Артилерійські снаряди

1.

Тактична підготовка
Тема
Артилерійські снаряди

2.

Навчальні питання
1. Призначення,
класифікація та
маркування
артилерійських
боєприпасів.
1. Устрій та принцип дії
артилерійських
боєприпасів та
підривників до них.

3.

Література
1.Інструкція з очищення місцевості від
вибухонебезпечних предметів.
2.Піротехнічні роботи.
3.Обнаружение, обезвреживание и
уничтожение взрывоопасных предметов

4.

Навчальне питання №1
ПРИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА
МАРКУВАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ
БОЄПРИПАСІВ.

5.

Артилерії в сучасному бою доводиться вирішувати
найрізноманітніші задачі: знищувати живу силу противника,
боротися з його артилерією, танками, авіацією; руйнувати укріплення
та загородження.
Всі сучасні артилерійські снаряди поділяються на три групи:
снаряди основного, спеціального і допоміжного
призначення.
СНАРЯДИ ОСНОВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ - для безпосереднього
ураження живої сили противника, його матеріальної частини, а також
для руйнування різного роду укріплень.
До таких снарядів відносяться:
• - фугасні;
• - осколкові;
• - осколково-фугасні;
•- кумулятивні;
• - шрапнелі;
• - картечі;
• - бронебійні;
• - бетонобійні;
• - хімічні;
• - запалювальні.

6.

СНАРЯДИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ - для виконання
спеціальних задач (освітлення цілей, створення димових завіс).
До них відносяться:
- димові ;
- освітлювальні ;
- трасуючі;
- агітаційні.
ДО ЗАРЯДІВ ДОПОМІЖНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ
- лафетовипробувальні;
- плитовипробувальні;
- практичні;
- пристрілочні;
- навчальні.

7.

Снаряди фугасні, осколкові, осколково-фугасні називаються гранатами.
ФУГАСНІ ГРАНАТИ застосовуються для руйнування укріплень і
загороджень, фугасними гранатами ведеться вогонь з гармат крупних І
середніх калібрів. Корпус гранати тонкостінний призначений для розміщення
великого заряду вибухової речовини, для приведення фугасної гранати в дію
застосовуються підривники, які приводяться в дію від удару до перешкоди.
Підривники можуть встановлюватися на фугасну і сповільнену дію.
ОСКОЛОЧНІ ГРАНАТИ - відрізняються від фугасних гранат товщиною
стінки гранат. Різновидом осколкових гранат є осколочно-трасуючий снаряд,
який використовується в зенітній артилерії. Складається з корпуса, заряду
вибухової речовини, трасуючого пристрою та головного підривника. Для
запобігання падіння снаряду на землю трасуючий пристрій часто
використовується для самоліквідації снаряда.
ОСКОЛОЧНО-ФУГАСНІ ГРАНАТИ - представляють собою дещо середнє
між фугасною та осколковою гранатою. Застосовуються для ураження живої
сили противника та руйнування укріплень і загороджень, для осколковофугасних гранат застосовуються головні підривники з трьома способами
встановлення: на миттєву, інерційну, сповільнену дію.

8.

В залежності від калібру всі снаряди діляться
на три групи:
- малих калібрів (до 70 мм);
- середніх калібрів (70 – 155 мм);
- великих калібрів ( більше 155 мм), для зенітних –
більше 100 мм.
За відношенням калібру гармати до калібру снаряду вони
можуть бути:
- каліберні
- підкаліберні.
До першої групи відносилися всі звичайні снаряди,
калібр яких дорівнює калібру гармати.
Підкаліберні снаряди мають калібр менший, ніж
калібр гармати.

9.

МАРКУВАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ БОЄПРИПАСІВ
На озброєнні в Радянській Армії знаходилася велика кількість
боєприпасів, подібних по зовнішньому вигляду, але різноманітних
за призначенням і властивостями. Тому відсутність умовних
позначень могла призвести не тільки до неприпустимої плутанини,
але і до нещасних випадків в умовах бойового застосування. У
зв'язку з цим на боєприпаси наносилися умовні відмінні знаки, що
дають повну характеристику його призначення.
Відмінні знаки складалися з клейм, фарбування і маркування.
Клейма видавлювалися на металевих частинах боєприпасів і
складалися з різноманітних сполучень букв, арабських і римських
цифр і умовних знаків заводського контролю і військових
приймальників.
Фарбування наносилося на всі боєприпаси або на деякі елементи
пострілів у виді кілець, кружків і смуг, по яким можна судити про
призначення, устрій і бойову дію елементів пострілів.
Маркування складалося з умовних знаків і написів, що наносилося
фарбою або лаком на елементах пострілів.

10.

Клейма
Клейма наносилися на зовнішні поверхні снарядів,
підривників, гільз і засобів запалення.
На снарядах клейма наносилися на корпус та деталі, що
нагвинчувалися (голівку і дно).
№ партії і рік
виготовлення
№ плавки і
проба Брінеля
Марка
підривника
завод
№ партії і
рік
виготовле
ння
№ плавки
відтиск проби
Брінеля
№ партії і
рік
виготовле
ння
№ завода
№ завода
№ партії,
№ снаряда і рік
виготовлення
клейма військового
представника (ВП) та
ВТК
Клейма на гільзі
№ партії і
рік
виготовл
ення
Клеймо
ВТК
Клеймо
ВП та
ВТК
великого
тиску
Клеймо
ВП
Клейма на капсульній втулці
На дистанційних трубках і підривниках клейма вказували
номера партій, порохового запресування, дистанційних кілець.
Клейма на гільзах і на капсульних чопах розташовувалися на
донному зрізі

11.

Фарбування
Фарбування наносилося на снаряди, трубки, підривники, гільзи засобу
запалення. Фарбування снарядів поділялося на захисне і розпізнавальне.
Захисне фарбування наносилося на всю зовнішню поверхню снарядів середніх
і великих калібрів.
Розпізнавальне фарбування складалося з кільцевих смуг визначеного кольору,
що наносилося на циліндричну частину снаряду.
Колір кільцевої смуги вказував на тип снаряду. Чорна кільцева смуга вище
головного поясу вказувала на виготовлення корпуса з сталистого чавуна.
Колір захисної та розпізнавальних фарбувань приведені в таблиці.

12.

Маркування
Маркування наносилося на снаряди, заряди і гільзи.
Розташування маркування на снарядах, гільзах і картузах бойових зарядів
до пострілів роздільного заряджання, і його значення приведені на рис.3,4.
Вагові знаки позначалися знаками мінус (-), плюс (+) або Н. Знак мінус
позначав, що снаряд легше нормального на 1- 3%; знак плюс-тяжче
нормального на 1-3%, а Н - легше або тяжче нормальної ваги снаряду.
Завод,
партія і
рік
спорядж
ення
Калібр
Ваговий
знак
Шифр
ВР
Індекс
снаряда
Індекс пострілу
Гармата
Марка, партія і
рік виготовлення
пороху, його
виробник
Партія і рік зборки
пострілу, №
збирального складу
рис. 3
маркування на снаряді
рис. 4
маркування на снаряді патронного заряджання

13.

Клейма на німецьких снарядах
Клейма наносилися на снаряди, підривники, трубки, гільзи і засоби запалення.
Клейма на підривниках розташовували на зовнішній поверхні корпуса в один або два
рядки. При цьому вказувалися: марка підривника, умовний знак фірми, номер
підривника, номер партії і рік виготовлення.
№ партії,
виробник та рік
виготовлення
№ снаряда
Клейма
приймальника
заготовки
Обробник
заготовки
Слід проби
Брінеля
Клейма
приймальника
корпуса
Обробник
заготовки
№ снаряда
Клеймо
приймальника
головки
№ партії,
виробник та рік
виготовлення
Клейма
приймальника
проби Брінеля
Клеймо
приймальника
наконечника
№ партії,
виробник та рік
виготовлення
заготовки
Клейма
приймальника
корпуса
Клейма
приймальника
проби Брінеля
Обробник
заготовки
№ партії,
виробник та рік
штампування
заготовки
Клейма
приймальника
№ снаряда
заготовки
Клеймо
приймальника
наконечника
№ партії,
виробник та рік
виготовлення
Клеймо
приймальника
наконечника
Клейма
приймальника
корпуса

14.

Фарбування на німецьких снарядах
Снаряди мають наступне фарбування.
Темно-зелена захисна:
а) усі снаряди бойового і спеціального призначення наземної артилерії,
за виключенням двох типів снарядів до 37-мм гармати, бронебійних і
агітаційних;
б) підривники, корпуса яких виготовлені з пластмаси з тонкою залізною
оболонкою.
Чорний - бронебійні снаряди, незалежно від устрою і калібру

15.

Маркування на німецьких снарядах
Маркування наносилося на снаряди, гільзи і картузи бойових зарядів.
Розпізнавальне маркування на снарядах, що наносилося на циліндричну
частину, визначає тип снаряда та тип корпусу:
Nb - димовий снаряд;
Ub - практичний снаряд;
Stg - литий сталевий корпус;
В або BoPr- штампований корпус;
PG - корпус із сталистого чавуна.
Місце, день, місяць та
рік приведення в
кінцево споряджений
стан
Шифр ВР
Ваговий знак
Місце, день, місяць та
рік спорядження та
знак відповідальної
особи
Умовна
позначка
металу
ведучого
пояска

16.

Навчальне питання №2
УСТРІЙ ТА ПРИНЦИП ДІЇ
АРТИЛЕРІЙСЬКИХ
БОЄПРИПАСІВ ТА ПІДРИВНИКІВ
ДО НИХ

17.

У бойовий артилерійський постріл можуть входити такі елементи:
- снаряд із спорядженням:
- трубка або підривник;
- бойовий (пороховий) заряд;
- гільза або картуз;
- засіб запалювання бойового заряду;
- допоміжні елементи до бойового заряду (запалювач, нормальна кришка (обтюратор),
посилена кришка або корковий пиж);
- трасер.
Перші п'ять елементів є обов'язковими для переважної більшості
артилерійських пострілів. Наявність інших елементів визначається калібром,
призначенням, видом пострілу та умовами стрільби. Виняток із цього правила
складають тільки постріли з картечами і суцільними бронебійними снарядами (без
розривного заряду), у комплект яких не входять трубка і підривник.
Бойові постріли іменуються в залежності від типів снарядів, з якими вони
скомплектовані. Наприклад: осколковий постріл (з осколковим снарядом),
бронебійний постріл (із бронебійним снарядом) і т.д. Крім того, постріли можуть
бути остаточно і неостаточно спорядженими. Останні відрізняються від перших
відсутністю трубки або підривника (де вони призначені), замість яких в отвір
снаряду вгвинчується холоста втулка.
Постріли з головними трубками і підривниками можуть зустрічатися як в
остаточно, так і неостаточно спорядженому виді. Водночас постріли з донними
підривниками знаходяться тільки в остаточно спорядженому виді.

18.

По засобу заряджання бойові постріли поділялися на:
- постріли патронного заряджання (або унітарні патрони);
- роздільного гільзового заряджання;
- роздільного картузного заряджання.
В пострілах патронного заряджання всі елементи з’єднані в єдине ціле, так
названий унітарний патрон.
В загальному випадку постріл патронного заряджання складається зі снаряда з
трубкою або підривником, бойового заряду в гільзі і засобу запалення.
В залежності від будови і розміру заряду, у постріл може входити ряд
допоміжних елементів, перерахованих вище. Порох бойових зарядів насипався
безпосередньо в гільзу або в картуз, вкладений у гільзу.
Постріл патронного заряджання
заряджання
Постріл роздільного гільзового

19.

Постріл роздільного гільзового заряджання
В пострілах роздільного гільзового заряджання снаряд не
з’єднаний з бойовим зарядом у гільзі. Такі постріли складаються з
снаряду з підривником, бойового заряду у гільзі, засоби запалення,
нормальної та посиленої кришок з картону. Посилена кришка
служила для герметизації заряду в гільзі, для чого вона заливалася
складом, що герметизує, перед заряджанням гармати завжди
вилучалася з гільзи.

20.

Постріли картузного заряджання відрізнялися від пострілів роздільного
гільзового заряджання відсутністю гільзи для бойового заряду, розміщеного в
картузі з спеціальної тканини, і наявністю третього відособленого елементазасобу запалення (ударної, електричної або витяжної трубки).
Практичні постріли - це вид спеціальних артилерійських снарядів допоміжного
призначення, що застосовувалися для навчально-бойової стрільби, на заміну
дорогих бойових снарядів при навчанні особового складу. По масі габаритам і
формі відповідають снарядам основного призначення, мають спрощену
конструкцію і не містять вибухової речовини
Холості постріли призначалися для імітації бойової стрільби, створення
звукового та світлового ефекту стрільби.
Постріли з лафетовипробувальними снарядами, призначені для іспиту гармат
після виготовлення або ремонту.
Постріли з плитопробними снарядами для іспиту броньованих плит і т.п.

21.

Будова основних артилерійських боєприпасів
100 мм кумулятивний постріл
Призначений для поразки танків, самохідних артилерійських
установок і броньованих засобів, а також для ураження живої
сили противника, що знаходиться в легких укриттях
польового типу і цегляних спорудах, влаштування проходів в
мінних полях і дротяних загородженнях. Комплектується
підривником ГПВ
Балістичні характеристики
Тип снаряду
унітарний
Бронепробиваємість (мм)
300
Початкова швидкість (м/с)
900
Ефективна дальність стрільби (м)
1000
Система
Гармати БС-3;Д10Т; Д10с; Д10т2с
Перевезення
2 шт. пострілів в дерев'яному ящику
Розміри (мм)
230х435х1210
Об'єм (м3)
0,121
Маса (кг)
75

22.

122 мм кумулятивний постріл
Призначений для ураження танків, самохідних
артилерійських установок і броньованих засобів, а
також живої сили супротивника, що знаходиться в
легких укриттях польового типу і цегляних спорудах.
Комплектує підривником В-15.
Балістичні характеристики
Тип снаряду
роздільного заряджання
Бронепробійність (мм)
400
Початкова швидкість (м/с)
690
Ефективна дальність стрільби (м)
1000
Система
Гаубиці Д30; 2С1
Перевезення
2 постріли в дерев'яному ящику
Розміри (мм)
Об'єм (м3)
Маса (кг)
230х440х1300
0,132
80

23.

122 мм осколково-фугасний постріл
Призначений для ураження живої сили супротивника,
що знаходиться на відкритому місці або в укриттях
польового типу, знищення дзотів і інших споруд
польового типу, боротьби з артилерією і знищення
броньованої техніки. Комплектується підривником
РГМ-2; РГМ-2М
Балістичні характеристики
Тип снаряду
роздільного заряджання
Початкова швидкість (м/с)
690
Дальність стрільби (м)
15300
Система
Гаубиці Д30; 2С1
Перевезення
2 шт. пострілів в дерев'яному ящику
Розміри (мм)
Об'єм (м3)
Маса (кг)
230х440х1300
0,132
80

24.

130 мм осколково-фугасний постріл
Призначений для ураження живої сили супротивника,
що знаходиться на відкритому місці або в укриттях
польового типу, знищення дзотів і інших споруд
польового типу, боротьби з артилерією і знищення
броньованої техніки.
Комплектується підривником В-429.
Балістичні характеристики
Тип снаряду
роздільного заряджання
Початкова швидкість (м/с)
930
Дальність стрільби (м)
27490
Система
Гармата М 46
Перевезення
1 постріл в дерев'яному ящику
Розміри (мм)
Об'єм (м3)
Маса (кг)
260х495х960
0,124
80

25.

152 мм осколково-фугасний постріл
Призначений для ураження живої сили супротивника,
що знаходиться на відкритому місці або в укриттях
польового типу, знищення дзотів і інших споруд
польового типу, боротьби з артилерією і знищення
броньованої техніки. Улаштування проходів в мінних
полях і дротяних загородженнях.
Комплектує підривником РГМ-2; РГМ-2М; Д-1у; В-90.
Балістичні характеристики
Тип снаряду
роздільного заряджання
Початкова швидкість (м/с)
655
Дальність стрільби (м)
17420
Система
Гаубиця Д-20, гаубиця МЛ 20
Перевезення
1 постріл в дерев'яному ящику
Розміри (мм)
Об'єм (м3)
Маса (кг)
255х490х835
0,104
82

26.

125 мм постріл 3БМ17 з бронебійно-підкаліберним
снарядом 3БМ42
Призначений для боротьби з танками, самохідними
артилерійськими установками.
Характеристики пострілу
Маса (кг)
- пострілу
- снаряду
- заряду (кг)
Розміри (мм)
- довжина снаряду
- заряду
Початкова швидкість (м/с)
20,4
10,8
9,6
621
408
1715
Система
125 мм танкова гармата Д-81 (Т-64, Т-72, Т-80, Т-84,
Т90)

27.

Постріл 3УБК10-1 з керованим снарядом 9М117
«Бастіон»
Призначений для ураження броньованих рухомих і
нерухомих цілей і інших наземних об'єктів в умовах
візуальної видимості цілі.
Стрілянина ведеться з гармати танка Т-55а.
Технічні характеристики
Калібр снаряда (мм)
100
Дальність стрільби (м)
- мінімальна
100
- максимальна
4000
Середня швидкість польоту (м/с)
370
Бронепробійність (мм)
550
Маса снаряда (кг)
24,5
Система управління
напівавтоматична, по лазерному
променю
Перевезення
Маса ящика з 2снарядамі (кг)
74,4
Габаритні розміри ящика (мм)
1265х433х253

28.

152 мм постріл ВРС-546
Призначений для доставки передавачів радіоперешкод
одноразового застосування до об'єктів в розташуванні
супротивника, для створення активних загороджувальних
УКВ радіоперешкод в його тактичних ланках управління і
контролю.
Технічні характеристики
Початкова швидкість (м/с)
від 606 до 655
Дальність стрільби (м)
від 4000 до 16900
Експлуатаційні характеристики
Радіус дії (м)
не менше 700
Діапазон частот (Мнz)
від 20 до 100
Час безперервної роботи передавача (хв)
не менше 60
Системи
Гаубиця Д20, гаубиця МЛ-20
Комплектація
дистанційний запал ДЗВ-90
Перевезення
Один неостаточно споряджений постріл в дерев'яному ящику
Маса (кг)
82
Розміри (мм)
835х488х280
Об'єм (м3)
0,112

29.

Будова артилерійських боєприпасів
Осколочно-фугасний
Підривник
Бронебійний
каліберний
Бронебійний
підкаліберний
Балістичний
наконечник
Головна
частина
Наконечник
Корпус
Розривний
заряд
Корпус
Циліндрична
частина
Бронебійний
сердечник
Бронебійний
наконечник
Піддон
Ведучий
поясок
Запояскова
частина
Донний
підривник з
трасером
Трасуючий
пристрій

30.

Бетонобійний
Кумулятивний
Корпус
Головка
Розривний
заряд
Розривний
заряд
Корпус
Донний
підривник
Донний
підривник
Трасуючий
пристрій

31.

Освітлювальний
снаряд
запальний
1-вишибний заряд;
стакан;
2- стакан; З- освітлювазаряд;
льн. факел; 4- корпус,
5- парашут; 6-напівциліндри;
Димовий снаряд
1- корпус; 23- розривний
4 - димовий -
Запалювальний снаряд
1- дистанційна трубка; 2головка; 3- запалювальний
елемент; 4-діафрагма;
5- вишибний заряд

32.

Принцип дії артилерійських снарядів
Кумулятивний
Бронебійний (каліберний)
Бронебійний (підкаліберний)

33.

Будова та принцип дії підривників
артилерійських боєприпасів

34.

Будова підривника
миттєвої дії

35.

Будова підривника
миттєвої дії
Мембрана

36.

Будова підривника
миттєвої дії
Ударник

37.

Будова підривника
миттєвої дії
Кульки

38.

Будова підривника
миттєвої дії
Контрзапобіжна вставка

39.

Будова підривника
миттєвої дії
Капсуль

40.

Будова підривника
миттєвої дії
Втулка

41.

Будова підривника
миттєвої дії
Пружина втулки

42.

Будова підривника миттєвої дії
1
1. Мембрана
2
2. Ударник
3
6
7
4
3. Кульки
4. Контрзапобіжна
вставка
5. Капсуль
6. Втулка
5
7. Пружина втулки

43.

Принцип роботи підривника
миттєвої дії
І. При проходженні каналу ствола
Втулка за інерцією осідає вниз, а кульки
викочуються зі своїх гнізд

44.

Принцип роботи підривника
миттєвої дії
ІІ. Після виходу з каналу ствола
Втулка під тиском пружини піднімається вгору і
звільняє кульки, які перешкоджали рухові ударника

45.

Принцип роботи підривника
миттєвої дії
ІІІ. Зустріч з перешкодою
Ударник наколює капсуль

46.

Принцип роботи підривника
миттєвої дії
0
1
2
3

47.

Будова підривника
інерційної дії

48.

Будова підривника
інерційної дії
Жало

49.

Будова підривника
інерційної дії
Контрзапобіжна пружина

50.

Будова підривника
інерційної дії
Плашки з осями

51.

Будова підривника
інерційної дії
Кільцева пружина

52.

Будова підривника
інерційної дії
Інерційний ударник

53.

Будова підривника
інерційної дії
Капсуль

54.

Будова підривника
інерційної дії
1. Жало
6
2. Контрзапобіжна
пружина
5
4
3
1
2
3. Плашки з осями
4. Кільцева
пружина
5. Інерційний
ударник
6. Капсуль

55.

Принцип роботи підривника
інерційної дії

56.

Принцип роботи підривника
інерційної дії
0
2
Ударник
утримується на
місці п'ятьма
плашками,
охоплених
кільцевою
пружиною.
Після вильоту
снаряда за
дульний зріз
плашки під дією
відцентрової
сили
повертаються на
своїх осях і
звільняють
інерційний
ударник. При
ударі снаряда об
перешкоду
ударник за
інерцією
переміщується
вперед і наколює
капсуль на жало.
1
3
Чому ударні механізми інерційної дії можуть застосовуватися як в головних,
так і в донних детонаторах і трубках?

57.

Будова підривника
подвійної дії

58.

Будова підривника
подвійної дії
Ковпачок

59.

Будова підривника
подвійної дії
Ударник миттєвої дії

60.

Будова підривника
подвійної дії
Ударник інерційної дії

61.

Будова підривника
подвійної дії
Відцентрові стопори

62.

Будова підривника
подвійної дії
Контрзапобіжна пружина

63.

Будова підривника
інерційної дії
1
1. Ковпачок
2
2. Ударник миттєвої
дії
5
3. Ударник
інерційної дії
4
4. Відцентрові
стопори
3
5. Контрзапобіжна
пружина

64.

Принцип роботи підривника
подвійної дії

65.

На рисунку приведений детонатор напівзапобіжного
типу з пристроєм, що ізолює капсуль-запальник. Ударний
механізм, окрім ударника реакційної дії 4 з жалом 5, має
ударник інерційної дії 7 з капсулем 8 і соском а, що закриває
прохід для променя вогню від капсуля-запальника 8 до
капсуля-детонатора 16 і детонатору 17. Під ударник
покладено обтюрірующєє кільце 12 з червоної міді.
У разі мимовільного вибуху капсуля 8 ударник 7
притискається газами і перешкоджає прориву вогню і газів в
область капсуля-детонатора.
Пристрої, ізолюючі обидва капсулі, від детонатора
вельми різноманітні. Найбільш поширеними є: відцентровий
движок (підривник КТД), поворотна втулка (підривник РГ6), поворотний диск (детонатор МІЛІГРАМА-8) і ін. У всіх
цих детонаторах деталь, що має капсуль-детонатор,
утримує його до пострілу в безпечному положенні, тобто
відокремленим від детонатора або від передавального
заряду до детонатора, чим і забезпечується неможливість
передачі вибуху капсулів детонатору. При пострілі
(рівноцінно: розкид снарядів при їх знищенні) відбувається
зведення детонуючого пристрою, в результаті якого
капсуль-детонатор стає в бойове положення.
Детонатор (КТ-1) напівзапобіжного типу:
1 - корпус; 2 - головна втулка; 3 - запальний стакан; 4- ударника реакційної дії; 5-жало; 6пружіна; 7-ударник інерційної дії; 8- капсуль-запальник; 9-лапчастий запобіжник; 10розгинача; 11 - пружина, що зводить; 12 - обтюрірующєє кільце; 13-контрпредохранітель; 14втулки; 15 - настановний ковпачок; 16 - капсуль-детонатор; 17 - детонатор

66.

Таким чином, всі артилерійські детонатори
ударної дії, що не пройшли канал ствола,
безпечні в службовому обігу. Вони можуть
переноситися вручну і перевозитися з
дотриманням заходів безпеки на будь-якому
виді транспорту. Артилерійські снаряди, що
пройшли канал ствола або розкидані вибухом
при їх груповому знищенні, небезпечні в
службовому обігу, як будь-який боєприпас,
споряджений високочутливим реакційним або
інерційним детонатором.

67.

ПІРОТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА
Тема №7
БОЄПРИПАСИ РІЗНОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ ТА СПОСОБИ
ЇХ ЗНИЩЕННЯ