57_Міжнародні_відносини_1970_1991_ті_р_р_ХХ_ст_

1.

Міжнародні відносини 1970 –1991 р.
1. Розрядка міжнародної напруженості 1970-х рр.
Гельсінський процес.
2. Зрив розрядки. Останній спалах «холодної війни».
3. Завершення «холодної війни» (1985– 1991 рр.)
Ст. 177-185

2.

1. Розрядка міжнародної напруженості
1970-х рр. Гельсінський процес.

3.

Розрядка – часткове послаблення напруженості між
США і СРСР з кінця 1960-х до кінця 1970-х рр.
(обмеження озброєнь, розвиток співпраці, укладання
міжнародних угод), але суперництво між
наддержавами зберігалося.
Основні передумови:
1.США і СРСР досягли рівноваги у стратегічних
озброєннях – стало зрозуміло, що жодна сторона не
могла перемогти;
2.гонка озброєнь була надто дорогою і потребувала
значних ресурсів;
3.сторони стали усвідомлювати згубність
«балансування» на межі війни.

4.

Хроніка розрядки.
Рік
Зовнішньополітична акція
1968
Відкрито до підписання договір про нерозповсюдження ядерної
зброї. Вступив у дію в 1970 р.
1970
Договори між СРСР і ФРН, НДР і ФРН, Польщею і ФРН,
Чехословаччиною і ФРН про відмову від претензій на перегляд
кордонів у Європі
1971
Чотиристороння угода між США, СРСР, Англією і Францією
стосовно Західного Берліна
1972
Послання (лютий 1972 р.) президента США Р. Ніксона конгресу, у
якому зазначалося, що СРСР досяг воєнно-стратегічного паритету
зі США. Візит Р. Ніксона до СРСР і підписання договору ПРО (про
обмеження систем протиракетної оборони) і ОСО-1 (про
обмеження стратегічних наступальних озброєнь строком на 5
років)

5.

Хроніка розрядки.
Рік
Зовнішньополітична акція
1973
Візит Л. Брежнєва до США, підписання угоди про
запобігання ядерній війні.
Зустріч Л. Брежнєва у Владивостоці з президентом США Дж.
Фордом. Укладення попередньої угоди про співробітництво в
галузі контролю над озброєнням
1974
Договір між СРСР і США про обмеження підземних ядерних
випробувань
1975
Спільний політ радянського й американського космічних
кораблів «Союз» і «Аполлон»
Серпе Нарада з безпеки і співробітництва в Європі в Гельсінкі.
нь
Підписання Гельсінського заключного акту
1975
1977
Розпуск СЕАТО і СЕНТО
1979
Договір між СРСР і США ОСО-2 (не був ратифікований
сенатом США)Îñíîâí³

6.

Гельсінський процес – ключовий елементом політики
розрядки між Сходом і Заходом, спрямований на
зниження напруженості та формування нової архітектури
європейської безпеки.
Міжнародна Гельсінська конференція (33 європейські
держави, США й Канада) стала полем жорсткого
геополітичного торгу, де кожна сторона намагалась
обіграти іншу.
Мета СРСР: офіційно визнати комуністичні кордони
(передусім НДР та Польщі) та легітимізувати радянську
гегемонію у Східній Європі.
Мета Заходу: запровадити принципи ліберальної
демократії, які б розхитували тоталітарну систему
зсередини.

7.

Підписаний у 1975 р. Гельсінський заключний акт
закріпив:
непорушність кордонів;
принципи мирного співіснування;
повага прав людини та основних свобод;
невтручання у внутрішні справи;
незастосування сили або погрози силою;
рівноправність і право народу розпоряджатися своєю
долею;
співробітництво між державами.
Було створено постійну Нараду з питань безпеки і
співробітництва в Європі (НБСЄ) (із 1995 р. –
Організація з безпеки та співробітництва в Європі,
ОБСЄ).

8.

2. Зрив розрядки.
Останній спалах «холодної війни».

9.

Розрядка не стала довгостроковою політикою: між
великими державами суперництво не припинилося,
тривало протистояння в «гарячих точках»,
продовжувалася ідеологічна боротьба.
Країни Заходу із-за економічної кризи 1970-х рр.
послабили контроль над своєю зоною впливу. У СРСР
кризу в економіці розцінили як кризу капіталізму
взагалі, якою потрібно скористатися для утвердження
соціалізму в усьому світі. Прихід до влади
прорадянських сил у різних країнах: Ефіопії (1974 р.),
об’єднання В’єтнаму, Лаосі й Камбоджі (1975 р.), Анголі й
Мозамбіку (1975-1976 рр.), Афганістані (1978 р.),
Нікарагуа (1979 р.)

10.

Дії США, які загострювали міжнародну
напруженість:
• 1973 р. військовий путч у Чилі,
• зближення з Китаєм, у якого були напружені
відносини з СРСР.
• підтримка протистояння з СРСР на Півдні Африки
(конфлікт між Сомалі й Ефіопією), у Південно-Східній
Азії, Центральній Америці.

11.

СРСР не виконував своїх зобов’язань відповідно
Гельсінського заключного акту в гуманітарній сфері
(права людини), Захід же не збирався здаватися
комуністичному блоку.
Розрядка фактично перервалася у 1979/1980 рр.,
коли СРСР здійснив агресію проти Афганістану –
різко загострилися міжнародні відносини.
У протистоянні між Заходом і Радянським Союзом
настала вирішальна фаза.

12.

13.

3. Завершення «холодної війни»
(1985– 1991 рр.)

14.

Зрив розрядки та останній спалах холодної війни
(кінець 1970-х – сер. 1980-х рр.) – період різкого
загострення відносин між СРСР та Заходом, який
прийшов на зміну «духу Гельсінкі».
Коротке десятиліття співпраці змінила жорстка
конфронтація, яка ледь не призвела до прямої
військової сутички.
Три рівні ключових подійцього періоду :
геополітичний (боротьба за сфери впливу),
військово-технічний (гонка озброєнь) та
ідеологічний (риторика «імперії зла»).

15.

Хроніка зриву розрядки та загострення холодної
війни:
1977–1978 рр.: посилення ідеологічного протистояння,
взаємна недовіра (СРСР не дотримується прав людини,
здійснює репресії → це викликає критику на Заході →
різке невдоволення у Москві);активізація радянської
зовнішньої політики в країнах «третього світу»
(Африка, Азія); розміщення СРСР ракет у Європі (з
1977-1979).
1979 р. – переломний рік: підписання договору ОСВ-2
(не ратифікований США із-за вторгнення СРСР у
Афганістан); ісламська революція в Ірані – втрата
США важливого союзника; вторгнення СРСР в
Афганістан – ключова подія зриву розрядки.

16.

Хроніка зриву розрядки та загострення холодної війни:
1980 р.: бойкот Олімпійських ігор у Москві з боку США та
союзників; офіційне припинення політики розрядки; початок
активного переозброєння Заходу.
1981 р.: прихід до влади у США Р.Рейгана і проголошення
жорсткої антирадянської політики («імперія зла»); різке
збільшення військових витрат США.
1982 р.: загострення протистояння в Європі; початок розміщення
нових ядерних ракет НАТО.
1983 р. – пік напруженості: США оголосили програму
«Стратегічна оборонна ініціатива» (СОІ, «зоряні війни»); СРСР
збив південнокорейський цивільний літак; НАТОпровели
навчання військ, яке СРСР сприйняв як підготовку до війни.
1984 р.:бойкот Олімпійських ігор у Лос-Анджелесі з боку СРСР і
союзників; подальша ескалація пропагандистської війни.

17.

Останній спалах Холодної війни (1979-1985) був не
просто заморожуванням відносин, а технологічною та
економічною дуеллю, яка виснажила радянську
систему і зробила неминучою її подальшу
трансформацію за Горбачова.

18.

3. Завершення «холодної війни»
(1985– 1991 рр.)

19.

Завершення «холодної війни» – це процес припинення
протистояння між США і СРСР, який розпочався з 1985 р.
і завершився у 1991 р. розпадом СРСР.
Основні причини завершення «холодної війни»:
економічне виснаження радянської системи;
зміна зовнішньополітичної парадигми СРСР («нове
мислення»);
антикомуністичні революції у Східній Європі;
особисті зусилля лідерів двох наддержав.
Радянсько-американські переговори на вищому рівні в
Женеві (1985 р.), Рейк’явіку (1986 р.), Вашингтоні
(1987 р.) і Москві (1988 р.) зумовили позитивні зрушення
в галузі реального скорочення ядерних озброєнь.

20.

Дата
Подія
1985 р.
На Стокгольмській конференції СРСР запропонував вивести
із Середземномор’я як радянські, так і американські кораблі —
носії ядерної зброї, згодом — військові флоти США і СРСР.
Було узгоджено широкий комплекс політичних і військовотехнічних заходів щодо зниження ризику війни в Європі
7 квітня
1985 р.
СРСР припинив розгортання ракет середньої дальності СС-20
у Східній Європі
6 серпня
1985 р.
Односторонній мораторій СРСР на ядерні випробування, який
діяв півтора року
1985 р.
Зустріч у Женеві М. Горбачова (СРСР) і Р. Рейгана (США);
підписання проміжного договору про ядерні сили середньої
дальності; досягнення домовленостей про скорочення ядерних
наступальних озброєнь
Січень 1986 М. Горбачов висунув програму ліквідації до кінця століття
р.
зброї масового знищення
1986 р.
Зустріч у Рейк’явіку лідерів СРСР і США; домовленість про
5%-ве скорочення стратегічних наступальних озброєнь
упродовж п’яти років. Угоду не було підписано через суперечку
в питаннях про розгортання програми СОІ

21.

Дата
Подія
Травень 1987
р.
Політичний консультативний комітет ОВД прийняв основні
положення нової військової доктрини оборонного характеру.
Декларувалося: учасники ОВД ні за яких обставин не почнуть
військові дії проти будь-якої держави чи союзу держав, якщо самі не
стануть об’єктом військової агресії; ніколи не застосують першими
ядерну зброю; СРСР та його союзники не мають територіальних
претензій до жодної з держав і не ставляться до жодної країни, як до
свого ворога
Грудень
1987 р.
Радянсько-американський договір про ліквідацію ракет середньої і
малої дальності в Європі. Крім того, Радянський Союз брав на себе
зобов’язання знищити аналогічні ракети в Сибіру та на Далекому
Сході. Договір вступив у дію в червні 1988 р. і передбачав скорочення
ядерних потенціалів на 4 %
1987 р.
Початок політики національного примирення у гарячих точках
планети: Анголі, Ефіопії, Нікарагуа, Афганістані, Камбоджі. Початок
виведення радянських і кубинських військ із цих країн
15 січня 1989
р.
У підсумковому документі, прийнятому на загальноєвропейській
нараді у Відні, особливо виділялася проблема прав людини. Усім
державам було рекомендовано «удосконалювати свої закони,
адміністративні правила і політику в галузі громадянських,
політичних, економічних, соціальних, культурних та інших прав
людини і основних свобод та застосовувати їх на практиці»

22.

Дата
Подія
15 лютого
1989 р.
Завершення виведення радянських військ із Афганістану
Листопад
1989 р.
Зустріч на Мальті М. Горбачова і Д. Буша. Спільна заява
про завершення «холодної війни»
1990 р.
Договір між ОВД і НАТО про скорочення звичайних
озброєнь в Європі
1990 р.
Початок виводу радянських військ зі Східної Європи
3 жовтня
1990 р.
Об’єднання Німеччини
1991 р.
Радянсько-американська угода про скорочення стратегічних
наступальних озброєнь
1991 р.
Ліквідація ОВД і РЕВ
січень 1993
р.
Б. Єльцин і Дж. Буш підписали новий Договір про
обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-2), до
якого приєдналася й Україна.

23.

• Наслідки завершення «холодної війни»:
• Геополітичні (кінець біполярного світу, формування
однополярної системи з домінуванням США,
зменшилася загроза виникнення третьої світової
війни).
• Політичні (крах комуністичних режимів у Європі, поява
нових незалежних держав).
• Економічні (знизилися витрати на гонку озброєнь,
перехід постсоціалістичних країн до ринкової економіки,
відбувається глобалізація світової економіки, становлення
єдиного світового ринку, заснованого на ринковій
економіці, приватній власності та конкуренції).