Українські інформаційні агентства

1. Українські інформаційні агентства

зародження та становлення

2. Мапа Європи 1907 р.

3. Перші агентства преси

• 1835 р – Гавас (Франція)
• 1851 р – Рейтер (Англія)
Розвиток телеграфного зв’язку
• 1866 р – Російське телеграфне агентство (РТА)
– Київське відділення (інформація з Півдня Росії)
• 1872 р – Міжнародне телеграфне агентство (МТА)
– Харківське відділення
– Чірнігівське віддлення
• 1882 р – Північне телеграфне агентство (ПТА)

4. Міжнародне бюро телеграфних правлінь

• 1868 р засноване у Відні, постійне місце
перебування Берн.
• Розробило конвенцію (стандарт
міжнародної телеграфної служби),
17 травня 1865 р. прийнята в Парижі
перглянута 21 липня 1868 р. у Відні

5.

1904 р. - Санкт-Петербурзьке Телеграфне Агентство,
з
(СПТА)
1914 р. - Петроградське телеграфне агентство (ПТА)
Мало відділення
за поштово-телеграфними округами
– Київське відділення (Київська та Волинське губернії)
– Харківське відділення (Харківська, Курська та Воронезька
губернії)
– Одеське відділення (Херсонська і Таврійська губергнії)
– Полтавське відділення (Полтавська і Чернігівська губернії)
– Ростовське відділення (Катеринославська губернія і край
Війська Донського)
– Кишенівське відділення (Бесарабська і Подільська
губернії)
“повідомляти в середині імперії і за кордоном політичні,
фінансові, економічні, торгівельні та інші відомості, які мають
суспільний інтерес”
Засновники
ТАСС – Информационное
Міністерство фінансів,
агентство Росии
Міністерство закордонних справ,
(Телеграфное агентство
Міністерство внутрішніх справ Росії
Советского Союза)

6.

• Санкт-Петербурзьке телеграфне
агентство (СПТА), 1904—1914
• Петроградське телеграфне агентство
(ПТА), 1914—1918
• Російське телеграфне агентство
(РОСТА), 1918—1925
• Телеграфне агентство «Советского
Союза» (ТАСС), 1925—1992
• Інформаційне телеграфне агентство
Росії (ИТАР-ТАСС), с 1992-2014
• ТАСС (ребрендінг) з жовтня 2014

7. Перші українські пресові бюро

• 1907 р. – Перше українське пресове бюро
заснував Володимир Кушнір у Відні
• 1912 р. – Українській Інформаційний
Комітет заснували Роман Залозецький та
Андрій Жук у Львові
• 4 серпня 1914 р. – Союз визволення
України (СВУ) заснован політичними
емігрантами із Наддніпрянщини у Львові
– мав пресові бюро у Берліні, Лозанії, Женеві та
Берні
• 1914 р. – Пресова Квартира Українських
Січових Стрільців

8.

9. УНР - Центральна Рада

7 березня 1917 р. – квітень 1918 р.
Українська народна республіка (УНР)
• 16 березня 1918 р. – створюється
Українське Державне Телеграфне
Агентство (УДТА)
– Відділення в Одесі, Харькові, Ростові,
Катеринославі, Кам’янці-Подільському

10.

1912 р. споруджений за проектом
архітектора П.Ф. Альошина для
Педагогічного музею

11.

12. ЗУНР за кордоном

• листопад – грудень 1918 р. у Відні за
сприяння посольства України та за
ініціативи офіцера-українця О. Кущака
було створено Українське Пресове
Бюро до вересня 1919 р. фінансоване
урядом ЗоУНР пізніше на кошти
працівників
– обробляло іноземні матеріали, готувало і
розсилало інформацію дипломатичним
установам ЗУНР.
– Матеріали УПБ через 1-2 дні з’явлвлись у
чисельних зарубіжних виданнях

13. Українська держава, гетьманат Павла Скоропадського

• квітень-листопад 1918 р. – Українське
Телеграфне Агентсво (УТА)
• Бюро Української Преси (БУП)
– з червня по листопад очолювані
Дмитром Донцовим
– Київ, Хрещатик, 25

14.

Будинок УТА на Хрещатику, 25.
Директор УТА часів
гетьманату Д.Донцов.

15. Директорія УНР

• листопад 1918 – лютий 1919
Продовжило діяльність Українське
Телеграфне Агентсво (УТА)

16. Радянська Україна

• 28 грудня 1917 р. Харківське відділення ПТА
було офіційно підпорядковано ЦВК Рад
України
• 12 березня 1918 р. було створено Українське
телеграфне агентство (УкТА)
очолив Р. Гальперін, а з 16 березня воно
почало працювати. Знаходилось в
Катеринославі у будинку колишнього
губернського управління
• до кінця березня 1918 р. УкТА розпочало
діяльність у Харкові, Полтаві, Чернігові,
Єлизаветграді, Херсоні, Кременчузі,
Миколаєві, Севастополі

17. Радянська влада в Києві

• лютий – 31 серпня 1919 р.
• в грудні 1918 р. замість УкТА було створено
Бюро Української Преси (БУП)
Працювало в приміщенні УТА на Хрещатику
• мали понад 100 абонентів, підтримували
зв’язок із 70 містами України, забезпечували
матеріалами всю пресу України, передавали
повідомлення для читачів радянських
республік та світу.
• Видавали “Стінну газету БУП”, передавали
інформацію телефоном
липень 1919 р. організовано відділ пропаганди і агетації (інформаційний
підвідділ Бюро Друку – мало відділення Київське, Харківське, Одеське,
Гомельське та ін.)
• у другій половині 1919 р. БУП - ліквідовано

18. ЗУНР – УГА

• січня 1919 р. – січень 1920 р.
Пресова Квартина Начальної
Команди Української Галицької Армії
– 7 відділів: організаційний, видавничий,
вічовий, історичний, інформаційний,
бібліотечний і театрально-музичний.
Видвали часопи “Стрілець” і “Козацький
голос”

19. Радянська влада повернення до Києва

• червень 1920 р. радянські війська
повернулися до Києва. На базі ПТА в Росії
створено РОСТА, а від так БУП
перейменовується в УкРОСТА (проіснувало
трохи більше року)
• Державний інформаційний апарат УРСР при
Всесоюзному Центральному Виконавчому
комітеті
• Шоденно безкоштовно видавала газетилистівки у 70 містах України, “Вікна УкРОСТА”,
числені газети, плакати, листівки,
інструктивний бюлетень “Радянський
журналіст”, готували журналістів
• Працювали поети Павло Тичина, Іван Ле, Лев
Нікулін, Борис Лавреньов

20.

Газета принадлежит всем.
Поэтому, прочитав ее,
не бросайте, не рвите,
а передавайте другому.
Газета належить усім.
Тому прочитавши, не викидайте її, не
рвіть, а передайте іншому.

21.

Газета УкРОСТА, що видавалася
у 1920 році в Кам'янці-Подільському.

22. Харківська потужна радіостанція міжнародних зносин

• 7 серпня 1920 р. у Харкові почала діяти
потужна приймальна радіостанція
міжнародних зносин, яка одержувала
повідомлення з Берліна, Константинополя,
Лондона, Мадрида, Парижа, Рима і багатьох
інших країн світу.
• за кілька місяців збудували передавальну
радіостанцію.
• на Україні було встановлено 64 приймальні
станції, через які, органам влади, редакціям
газет та радіослухачам, передавались новини
про події у країні та за кордоном

23.

• У квітні 1921 року за ініціативи керівника
УкРОСТА Володимира Нарбута
Президія Всеукраїнського Центрального
Виконавчого комітету прийняла рішення
УкРОСТА реорганізувати в
Радіо-телеграфне агентство України
(РАТАУ)
• Харків (з 1919 р. по 1934 р. столиця
Радянської України)

24.

В. Катаєв вважав, що
В.Нарбут став
прообразом Воланда у
романі М.Булгакова
"Майстер і Маргарита".
Володимир Норбут 1888-1937(8),
один із засновників акмеїзму,
працював в ЮгРОСТА (Одеса)

25.

• Прийом радіовісника РАТАУ
в редакції місцевої газети.

26.

30-ті рр.
Харків виділявся поміж інших міст України і СРСР унікальними спорудами.
Серед них - збудований у стилі конструктивізму гігантський будинок Держпрому,
одна із найбільших у Європі площ (нині площа Свободи).

27. РАТАУ

• У 1931 р. почало працювати відділення у
м.Балті - столиці Молдавської Автономної
Соціалістичної Радянської Республіки, яка
входила до складу України.
• У 1940 р., відділення стало основою для
створення інформаційного агентства
Радянської Молдавії. З назвою АТЕМ воно
проіснувало до 1990 року, а потім
реорганізувалося в агентство МОЛДПРЕС державне агентство незалежної Молдови.

28.

• Влітку 1937 року РАТАУ було переведено з
Харкова до Києва, який став столицею
України.
• З 1938 по лютий 1941 року директором
агентства працював І.Сиромолотний (він
очолював РАТАУ також у 1950-1960 роках).
• 15 листопада 1939 року Верховної Ради
УРСР ухвалила Закон про входження
Західної України до складу УРСР.
• У Львові створюється відділення РАТАУ, а у
Волинській, Дрогобицькій, Рівненській,
Станіславській і Тернопільській областях кореспондентські пункти

29.

• У 1940 р. почали працювати корпункти у
Чернівецькій і Анкерманській
(Ізмаїльській) областях, які були
передані до складу України після
зайняття Червоною армією Бессарабії і
Північної Буковини.

30.

• М.Костенко: "Разом з письменником Олексою
Десняком (був це 1937 рік) поспішаю на
Чернігівський телеграф. Хочеться оперативно
передати чергову інформацію. В паровозному депо
достроково завершили ремонт локомотивів...
Буряківниці області виростили 500-центнерний
урожай... Олександр Довженко вивчає край, де
незабаром зніматимуться перші кадри
майбутнього фільму "Щорс"...
А ранком наступного дня з хвилюванням,
чеканням і надією розгорнув свіжі номери
всеукраїнських газет. Чи вмістили?
- Читай, - вигукнув Олекса Десняк. - З
чотирьох переданих інформацій три надруковано.
Для початку непогано. Дарма, що під цими
короткими повідомленнями немає твого прізвища,
зате вони підписані - РАТАУ".

31.

• 14 травня 1941 р. РАТАУ поширило
Заяву ТАРС про провокаційні чутки
щодо можливої війни між СРСР і
Німеччиною.
• 22 червня 1941 року був неділею. Проте
більшість працівників РАТАУ з раннього
ранку, без офіційного виклику, прибула
до агентства. Як і усіх киян, їх розбудило
масоване бомбардування столиці
України німецько-фашистською
авіацією.

32.

• Після 22 червня десятки журналістів, інших
працівників РАТАУ були мобілізовані до лав
радянських Збройних Сил.
• Ті, хто залишився у Києві, продовжували активно
висвітлювати хід бойових дій на території України,
оборону Києва, яка тривала понад два місяці. 19
вересня 1941 року радянські війська залишили Київ.
• Про героїчну оборону Одеси, самовідданість її
захисників писав вже як військовий кореспондент
ТАРС Г.Ошаровський. З оточеного Севастополя
передавав свої кореспонденції М.Туровський. Про бої
у Придніпров'ї повідомляв Д.Щукін, який до війни
працював завідуючим Дніпропетровським
відділенням РАТАУ.
• Матеріали працівників РАТАУ широко
використовувалися у передачах радіостанції
"Радянська Україна", звернених до жителів України,
які залишилися на окупованій території. Вони ж
публікувалися на сторінках українських видань, що
розповсюджувалися у ворожому тилу.

33.

• У 1942 році евакуйоване агентство
очолював М. Паук.
• З травня 1943 по липень 1944 року
кореспонденти РАТАУ готували матеріали для
передач поїзної прифронтової радіостанції
"Дніпро", яка діяла у районі міст Калач,
Куп'янськ, Харків.
• Відомий журналіст І.Сиромолотний, який
очолював РАТАУ з 1938 до початку 1941 року,
призначається заступником начальника
Штабу Українського партизанського руху. Він
же опікувався радіостанцією "Партизанка",
яка вела передачі для народних месників, що
діяли у ворожому тилу.

34.

• у серпні 1943 р. у місті Харкові
відновили діяльність владні структури
УРСР і РАТАУ
• у січні 1944 р. відповідальний керівник
агентства П.Зінченко видав наказ про
переїзд РАТАУ з Харкова до
визволеного Києва
• у серпні 1944 р. було прийнято рішення
про створення філії агентства у
Львові.

35.

• Наприкінці 1944 - початку 1945 років
новий відповідальний керівник РАТАУ
Л.Терещенко направив командуванню
Червоної Армії десятки листів з
проханням відкликати для роботи в
агентстві його працівників, які
перебували у військах.
• 1945 р. - працювало понад 70
журналістів, інженерно-технічних
працівників і службовців.

36.

• 22 лютого агентство повідомило про рішення
Раднаркому СРСР розпочати будівництво
метрополітену у Києві.
• 15 березня відкрилися регулярні рейси
пасажирських літаків з аеропорту Жуляни.
• Особливо пам'ятними для співробітників
РАТАУ була ніч з 8 на 9 травня і день
Перемоги. Тоді агентство передало своїм
передплатникам, використовуючи телетайпи і
радіоефір, повідомлення про беззастережну
капітуляцію фашистської Німеччини.
– Акт капітуляції підписали повноважні представники
СРСР, США, Великобританії і Франції 8 травня о 22
годині 43 хвилини за середньоєвропейським часом
(у Москві годинник вже показував 0 годин 43
хвилини). Інформація була передана негайно.

37.

Будинок по вулиці Воровського, 22,
у якому РАТАУ працювало у повоєнні роки.
У цьому ж будинку знаходились редакції газет «Сталинское племя» (пізніше мала назви «Комсомольское знамя» і «Независимость»), «Юный ленинец» та
журналів «Дніпро», «Знання та праця».

38. Тематика повідомлень

• Розбудова держави
• Ідеологічна боротьба
– Як відомо, повоєнні сорокові роки були
нелегкими й для вітчизняної культури. З
повідомлень агентства видно, як публічно
"пророблялися" за "ідеологічні" помилки
деякі видання того часу, зокрема, журнали
"Вітчизна", "Перець", окремі письменники,
діячі мистецтва.

39.

50-ті рр.
Упродовж 50-х рр. РАТАУ
очолював один і той самий
керівник – Іван Сиромолотний. Це
було друге його повернення до
агентства - ще у 1938 році він був
призначений відповідальним
керівником РАТАУ і працював на
цій посаді до початку 1941 року.
Директор РАТАУ, голова
оргкомітету зі створення
СЖ І.Сиромолотний на
установчому з'їзді Спілки
журналістів України. 1957-1959 рр.

40. 1956 р.

• Всі районні і міськрайонні газети почали
друкуватися на чотирьох сторінках і виходити
тричі на тиждень.
• Щомісяця фотослужба агентства надавала
тільки республіканським газетам понад 500
знімків
• щороку понад 700 редакціям газет, радіо і
телебачення України передавали майже 11
тисяч матеріалів. Цьому слугувала мережа
телетайпних зв'язків, яка охоплювала всі
обласні центри.
• Для міських, міськрайонних і районних газет
регулярно передавався радіовісник обсягом
до 5 машинописних сторінок.

41.

• Начальник
Фотохроніки
Є.Ланський починав
свою журналістську
діяльність ще в БУП.
Ветеран агентства
Є.Ланський.

42. 60-ті рр.

• працювало 350 журналістів,
перекладачів, зв'язківців, інших
працівників. Відділення діяли в
Донецьку, Харкові, Львові, Одесі, а
кореспонденти і фотокореспонденти - у
22 обласних центрах.
• обслуговувало понад 700 редакцій газет,
радіо і телебачення.

43. 1967 р.

• редакція республіканської інформації
передала передплатникам 26.500
матеріалів, редакція союзної і
закордонної інформації - 21 тисячу, а
прес-бюро - понад 80 статей загальним
обсягом близько 500 машинописних
сторінок.
• Фотохроніка надіслала газетам 25 тисяч
фотознімків і понад 50 тисяч кліше.

44.

• Каналами ТАСС інформація РАТАУ
передавалася за кордон, зокрема,
основним осередкам української
діаспори, їх виданням.
• Щоденно агентство приймало,
опрацьовувало і поширювало близько
100 сторінок машинописного тексту
українською і російською мовами.

45.

Брест-Литовському проспекті, 94 знаходилось агентство з 1963 по 1986 рік.
Сьогодні, це будинок «Преса України» (проспект Перемоги, 94)

46.

Видатний український авіаконструктор
Олег Антонов писав: "За 50 років РАТАУ
читачі й радіослухачі одержали немало
цінної інформації. Мені особливо
приємно відзначити у зв'язку з цим, що
РАТАУ присвятило велику кількість
повідомлень нашим АНам".

47. 70-ті рр.

• На початку сімдесятих інформація
РАТАУ про життя в Україні одержала
масового зарубіжного споживача. Якраз
тоді її почали одержувати телетайпними
каналами ТАРС і публікувати численні
видання української діаспори у США,
Канаді, інших країнах світу, де жили
вихідці з нашої держави та їх нащадки.

48. Фотослужба

Одна із перших фотографій
Палацу культури "Україна",
який було відкрито у 1970 році.
На виконання редакційного
завдання вирушають
фотокореспонденти РАТАУ
А.Піддубний, В.Самохоцький і
Ю.Мосенжник.

49.

• фотокореспонденти висвітлювали створення
в селі Пирогово під Києвом Музею архітектури
та побуту України, який почав працювати у
липні 1976 року.
• У ньому на площі близько 150 гектарів було
встановлено близько 300 вітчизняних
пам'яток народної архітектури з усіх куточків
України - хат, вітряків, господарських споруд,
розміщено десятки тисяч інших експонатів.
• З музею готувалися не тільки численні
фоторепортажі для преси. Його споруди і
унікальні краєвиди, масові заходи були
увічнені фотомайстрами РАТАУ у
фотовиставках, художніх альбомах, буклетах,
календарях, поштових листівках, які
розійшлися по світу мільйонними тиражами.

50. 80-ті рр.

26 квітня 1986 р. у Києві під гаслом "Природі всенародну
турботу!" працював VІІ з'їзд Українського товариства
охорони природи, роботу якого широко висвітлювали
всеукраїнські ЗМІ.
• вранці 27 квітня. Черговий по агентству М. Хоцький
розповів про плани евакуації населення співробітникам
агентства, які працювали на садово-городніх ділянках в
селі Новосілки.
• лише 28 квітня вперше з’являються короткі повідомлення
у друкованій пресі, напередодні РАТАУ поширило
одержане з Москви повідомлення ТАРС "Від Ради
Міністрів СРСР".
– У ньому говорилося, що на Чорнобильській АЕС сталася
аварія, пошкоджено один із реакторів.
• А вже 29 квітня РАТАУ передало друге, більш розгорнуте
повідомлення союзного уряду.
– Йшлося вже про витік радіоактивних речовин, перші жертви,
евакуацію жителів Прип'яті, сусідніх населених пунктів.

51.

Один із перших знімків зруйнованого
реактора Чорнобильської АЕС.
Фото В.Репіка з архіву Укрінформу.

52.

Агентство переїжджає до будинку на нинішній
вулиці Богдана Хмельницького, 8/16, у якому
працює сьогодні.

53. 80-ті

• Телетайпні лінії (їх було понад 1100)
"дотягнулися" до редакцій практично
всіх видань України - від всеукраїнських
до міськрайонних і районних.
• Це дозволило припинити поширення
оперативних вісників через радіоефір.
– Відійшла у минуле відома багатьом
поколінням радіослухачів фраза: «Увага,
увага! Говорить Київ, РАТАУ...»
• З’являються комп’ютери

54. 80-ті

• Матеріали РАТАУ передплачували 14
всеукраїнських, 35 обласних, 25 молодіжних,
523 міських, міськрайонних і районних і понад
400 багатотиражних газет.
• Впродовж вісімдесятих років РАТАУ
поширило серед своїх передплатників понад
мільйон повідомлень і близько 800 тисяч
фотоінформаційних матеріалів.

55. 90-ті

• У травні 1990 року Рада Міністрів прийняла
постанову про зміну назви РАТАУ на Українське
інформаційне агентство при Раді Міністрів УРСР
(скорочено - Укрінформ).
• Передплачували в Україні понад 1200 організацій
(970 редакцій газет).
• 1/5 валового обсягу інформаційної продукції
загальносоюзного ТАРС створювало Укрінформ.
• Започаткувався інформаційний обмін агентства з
Польським агентством преси (ПАП).
• Матеріали Укрінформу одержували українські газети
США, Канади, Австралії, Румунії, Чехословаччини.
• Агентство почало висвітлювати візити керівництва
УРСР до зарубіжних країн.

56. 90-ті

• Під час "ГКЧП" у серпні 1991 року
журналісти агентства не підготували
жодного матеріалу на підтримку
"путчистів".
• 24 серпня 1991 року Укрінформ першим
передав на увесь світ історичне
повідомлення: Україна проголошена
незалежною державою.

57.

Київ. Біля будинку Верховної Ради
України розгорнуто національний прапор.
За мить його внесуть до зали.
Фото з архіву Укрінформу.

58.

У той складний період колектив агентства
виступив із зверненням до керівництва
України, засобів масової інформації. У ньому
наголошувалося, що агентство у своїй
діяльності керуватиметься державними
інтересами України, а вищим принципом його
діяльності буде об'єктивне, оперативне і
правдиве висвітлення подій. Журналісти
відмовлялися слугувати політичним силам
різної спрямованості і пропонували надати
агентству статус національного.

59.

• У грудні 1991 року незалежна Україна
обирає свого першого Президента
Л.Кравчука.
• 1994 року Президентом було обрано
Л.Кучму, його ж переобрали у 1999 році.
• 1997 року Верховна Рада прийняла
Конституцію суверенної України.

60.

• У жовтні 1995 року Укрінформ було
прийнято до складу Європейського
альянсу прес-агентств (ЕАРА).

61.

У липні 1996 року вийшов Указ
Президента про ліквідацію Укрінформу
і створення на його базі Державного
інформаційного агентства (ДІНАУ),
підпорядкованого Міністерству
інформації України.
Генеральним директором було
призначено О.Савенка.

62. 1996 – жовтень 2000 ДІНАУ

• Сучасний комп’ютерний парк. У
практичну роботу журналістів входили
Інтернет, електронна пошта.
• Влітку 1999 року в агентстві
запрацювали три потужних сервери подієвий, інформаційно-пошуковий та
фотоінформаційний, у яких почали
формуватися величезні за обсягом
структуровані масиви інформації.

63.

• У 2000 році агентство знову одержало
назву Укрінформ.
– 21 вересня Президент України Л. Кучма
видав Указ "Про надання Державному
інформаційному агентству України (ДІНАУ)
статусу національного". У документі,
зокрема, зазначалося: "Враховуючи
багаторічну плідну діяльність... агентства,
його важливу роль в інформаційному
забезпеченні реалізації внутрішньої і
зовнішньої політики України... надати
агентству статус національного і надалі
іменувати його - Українське національне
інформаційне агентство "Укрінформ".

64.

• Власний Прес-центр
• Мобільний комплекс для поширення
фотоінформацій
• у лютому-квітні 2002 року при
Укрінформі працював Інформаційний
центр зі сприяння офіційним зарубіжним
спостерігачам на виборах до Верховної
Ради
• Інтернет-ресурси веб-сайту
Інформаційного центру перевищили 15
тисяч сторінок текстових матеріалів та
1200 фотографій.

65.

66. Укрінформ сьогодні

• єдине національне інформаційне агентство
України, поширює інформацію про політичне, економічне,
соціальне, наукове, культурне, суспільне життя в Україні та за кордоном.
• Кореспонденти агентства працюють у кожному
регіоні України та 9 країнах світу: США, Німеччині,
Франції, Росії, Китаї, Бельгії, Молдові, Польщі, Нідерландах.
• більше 300 новин за добу, ексклюзивні коментарі та
інтерв'ю, фоторепортажі, інфографіку.
• Новини виходять українською, російською,
англійською, німецькою, іспанською та
китайською мовами.

67. Укрінформ сьогодні

• Випускає десятки професійних інформаційних
продуктів: стрічки, інформаційні пакети, вісники та бюлетені.
Стрічки:
«Укрінформ: новини»
до 150 пов. на добу
«Новини України»
до 40 пов. на добу
«Економічні новини»
до 50 пов. на добу
«Укрінформ: політика»
до 50 пов. на добу
«Міжнародне життя»
до 30 пов. на добу
«Укрінформ: регіони»
до 30 пов. на добу
«Укрінформ: фотоновини» до 200 фото на добу

68. Укрінформ сьогодні

• Серед передплатників та партнерів:
електронні та друковані ЗМІ, теле- і радіокомпанії, медіа із зарубіжних
країн, владні та бізнес структури, посольства і консульства, підприємства,
банки, компанії та корпорації.
• УКРІНФОРМ має професійну фотослужбу
(Фотоколекція налічує більше 500 000 знімків від 1918 р.).
• Прес-центр - три різнопланові зали, де
проводять: прес-конференції, брифінги, круглі столи,
Інтернет-конференції, відеомости, презентації, семінари, виставки
та гарячі телефонні лінії.

69.

• УКРІНФОРМ – єдиний від України член
Європейського альянсу інформаційних агентств,
та
• Асоціації національних інформаційних агентств
країн Причорномор'я (ПАНІА)
– створена 29 - 31 травня 2006 року у Києві, об'єднує
національні інформаційні агентства країн регіону для
ефективного використання їх інформаційних ресурсів.
– Члени ПАНІА
АЛБАНІЯ - ATA
АЗЕРБАЙДЖАН - AZERTAJ
БОЛГАРІЯ - BTA
ВІРМЕНІЯ - ARMENPRESS
ГРЕЦІЯ - ANA/MPA
ГРУЗІЯ - GNH
МОЛДОВА - MOLDPRES
РОСІЯ - ITAR-TASS
РУМУНІЯ - АДЖЕРПРЕС
СЕРБІЯ - TANJUG
ТУРЕЧЧИНА - AA
КОЛИШНЯ ЮГОСЛАВСЬКА РЕСПУБЛІКА МАКЕДОННІЯ - МІA
УКРАЇНА - UKRINFORM
ХОРВАТІЯ - HINA

70. Інтернет-ресурси агентства:

«Укрінформ: Новини» (ukrinform.ua)
«Укрінформ: Фото» (photo.ukrinform.ua)
«Ділова Україна» (project.ukrinform.ua)
«Прес-центр»
(ukrinform.ua/ukr/news/products/pres_tsentr_anonsi)
«Укрінформ: Блоги» (blogs.ukrinform.gov.ua)
«Єдина країна» (ukrinform.ua/iac)
«Новини Діаспори» (ukrinform.ua/diaspora/)
«Новини ПАНІА» (ukrinform.ua/rus/products/novosti_pania)
«Новини-архів» (newsar.ukrinform.com/ukr/search_e/)

71.

• http://lib.if.ua/publish2008/1217427642.ht
ml