Презентація (копія)

1. Післяпологова депресія у жінок під час війни: клінічні та соціальні аспекти

ПІСЛЯПОЛОГОВА
ДЕПРЕСІЯ У ЖІНОК ПІД
ЧАС ВІЙНИ: КЛІНІЧНІ ТА
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ
ПІДГОТУВАЛА: ЛІКАР-ІНТЕРН ПСИХІАТР КУЗЛО А. І.
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: КАЗАКОВ В. Є., НАУКОВИЙ СТУПІНЬ - Д.МЕД.Н., ВЧЕНЕ ЗВАННЯ ДОЦЕНТ

2. План

ПЛАН
Вступ
Теоретичні основи (психіатричний базис)
Етіологія та патогенез
Особливості під час війни
Клінічна картина (поглиблений психіатричний аналіз)
Діагностика
Лікування та ведення
Вплив на дитину
Профілактика
Висновки
Додатки

3. Вступ

ВСТУП
• • У світі:
• • післяпологова депресія (ППД) виникає приблизно у 13-19%
жінок
• • тобто кожна п’ята мати має симптоми перинатальної депресії
• • В Україні під час війни:
• • понад 56% населення мали депресивні стани у 2025 році
• • 58% — емоційно виснажені
• • лише 16% почуваються добре
• Це створює фон, у якому післяпологова депресія виникає
значно частіше і тяжче.

4. Теоретичні основи

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
• Післяпологова депресія (ППД) згідно з
МКХ-10 — це великий депресивний
епізод, що починається під час
вагітності або протягом 4 тижнів після
пологів, характеризується сумом,
втратою інтересу, виснаженням та
триває понад 2 тижні. Стан вимагає
професійної допомоги, оскільки
заважає догляду за дитиною та
повсякденному життю.

5.

•Бебі-блюз — це післяпологовий сум, що
виникає незадовго після народження
дитини й триває до двох тижнів. Жінки та
чоловіки можуть відчувати розгубленість і
тривожність у перші дні або тижні життя
дитини, але з часом це минає. Бебі-блюз —
не розлад, а закономірний наслідок усіх
змін, які переживають батьки, особливо
матері, з появою немовляти.
•Післяпологова депресія, на відміну від
бебі-блюзу, триває довше, а її симптоми не
минають самі по собі. Вона може
розпочатися в будь-який період протягом
першого року після пологів, значно впливає
на якість життя людини та потребує
лікування.

6.

Основні критерії та симптоми:
Для встановлення діагнозу необхідна наявність 5 або більше симптомів
протягом мінімум 2 тижнів, включаючи обов'язково ангедонію або пригнічений
настрій:
Пригнічений настрій (сум, сльози) більшу частину дня.
Ангедонія: виражена втрата інтересу чи задоволення від діяльності.
Значні зміни апетиту або ваги.
Безсоння або гіперсомнія (сонливість) майже щодня.
Психомоторна загальмованість або збудження.
Постійна втома, втрата енергії.
Відчуття власної нікчемності або надмірної провини.
Зниження концентрації уваги, нерішучість.
Повторювані думки про смерть або самогубство, страх нашкодити дитині

7.

• Важливі особливості:
• Час виникнення: Офіційно діагностується протягом 4 тижнів після пологів, але
симптоми можуть розвиватися протягом першого року.
• Відмінність від Baby Blues: Післяпологова меланхолія (baby blues) проходить
самостійно за 2 тижні, тоді як ППД — це серйозний розлад, що потребує
лікування.

8. Етіологія та патогенез

ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ
3.1 Біологічні механізми
• різке падіння естрогену і прогестерону
• роль серотоніну, дофаміну
• порушення HPA-осі (стресова відповідь)
3.2 Психологічні фактори
• попередні депресивні або тривожні розлади
• травматичний досвід
• страх за дитину
3.3 Соціальні детермінанти
• відсутність підтримки
• фінансова нестабільність
• ізоляція

9. Особливості під час війни

ОСОБЛИВОСТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Війна створює середовище хронічного стресу, що характеризується:
• постійною загрозою життю
• переживанням втрат
• вимушеним переміщенням
• порушенням доступу до медичної допомоги
Близько 72% населення відзначають погіршення якості життя, понад 50% мають депресивні симптоми.
У таких умовах післяпологова депресія:
• виникає частіше
• має більш тяжкий перебіг
• часто поєднується з симптомами ПТСР
Особливо важливим є вплив на формування прив’язаності між матір’ю та дитиною.

10. Клініка

КЛІНІКА
• Основні симптоми:
• • пригнічений настрій
• • ангедонія
• • порушення сну і апетиту
• • Когнітивні:
• • почуття провини
• • ідеї неадекватності як матері
• • Тривожний компонент:
• • гіперопіка або уникнення
• • Соматичні прояви
• • Суїцидальний ризик:

11. Діагностика

ДІАГНОСТИКА
• Збір анамнезу
• • Скринінгові інструменти:
• • Edinburgh Postnatal Depression Scale
• • Оцінка ризиків:
• • суїцид
• • інфантицид (у тяжких випадках)
• • Труднощі діагностики під час війни:
• • обмежений доступ до фахівців
• • стигматизація

12.

13. Клінічний кейс

КЛІНІЧНИЙ КЕЙС
• Загальна інформація:
• Пацієнтка К., 29 років, мешканка Львів, заміжня, має одну дитину. Народила 3 місяці тому. Вища освіта, до декрету
працювала маркетологом.
• Анамнез
• Вагітність протікала без ускладнень. Пологи — фізіологічні, у терміні 39 тижнів. Дитина здорова.
• Після початку повномасштабної війни (повномасштабне вторгнення Росії в Україну) пацієнтка була змушена:
• тимчасово переїхати в інше місто
• проживати окремо від чоловіка (військова служба)
• перебувати під постійним інформаційним та емоційним стресом
• Скарги з’явились через 4–5 тижнів після пологів і поступово наростали.

14.

• Скарги: пригнічений настрій, відсутність радості від материнства, підвищена
тривожність за дитину, порушення сну, відчуття провини, зниження апетиту,
емоційна відстороненість
• Психічний статус: контакт встановлюється, але знижена ініціативність, мова тиха,
уповільнена, настрій депресивний, мислення без психотичних симптомів,
суїцидальні думки – епізодичні, без чіткого плану, критика до стану частково
збережена
• Діагностика: За шкалою Edinburgh Postnatal Depression Scale — 17 балів
(високий ризик депресії); Відповідає критеріям Післяпологова депресія
середнього ступеня

15.

16. Висновок

ВИСНОВОК
• Цей кейс демонструє, що післяпологова депресія в умовах війни має більш
складний перебіг через поєднання біологічних, психологічних і соціальних
факторів. Важливим є раннє виявлення, мультидисциплінарний підхід та
забезпечення доступу до допомоги навіть у кризових умовах.

17.

18. Висновки

ВИСНОВКИ
• післяпологова депресія — мультифакторний розлад
• • війна значно підсилює ризики
• • необхідність системної підтримки
• • важливість раннього виявлення