Теорія дискурсу. Функцiонально- прагматична концепцiя

1. ТЕОРІЯ ДИСКУРСУ функцiонально- прагматична концепцiя

ТЕОРІЯ
ДИСКУРСУ
функцiональнопрагматична
концепцiя

2. Slajd 2

ФУНКЦIОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНЕ РОЗУМIННЯ
МОВНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

3. Slajd 3

I. ТЕРМIНОЛОГIЧНО ЗАЙВI IНТЕРПРЕТАЦIЇ
(дублюючi вже iснуючi термiни):
понадфразова єднiсть (структурнофункцiональна частина тексту),
усний текст (текст у момент вимови),
текст (текст у момент породження чи
сприйняття),
мовна ситуацiя (акт породження висловлювання
+ висловлювання + акт сприйняття
висловлювання ),
мовна подiя (акт породження тексту + текст +
акт сприйняття тексту),
дiалог (розмова – усна, зовнiшня чи будь-яка),
мовленнєва дiяльнiсть (сукупнiсть мовних актiв i
процедур),

4. Slajd 4

I. ТЕРМIНОЛОГIЧНО ЗАЙВI IНТЕРПРЕТАЦIЇ
(дублюючi вже iснуючi термiни):
•мовлення (мовнi акти + тексти),
•публiчна дискусiя (iдеологiчна чи будь-яка,
одноразова чи регулярна),
•iдеологiчна мовна картина свiту,
•рацiональна мовна картина свiту,
•семiотична культура,
•семiозис / семiосфера (вся сукупнiсть
семiотичних явищ i сутностей),
•свiт.

5. Slajd 5

II. КОНЦЕПТУАЛЬНО ЗАЙВI IНТЕРПРЕТАЦIЇ
(неприйнятнi у функцiонально-прагматичнiй
методологiї)
• конкретний дiалогiчний акт (окрема розмова hic et nunc),
• iндивiдуализований текст (на противагу усуспiльненому),
• текст у реальних обставинах функцiонування (на вiдмiну вiд
тексту поза використанням),
• соцiалiзоване мовлення (на противагу iндивiдуальному),
• соцiалiзована мовленнєва дiяльнiсть (соцiалiзований процес
мовлення),
• когнiтивна (психологiзована) мовномисленнєва дiяльнiсть (на
противагу об’єктивовано-суспiльному мовленню),
• середнє мiж соцiальною мовою i iндивiдуальним мовленням,
• слiди iдiостилю в текстi,
• сукупнiсть текстiв одного стилю,
• синхронна мовна дiяльнiсть (на противагу iсторичному мовному
досвiду чи iсторичним текстам),
• частина свiту, органiзована навколо тексту.

6. Slajd 6

III. ФУНКЦIОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНЕ
РОЗУМIННЯ
ДИСКУРС –
функцiонально-прагматичний варiант
лiнгвосемiотичної дiяльностi / лiнгвосемiотичного
досвiду, специфiкований:
а) типом i характером досвiдної дiяльностi (у т.ч. мовної) – реальним –
вiртуальним, рацiональним – эмоцiональним, зовнiшньо – внутрiшньо
мотивованим (стереотипним – творчим) - макродискурси
б) властивостями суб’єктiв (стать, вiк, статус, психологiчнi та фiзiологiчнi
особливостi) - суб’єктні дискурси,
в) культурно-цивилiзацiйними обставинами дiяльностi (у т.ч. eтнiчними,
соцiальними, ментальними) - культурні дискурси,
г) характерною локалiзацiєю дiяльностi (вiд мiкро- до макрорiвня) локальні дискурси,
д) характерними темпоральними властивостями дiяльностi (вiд мiкро- до
макрорiвня) - темпоральні дискурси,
е) прагматичною семантикою (тематикою) - тематичні дискурси
є) сигнальною формою (усний, писемний) - формальні дискурси.

7. 1. ФУНКЦIОНАЛЬНА (ДIЯЛЬНIСНА, ТЕМПОРАЛЬНА) СТРУКТУРА ДИСКУРСУ

• Код дискурсу (система вiдповiдних знакiв i
характерних моделей),
• Лiнгвосемiотичнi процедури (сукупнiсть
характерних лiнгвосемiотичних актiв,
здiйcнюваних на основi коду: зовнiшнiх i
внутрiшнiх, породжуючих i
спiвпороджуючих),
• Тексти (сукупнiсть характерних результатiв
лiнгвосемiотичних процедур)

8. 2. ПРОСТOРOВА (ДОCBIДНА) СТРУКТУРА ДИСКУРСУ

• СФЕРА ЛIНГВОСЕМIОТИЧНОГО
ДОСВIДУ
• ЛIНГВОСЕМIОТИЧHA ПОДIЯ
• ЛIНГВОСЕМIОТИЧHА СИТУАЦIЯ
• ТЕКСТ (ВИСЛОВЛЮВАННЯ)

9. Slajd 9

10. Slajd 10

3. ЛІНГВОСЕМІОТИЧНА СТРУКТУРА
ДИСКУРСУ
Дискурсивний суб’єкт
(прагматичні відношення)
прагматика - прагматика
змісту
форми
Дискурсивний об’єкт
(функціональні відношення)
зміст - форма
Моделі породження мовлення = Дискурсивні стратегії
Прагматичні
Каузальні і цільові настанови
на тип мовленнєвої поведінки
в дискурсивній події
(моделювання поведінки
дискурсивного суб’єкта)
Функціональні
організація семантики і
форми висловлювання
у дискурсивній події
(моделювання тексту)

11. Slajd 11

ПРАГМАТИЧНІ ДИСКУРСИВНІ СТРАТЕГІЇ
мета/позиція ПОРОДЖЕННЯ
прагматична
(роль адресанта)
стратегія /настанова
СПРИЙНЯТТЯ
(роль адресата)
КОГНІТИВНА
(орієнтація на джерело
експресія
інтерпретація
комунікація
імпресія
інформації // на
адресанта)
КОМУНІКАТИВНА
(орієнтація на саме
повідомлення // на
адресат)

12. Критерії сферичної типологізації досвіду

1.
Есенційний критерій: яка онтологія досвідної
діяльності (що?)
2. Телеологічний критерій: яка мета досвідної
діяльності (навіщо?)
3. Каузальний критерій: які витоки (причини і
мотиви) досвідної діяльності (чому і звідки?)

13. Slajd 13

Загальна типологічна схема
людського досвіду
РЕАЛЬНИЙ
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ
(внутрішньо мотивований)
РАЦІОНАЛЬНИЙ
ЕМОЦІЙНИЙ
СУСПІЛЬНИЙ
(зовнішньо мотивований)
ВІРТУАЛЬНИЙ

14. Ключовi процедурнi функцiї діяльнісних макродискурсiв (І)

Реальний дискурс
•лiнгвосемiотична квалiфiкацiя
•лiнгвосемiотична конвенцiалiзацiя
Вiртуальний дискурс
•лiнгвосемiотичнe впорядкування смислу
•лiнгвосемiотична презентацiя смислу

15. Ключовi процедурнi функцiї дiяльнiсних дискурсiв (II)

Рацiональний дискурс
• лiнгвосемiотична експлiкацiя предметного
змiсту
• лiнгвосемiотична координацiя
інформацiйної дiяльностi
Eмоцiйний дискурс
•лiнгвосемiотична експлiкацiя емоцiй
• лiнгвосемiотичне управлiння емоцiями

16. Ключовi процедурнi функцiї діяльнісних макродискурсiв (III)

Особистiсно-мотивований (внутрiшнiй)
дискурс
• лiнгвосемiотична iнвенцiя (творчiсть)
• лiнгвосемiотичне спонукання до творчoстi
Суспiльно-мотивований (зовнiшнiй) дискурс
• лiнгвосемiотичне наслiдування
• лiнгвосемiотичне спонукання до модельного
мислення

17. Slajd 17

Схема прагматической типологизации опыта (I)
РЕАЛЬНІ СФЕРИ
життя / здоров’я
побут
ефект праці / прибуток
РАЦІОНАЛЬНІ
СФЕРИ
економічне
життя
правда / знання
суспільно- суспільний лад / владл
політичне
життя
ЕМОЦІЙНІ
СФЕРИ
наука
мистецтво
філософія
(світогляд)
смисл / цінність
ВІРТУАЛЬНІ СФЕРИ
прекрасне / естетичне
переживання

18. Slajd 18

СХЕМА ПРАГМАТИЧНОЇ ТИПОЛОГІЗАЦІЇ
МАКРОДИСКУРСІВ
РЕАЛЬНІ
комунікація
комунікація
побутові
інтерпретація
імпресія
імпресія
економічні
суспільноетичні
експресія
ЕМОЦІЙНІ
РАЦІОНАЛЬНІ
наукові
експресія
інтерпретація
комунікація
естетичні
філософські
(світоглядні)
ВІРТУАЛЬНІ
експресія
імпресія
інтерпретація
Каузальний вимір прагматичної дискурсивної стратегії:
ІНВЕНЦІЯ - НАСЛІДУВАННЯ

19. КЛЮЧОВI ПРОЦЕДУРНI ФУНКЦIЇ ДИСКУРСIВ ДIЯЛЬНIСНОГО ТИПУ (III)

• Побутовий дискурс
лiнгвосемiотичне самовизначення у життєвому
(вiтальному) середовищi
лiнгвосемiотичне пристосування до життєвого
(вiтального) середовища
• Економiчний дискурс
лiнгвосемiотичний прояв рацiональної компетенцiї
лiнгвосемiотичне спiробiтництво / конкуренцiя
• Суспiльно-полiтичний дискурс
лiнгвосемiотичне етично-iдеологiчне
позицiонування у суспiльному середовищi
лiнгвосемiотичне управлiння емоцiями (своїми i
чужими)

20. КЛЮЧОВI ПРОЦЕДУРНI ФУНКЦIЇ ДИСКУРСIВ ДIЯЛЬНIСНОГО ТИПУ(IV)

Науково-пiзнавальний дискурс
семiотизацiя рацiонального знання
лiнгвосемiотичний рацiональний вплив на
iнтелект (доведення знань)
Естетичний дискурс
лiнгвосемiотична демонстрацiя форми
лiнгвосемiотичний вплив на уяву (захоплення
формою)
Свiтоглядний (фiлософський) дискурс
лiнгвосемiотична презентацiя цiнностей
лiнгвосемiотичне переконування (захоплення
знанням)

21. Slajd 21

ФУНКЦIОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНЕ РОЗУМIННЯ ТЕКСТУ

22. Slajd 22

Критерiї дискурс-аналiзу тексту
• визначення провiдної прагматики означування і комунiкацiї;
• видiлення i характеристика референтного поля (об’єкта
означування);
• визначення мiсця дискурсивного суб’єкта (адресанта) у
структурi дискурсу (вiдношення до адресата), його характеру
та вiдношення до суб’єкта дiяльностi;
• визначення ступеня подiльностi семiотичного засобу за
ознакою „змiст – форма” i iєрархiї вiдношень мiж ними;
• характеристика семантики дискурсу;
• характеристика форми дискурсу;
• визначення ролi екстралiнгвiстичних чинникiв.

23. Побутовий дискурс

• прагматика виживання (життя, здоров’я, задоволення вiтальних
потреб, самовизначення у життєвому середовищi i пристосування
до нього – лiнгвосемiотична соцiалiзацiя i iндивiдуалiзацiя),
синкретизм рацiонального i емоцiйного,
• побутово-мiфологiчна
картина
свiту
(iндивiдуалiзований
сенсорний досвiд, традицiйна понятiйна сiтка, актуальний стан
досвiду),
• неусвiдомлена iндивiдуалiзацiя = арефлексiя (iндивiдуальнi
вiтальнi переживання i бажання, гендерно-вiковi, мiкросоцiальнi i
локальнi чинники, психофiзiологiчнi схильностi, значна роль
психо-емоцiйних станiв, неусвiдомленiсть використання коду),
• семiотична «прозорiсть» тексту, нероздiленiсть знака, висока
наративнiсть текстiв, велика кiлькiсть стереотипних конструкцiй,
семантичних i формальних девiацiй, редукцiй, узуальнiсть коду,
• дискурс – конкретизований у часопросторi, безпосереднiй,
спонтанний, контактний, просодично значущий, iз значною
присутнiстю невербальних чинникiв.

24. Slajd 24

Схема типологізації побутового досвіду (дискурса)
ПРЕДМЕТНИЙ
(психофізіологічний)
ІНДИВІДУАЛЬНО-ВОЛІТИВНИЙ
«хочу»
ДОЗВІЛЛЯ
ПРАЦЯ
СУСПІЛЬНО-ДЕОНТИЧНИЙ
(«треба»)
ІНФОРМАЦІЙНИЙ
(в т.ч. вербальний)

25. Економiчний дискурс

• утилiтарно-рацiональна прагматика (практицизм, ефективнiсть /
прибуток, спiробiтництво / конкуренцiя, виявлення рацiональної
компетенцiї, примат комунiкативної функцiї над експресивною),
• реально-узагальнений i рацiонально-рефлексивний когнiтивний
простiр, спецiалiзацiя (завуження) i аналiтизм референтного поля,
об’єктнiсть («об’єктивнiсть») картини свiту,
• homo economicus, компетентнiсть, вiдстороненiсть вiд об’єкта
(«об’єктивiзм», беземоцiйнiсть), рольовий характер дискурсної
поведiнки, формалiзацiя особи, iнституцiалiзацiя («правова особа»,
безособовiсть висловлювання),
• широкий термiнологiзм (конвенцiоналiзм змiсту + шаблоннiсть,
нормативнicть, «прозорiсть» форми), примат змiсту над формою,
переважна
дескриптивнiсть
і
прескриптивність
тексту,
денотативнiсть i аналiтизм змiсту, iнтернацiоналiзм дискурсивних
засобiв, явнiсть смислу (поєднання смислу i змiсту), тяжiння до
нормативностi коду,
• широке використання невербальних засобiв есплiкацiї змiсту i
iнформування (схеми, iндексальнi знаки, висококонвенцiональнi
символи i сигнали).

26. Slajd 26

Схема типологізації економічного досвіду
(дискурса)
ФІЗИЧНА ПРАЦЯ
ІНДИВІДУАЛЬНА
ПРАЦЯ
ПЕРЕТВОРЕННЯ
СУСПІЛЬСТВА
ПЕРЕТВОРЕННЯ
ПРИРОДИ
КОЛЕКТИВНА ПРАЦЯ
(в т.ч. інституціональна)
РОЗУМОВА ПРАЦЯ

27. Суспiльно-етичний (полiтичний) дискурс

• емоцiйно-практична прагматика (моралiзаторство, суспiльний лад,
персуазiя, управлiння своїми i чужими емоцiями, етично-iдеологiчне
позицiонування у суспiльному середовищi, примат комунiкативної
функцiї над експресивною),
• реально-узагальнений (квазiреальний) i емоцiйно-рефлексивний
(квазiобє’ктивний) когнiтивний простiр (iдеологiчна картина свiту),
тенденцiйний аксiологiчний характер iнтенцiї, синтетичнiсть i
iнтуїцiйнicть референтного поля,
• homo politicus, емоцiйнiсть, корпорацiйнiсть, рольовий характер
дискурсної поведiнки, масовий адресат, тяжiння до поєднання
адресанта з адресатом в множинному суб’єктi (дiалогiзм, «ми»),
• наративнicть тeксту, домiнацiя форми над змiстом, корпоративна
конвенцiональнiсть знакiв (iдеологiчнi штампи i стереотипи),
експресивнiсть форми, декларативнiсть i iмперативнiсть змiсту,
риторичнiсть, розмита денотацiя, велика кiлькiсть конотацiй,
декларативна явнiсть смислу у поєднаннi з його реальною iмплiкацiєю,
повторна i вторинна (образна) номiнацiя,
• широке використання висококонвенцiональних невербальних
манiпуляцiйних засобiв (символiка).

28. Slajd 28

Схема типологізації суспільно-етичного досвіду
(дискурса)
ПРЕДМЕТНО-ПОДІЄВА
ДІЯЛЬНІСТЬ
ОСОБИСТІСНА
АКТИВНІСТЬ
ЕТИКА
ПРАВО
КОЛЕКТИВНА АКТИВНІСТЬ
(в т.ч. інституціональна)
ІНФОРМАЦІЙНА
ДІЯЛЬНІСТЬ

29. Slajd 29

Схема типологізації політичного досвіду (дискурса)
РЕАЛІЗМ
(УТИЛІТАРИЗМ)
ІНДИВІДУАЛІЗМ
ПРОГРЕСИВІЗМ
(УНІВЕРСАЛІЗМ)
ТРАДИЦІОНАЛІЗМ
(ПАРТИКУЛЯРИЗМ)
КОЛЕКТИВІЗМ
ФУНДАМЕНТАЛІЗМ

30. Slajd 30

Схема типологізації релігійного досвіду (дискурса)
ІМАНЕНТНІ
ПЕРСОНАЛІСТИЧНІ
ЕСХАТОЛОГІЧНІ
ЕТИЧНІ
КОЛЕКТИВІСТСЬКІ
ТРАНСЦЕНДЕНТНІ

31. Науковий дискурс

• вiртуально-рацiональна прагматика (пiзнання, правда, семiотизацiя
рацiонального знання, дискурсивно-вербальне доведення знань
шляхом рацiонального впливу на iнтелект, примат експресiї над
комунiкацiєю),
• вiртуально-узагальнений
(абстрактний)
i
рацiональнометарефлексивний (логiчний) когнiтивний простiр, ментальна
рецепцiя i концептуалiзацiя картини свiту (ментатив), предметний
аналiтизм референтного поля, подiл референтного поля на «своє»
(нове розумiння) i «чуже» (старе знання) (корекцiя загальної картини
свiту), монореферентнiсть,
• виразна вiдстороненiсть суб’єкта вiд об’єкта, беземоцiйнiсть,
аподиктичнiсть, метарефлексiя, монологiзм, безособовiсть, вузька
адресованiсть (пiдготовленiсть реципiєнта), герменевтизм прийому,
• вузький термiнологiзм (концептуальна клiшованiсть форми +
когерентiсть змiсту), когнiтивний i концептуальний характер дискурсу,
домiнацiя змiсту над формою, транзитивнiсть тексту, денотативнiсть
змiсту, повна iзоморфнicть змiсту i смислу, схематизм,
дескриптивнiсть або рецептивнiсть тексту, первинна i повторна
номiнацiя, логiчнiсть смислу,
• використання графiчних невербальних засобiв експлiкацiї змicту
(схеми, iндексальнi знаки, символи).

32. Slajd 32

Схема типологізації науково-пізнавального досвіду
(дискурса)
ПРИРОДНИЧО-ТЕХНІЧНІ
НОМОТЕТИЧНІ
ПРИКЛАДНІ
ТЕОРЕТИЧНІ
ІДЕОГРАФІЧНІ
СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНІ

33. Естетичний дискурс

• вiртуально-емоцiйна прагматика (естетичне переживання, краса,
демонстрацiя форми лiнгвосемiотичними засобами, вплив на уяву
адресата через емоцiйне зацiкавлення формою, примат експресiї
над комунiкацiєю),
• сфера чистої можливостi, вiртуально-конкретизований (фiктивний,
фабуляризований) i емоцiйно-метарефлексивний когнiтивний
простiр,
синкретизм
референтного
поля,
синтетичнiсть
когнiтивного простору, мультиреферентнiсть, подiл референтного
поля на «оригiнальне» (нове вiдчуття) i «тривiальне» (старе вiдчуття)
(трансформацiя побутової картини свiту),
• вiдстороненiсть суб’єкта вiд об’єкта (функцiя оповiдача,
дескриптора,
дистрибутора),
емоцiйнiсть,
вiдстороненiсть,
iндивiдуальнiсть (iдiостиль), дiалогiзм i iнтерпретацiйнiсть прийому
(спiвтворчiсть з боку реципiєнта), «добровiльна галюцинацiя»,
• полiекспресивнiсть тексту (нарацiя, дескрипцiя, демонстрацiя),
нетранзитивнiсть тексту, знаковий i формально-модельний
характер дискурсу, домiнацiя форми над змiстом, дисонанс змiсту i
смислу, вторинна номiнацiя (образнiсть), конотативнiсть змiсту.
• широке використання просодiї i графiчних формальних засобiв для
манiпуляцiйних цiлей

34. Slajd 34

Схема типологізації естетичного досвіду(дискурса)
СЕНСОРНЕ
(несловесне)
НОВАТОРСТВО
ПРИКЛАДНЕ
«ЧИСТЕ»
НАСЛІДУВАННЯ
КАНОНІВ
ВЕРБАЛЬНО-КОНЦЕПТУАЛЬНЕ
(словесне)

35. Свiтоглядний (фiлософський) дискурс

• вербалiзацiя метарефлексивного синтезу (пошуки сенсу свiту i
досвiду, креацiя системи цiнностей, лiнгвосемiотична презентацiя
смислу i цiнностей, лiнгвосемiотичне переконування адресата
через захоплення знанням, абсолютний примат експресiї над
комунiкацiєю),
• сфера
можливої
реальностi,
вiртуально-узагальнений
(абстрактнo-образний) i iнтуїцiйний (рацiонально-емоцiйний)
когнiтивний простiр, синтетичнiсть референтного поля i
когнiтивного простору, метарефлексивнiсть, трансцендентнiсть
референцiї, подiл предметного поля на «цiнностi» (позитивнi
смисли) i «антицiнностi» (негативнi смисли) (корекцiя оцiнки
поточної картини свiту),
• синтез максимальної iндивiдуалiзацiї i узагальнення суб’єкта, явна
трансцендентальнiсть позицiї суб’єкта i iманентна суб’єктивнiсть,
• ментально-рецептивний i вербальний характер дискурсу,
зрiвноваження форми i змiсту, транзитивнiсть тексту, високий
рiвень когерентностi i низький рiвень конвенцiональностi змiсту,
слабка термiнологiчна стабiльнiсть форми, велика кiлькiсть
абстрактної лексики, оцiнний характер тексту, монологiзм,
• слабке використання невербальних засобiв, вербалiзм, символiзм.

36. Slajd 36

Схема типологізації філософськометодологічного досвіду (дискурса)
ОБ’ЄКТИВІЗМ
(осмислення світу)
АПОСТЕРІОРИЗМ
(творення
смислу/цінностей)
ФЕНОМЕНОЛОГІЗМ
(відкриття смислу \
цінностей як самоціль)
ІНСТРУМЕНТАЛІЗМ
(упорядкування досвіду)
АПРІОРИЗМ
(пошук смислу /
цінностей)
АНТРОПОЛОГІЗМ
(осмислення досвіду)