2.81M

Category:

informatics

Взаємодія органів державної влади в медійному просторі. Мережевість взаємодій

1.

Взаємодія органів державної
влади в медійному просторі.
Мережевість взаємодій
Опанасюк В. В.,
доц., канд. політ. наук,
доцент каф. психології, політології та
соціокультурних технологій

План
1. Поняття медійного простору. ЗМІ як четверта
влада.
2. Інформування як спосіб взаємодії органів
державної влади з громадськістю.
3. Способи та технології взаємодії органів державної
влади з громадськістю.

3.

1. Поняття медійного простору. ЗМІ як четверта
влада

4.

Медіапростір (англ. media space) багатозначне поняття
Медіапростір –
це комп'ютерна
контрольована
Baecker, R.M.
система
Readings in
телеконференці (1993).
Groupware and
й або
Computer
відеоконференц
Supported
ій, в якій аудіо- Cooperative Work:
та відеозв’язок Software to Facilitate
Human-Human
використовують
Collaboration,
ся для
Morgan Kaufmann
подолання
Publishers, 882 pp.
бар’єрів
фізичного
поділу.
Поняття виникло в сер. 80-х – на поч. 90-х років
ХХ ст. в ІТ сфері для створення системи
інтеграції аудіо та відео у цифрові формати і на
той час виглядало як єретична ідея.
Поняття
застосовувалася
переважно
до
синхронних або в режимі реального часу
комунікацій, що підтримують співпрацю, тобто
медіапростір мав стати тканиною повсякденного
досвіду,
в
якому синхронно
зливаються
віртуальний і реальний досвід.
Практичне застосування таких електронних
систем:
проведення активних конференцій, обмін
офісами, переговори про взаємодію, обізнаність,
спілкування та втілення взаємодії (наприклад,
спільне малювання, робота над спільними
документами тощо).

5.

Поняття медіапростору порушує уявлення
про простір як такий
• Медіапростір спершу уявляли як окремі більш-менш
фіксовані місця, в яких концентруються медіафайли та
відображення (media pick-up and display).
• Поява бездротового зв'язку порушує просторову
парадигму. Поняття «медіапростір» перетворюється на
пункт відходу від уявлень про простір і на метафору.
• Безпроводовий зв’язок формує уявлення про єдиний потік
інформації. Проте, для комунікації важлива
конфединційність, інакше «потік інформації» можна
підгледіти, підслухати, списати тощо. Тому, медіапростір
набирає іншого, комплексного значення, відходить від
оригінального технологічного трактування, враховує
просторові, соціальні та комунікативні парадигми.
• Змінюється також уявлення про ЗМІ («ЗМІ плавляться з
простором, змінюючи відчуття простору та місця» (Стів

6.

Медіапростори в
контексті присутності
(Біл Басктон)
▰
Простір людини:
дозволяє іншому
впізнати, що це я, мій
настрій, моя
особистість, моя
надійність тощо. Це
частина
телеприсутності, яка
частіше підтримується
у відеоконференціях,
менше – у
телеконференціях
▰
Простір завдань:
спільний простір
(простір навколо
документа, дошки або
інших фізичних або
віртуальних
артефактів, з якими
ми працюємо).
Дослідники
намагаються
поглибити
інтегрованість
індивідуального
простору в простір
завдань
▰
Загальний еталонний
простір: накладення
фізичної присутності
людини на загальний
простір завдань. Це
те, що дозволяє
рухома точка,
наприклад, курсор
екрана. Це створює
жестову та
референтну здатність
плодової мухи, і
таким чином,
дозволяє підміняти
людину іншими
об’єктами.

7.

Медіапростори
завжди були
пов’язані з
людьми
Завдання
медіапросторів:
- збагатити соціальний
зв’язок;
- дозволити тісну
співпрацю;
- створити відчуття буття
разом.
(Елізабет Черчилль)
«Початкові медіа-простори були про синхронну сумісність між
людьми.
…Об'єкти можуть, в певному сенсі, виступати за людей, і, таким
чином, можуть бути посередниками у відносинах,.. ми дали
можливість людям розміщувати речі у фізичному світі, залишаючи слід
їхньої присутності.
Це дозволяє перетинати з'єднання часового поясу, де синхронні
зустрічі не завжди практичні. …Ці інсталяції втілюють щось, на що
вказують дослідження медіа-простору: що спільна присутність
створюється через заплановані та незаплановані зустрічі між
людьми, а також між людьми та іншими речами, сліди, які
залишають навмисно та ненавмисно для інших, щоб їх побачили.
Майбутні медіа-простори будуть такими ж асинхронними, як
синхронна комунікація; вони будуть змішаними засобами масової
інформації, мульти-репрезентативними і більш явно змішаними
часовими рамками, стільки ж про присутність через проксі, скільки і
там (і тут) одночасно».

8.

Сучасні
уявлення
про
медіапростір
як
мережевий
простір
• наявність засобів масової інформації у фізичному просторі
змінює і розширює простір, в якому він знаходиться;
• засоби розуміння досвіду в просторі знаходяться через екран і
поза мовцем;
• медіапростір може бути побудований як в опосередкованому
просторі, так само у фізичному просторі;
• доступність простору та місця є важливими елементами у
побудові соціальності та міжособистісних комунікацій.

9.

Архітектура
медіапростору та
соціальні медіа

10.

Медіа (англ. media - середовище)
• це інститути та інфраструктури, які
створюють і поширюють певні контенти
у більш-менш фіксованих формах і
несуть з собою свій контекст, або самі
створюють свій контекст.
• Цифрові медіа – це остання, сучасна фаза
розвитку медіа, найскладніша з усіх інших,
яка залежить від природи Інтернету як мережі
мереж, що з’єднує всі типи зв’язку – від
одного до одного, до багатьох у найширший
«простір» зв’язку.
• Термін «медіа» пов’язаний з
інституційними вимірами комунікації
(інфраструктура, контент, виробництво,
обіг).
• Медіа стали досить гнучкими і
взаємопов'язаними, щоб зробити нашу
єдину точку відліку «медіасередовищем», а
не конкретними медіа, які розглядаються в
ізоляції.
(Патель Шама)

11.

Нові (цифрові) медіа
• Цифрові медіа як інфраструктура є інституційними структурами та мережами, які надають
контент через артефакт (наприклад, Інтернет, соціальні медіа-платформи).
• Цифрові медіа як носії є матеріальними артефактами, які надають доступ до контенту
(наприклад, смартфон).
• Цифрові медіа як контент є нематеріальною конструкцією сенсу, яка розміщується в
матеріальному медіа-артефакті (наприклад, наміри автора, концепції, ідеї, музика).
• Цифрові медіа як практика співвідноситься тим, що роблять з медіа-контентом або по
відношенню до медіа-контенту як до звичайної, визначеної практики (наприклад, виробництво,
соціальна взаємодія, координація, активізм).
• Цифрові медіа як простори представляють простори, на який діє контент (наприклад, групи
соціальних мереж, Інтернет).
• Цифрові медіа як культура представляють вірування, норми та ритуали, які керують спільнотами,
які формуються в цифрових просторах (наприклад, групи чатів, сайти темних мереж, веб-сайти
партизанів).

12.

Таким чином,
• нові медіа – це медіа,
що використовують
цифрові, комп’ютерні,
інформаційні, мережеві
технології передачі
інформації. Цифрові
носії є оболонкою для
нових медіа, оскільки
інші оболонки не
забезпечують їх
можливостей.

13.

Нові медіа
«New media – це новий формат існування
засобів масової інформації, постійно
доступних на цифрових пристроях, у яких
відбувається активна участь користувачів у
створенні та розповсюдженні контенту».
(Расел Нойман)

14.

Нові медіа
1)
Інтернет-плеєри теле- і радіоканалів;
2) Video-on-Demand (VOD – відео на замовлення) та Audio-on-Demand (аудіо на замовлення) – система індивідуальної
доставки абоненту за його запитом фільмів, телепередач, іншого контенту за допомогою Інтернет, кабельних, IPTV та/або
інших мереж з серверу (наприклад, сервіси YouTube, iTunes, Hulu; в Україні – Інтернет-кінозал компанії Star Media);
3) Catch-Up TV (різновид Video-on-Demand) – Інтернет-сервіси, що дозволяють переглядати телевізійний контент
протягом певного обмеженого періоду часу, що слідує за здійсненням телевізійної трансляції фільму, передачі тощо.
Наприклад, Virgin Media, LiveInternetTV, офіційні сайти ряду українських телеканалів (СТБ, Новий канал, ICTV тощо);
4)
соціальні мережі: Facebook, LinkedIn, Instagram тощо;
5)
блоги, включаючи подкасти та відеоблоги;
6)
мережі мікроблогів: Twitter тощо;
7)
он-лайн медіа плеєри: Boxee;
8)
Інтернет-радіосервіси: Pandora;
9)
фотосервіси: Picasa тощо.
Даноко-Сліпцова А. Нові медіа: історія, типологія. Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікаіцї. 2014. № 1-2. URL: https://socialscience.uu.edu.ua/article/1242

15.

Ознаки нових медіа
Інтерактивність –
головна відмінність
нових ЗМІ від
традиційних: всі зв’язки
є двосторонніми
Персоналізація
відносин – у нових
медіа відносини
персоналізуються на
відміну від масовізації
традиційних ЗМІ (за
принципом все → всім).

16.

Можливості нових медіа
незнищуваність
самовідновлюваність
вірусність
Теоретично можна знищити сайт за допомогою хакерської атаки або закрити радіо- чи телестанцію, але з
медіа в Інтернеті це нереально – можливості будь-якої держави мізерні з розмірами та можливостями
глобального інформаційного простору – знищення Інтернет-медіа в одному місці провокує появу кількох
нових на іншому.
Даноко-Сліпцова А. Нові медіа: історія, типологія. Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікаіцї. 2014. № 12. URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/1242

17.

Особливості цифрових
медіа
▰
цифровий медіа-контент
(музика, історії, концепції
тощо) має амбівалентну
онтологію, тому його легко
трансформувати в нові та
несподівані сенси.
Цифровий контент є
ідеальним носієм історій і
перекладних наративів, які
є невід’ємною частиною
щоденного активізму і
створення сенсу, що лежить
в основі соціальних рухів.
Наприклад, розроблення
нових ідеологій,
сторітейлінг (story telling).
▰
медіа-технології проникли в
наше повсякденне життя, «все
спілкування означає
посередництво як
трансформаційний процес, в
якому будується значущість і
цінність речей....(за участю)
інституціоналізованих ЗМІ та
засобів зв’язку, які беруть
участь у загальному обігу
символів у суспільному
житті. Ця циркуляція
більше не вимагає
спілкування віч-на-віч, хоча
і не виключає цього».
(Роджер Сільверстоун)
▰
Наслідком посередництва
цифрових медіа є те, як світ
з’являється в
повсякденному житті, «і як
такий опосередкований
вияв забезпечує основу для
визначення і ведення
наших відносин з іншим, і
особливо далеким іншим,
іншим, хто з’являється нам
тільки в засобах масової
інформації.
(Роджер Сільверстоун)

18.

Цифрові (публічні) простори
• Цифрові опосередковані простори є середовищем для включення онлайн
та офлайн публічних просторів, у яких публічність активізму та соціальних
рухів опосередковується за допомогою повного спектру цифрових медіа.
• Наприклад, протест ініціюється в групі Facebook, виливається на публічну
площу як марші та мітинги, широко транслюється на телебаченні та
новинних ЗМІ, що, у свою чергу, стимулює більше залученості та
активності в Інтернеті (Революція гідності в Україні).
(Пател Шама)

19.

Соціальне
значення
нових медіа
• Нові медіа, зокрема Інтернет, надають
потенціал для демократичної постмодернової
публічної сфери, в якій громадяни можуть
брати участь у відкритих дебатах при повному
доступі до інформації.
(Дуглас Келлнер (Douglas Kellner) і Джеймс
Боман (James Bohman)

20.

Соціальні медіа
• майданчики в мережевих просторах, в яких
люди знаходять друзів, спілкуються,
обмінюються новинами, засновують групи,
організації та медіа;
• наприклад, Facebook, Telegram, LinkedIn,
Instagram, Tik-Tok, YouTube, etc.
• соціальні медіа – це нові медіа.

21.

ЗМІ як четверта влада

22.

Контроль влади над ЗМІ і нові медіа
Політика реагування:
• Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення https://webportal.nrada.gov.ua/
• Темники.
Політика упередження:
• Телемарафон єдиних новин.
• Редакційна політика.
Політика проактивного ангажування:
• «Нові медіа нині створюють більше інформації, ніж все людство може осягнути. Тому ключове значення в боротьбі має
увага. Увага найкраще приковується ефективним «інформаційним ангажуванням». Йдеться про використання всіх
засобів для впливу на сприйняття і волю ключової аудиторії. У цифровому просторі це означає стати невід’ємною
частиною постійних публічних дискусій, в усіх можливих місцях, де перебуває критично налаштована
аудиторія. Це відхід від позиції реагування – від ходіння по дебатах, пояснюючи свої дії чи сперечаючись із ворогами –
до проактивного ангажування. Проактивне ангажування – це не приєднання до чужих розмов, а творення своїх тем.
«Якщо я можу дискредитувати супротивника, я не муситиму його вбивати».
Даноко-Сліпцова А. Нові медіа: історія, типологія. Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікаіцї. 2014. № 1-2. URL: https://socialscience.uu.edu.ua/article/1242

23.

Подискутуєм
о!

24.

Подискутуємо!

25.

2. Інформування
як спосіб взаємодії органів державної влади з
громадськістю

26.

Проаналізуйте повідомлення. Дайте
відповідь на кілька запитань
Кабмін схвалив програму інформування громадськості щодо вступу України
в НАТО. Армія. Inform. 1 жовт. 2020. URL:
https://armyinform.com.ua/2020/10/01/kabmin-shvalyv-programuinformuvannya-gromadskosti-shhodo-vstupu-ukrayiny-v-nato/
Інформування громадськості // Місія України при НАТО. URL:
https://nato.mfa.gov.ua/pro-ukrayinu/yevropejska-integraciya/informuvannyagromadskosti
• Чи актуальним і достатнім є інформування громадськості про вступ до
НАТО на сучасному етапі?
• Які заходи інформування громадськості щодо вступу України в НАТО
необхідні на етапі повоєнної відбудови?
• Чи потрібна програма інформування громадськості щодо вступу України в
ЄС? На Вашу думку, які аспекти вона має висвітлювати?
• Як будуються відносини державної влади зі ЗМІ для інформування
громадськості? Хто фінансує виробництво контенту та його поширення?

27.

Інформаційно-аналітичні відділи органів
державної влади
Інформаційно-аналітичні матеріали / Міністерство освіти і науки
України. URL: https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/informacijnoanalitichni-materiali
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
Сумської обласної державної адміністрації. URL:
http://media.sm.gov.ua/index.php/uk/

28.

3. Способи та технології
взаємодії органів державної влади з
громадськістю

29.

Способи та технології ОДВізГр
Немаркетингові способи взаємодії:
• PR-технології,
• пропаганда
Маркетингові способи взаємодії:
• реклама

30.

PR (англ. Public Relations
– зв’язки з громадськістю)
• технології створення і впровадження образу
об’єкта (ідеї, персоналії, товару, послуги,
організації) в ціннісний ряд соціальної групи, з
метою закріплення цього образу як такого, що
необхідний в житті.
• Вчений Г. Почепцов визначає PR як «науку про
управління громадською думкою».
• Це лише два з понад п’ятсот визначень
поняття PR.
Сучасні PR – технології: навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення

31.

PR-технології
1) медіарілейшнз – це та форма відносин державних і комерційних структур зі ЗМІ, метою підтримки іміджу та
репутації організації або першої особи. Організаційними формами стосунків зі ЗМІ є: прес-служби, прес-центри,
прес-секретарі, прес-бюро. Акцентування уваги на змістовній стороні бренду – його філософії, історії та
цінностях;
2) спеціальні заходи – це ті заходи, які використовують для підтримання сталості потоку позитивних
матеріалів, щодо комерційної діяльності компанії та реалізованої нею продукції. Спеціальні заходи PR
організуються в тому випадку, якщо існує довготривалий брак цікавих новинних приводів. Виставки, лотереї,
вікторини, мають на меті залучити максимальну кількість потенційних покупців, а також телешоу і радіо
виступи, конференції, наукові форуми, семінари, з'їзди тощо;
3) спонсорство і благодійність. Основними напрямками є: медицина, освіта, навколишнє середовище,
інваліди, соціальні програми, бездомні, алкоголізм і наркоманія;
4) інтерактивна взаємодію і зворотний зв'язок. Прикладом такої взаємодії є онлайн-сервіс, де споживач
може отримати індивідуальну консультацію у фахівця незалежно від часу і місця знаходження;

32.

PR-технології
5) створення ком'юніті за допомогою Інтернету. Для цього створюються різні форми інтерактивного
спілкування, що включають форуми, конкурси, опитування, блоги, дискусії, коментарі тощо;
6) інвестор-рілейшнз – інвестори при виборі об'єкта інвестування в переважно орієнтуються па бренд;
7) внутрішньокорпоративні комунікації – співпраця споживача і персоналу має бути позитивним;
8) метод експертної думки припускає введення в процес позиціонування бренду особи, значимого для певної
цільової аудиторії. Думка цієї особи викликає довіру, а тому стає одним з основоположних чинників при виборі
бренду. При виборі комунікативних каналів найбільш пріоритетний фактор - широта охоплення цільової
аудиторії. Основні комунікації – телебачення, радіо, преса;
9) “гра зі споживачем” – це технологія, побудована на залученні уваги до бренду шляхом роздачі бонусів,
подарунків, програм лояльності. При цьому необхідно використовувати потрібні і важливі слова для потенційних
споживачів. Адже саме сприйняття інформації, а не самі подарунки важливі для цільової аудиторії. Тому
ефективно сформульована і подана інформація визначає ставлення до бренду;

33.

PR-технології
10) метод “пробудження інтересу” – це надання цікавих, але спірних фактів в ЗМІ стосовно певних подій, персон,
компаній і т.д., що забезпечує інтерес не тільки до об'єктів публікацій, але і до того, що цих людей оточує, - конкретним
брендам;
11) флешмоб, або mob-communications, – моделювання за допомогою великого числа людей такої ситуації, яка в
принципі не може відбутися в реальності. Флешмоб забезпечує не тільки пряму комунікацію, засновану на емоційному
сприйнятті ситуації (а відповідно, і бренду, щодо якого проводиться ця акція), але і практично безкоштовне залучення до
цього дійства журналістів. По суті, ця технологія - один з можливих варіантів організації PR-акції. І головне тут - якісна
ідея, яка приверне увагу цільової аудиторії, сформує емоційний відгук і залишиться в пам'яті;
12) використання блогосфери – новина на особистій сторінці блогера є потенційно цікавою інформацією, навіть якщо
там повідомляється те ж саме, що і в оригінальному прес-релізі. Фактично мережеві журнали - це новий вид реклами з
вуст у вуста, оскільки вони написані живою людською мовою, викликає довіру. Від відвідування до відвідування читач
інтернет- щоденника починає краще розуміти автора і довіряти його судженням. А це означає, що він готовий діяти
згідно з рекомендаціями блогера.

34.

Пропаганда
• це поширення
політичних, релігійних,
філософських,
наукових або інших
поглядів шляхом
донесення до народу
різних аргументів,
правдивих чи
напівправдивих
фактів, чуток або
відвертої брехні з
метою маніпуляції
громадською
свідомістю.
Пропаганда – що це таке та
хто такі пропагандисти.
Termin.in.ua. URL:
https://termin.in.ua/propahand
a/

35.

Методи
пропагандистського
впливу:
• Ярлики;
• Слова поваги;
• Відгуки знаменитостей;
• Асоціювання з божественністю;
• Приналежність до більшості;
• Страх
Пропаганда – що це таке та хто такі пропагандисти. Termin.in.ua.
URL: https://termin.in.ua/propahanda/

36.

Реклама
Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» та інших законів України
щодо імплементації норм європейського законодавства у національне
законодавство України шляхом імплементації окремих положень законодавства
Європейського Союзу у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про
транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради
2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року із змінами,
внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року): Закон
України від 30.05.2023 № 3136-IX // База даних «Законодавство України» / ВР
України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3136-20#Text (дата звернення:
19.11.2023).

37.

Реклама
– інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена
за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в
будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб
сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама,
телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення
товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів
реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або
товару
П. 15 ст. 1 Вище згаданого закону.

38.

• Якщо рекламодавцем соціальної реклами є державний орган, орган місцевого самоврядування,
міжнародна організація, міжнародне об’єднання, а також їх представництва, консульська
установа іноземної держави, державний орган іноземної держави, представництво міжнародної
організації, представництво міжнародного об’єднання, відповідно до нового Закону медіа може
розміщати в рекламі покликання на рекламодавця та/або вищезгаданих осіб, за
замовленням яких діє рекламодавець, а також на належні їм об’єкти права
інтелектуальної власності (це виняток із Закону).
• Суб’єкти у сфері медіа, робота яких повністю або частково фінансується з державного або
місцевих бюджетів, зобов’язані розміщувати соціальну рекламу органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, громадських організацій безоплатно – не менше 5 %
ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами.
• Окрім того, зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами закладам
освіти, культури, охорони здоров’я, які утримуються за рахунок державного або місцевих
бюджетів, а також благодійним організаціям.
Трапезнікова Д. Скажіть це прямо. Що є рекламою та як її правильно маркувати в медіа — пояснення нововведень
від медіаюриста. Media. 31 жовт., 2023. URL: https://mediamaker.me/shho-ye-reklamoyu-ta-yak-yiyi-pravylnomarkuvaty-v-media-poyasnennya-novovveden-vid-mediayurysta-5530/