити збиток?

73.

Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови
моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

74.

Прогноз
Дачі
Сад
и
РБМК - 1000
Атомг
рад
Приріччя
Поповка
Хлор – 50
т
Хлор – 40 т
Заріччя
Аміак – 200 т
Хатинка
Рибне
Бельци
Пропан – 120 т
Гусе
нці
Зона ІІ
Хлі
би
Зона ІІІ
13.00
2
Ольш
анка
Яблунька
Хутори
12.08
5
інверсія
Тг=150С
Тп=130С
Масштаб: 1: 100 000

75.

ДЕРЕВО ПОДІЙ
Генеральна подія, процес, явище
G(A)
Руйнування греблі, W(г)
W г = G(A) W(г) ω(г)
W
Руйнування цистерн з пропаном,
W(п)
W п = G(A) W(п) ω(п)
Руйнування АЕС W(аес)
аес = G(A) W(аес) ω(аес)
Руйнування ХНО W(хно)
W
хно = G(A) W(хно) ω(хно)
Руйнування будинку, W(б)
W
б = G(A) W(б) ω(б)

76.

W Wг Wп Wаес Wхно W
б
W 2 10 6 0 1 10 7 1 10 3 0,9 0,9020021

77.

Пропозиції
W 2 10 6 0 1 10 7 1 10 3 0,9 0,9020021
Прийнятний ризик = 1*10-6
Шляхи приведення прогнозованого ризику до величини прийнятного
ризику

78.

ЗАВДАННЯ 1
Визначити ризик загибелі людини вдома протягом року при землетрусі,
якщо вона знаходиться в помешканні 1/3 доби.
Вихідні дані:
причина загибелі;
глибина гіпоцентру землетрусу – Н, км;
максимальна амплітуда коливання сейсмографа на відстані 100 км від
епіцентру землетрусу – Zm, мкм;
відстань від населеного пункту до епіцентру землетрусу – R, км;
будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без
урахування сейсмічної стійкості;
населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу сейсмічних
хвиль визначеної інтенсивності один раз у 1000 років.

79.

1)
Порядок розв’язання завдання:
визначається магнітуда землетрусу М:
М = lg Zm = lg 105 = 5.
1)
, землетрусу – J:
розраховується інтенсивність
R
J K 1 K 2 M K 3 lg
2
де К1 = 3,0; К2 = 1,5; К3 = 3,5.
J = 3+1,5*5+3,5*lg
200
2
40 2
H
2
= 2,42.
3) визначається ступінь зруйнування будинку та відсоток безповоротних
втрат мешканців будинку:
ступінь зруйнування будинку – зруйнування відсутні;
безповоротні втрати мешканців будинку – 0%.
4) оцінюється ризик загибелі людини при землетрусі визначеної
інтенсивності:
W Q t
,
де Q(Δt) – частота подій у рік;
w – ймовірність загибелі людини від однієї події.
Тоді маємо:
W
1
*0 0
100 * 3
.
Висновок:
Ризик загибелі людини вдома при землетрусі визначеної
інтенсивності на
протязі року можна вважати відсутнім.

80. Рівні надзвичайних ситуацій: - загальнодержавний; - регіональний; - місцевий; - об'єктовий.

Постанова КМ № 1099 від 15.08.1998 р. Про класифікацію НС.
Рівні надзвичайних ситуацій:
- загальнодержавний;
- регіональний;
- місцевий;
- об'єктовий.

81.

Загальний обсяг збитків
Постанова КМ №175від 15.02.2002 р. Про затвердження методики оцінки збитків від наслідків НС
техногенного та природного характеру.
З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф
+Аф +Вф +Зф
Нр - втрати життя та здоров'я населення;
Мр - руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та
продукції;
Мп - не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва;
Рс/г - вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;
Мтв - втрат тваринництва;
Рл/г - втрати деревини та інших лісових ресурсів;
Рр/г - втрат рибного господарства;
Ррек - знищення або погіршення якості рекреаційних зон;
Рпзф - збитки, заподіяні природно-заповідному фонду;
Аф - забруднення атмосферного повітря;
Вф - забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх
морських вод і територіального моря;
Зф - забруднення земель несільськогосподарського призначення.

82. Збитки, характерні типам надзвичайних ситуацій

Тип
надзвичайної
ситуації
Рівень надзвичайної ситуації
Обєктовий
Місцевий
Регіональний
Загальнодержавн
ий
Надзвичайної ситуації техногенного характеру
Транспортні
аварії
Нр Мр МП
(Аф Вф Зф)
Нр Мр МП
(Рр/г Аф Вф
Зф)
-
-
Пожежи і
вибухи
Нр Мр МП
(Аф Вф Зф)
Нр Мр МП Аф
(Рр/г Вф Зф)
Нр Мр МП Аф
Вф Зф
(Рс/г Рл/г
Рр/г Ррек
пзф)
-
Гідродинаміч
ні аварії
Нр Мр МП
(Рс/г Рл/г Ррек
Рпзф Вф)
Нр Мр МП Вф
(Рс/г Рл/г Зф
Рпзф)
Нр Мр МП Вф
Зф Рс/г л/г
(Рр/г Ррек
Рпзф)
Нр Мр МП Вф Зф
Рс/г Рл/г Рр/г Ррек
Рпзф (Мп)
Надзвичайної ситуації природного характеру
Геологічно та
геофізично
небезпечні
Нр Мр МП
(Аф Вф Зф)
Нр Мр МП
(Аф Вф Зф)
Нр Мр МП
Вф Зф Аф
Рс/г Рл/г
Рр/г Ррек
Нр Мр МП Вф Зф
Аф Рс/г Рл/г Рр/г
Ррек
Інфекційні
захворюванн
я людей
Нр Мп
Нр Мп
Нр Мр Мп
Нр Мр Мп

83. Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

Вид нещасного випадку
1. Легкий нещасний випадок з втратою
працездатності до 9 днів
Втрати на одну людину,
тис. грн.
Мл = 0,28*
2. Тяжкий нещасний випадок без
встановлення інвалідності з втратою
працездатності понад 9 днів
Мт = 6,5*
3. Тяжкий нещасний випадок, внаслідок
якого потерпілий отримав інвалідність з
втратою працездатності понад 3980
днів
Мі = 37*
4. Нещасний випадок, що призвів до
загибелі:дорослої людини віком до 60
років дитини віком до 16 років
Мз = 47*
Мз = 22*

84.

Завершальна частина

85.

Основи захисту об’єкта господарської
діяльності.

86.

ЛІТЕРАТУРА
Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру: Закон України.-К.,2000.
1.
Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях,
Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005.-286 с.
2.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-570 с.
3.
Шоботов В.М. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2004,-430 с.
1.
2.
3.
Законодавство України у сфері захисту населення і територій у
надзвичайних ситуаціях. Призначення, мета, основні принципи, завдання
та заходи цивільного захисту (ЦЗ) населення.
Єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні
ситуації техногенного та природного походження, її структура та режими
функціонування.
Сили і засоби цивільного захисту населення та персоналу об’єкту.

87. Цивільний захист

• Система організаційних, інженернотехнічних,
санітарно-гігієнічних,
протиепідемічних та інших заходів, які
здійснюються
центральними
і
місцевими
органами
виконавчої
влади,
органами
місцевого
самоврядування,
підприємствами,
установами та організаціями з метою
запобігання та ліквідації надзвичайних
ситуацій

88. Правова основа цивільного захисту

Конституція України;
Закони України: "Про правові засади цивільного захисту" – 2004 р.;
"Про
захист
населення
і
територій
від
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";
"Про Цивільну оборону України";
"Про правовий режим надзвичайного стану";
"Про правовий режим воєнного часу";
" Про аварійно-рятувальні служби";
"Про об'єкти підвищеної небезпеки";
"Про використання ядерної енергії та радіаційну
безпеку";
"Про забезпечення санітарного та
епідеміологічного благополуччя населення" та інші.

89. Мета цивільного захисту

реалізація
Державної
політики,
спрямованої на забезпечення безпеки та
захисту населення і територій, матеріальних
і культурних цінностей та довкілля від
негативних наслідків надзвичайних ситуацій
у мирний час та особливий період;
подолання
ситуацій
наслідків
надзвичайних

90. Завдання цивільного захисту

• збирання та аналітичне опрацювання інформації про
надзвичайну ситуацію (НС);
• прогнозування
та
оцінка
соціально-економічних
наслідків НС;
• здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного
захисту;
• розробка та виконання нормативно-правових актів;
• розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері
цивільного захисту;
• створення, збереження і раціональне використання
матеріальних ресурсів спрямованих на забезпечення ПС;
• оповіщення населення про виникнення або загрозу
виникнення НС;
• організація захисту населення і територій від НС та інші

91. Основні заходи цивільного захисту


оповіщення та інформування;
спостереження і лабораторний контроль;
укриття у захисних спорудах;
здійснення заходів з евакуації населення;
інженерний захист;
медичний захист;
психологічний захист;
біологічний захист;
екологічний захист;
радіаційний і хімічний захист;
захист населення від несприятливих побутових
або нестандартних ситуацій

92. Сили цивільного захисту

• оперативно-рятувальна служба ЦЗ;
• спеціалізовані (воєнізовані) та
спеціалізовані аварійно-рятувальні
формування;
• аварійно-відновлювальні формування;
• формування особливого періоду;
• авіаційні та піротехнічні підрозділи;
• технічні служби;
• підрозділи забезпечення та матеріальних
резервів.

93. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

Органи управління
Сили й засоби ЦЗ
На які покладається
виконання
Державної політики у сфері цивільного захисту

94. Режими функціонування ЄСЦЗ


режим повсякденного стану;
режим підвищеної готовності;
режим надзвичайної ситуації;
режим надзвичайного стану;
режим воєнного стану.

95.

Дачі
Сад
и
РБМК - 1000
Атомг
рад
Приріччя
Поповка
Хлор – 50
т
Хлор – 40 т
Заріччя
Аміак – 200 т
Хатинка
Рибне
Бельци
Пропан – 120 т
Гусе
нці
Зона ІІ
Хлі
би
Зона ІІІ
13.00
2
Ольш
анка
Яблунька
Хутори
12.08
5
інверсія
Тг=150С
Тп=130С
Масштаб: 1: 100 000

96.

Город – антропогенная гетеротрофная экосистема:
– поток энергии,
– п поток вещества

97.

Рис. 3. Круговорот воды в биосфере

98.

Рис. 4. Круговорот углерода

99.

Рис. 5. Круговорот кислорода

100.

Рис. 6. Круговорот азота

101.

Рис. 7. Круговорот фосфора

102.

Рис. 8. Круговорот ртути

103.

Рис. 9. Круговорот серы

104. Розподіл активності у ядерному реакторі

ВВЕР-1000
А = 1010Ku
0,1%
оболонка ТВЕЛів +
теплоносій 1-го контуту
(104 т Ra )
99,9%
у ядерному паливі
English     Русский Rules