Просте речення

1. Просте речення

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ
Винцковский Виталий К-21

2. Просте речення

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ
• Просте речення — речення, що складається з одного або кількох
граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену
думку.
• Складне речення — речення, що складається з двох або кількох
взаємозв'язаних простих речень, які за допомогою різних
синтаксичних засобів об'єднані в одне структурне й інтонаційне
ціле.
• Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична
основа (предикативний центр). У складному реченні таких основ
може бути декілька.

3. Повне и неповне речення

ПОВНЕ И НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ
Повне речення
• Повними називаються речення, у
яких наявні всі головні та
другорядні члени речення,
необхідні для завершеності
будови й повноти вираження
значення (В чагарниках
низькорослих акацій
посвистували червоногруді снігурі
(Ю. Збанацький)).
Неповне речення
• Неповними називаються такі
речення, у яких пропущений
головний або другорядний член
речення, зрозумілий із контексту
або ситуації мовлення (Хвилини
здаються тоді за години, години —
за дні, дні — за роки (П. Мирний)).

4.

• Прості речення можуть ускладнюватися
відокремленими другорядними членами,
однорідністю різних членів речення, звертанням,
вставними і вставленими словами, сполученнями
і реченнями.

5.

Найвищий ступінь порівняння
прикметників. Найвищий ступінь порівняння
прикметників утворюємо доданням:
а) префікса най- до форми вищого ступеня: найбільший,
найкраща, найменше.
б) слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного
прикметника: найбільш зручний, найбільш стійка, найменш
приємне.
Для посилення при формах найвищого ступеня
прикметників вживаються частки що і як; пишуться вони з
прикметниками разом:щонайсильніший, якнайбільший,
якнайшвидший