Сенсорна система: морфо-функціональні особливості зорового аналізатора

1. СЕНСОРНА СИСТЕМА

Чорноморський національний
університет імені Петра Могили
СЕНСОРНА СИСТЕМА
Викладач: к.біол.н, доцент
Пшиченко Вікторія Вікторівна

2.

Загальна характеристика сенсорної системи
• Сенсорна
система
забезпечує
сприйняття організмом інформації про
стан зовнішнього і внутрішнього
середовища
організму,
обробку
отриманої інформації та її подальше
перетворення у відчуття.
• Усі ці функції виконують аналізатори та
їх периферичні відділи — органи чуття.

3. Морфо-функціональні особливості зорового аналізатора

Око – це периферична
частина зорового аналізатора,
що розташована в кістковій
орбіті черепа. За допомогою
очей
організм отримує
більшу частину інформації
про
стан
зовнішнього
середовища
(приблизно
90%).
Орган зору складається з
очного
яблука
і
та
допоміжного апарата, до
якого відносять брови, повіки
з віями, кон'юнктиву, слізні
залози.

4. Морфо-функціональні особливості зорового аналізатора

• Очне яблуко (око) з
морфологічної точки зору є
органом шаруватого типу.
Стінка
очного
яблука
складається
з
трьох
оболонок:
• Зовнішня
фіброзна
оболонка,
що
включає
склеру і рогівку;
• Середня
судинна
оболонка. Вона поділяється
на три частини: власну
судинну оболонку, війкове
тіло і райдужну оболонку;
• Сітківка
—
це
внутрішня оболонка, яка
містить
фоторецепторні
клітини.

5. Морфо-функціональні особливості зорового аналізатора

• Крім того, очне яблуко
містить
три
внутрішні
відділи:
• передня камера - простір
між райдужкою і рогівкою;
задня камера - простір
між райдужною оболонкою і
передньою
частиною
кришталика;
• склоподібне
тіло,
яке
лежить за кришталиком і
оточене сітківкою.
• Передня і задня камери
заповнені
рідиною,
яка
називається
водянистою
вологою. Склоподібне тіло
заповнене
драглистою
речовиною, яка називається
склоподібним тілом.

6. Склера

• Склера (білкова оболонка) за
кольором нагадує варений білок і
звідси походить її назва. Спереду
вона переходить у рогівку.
• Склера складається з щільної
волокнистої сполучної тканини,
утвореної пучками колагенових та
еластичних волокон, основної
речовини та невеликої кількості
сполучнотканинних
клітин
(переважно
фібробластів,
меланоцитів). Основна речовина Три оболонки очного яблука:
склери
містить
гіалуронову
1 – сітківка; 2 – судинна
кислоту, яка зв'язує воду та оболонка; 3 - склера
забезпечує непрозорість склери.
Склера відносно безсудинна.

7. Рогівка

Рогівка
(сornea)
опукла
вперед, безбарвна, прозора, не
містить кровоносних судин,
але має дуже багате нервове
забезпечення, тому кожний
запальний
процес
супроводжується
больовими
відчуттями.
Трофіка
рогівки
забезпечується шляхом дифузії
поживних речовин з водянистої
вологи, що знаходиться у
передній
камері
очного
яблука, та зі сльози, яка
зволожує передню поверхню
очного яблука.

8. Рогівка

На поперечному розрізі
рогівки складається з
п’яти шарів:
• 1. Передній епітелій
рогівки
представлений
багатошаровим, плоским
незроговілим
епітелієм,
який складається з 5-6
шарів
клітин.
Можна
виділити
три
шари:
базальний, шипуватий і
шар плоских клітин.
Рогівка: 1 - передній епітелій;
2 мембрана Боумена (передня
обмежувальна пластинка); 3 строма рогівки; 4 - десцеметова
мембрана
(задня
обмежувальна
пластинка); 5 - задній епітелій

9. Рогівка

• Клітини
найглибшого
(базального) шару епітелію
стовпчасті;
у
середніх
(остистих) шарах клітини
багатокутні;
а
у
поверхневих шарах вони
сплощені.
• Клітини базального шару
відповідають за здатність
рогівки
до
регенерації.
Епітелій рогівки швидко
регенерує
після
пошкодження. В епітелії
міститься велика кількість
вільних нервових закінчень.
Рогівка: 1 - передній епітелій; 2 мембрана
Боумена
(передня
обмежувальна пластинка); 3 - строма
рогівки; 4 - десцеметова мембрана (задня
обмежувальна пластинка); 5 - задній
епітелій

10. Рогівка

• 2.
Боуменова
мембрана
(передня
обмежувальна пластинка)
розташована
під
переднім
епітелієм
рогівки
у
вигляді
товстого
однорідного
шару, який утворений
колагеновими волокнами,
розташованими
впорядковано.
• Боуменова мембрана
відповідає за міцність
рогівки.
Рогівка: 1 - передній епітелій;
2 - мембрана Боумена (передня
обмежувальна пластинка); 3 строма рогівки; 4 - десцеметова
мембрана (задня обмежувальна
пластинка); 5 - задній епітелій

11. Рогівка

• 3. Строма рогівки займає до
90% товщини рогівки.
• Утворена щільною оформленою
волокнистою сполучною тканиною,
яка складається з паралельно
розташованих колагенових волокон,
основної речовини та розміщених
між
волокнами
фіброцитів
(кератоцитів). В основній речовині
немає гіалуронової кислоти, яка
здатна акумулювати воду і тому в
основній
речовині
незначна
кількість рідини, що забезпечує її Рогівка: 1 - передній епітелій;
2 - мембрана Боумена (передня
прозорість.
обмежувальна пластинка); 3 • Строма має велику кількість строма рогівки; 4 - десцеметова
нервових волокон, що забезпечує мембрана (задня обмежувальна
пластинка); 5 - задній епітелій
високу чутливість рогівки.

12. Рогівка

• 4.
Десцеметова
мембрана
(задня
обмежувальна пластинка)
являє
собою
товсту
базальну
пластинку
з
колагеновими фібрилами.
• 5. Задній епітелій —
простий плоский епітелій
(ендотелій
рогівки).
Клітини
цього
шару
відкачують зайву рідину з
рогівки,
забезпечуючи
тим самим її прозорість.
Рогівка: 1 - передній епітелій; 2
- мембрана Боумена (передня
обмежувальна пластинка); 3 строма рогівки; 4 - десцеметова
мембрана (задня обмежувальна
пластинка); 5 - задній епітелій

13. Рогівка

• Астигматизм
• Рогівка та кришталик
здорового ока має рівну
сферичну поверхню. При
астигматизмі сферичність
порушена
і
кривизна
рогівки у вертикальній
площині більша, ніж у
горизонтальній,
що
спричиняє
зміни
заломлюючої сили. При
астигматизмі промені світла
не фокусуються в одній
точці на сітківці, як це має
бути в нормі, і результаті
з'являється два оптичні
фокуси, і людина бачить
розмите зображення.

14. Патології очного яблука

➢ Мікрофтальмія – вроджена вада
розвитку ока, при якому одне або
обидва очні яблука зменшено у
розмірі. При мікрофтальмії очне
яблуко може бути зменшене до
2/3 від свого нормального об’єму.
➢ Анофтальмія - патологічний
стан,
який
характеризується
відсутністю одного ока або двох
очей.
➢ Циклопія - вроджений дефект
при якому очні яблука повністю
або частково зрощені і поміщені в
одній очниці, яка розташована по
середній лінії обличчя.

15. Судинна оболонка

Середня судинна оболонка складається з
трьох відділів: власне судинної оболонки,
війкового тіла і райдужки.
Власне судинна оболонка складається з:
Надсудинна пластинка, яка відокремлює
власне судинну оболонку від склери. Вона
складається з тонкої сполучної тканини, що
містить колаген, еластичні волокна, пігментні
клітини і фіброцити.
Судинна пластинка складається з артерій
і вен, які переплітаються між собою. Між ними
розташовується пухка волокниста сполучна
тканина, яка містить велику кількість
пігментних клітин. Тут також розміщуються
окремі пучки гладких міоцитів. Цей шар
виконує важливу функцію у трофіці сітківки, і
його
пошкодження
викликає
серйозне
пошкодження сітківки.
Власне судинна оболонка складається із
зовнішньої судинної пластинки, яка містить
дрібні артерії, вени, лімфатичні судини, і
внутрішньої капілярної пластинки, яка
містить капіляри різного калібру.
1
2
3
• власне судинна оболонка

16. Судинна оболонка

• Між
власне
судинною
оболонкою і пігментним
шаром сітківки проходить 1
базальна
пластинка
(мембрана Бруха). Вона 2
складається з трьох шарів:
зовнішнього
колагенового, 3
середнього - еластичного і
внутрішнього колагенового.
• Базальна
пластинка
• власне судинна оболонка
забезпечує гладку поверхню
для
впорядкованого
розташування
пігментних
клітин сітківки.

17. Війкове тіло

• Війкове тіло є переднім
продовженням
судинної
оболонки.
Це
потовщена
кільцева структура. Війкове
тіло утворене м’язовою і
пухкою сполучною тканиною,
яка містить еластичні волокна,
судини, меланоцити.
•Війковий м'яз відповідає за
зміну опуклості кришталика,
що дозволяє оку бачити об'єкти
на різних відстанях від нього.
Війковий м'яз складається з 2-х
пучків гладком'язових волокон:
кругового і радіального.
Війкове тіло
Війковий м'яз

18. Райдужка

• Райдужка є продовженням судинної
оболонки. По периферії вона переходить
у війкове тіло, а в центрі розташовується
круглий отвір змінної величини для
зіниці. Зіниця може розширюватися або
звужуватися завдяки наявності м’яза,
який розширює зіницю і м’яза, який
звужує зіницю.
• У місці прикріплення передньої
поверхні райдужної оболонки до склери і
війчастого тіла знаходяться щілинні
простори, що утворюють шлемів канал.
Навколо каналу знаходиться венозний
синус. Шлемів канал і венозний синус
забезпечують відтік внутрішньоочної
рідини у венозну систему ока.
• При патології може відбуватися
звуження
просвіту
каналу,
що
супроводжується
підвищенням
внутрішньоочного тиску (глаукома), і у
важких випадках спричиняє загибель
фоторецепторних клітин сітківки, та як
наслідок сліпоту.

19. Райдужка

• У райдужній оболонці
розрізняють п'ять шарів:
• 1.
Передній
епітелій
покриває передню поверхню
райдужки і є продовженням
заднього епітелію рогівки.
• 2. Зовнішній пограничний
(безсудинний)
шар
складається
з
пухкої
волокнистої
сполучної
тканини з фібробластами і
меланоцитами.
• 3.
Судинний
шар
утворений
пухкою
волокнистою
сполучною
тканиною,
яка
містить
кровоносні
судини,
меланоцити.

20. Райдужка

• 4. Внутрішній пограничний
шар
складається
з
пухкої
волокнистої сполучної тканини з
фібробластами та меланоцитами.
• 5.
Внутрішній
епітелій
(пігментований шар). Цей шар
сильно пігментований гранулами
меланіну.
За
колір
очей
відповідають
меланоцити
райдужної
оболонки.
Зі
збільшенням кількості пігменту
райдужка темніє. У альбіносів
майже немає пігменту (меланіну), а
рожевий колір їх райдужної
оболонки зумовлений відбиттям
світла від кровоносних судин
райдужної оболонки.

21. Кришталик

Кришталик
(lens)
—
двоопукла структура діаметр
9-10 мм із заокругленим
краєм.
Кришталик розташований
між
райдужкою
і
склоподібним тілом.
Зовні кришталик вкритий
товстою
однорідною
капсулою,
яка
містить
глікопротеїни
та
мікрофіламенти,
що
забезпечують
його
еластичність.

22. Кришталик

В основі кришталика
лежить еластична, прозора
і безбарвна речовина, яка
не містить кровоносних
судин і нервових волокон,
що
робить
кришталик
прозорим.
Речовина
кришталика
заповнена
волокнами
кришталика які побудовані
з
тяжів
епітеліальних
клітин.
Кубічний
епітелій
волокна
волокна

23. Кришталик

Кожне
нове
волокно
розвивається
під
капсулою
кришталика.
Новоутворені
молоді
волокна
поступово капсула
нашаровуються
на
старші
волокна і утворюють радіальні
пластинки. Волокна, склеєні
міжтканиною
рідиною,
утворюють
шари,
що
нашаровуються з периферії та Молоді
волокна
спричиняють
стиснення
центральної частини кришталика
і утворення щільного ядра
кришталика.
По периферії кришталика
його речовина зберігає м’яку
консистенцію і утворює кору
кришталика
Кубічний
епітелій
зрілі волокна

24. Війкове тіло

В
оці
кришталик
фіксується за допомогою
циліарної зв’язки (зв’язка
Цинна), яка складається з
численних
волокон,
що
прикріплюються до капсули.
Зміна ступеня натягу
волокон змінює кривизну
кришталика,
і
його
заломлюючу
здатність.
Завдяки цьому можлива
акомодація
здатність
чіткого бачення предметів
розташованих
на різній
відстані від ока.

25. Війкове тіло

Під час розглядання
предметів,
які
перебувають на далекій
відстані, війковий м'яз
розслаблений, а зв'язки,
що
прикріплені
до
передньої
і
задньої
поверхні
капсули
кришталика, натягнуті,
що
зумовлює
здавлювання
кришталика
спереду
назад і його сплощення.

26. Війкове тіло

Під час наближення
предмету
до
ока
відбувається
скорочення
війкового
м'яза
і
зв'язки
розслаблюються, що
припиняє здавлювання
і
розтягнення
кришталика.
Внаслідок
еластичності кришталик стає
більш опуклим.

27. Війкове тіло

З віком кришталик
поступово втрачає свою
еластичність та здатність
змінювати
форму
і
внаслідок
цього
акомодація послаблюється,
що
призводить
до
порушення
розгляду
близько
розташованих
предметів.
Такий стан називається
пресбіопсія.

28. Війкове тіло

У людей з нормальним
зором – пребіопсія починає
розвиватися у середньому
після 40-44 років; У людей
із далекозорістю – після
30-35 років. У людей із
короткозорістю
–
патологію
відзначають
пізніше, ніж в інших, що
пояснюється
тим,
що
захворювання
компенсує
зниження
здатності
до
акомодації.

29. Війкове тіло

При
старінні
може
порушуватися прозорість
кришталика
та
його
капсули
і
виникає
кришталикова катаракта.
У
цих
випадках
вдаються до хірургічне
втручання, під час якого
виконується
заміна
кришталика на штучний.

30. Війкове тіло

Симптоми катаракти:
• затьмарений зір, предмети
видно ніби крізь пелену;
• погіршення сутінкового зору;
• миготіння
перед
очима
смужок, плям;
• підвищена світлочутливість;
• проблеми під час читання
дрібного шрифту;
• двоїння в очах;
• спотворення об’єктів;
• ослаблення
сприйняття
кольору.

31. Сітківка

• Сітківка
—
це
внутрішня оболонка очного
яблука,
яка
містить
фоторецепторні клітини
(палички та колбочки).
Сітківка
тонка,
майже
прозора.
• Сітківка
має
спеціалізовану ділянку, яка
містить лише ковбочки і
називається центральною
ямкою або макулою. У цій
області
зір
найбільш
гострий.

32. Сітківка

• На сітківці також є
«сліпа пляма», де
зоровий нерв виходить
з
ока.
Фоторецепторні
клітини
в
цій
області відсутні.
У
сітківці
можна
виділити
наступні
шари:

33. Сітківка

• 1. Шар пігментних клітин –
це зовнішній шар, який відділений
з одного боку від судинної
оболонки мембраною Бруха, а з
іншого боку шаром паличок та
ковбочок сітківки. З мембраною
Бруха шар пігментних клітин має
міцний зв'язок, а з власне сітківкою
зв'язок є неміцним. Тому, при
патологіях зорового аналізатору та
судинних патологіях, наприклад
гіпертонічній
хворобі,
цей
неміцний зв'язок може призводити
до відшарування сітківки та
загибелі фоторецепторних клітин,
внаслідок недостатнього живлення.

34. Сітківка

• Шар пігментних клітин
складається з одного шару
низьких клітин кубоподібної
форми, які лежать на базальній
мембрані та містять численні
гранули пігменту меланіну.
• Пігментний шар виконує
такі функції:
• 1.
Трофічна
функція.
Пігментний
шар
забезпечує
дифузію поживних речовин і
кисню із судинної оболонки,
оскільки
пігментні
клітини
своїми основами прилягають до
кровоносних судин.

35.

• 2. Захисна функція. Меланін захищає
палички і ковбочки від надмірного світлового
потоку. На світлі кількість пігменту в
пігментоцитах збільшується, і він переміщається
у відростки, які оточують палички та колбочки
фоторецепторних нейронів, глибоко проникаючи
між ними. Пігмент поглинає частину світла, і
таким чином перешкоджає перезбудженню
фоторецепторних клітин. Крім того, меланін
захищає нейрони сітківки від токсичних
продуктів перекисного окиснення, які руйнують
мембрани.
• У
темряві
пігмент
із
відростків
переміщається до тіла клітини, що сприяє
більшому збудженню фоторецепторів. При
тривалому вимушеному перебування у темряві
синтез меланіну в пігментоцитах знижується або
припиняється. У цих випадках раптове яскраве
освітлення може призвести до перезбудження
фоторецепторних нейронів сітківки та їх
загибелі. Тому в таких випадках необхідне
тривала та поступова адаптація сітківки до
світла.
• 3. Біосинтез ретиналю - компонента
зорового пігменту родопсину і його транспорт до
фоторецепторних нейронів (паличок).

36. Сітківка

• 2. Шар паличок і
колбочок
утворений
паличками та колбочками,
які є модифікованими
дендритами
фоторецепторних
нейронів. Ці дендрити
мають форму паличок або
ковбочок.

37. Сітківка

• Палички розташовані у
периферичних
відділах
сітківки. Палички містять
1000-1500
мембранних
дисків, утворених складками
плазмолеми. У мембранах
дисків міститься зоровий
пігмент
родопсин
хромопротеїн,
що
складається з білка опсину і
альдегіду вітаміну А –
ретиналю.
Родопсин
розкладається під дією світла
з
утворенням
нервового
імпульсу.

38. Сітківка

• Мембранні
диски
постійно
переміщуються, поповнюються та
фагоцитуються
пігментним
епітеліем.
• Палички є рецепторами чорнобілого нічного (сутінкового) зору.
Кількість їх становить приблизно 130
мільйонів.
• Нестача вітаміну А призводить до
виникнення захворювання гемеролопії
(«курячої
сліпоти»),
що
характеризується
порушенням
сутінкового зору. Тому при захворюванні
на
гемеролопію
рекомендовано
включати у раціон продукти, які є
джерелами каротиноїдів - овочі та
фрукти жовтого кольору (морква,
перець, томати, абрикоси, манго, папая,
гарбуз, персики), курага.

39. Сітківка

• Ковбочки розташовані
в центральній частині
сітківки. Їх загальна
кількість
становить
близько 6 млн. На відміну
від паличок, ковбочки
містять зоровий пігмент
йодопсин,
який
руйнується
під
дією
червоного, синього або
зеленого світла.

40. Сітківка

• У зв'язку з цим існує три
функціональних
типи
ковбочок, які не відрізняються
за морфологічними ознаками.
Кожен тип сприймає один із
трьох кольорів. Ковбочки
забезпечують
кольоровий
денний зір.
• Вроджена
відсутність
ковбочок того чи іншого типу
називається дальтонізмом нездатністю
сприймати
червоний, зелений і синій
кольори.

41. Сітківка

• Спадкова
передача
дальтонізму пов'язана з Xхромосомою
і
практично
завжди передається від матеріносія гена до сина, внаслідок
чого у двадцять разів частіше
зустрічається у чоловіків, що
мають набір статевих хромосом
XY. У чоловіків дефект в
єдиній
X-хромосомі
не
компенсується,
оскільки
«запасної» X-хромосоми немає.
• Різним
ступенем
дальтонізму страждають 2-8%
чоловіків, і лише 4 жінки з
1000.

42. Сітківка

• Описав цю хворобу англійський вчений
Джон Дальтон (1766-1844), який не розрізняв
червоний колір, але не знав про свою колірну
сліпоту до 26 років. У нього були три брати і
сестра, і двоє з братів також не розрізняли
червоний колір.
• Дальтон детально описав свій родинний
дефект зору. Він вважав, що в його очах є
якийсь синій світлофільтр і наказав своєму
лаборанту після смерті витягти його очі й
перевірити, чи не забарвлене в блакитний
колір склоподібне тіло очного яблука.
Лаборант виконав заповіт вченого і не
знайшов у його очах нічого особливого.
• Очі Дальтона збереглися в банці зі
спиртом в Манчестерському літературнофілософському товаристві. І у 1995 р,
генетики виділили і дослідили ДНК із
сітківки.

43. Сітківка

• 3. Зовнішній ядерний
(зернистий) шар містить і
тіла
та
ядра
клітин
фоторецепторних.
Це
найбільш виражений шар
сітківки.
• 4. Зовнішній сітчастий
шар (зовнішня синаптична
зона)
складається
із
синапсів між аксонами
фоторецепторних клітин і
дендритами асоціативних
(біполярних
клітин)
нейронів.

44. Сітківка

• 5. Внутрішній ядерний
шар утворений тілами і
ядрами
трьох
типів
асоціативних
нейронів:
біполярних, горизонтальних,
амакринових клітин і ядрами
гліоцитів сітківки (або клітин
Мюллера).
• Біполярні
клітини
займають у сітківці стратегічну
позицію, тому що всі сигнали,
що
утворюються
у
фоторецепторах і потрапляють
до гангліонарних клітин,
повинні пройти через них.

45. Сітківка

• Біполярна
клітина
надсилає до фоторецепторів
єдиний
дендрит,
який
утворює синапс з одним
фоторецептором (завжди з
колбочкою), або галузиться
на
гілочки,
синаптично
контактуючи білыше ніж з
одним фоторецептором.
• Аксон біполярноі клітини
передає нервовий імпульс
або
на
дендрити
гангліонарних клітин, або на
дендрити
амакринових
клітин.

46. Сітківка

• Дендрити і аксон горизонтальних
клітин синаптично зв’язані з аксонами
фоторецепторів, а також з дендритами
біполярних клітин. Горизонтальні клітини
блокують передачу інформації від
фоторецепторних клітин до біполярних.
• Амакринові клітини різноманітні за
формою, їхні тіла
знаходяться
у
внутрішньому ядерному шар сітківки, а
відростки – у синаптичній зоні між цим
шаром і гангліонарними клітинами. Вони
утворюють зв’язки як з біполярними, так і
з гангліонарними клітинами.
• Амакринові
клітини
блокують
передачу інформації від біполярних
нейронів до гангліонарних.
• Блокування
передачі
інформації
необхідно для більш чіткого і контрастного
при розглядані предметів, які мають різне
забарвлення.

47. Сітківка

• Нейроглія
сітківки
представлена
радіальними
гліоцитами (мюллерівськими
клітинами), астроцитами і
мікрогліею. Численні бічні
відростки
гліоцитів
оплітають тіла нейронів і
ділянки
синаптичних
зв’язків,
виконуючи
підтримуючу і трофічну
функцію.
Вони
також
оточують
капіляри,
утворюючи
разом
з
астроцитами
гематоретинальний бар’єр.

48. Сітківка

• 6.
Внутрішній
сітчастий
шар
(або
внутрішня
синаптична
зона)
складається
із
синапсів між аксонами
біполярних
клітин
і
дендритами гангліонарних
клітин;
• 7. Шар гангліонарних
клітин
містить
тіла
гангліонарних клітин. Це
найбільші за розмірами
нейрони
сітківки,
але
найменші за кількістю.

49. Сітківка

• 8. Шар нервових волокон
утворений
аксонами
гангліонарних клітин. Нервові
волокна сітківки сходяться у
сліпій
плямі,
оточуються
мієліновою
оболонкою,
проходять через усю сітківку і
формують зоровий нерв.
• Також
є
дві
гліальні
мембрани
–
зовнішня
і
внутрішня. Зовнішня мембрана
розташована
на
зовнішній
поверхні зовнішнього ядерного
(зернистого) шару. Внутрішня
мембрана, розташована між
сітківкою і склоподібним тілом.

50. Сітківка

• ДОПОМОЖНИЙ АПАРАТ
ОКА (повіки, вії, слізний
апарат, окорухові м'язи).
✓ Повіки - складки шкіри та
кон'юнктиви. Шкіра повік
позбавлена
​гіподерми
і
лежить безпосередньо на
круговому м'язі ока, який
утворений
поперечном'язової тканиною. У шкірі є
незначна
кількість
пушкового волосся, сальні та
потові залози. По краях
частин,
що
змикаються
розташовані вії.

51. Сітківка

В основі повіки лежить тарзальна
пластинка, яка утворена щільною
волокнистою сполучною тканиною у
якій розташовані мейбомієві залози
(тарзальні залози), - сальні залози, що
виробляють жировий секрет (мейбум),
який покриває зверху слізну плівку,
перешкоджаючи її випаровуванню та
висиханню. Таким чином, мейбум не
дає сльозам проливатися на щоку,
затримує їх між змащеним маслом
краєм і очним яблуком і робить закриті
повіки герметичними. На верхній
повіці таких залоз~25, а на нижній ~20.
Тарзальна пластинка має півмісяцеву
форму. Вона надає повікам форму,
захищає око і дозволяє повікам
зберігати правильне положення при
кліпанні.

52. Сітківка

✓ Кон'юнктива
повік
продовжується
у
кон'юнктиву ока. Кон'юнктива вистилає
внутрішню поверхню повік і покриває
передню частину очного яблука. Складається
із
багатошарового
призматичного
незроговілого епітелію, що містить велику
кількість келихоподібних клітин та пухкої
волокнистої
неоформленої
сполучної
тканини, яка містить багато капілярів, що
використовується
для
введення
фармакологічних препаратів.
✓ Вії - щетинистим волосся Вони формують 3-4
ряди по краях змикання повік. Біля фолікулів
вій розташовуються дрібні сальні залози
(залози Цейса) і апокринові потові залози
(залози Молля). Залози Цейса виробляють
жировий секрет, який змащує вії та захищає
око від пересихання. Гостре гнійне запалення
залози Цейса - зовнішній ячмінь (гордеолум).
Залози Молля виробляють секрет, який,
змішуючись зі слізною рідиною та жиром з
інших залоз, захищає та зволожує поверхню
ока. Вії змінюються кожні 100-150 діб.

53. Сітківка

✓ Кон'юнктива вистилає внутрішню поверхню
повік і покриває передню частину очного яблука.
Складається із багатошарового призматичного
незроговілого епітелію, що містить велику
кількість келихоподібних клітин та пухкої
волокнистої неоформленої сполучної тканини,
яка
містить
багато
капілярів,
що
використовується для введення фармакологічних
препаратів.
✓ Вії - щетинисте волосся. Вони формують 3-4
ряди по краях змикання повік. Біля фолікулів вій
розташовуються дрібні сальні залози (залози
Цейса) і апокринові потові залози (залози
Молля).
Залози Цейса виробляють жировий секрет,
який змащує вії та захищає око від пересихання.
Гостре гнійне запалення залози Цейса - зовнішній
ячмінь (гордеолум).
Залози Молля виробляють секрет, який,
змішуючись зі слізною рідиною та жиром з інших
залоз, захищає та зволожує поверхню ока.
Вії змінюються кожні 100-150 діб.

54. Сітківка

✓ Слізний
апарат
представлений
слізними
залозами,
слізними
протоками, слізним мішком та слізноносовим каналом. Слізні залози складні серозні залози, які виробляють
сльози. До складу секрету слізних залоз
входять невелика кількість білка (0,5%,
у тому числі імуноглобулін А та
фермент лізоцим), слиз, хлористий
натрій (1,5%). Сльоза зволожує і
очищає
поверхню
рогівки
та
кон'юнктиви,
перешкоджаючи
їх
висиханню, а також має бактерицидні
властивості. Слізні канальці вистелені
багатошаровим плоским незроговілим
епітелієм.
Слізний
мішок
і
нососльозний
канал
вистелені
одношаровим багаторядним війчастим
епітелієм.