ПРезентація _Федоров

1.

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ РИНКУ І
ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ»
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОГО
ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ
ЦИФРОВІЗАЦІЇ
ФЕДОРОВ ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ
Науковий керівник: доктор економічних наук,
професор - Уманець Тетяна Василівна

2. Актуальність дослідження Сучасний етап розвитку економіки характеризується посиленням ролі технологічних факторів у структурній

2
Актуальність дослідження
Сучасний етап розвитку економіки характеризується посиленням ролі
технологічних факторів у структурній перебудові вітчизняного переробного
сектору та впровадження дієвих організаційно-економічних механізмів, які
сприятимуть модернізації промислового виробництва, зростанню доданої вартості,
перспективам успішної інтеграції до європейських ланцюгів високотехнологічних
виробництв в умовах тривалого воєнного стану та геоекономічних зрушень.
Цифровий поступ стає визначальним драйвером модернізації виробничого
потенціалу, трансформуючи структуру суб’єктів підприємницької діяльності,
організаційні моделі бізнесу та міжрегіональну взаємодію.
В умовах цифровізації економіки України особливої актуальності
вищезазначена проблематика набуває для підприємництва переробної
промисловості, функціонування якого безпосередньо пов’язане з використанням
виробничо-технологічних потужностей, матеріальних і фінансових ресурсів,
кадрових компетентностей, інноваційних можливостей, логістичної
інфраструктури та здатності підприємств адаптуватися до технологічних і
ринкових змін. Відповідно, сам факт наявності певної сукупності ресурсів і
можливостей ще не свідчить про високий рівень потенціалу та не гарантує
отримання належних результатів. Визначального значення набуває ступінь їх
залучення до господарської діяльності, характер взаємодії між окремими
складовими, здатність виявляти та мобілізувати резерви, а також спрямовувати
отримані результати на подальше відтворення і розвиток потенціалу.

3. Метою роботи є розробка теоретико-методичних засад ефективного використання потенціалу підприємництва переробної промисловості

3
Метою роботи є розробка теоретико-методичних
засад
ефективного використання потенціалу
підприємництва переробної промисловості в умовах
цифровізації
та
обгрунтуванню
практичних
рекомендацій щодо інструментів його організаційноекономічного забезпечення в умовах воєнного та
повоєнного часу з урахуванням вектору цифровізації.

4. Для досягнення поставленої мети у дисертації поставлено і вирішено такі завдання: узагальнити та удосконалити понятійний апарат

щодо
визначення
категорії «ефективне
використання
потенціалу
підприємництва переробної промисловості в умовах цифрових
трансформацій»;
обґрунтувати та розробити концептуальні засади ефективного
використання потенціалу промислового підприємництва в умовах
цифровізації
на
базі
системно-діяльнісного
підходу;
узагальнити закордонний досвід стимулювання, формування та
використання потенціалу підприємництва переробної промисловості
з метою визначення та систематизації ключових драйверів його
розвитку;
розробити методичні підходи до багаторівневої інтегральної оцінки
ефективності використання потенціалу підприємництва галузей
переробної промисловості та його складових відповідно до викликів
цифровізації;

5. визначити стратегічні напрямки формування інформаційно-комунікаційної складової забезпечення інноваційного розвитку

визначити стратегічні напрямки формування інформаційнокомунікаційної складової
забезпечення інноваційного розвитку
підприємницького сектору переробної промисловості в контексті
цифровізації і надати рекомендації щодо її удосконалення;
проаналізувати інституційне забезпечення державного регулювання
галузей переробної промисловості за технологічним рівнем;
запропонувати теоретичні основи формування організаційноекономічного механізму ефективного використання потенціалу
підприємництва галузей переробної промисловості в умовах викликів і
загроз
повоєнного
відновлення;
визначити фінансово-бюджетні стимули забезпечення ефективного
використання потенціалу підприємництва переробної промисловості в
умовах воєнного та повоєнного часу з урахуванням вектору
цифровізації.

6.

7.

ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ:
процес формування теоретикометодичних засад ефективного
використання потенціалу
підприємництва переробної
промисловості в умовах
цифровізації.
МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ:
теоретико-методичні основи
формування теоретико-методичних
засад ефективного використання
потенціалу підприємництва
переробної промисловості на засадах
цифрових викликів.
Загальнонаукові: системний і діалектичний на
принципах детермінізму
Конкретнонаукові: контент-аналіз літературних джерел, компаративний аналіз,
логічне узагальнення, абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція,
статистичні методи (масове спостереження, зведення і групування, абсолютних
і відносних величин, середніх величин, показників рядів динаміки, індексний
метод, кореляційно-регресійний метод, метод інтегральної оцінки, ранжування),
метод структурно-логічного аналізу, експертний аналіз, анкетування, табличні
та графічні прийоми
НАУКОВА НОВИЗНА сформульованих і обґрунтованих в дисертації
основних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що їхня
сукупність являє собою новий теоретико-методичний підхід до розробки
концептуальних основ організаційно-економічного забезпечення ефективного
використання потенціалу підприємництва галузей переробної промисловості на
базі системного-діяльнісного підходу в контексті цифрових трансформацій.

8.

Потенціал підприємництва - це сукупна
спроможність суб’єктів підприємництва
формувати, реалізовувати, відтворювати та
нарощувати ресурси, можливості,
компетентності й резерви для здійснення
підприємницької діяльності в умовах
цифрового розвитку.

9.

4
Рис. … Спорідненість понять «потенціал», «потенціал підприємства»,
«підприємницький потенціал» та «потенціал підприємництва» з урахуванням
галузевої специфіки переробної промисловості

10.

5
Рис. 1.1 - Структурно-змістова характеристика потенціалу
підприємництва переробної промисловості в умовах цифрових
трансформацій

11. Рис. .. – Структура нормативно-правового забезпечення цифрової трансформації підприємництва

6
Рис. .. – Структура нормативно-правового
забезпечення цифрової трансформації підприємництва

12. Рис. .. – Групування галузей підприємництва за функціональним призначенням

7
Рис. .. – Групування галузей підприємництва за
функціональним призначенням

13.

8
Рис. 1.3 - Ключові ознаки ефективного використання потенціалу
підприємництва переробної промисловості

14.

9
Авторське тлумачення сутності категорії «ефективного
використанння потенціалу підприємництва переробної
промисловості в умовах цифровізації» як безперервного
керованого процесу трансформації, реалізації, відтворення та
нарощування сформованих ресурсів, можливостей і резервів на
принципах
системності,
адаптивності,
інтегрованості,
орієнтації на результат та цифрової трансформації, який на
основі узгодженої взаємодії структурних складових та
наскрізного впливу цифрових трансформацій забезпечує
перехід потенціалу до якісно нового стану й формування
передумов для подальшого розвитку.

15. Рис. 1.4 - Внутрішні та зовнішні фактори ефективного використання потенціалу промислового підприємництва в умовах цифровізації

10
Рис. 1.4 - Внутрішні та зовнішні фактори ефективного
використання потенціалу промислового підприємництва в умовах
цифровізації

16. Рис. 1.5 - Концептуальна схема ефективного використання потенціалу підприємництва переробної промисловості в умовах

цифровізації
11

17. Рис. 1.6 - Концептуальна схема процесу ефективного використання потенціалу підприємництва переробної промисловості в умовах

12
Рис. 1.6 - Концептуальна схема процесу ефективного використання
потенціалу підприємництва переробної промисловості в умовах
цифровізації

18. Запропоновано методичний підхід до багаторівневого оцінювання ефективного використання потенціалу підприємництва галузей

переробної промисловості на базі
інтегральних індексів. Методика розрахунку узагальнюючого
інтегрального індексу ефективного використання потенціалу
підприємництва переробної промисловості України за
галузевою
ознакою
включає
12
етапів:
Етап 1: Системний аналіз проблеми, її структуризацію та
представлення
у
вигляді
ієрархії.
Етап 2: Добір показників статистики промисловості, що
характеризують складові потенціалу підприємництва галузі
переробної промисловості з урахуванням вектору цифровізації.

19. Етап 3: Визначення показників (ознак), які суттєво не впливають на ефективність використання потенціалу підприємництва галузі

переробної промисловості за допомогою коефіцієнта варіації ( ):
(5) де: - середньоквадратичне відхилення j- тої ознаки (показника);
- середньоарифметичне значення j- тої ознаки (показника). Після
визначення за кожною j- тою ознакою , перевіряється нерівність: < e.
Якщо менше величини e, яка дорівнює 0,1, то ознаки вважаються
квазопостійними і виключаються з переліку подальшого
дослідження.
Етап
4:
Визначення
показників:
стимуляторів
(+),
дестимуляторів
(-);
Етап 5: Формування інформаційних баз даних, тобто
формування матриці вихідних даних [X]:
(6),
де: m – кількість ознак (j = 1, 2, ..., m); n– кількість блоків, за
якими доцільно здійснювати дослідження ефективного
використання потенціалу підприємництва галузі переробної
промисловості (і = 1, 2, ..., n); - значення j-тої ознаки, що
характеризує стан i-го блоку ефективного використання
потенціалу галузі підприємництва переробної промисловості.

20. Етап 6: Ранжування показників у порядку збільшення для визначення максимального і мінімального значення показників. Етап 7:

Вибір кращого значення для кожного показника, який
характеризує і-тий блок в побудові інтегрального індексу
ефективного використання потенціалу підприємництва галузі
переробної промисловості (максимального для показниківстимуляторів і мінімального для показників-дестимуляторів).
Етап 8: Розрахунок часткових індексів конкретного блоку, що
характеризують рівень певного аспекту ефективного
використання потенціалу підприємництва галузі переробної
промисловості як відношення фактичного значення j-того
показника для кожної галузі ( ) до (в певній галузі), тобто
нормування
показників.
Етап 9: Розрахунок добутку часткових індексів, що
характеризують
і-тий
блок
показників
ефективного
використання потенціалу підприємництва галузі переробної
промисловості.

21. Етап 10: Розрахунок групових інтегральних індексів, що характеризують певні аспекти ефективного використання потенціалу

підприємництва галузі переробної промисловості
за формулою середньої геометричної часткових коефіцієнтів,
що
входять
до
і-тої
блоку.
Етап 11: Розрахунок зведеного інтегрального індексу
ефективного використання потенціалу підприємництва галузі
переробної
промисловості
за
формулою
середньої
геометричної
групових
інтегральних
індексів,
що
характеризують
його
основні
складові.
Етап 12: Ранжування галузей переробної промисловості за
зведеним
інтегральним
індексом

22.

Таблиця 3 - Структури, які можуть використовувати результати оцінки
ефективного використання потенціалу підприємництва галузі переробної
промисловості на основі інтегральних індексів
Назва структури
З якою метою?
Розробки та
формування стратегічних та тактичних планів і
прогнозів економічного розвитку галузі або регіону, визначення
пріоритетів регіональної політики за галузевою ознакою, виявлення
Структури
потреби у проведенні ефективної політики в структурній перебудові
державного і
переобної промисловості регіону, визначення механізмів, методів та
регіонального
інструментів стратегічної підтримки тих чи інших галузей переробної
рівня управління
промисловості, створення умов і стимулів для ефективного
функціонування суб’єктів підприємницької діяльності і на цій основі
задоволення потреб регіону.
Визначення масштабів, форм і конкретних методів стратегічної
Міжнародні
підтримки в інвестуванні тих чи інших галузей переробної
інституції
промисловості України або її регіонів.
З метою проведення різного роду порівнянь, зіставлень, пов’язаних з
Інвестори
вибором оптимального варіанту вкладення інвестиційних ресурсів
певного регіону, галузі, підприємства.
Організації,
З метою визначення напрямків та тенденцій розвитку тих чи інших
установи, засоби галузей переробної промисловості, вкладення інвестицій, формування
масової
відповідної думки щодо даного питання відносно певного регіону,
інформації
галузі чи підприємства.
Виробничі
З метою визначення тенденцій формування попиту та пропозиції на
підприємства і продукцію та чинників, що їх визначають.
організації

23. Рис. 3.1 - Архітектура нормативно-правового забезпечення розвитку підприємництва переробної промисловості за функціональними

13
Рис. 3.1 - Архітектура нормативно-правового забезпечення
розвитку підприємництва переробної промисловості за
функціональними блоками

24.

25.

26. Рис. 3.2 - Схема архітектури організаційно-економічного механізму ефективного використання потенціалу підприємництва переробної

Рис. 3.2 - Схема архітектури організаційноекономічного механізму ефективного використання
потенціалу підприємництва переробної промисловості
в умовах викликів і загроз повоєнного відновлення
14

27.

15

28. Рис. 3.3 - Система цілей організаційно-економічного механізму розвитку підприємств переробної промисловості

16
Рис. 3.3 - Система цілей організаційно-економічного механізму
розвитку підприємств переробної промисловості

29. Рис. 3.4 – Схема структурного забезпечення блоку організаційно-економічного механізму ефективного використання потенціалу

17
Рис. 3.4 – Схема структурного забезпечення блоку організаційноекономічного механізму ефективного використання потенціалу
підприємництва переробної промисловості

30. Рис. 3.5 – Схема функціонального блоку організаційно-економічного механізму ефективного використання потенціалу підприємництва

18
Рис. 3.5 – Схема функціонального блоку організаційно-економічного
механізму ефективного використання потенціалу підприємництва
переробної промисловості в умовах повоєнного відновлення

31. Рис. 3.6 - Стратегічні цілі організаційно-економічного механізму ефективного використання потенціалу підприємництва переробної

19
Рис. 3.6 - Стратегічні цілі організаційно-економічного механізму
ефективного використання потенціалу підприємництва переробної
промисловості в умовах повоєнного відновлення

32. Рис. 3.7 - Етапи реалізації блоку діагностики та прийняття управлінських рішень організаційно-економічного механізму

Рис. 3.7 - Етапи реалізації блоку діагностики та
прийняття управлінських рішень організаційноекономічного механізму ефективного використання
потенціалу підприємництва переробної
промисловості в умовах повоєнного відновлення
20

33. Рис. 3.8 - Комплекс інструментів фінансової та інституційної підтримки підприємств переробної промисловості

21
Рис. 3.8 - Комплекс інструментів фінансової та інституційної
підтримки підприємств переробної промисловості

34.

22

35.

23

36.

24

37.

26

38.

27

39.

28

40.

29

41.

30

42.

31

43.

32

44.

33

45.

34

46.

35

47.

36

48. В дисертаційному дослідженні сформульовано такі, найбільш значимі наукові результати, які виносяться на захист: Удосконалено:

37
В дисертаційному дослідженні сформульовано такі, найбільш
значимі наукові результати, які виносяться на захист:
Удосконалено:
термінологічне
упорядкуваня
категорій
«потенціал»,
«потенціал підприємства», «підприємницький потенціал»,
«потенціал підприємництва» та «потенціал підприємництва
переробної промисловості» шляхом уточнення змісту та
встановлення співвідношення між спорідненими категоріями. Це
дозволило, на відміну від існуючих визначень, запропонувати
авторське трактування сутності категорії «ефективного
використанння
потенціалу
підприємництва
переробної
промисловості в умовах цифровізації» як безперервного
керованого процесу трансформації, реалізації, відтворення та
нарощування сформованих ресурсів, можливостей і резервів на
принципах системності, адаптивності, інтегрованості, орієнтації
на результат та цифрової трансформації, який на основі
узгодженої взаємодії структурних складових та наскрізного
впливу цифрових трансформацій забезпечує перехід потенціалу
до якісно нового стану й формування передумов для подальшого
розвитку;

49. концептуальні засади ефективного використання потенціалу підприємництва переробної промисловості в умовах цифровізації, які на

відміну від існуючих, грунтуються на базі
системно-діяльнісного підходу і враховують сім ключових
ознак ефективного використання потенціалу під впливом
цифрових трансформацій (результативність, раціональність,
повнота
реалізації,
збалансованість,
адаптивність,
трансформаційність, відтворюваність і нарощування), містять
інформаційно-аналітичну базу щодо діагностики здатності
потенціалу не лише забезпечувати поточні результати, але й
створювати передумови для подальшого розвитку завдяки
ефективному його використанню в галузях переробної
промисловості;
методичні засади інтегрального оцінювання рівня
ефективного використання потенціалу підприємництва галузей
переробної промисловості в умовах цифрової трансформації на
основі сформованої інформаційно-аналітичної бази певної
галузі переробної промисловості за такими блоками, як:

50. блок1 - виробнича ефективність; блок 2 – ефективність використання основних засобів виробництва; блок 3 – ефективність

використання робочої сили; блок 4 - матеріальноенергетична ефективність; блок 5 -інноваційно-технічної
ефективність;
блок
6
цифрова
ефективність;
дістали подальшого розвитку:
система
ключових
драйверів
розвитку
потенціалу
підприємництва в Україні за організаційним, фінансовим,
економічним, інноваційно-технологічним та кадрово-освітнім
напрямами з урахуванням викликів ціфровізації на основі
узагальнення закордонного досвіду щодо стимулювання,
формування та використання потенціалу підприємництва
переробної промисловості на прикладі Німеччини, Польщі,
Південної
Кореї,
Японії
та
Китаю.

51.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

52.

Список публікацій
Фахові видання
1.Уманець Т.В, Карпінська Г.В., Федоров І.А. Теоретико-методичні засади
оцінки стану інноваційного забезпечення підприємницького сектору регіону в
контексті
цифровізації.
Ефективна
економіка.
№
11,
2025.
DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.11.46%20
2.Федоров І.А. Драйвери стимулювання, формування та використання
потенціалу підприємництва переробної промисловості: закордонний досвід.
Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. 1(35),
2026. Том ІІ. (1,3 д.а.). С. 311- 329. DOI: https://doi.org/10.58253/2078-1628-20261-2(35)-021
3.Уманець Т.В, Карпінська Г.В., Федоров І.А. Особливості інституційноінфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності підприємницького
сектору Причорномор’я та напрями його удосконалення. Здобутки економіки:
перспективи та інновації, 30, 2026. https://doi.org/10.5281/zenodo.20459193
4.Лозова Т.П., Федоров І.А. Мікрокваліфікація як інноваційний інструмент
ефективного використання кадрового потенціалу підприємництва в умовах
цифрової трансформації економіки. Економічний вісник Донбасу. 3 (82) 2026.
С. DOI:
5.Федоров І.А. Організаційно-економічний механізм ефективного використання
потенціалу підприємництва переробної промисловості в умовах викликів і
загроз повоєнного відновлення. Економічні інновації, 100, 2026.