Імунна відповідь та активація лімфоцитів
Immune response:
Здатність викликати імунну відповідь залежить від:
Імунногенність проявляється як здатність антигену:
Імуногенність може бути повною і неповною
Для розвитку Т-залежної імунної відповіді антигени повинні мати Т-епітоп (!)
Т-епітопи (антигенні пептиди) в порожнинах МНС І і ІІ
Т-епітопи в комплексі з МНС розпізнаються Т-клітинним рецептором
Лімфатичний вузол
Два шляхи потрапляння антигену в лімфовузол
Два типи дендритних клітин лімфатичного вузла
ІДК і Т-клітини
Лімфатичний вузол
Уловлювання лімфоцитів в лімфатичному вузлі
Для активації лімфоцити необхідно три (а може навіть чотири) сигнали:
перший сигнал – розпізнавання антигену
Розпізнавання антигенів В-лімфоцитами
Будова рецепторного комплексу В-клітин
Розпізнавання антигенів Т-лімфоцитами
Схема будови МНС І та МНС ІІ
Розпізнавання АГ Т-кілерами і Т-хелперами
Взаємодія CD4 Т-хелперів з МНС ІІ, 2001 р.
Розпізнавання антигенів Т-лімфоцитами
Загальна схема активації АПК і Т-лімфоцита
Другий сигнал - костимуляторний
Комплементарні пари костимуляційних молекул
Формування імунного синапсу та його будова
Імунний синапс
Стадії формування синапсу
Третій сигнал - цитокіни
Четвертий сигнал – сигнал від рецепторів неспецифічного захисту
Determinants Recognized by the Innate Immune System
Pathogen Associated Molecular Patterns (явні ознаки чужого)
11.11M
Category: biologybiology

Імунна відповідь та активація лімфоцитів. Сигнали, що необхідні для активації лімфоцитів

1. Імунна відповідь та активація лімфоцитів

Сигнали, що необхідні для
активації лімфоцитів

2.

-- Так ты из-за рифмы будешь на меня всякую
неправду сочинять? -вскипел Знайка.
-- Конечно, -- ответил Незнайка. -- Зачем же мне
сочинять правду?
Правду и сочинять нечего, она и так есть.

3.

4.

5. Immune response:

• To be, or not to be, that is the question

6. Здатність викликати імунну відповідь залежить від:

• Чужорідності (здатність зв'язуватись з
рецепторами природного імунітету)
• Шкідливості (здатність призводити до
загибелі власних клітин)
• Наявності Т-епітопів
• Відсутності чогось свого (?)

7. Імунногенність проявляється як здатність антигену:

• викликати проліферацію специфічних клонів Ві Т-лімфоцитів
• викликати синтез антитіл нащадками В-клітин
(плазмацитами)
• сприяти переключенню класу антитіл (з низькоафінних IgM на високо-афінні IgG і IgA)
• індукувати синтез цитокінів (ІЛ-2, ИФ-γ) Тклітинами (хелперами)
• утворювати клітини пам'яті та формувати
імунну пам'ять

8. Імуногенність може бути повною і неповною

• Повною імуногенністю володіють лише
Т-залежні антигени
• Т-незалежні антигени здатні лише
викликати проліферацію В-клітин і
утворення антитіл (ні переключення
класів антитіл, ні утворення клітин
пам'яті для них не властиво)

9.

Т-незалежна
відповідь

10.

T-залежна і Тнезалежна
відповіді
Дендритна
клітина
Тх2
Аг
Аг
Аг

11. Для розвитку Т-залежної імунної відповіді антигени повинні мати Т-епітоп (!)

Т-епітоп – це частина молекули АГ, що презентується на
клітинах в комплексі з МНС та безпосередньо взаємодіє з
рецепторами Т-клітин

12. Т-епітопи (антигенні пептиди) в порожнинах МНС І і ІІ

13. Т-епітопи в комплексі з МНС розпізнаються Т-клітинним рецептором

14. Лімфатичний вузол

1. кортикальна зона – Взона
2. паракортикальна зона –
Т-зона
3. медулярна зона – місце
накопичення клітин перед
виходом в лімфу
4. венули з високим
ендотелієм – HEV – high
endothelia venuls

15. Два шляхи потрапляння антигену в лімфовузол

1. пасивний транспорт з аферентною лімфою –
антиген потрапляє в нативному стані і
адсорбується на поверхні Фолікулярних
дендритних клітин
2. активний транспорт з клітинами Лангерганса
– антиген потрапляє в процесованому
(розрізаному) стані і презентується на
поверхні Інтердигітальних дендритних клітин

16. Два типи дендритних клітин лімфатичного вузла

• ІДК – інтердигітальні дендритні клітини –
утворюються з клітин Лангерганса шкіри,
презентують процесований антиген Тклітинам, розміщуються в Т-зонах ЛВ.
• ФДК – фолікулярні дендритні клітини – мають
епітеліальне походження, презентують
нативний антиген, адсорбований на їх
поверхні, В-клітинам, розміщуються в В-зонах

17. ІДК і Т-клітини

18.

19. Лімфатичний вузол

1. зародкові центри – місце
активації В-клітин –
утворюються навколо
Фолікулярних
дендритних клітин
2. в паракортикальній зоні
навколо Інтердигітальних
дендритних клітин
активуються Т-клітини

20. Уловлювання лімфоцитів в лімфатичному вузлі

Наслідок: створення умов для кооперації АПК і
Т-клітин

21.

T-залежна імунна
відповідь
В-кл
Тх2
Аг
Дендритна
клітина
Тх1
Аг
МНС типу ІІ
МНС типу І
TCR
ВCR
МФ
Аг
ЦТЛ
Клітинамішень Аг
Аг
Аг

22. Для активації лімфоцити необхідно три (а може навіть чотири) сигнали:

• сигнал 1 – розпізнавання антигену рецептором
лімфоцита
• сигнал 2 – костимуляторний сигнал від
клітини по взаємодії
• сигнал 3 – цитокіновий сигнал
• сигнал 4 – сигнал, що свідчить про небезпеку
антигену (загибель клітин, розвиток запалення,
бактерійні компоненти клітинної стінки, тощо)

23. перший сигнал – розпізнавання антигену

• здійснюється за допомогою антиген
специфічних рецепторів (ТкР - у Тклітин або ВкР – у В-клітин)
• та корецепторів (CD4 або CD8 у Т-клітин
СD19/21/TAPA – у В-клітин)

24. Розпізнавання антигенів В-лімфоцитами

Розпізнавання антигенів Влімфоцитами
• Антигеном може бути будь-який біополімер
• Антиген знаходиться в нативному вигляді
• Як правило, АГ адсорбований на поверхні
Фолікулярних Дендритних Клітин в
лімфоїдних органах
• Іноді, для розпізнавання необхідна допомога Тхелперів

25. Будова рецепторного комплексу В-клітин

26.

http://vetfac.nsau.edu.ru/new/uchebnic/microbiology/stu/immun/

27.

http://vetfac.nsau.edu.ru/new/uchebnic/microbiology/stu/immun/

28. Розпізнавання антигенів Т-лімфоцитами

Розпізнавання антигенів Тлімфоцитами
• Антиген лише білкової природи
• АГ знаходиться в процесованому і
презентованому вигляді (від АГ
залишаються лише пептидні фрагменти)
• Як правило, АГ представлений з МНС ІІ
на поверхні Інтердигітальних
Дендритних клітин, макрофагів та Влімфоцитів

29.

Будова рецепторного
комплексу
Т-клітин

30. Схема будови МНС І та МНС ІІ

31.

Структура
потрійного
комплексу
МНСАгПептид-ТКР
(2000р)

32. Розпізнавання АГ Т-кілерами і Т-хелперами

http://vetfac.nsau.edu.ru/new/uchebnic/microbiology/stu/immun/

33. Взаємодія CD4 Т-хелперів з МНС ІІ, 2001 р.

34. Розпізнавання антигенів Т-лімфоцитами

Розпізнавання антигенів Тлімфоцитами
http://vetfac.nsau.edu.ru/new/uchebnic/microbiology/stu/immun/

35.

http://www-immuno.path.cam.ac.uk/~immuno/part1/lec09/cell_inter.gif

36. Загальна схема активації АПК і Т-лімфоцита

37. Другий сигнал - костимуляторний

• забезпечується костимулярними молекулами
на активованих клітинах і рецепторами до них
– на наївних клітинах
• АПК активують Т-хелперів, а Т-хелпери –
активують АПК
• Передача сигналу забезпечується утворенням
імунного синапсу між двома клітинами

38. Комплементарні пари костимуляційних молекул

АПК
Т-лімфоцит
В7.1/В7.2 (індукована)
CD28 (постійна)
CD40 (постійна)
CD40L (індукована)

39.

Костимуляторні
молекули
Тх2
Аг
Дендритна
клітина
Тх2
Аг
АПК
CD80(86)
CD40
Т-клітини
CD28
CD40L
Аг

40. Формування імунного синапсу та його будова

41. Імунний синапс

42.

http://www.rikenresearch.riken.jp/eng/research/5710

43.

http://classes.seattleu.edu/biology/biol220/howard/immunological_synapse.htm
Science 9 July 1999 vol 285, issue 5425

44. Стадії формування синапсу

45.

46.

47. Третій сигнал - цитокіни

• Інтерлейкіни (ІЛ-2 важливий для
активації Т-клітин, ІЛ-4(5) – В-клітин)
• Інтерферони
• Хемокіни
• інши цитокіни та ростові фактори (TNFα,
лімфотоксини тощо)

48. Четвертий сигнал – сигнал від рецепторів неспецифічного захисту

• PRR – pattern recognition receptors
(рецептори, що розпізнають за зразком)
• ці рецептори розпізнають PAMPs –
Pathogen Associated Molecular Patterns
(явні ознаки чужого)

49. Determinants Recognized by the Innate Immune System

• Adaptive Immune System – Discrete
Determinants
– Reacts with a specific pathogen
• Innate Immune System – Broad Molecular
Patterns
– Reacts with a variety of pathogens

50. Pathogen Associated Molecular Patterns (явні ознаки чужого)

51.

52.

53.

PAMP
PRR
Microbial cell wall Complement
components
Mannosecontaining
carbohydrates
Polyanions
Mannose-binding
protein
Lipoproteins of
Gram+ bacteria
Yeast cell wall
components
TLR-2 (Toll-like
receptor 2)
Scavenger receptors
Biological
Consequence of
Interaction
Opsonization;
Complement
activation
Opsonization;
Complement
activation
Phagocytosis
Macrophage
activation;
Secretion of
inflammatory
cytokines

54.

PAMP
Double stranded
RNA
PRR
TLR-3
LPS
TLR-4
(lipopolysaccharide
of Gram– bacteria
Flagellin (bacterial TLR-5
flagella)
Biological
Consequence of
Interaction
Production of
interferon
(antiviral)
Macrophage
activation;
Secretion of
inflammatory
cytokines
Macrophage
activation;
Secretion of
inflammatory
cytokines

55.

PAMP
PRR
Biological
Consequence of
Interaction
U-rich single
TLR-7
stranded viral RNA
Production of
interferon
(antiviral)
CpG containing
DNA
Macrophage
activation;
Secretion of
inflammatory
cytokines
TLR-9

56.

Специфичность Толл-подобных рецепторов (TLRs)
Бактериальные компоненты
Липопротеины
Липоарабидоманнан
Липотейхоевые кислоты
Зимозан (дрожжи)
Вирусные компоненты
T.gondi
Профилин
ЛПС
Флагеллин
Неметилированная
CpG ДНК
дцРНК
оцРНК
Неизвестные
компоненты
?
?
TLR1
CD14
TLR6
TLR2
TLR4
TLR5
TLR11
TLR9
TLR3
TLR7
TLR8
TLR10

57.

SIGNAL I
MHC II
+ Ag
CD4
CD4
SIGNAL II
B 7.1
TCR +
CD3
CD45
P
Lck
Lck
P
P
P
P
P
P
P
P
PIP2
PPP PPP PPP
P
P
PPP
PKC
P P
PLC
P
P
IP3 P P P
Vav
SLP76
P
P MEK
Ca
P
Ca
P
Ca
Ca
Ras
Grb2
Ca
P
P
ERK
c-fos
Catalytic domain
SH3 domain
P
Proline-rich
ITAM
Ca
Ca2+
Phosphate
Ub
Ubiquitine
P
PAK
P
p38
JNK
c-jun
P P
Ub
I- B
Ub
Ub
NF- B
p50
NF-ATc
CN
SH2 domain
P
NF-AT
IKK-1 IKK-2
SOS
P
Raf
Ca
Ca
Ca
MEMO
STAT P STAT
P
Rho
Ca
Ca
P STAT
Tec
GADS
Ca
JAK
JAK
PI-3K
Zap70
PPP
Ca
P
P
Csk
IL-R
DAG
P
LAT
IL
CD28
PIP2 PIP3 PIP3
P
SIGNAL III
P
AP-1
c-fos
c-jun
STAT P STAT
P
p50
NF- B
English     Русский Rules