Лекція №16

1.

ЛЕКЦІЯ 16
Патофізіологія системи крові.
Мета: Розкрити механізми порушення
загального об’єму крові, якісних та кількісних
змін еритроцитів, лейкоцитів. Висвітлити
механізми компенсації при крововтраті та
висвітлити механізм гемотрансфузійного шоку.

2.

План
1. Зміни загального об’єму крові
2. Крововтрата та механізми компенсації
3. Зміни кількісного та якісного складу
еритроцитів
4. Анемія та її характеристика
5. 3міни кількісного і якісного складу
лейкоцитів
6. Лейкоз
7. Порушення зсідання крові
8. Зміни фізико-хімічних властивостей
крові
9. Зміни біохімічного складу крові

3.

4.

Функції крові
Транспортна функція (кров переносить
поживні речовини, кисень та вуглекислий газ).
Екскреторна (видільна) функція (виділення
кінцевих продуктів розпаду).
Захисна функція (за рахунок лейкоцитів).
Терморегулююча функція (сприяє розподілу
тепла по організму).
Кореляційна функція (забезпечує зв'язок між
різноманітними органами)

5.

Гіперволемія – збільшення об’єму крові порівняно з
нормою
Проста гіперволемія
збільшення об'єму крові без зміни
співвідношення форменних елементів і плазми (під час переливання
великої кількості крові). Рідка частина перелитої крові за цих умов
досить швидко виходить із судинного русла, а еритроцити
залишаються, що призводить до згущення крові. Може виникати як
короткочасове явище під час фізичного навантаження внаслідок
надходження в загальний кровообіг крові з депо.
Поліцитемічна гіперволемія (еритремія) - збільшення об'єму крові
переважно за рахунок наростання кількості еритроцитів внаслідок
підвищення еритроцитопоезу. Спостерігається у тварин в умовах
високогір'я, при пороках серця як компенсаторне явище. Еритремія є
наслідком злоякісного захворювання кровотворної системи.
Олігоцитемічна гіперволемія виникає внаслідок затримування води в
організмі у зв'язку із захворюванням нирок, введенням великої
кількості фізіологічного розчину або кровозамінників.

6.

Гіповолемія (олігемія) – зменшення об’єму крові
порівняно з нормою
Проста гіповолемія - виникає відразу після гострої
крововтрати і зберігається, доки рідина не перейде з тканин у
кров.
Олігоцитемічна гіповолемія - зменшення об'єму крові з
переважним зменшенням в ній еритроцитів. Виникає у разі
зменшення еритроцитопоезу, патології кровотворних органів,
після гострої крововтрати
Поліцитемічна гіповолемія (ангідремія) - зменшення
об'єму крові внаслідок зменшення об'єму плазми за відносного
збільшення вмісту еритроцитів. Маса крові за цих умов
зменшується внаслідок зневоднення організму, (пронос,
блювання, посилене потовиділення, опіки, перегрівання, водне
голодування).

7.

Крововтрата - стан, що виникає внаслідок
кровотечі після ушкодження судин і
характеризується низкою патологічних та
пристосувальних реакцій.
Кровотеча - пат процес, що супроводжується
виходом крові за межі судин внаслідок
порушення цілісності, або проникливості їх
стінок.
Крововиливи - накопичення крові, що вийшла
за межі судин, в тканинах і порожнинах
організму.

8.

9.

10. Монетні стовпчики еритроцитів

Аглютинація

11.

ЗА ПАТОГЕНЕЗОМ РОЗРІЗНЯЮТЬ
ТРИ ВИДИ АНЕМІЙ
Постгеморагічна анемія
Гемолітична анемія
Апластична анемія

12.

ЗА ЗДАТНІСТЮ КІСТКОВОГО МОЗКУ ДО
РЕГЕНЕРАЦІЇ АНЕМІЇ БУВАЮТЬ
Гіпорегенераторна - супроводжується пригніченням
еритроцитопоезу із зменшенням кількості ретикулоцитів
крові. Виникає при авітамінозах, голодуванні, хронічних
крововтратах, інтоксикаціях, інфекційних захворюваннях.
Дизеритропоетична
виникає
при
порушенні
еритроцитопоезу. За цих умов більшість еритроїдних клітин
руйнується в кістковому мозку внаслідок гемолітичних
явищ, що характерно для злоякісних новоутворень
(еритробластоз).
Арегенераторна анемія - виникає внаслідок значних
порушень кровотворення, коли не лише в крові, але і в
кістковому мозку не можна знайти ознак еритрогенезу.

13. ЯКІСНІ ЗМІНИ ЕРИТРОЦИТІВ

Анізоцитоз - зміна розміру еритроциту
Пойкілоцитоз - зміна форми еритроциту
Анізохромазія - зміна забарвлення еритроциту
Гіпохромні - тільки по краях рожеве
Гіперхромні - надто велике забарвлення без
просвітлення в центрі.
Поліхромазія - фарбування еритроцитів як
кислими так і основними фарбами. Нормоцити
сприймають, лише кислі фарби (еозин) і мають
рожевий колір.

14. Мегалобластний, ядерний еритроцит

Макроцит і
мікроцит

15. Ядерний еритроцит і тільця Хауелла —Жоллі

Ехіноцити

16. Акантоцити

Кератоцит

17. Гіпохромні еритроцити

Тільця
Хауелла-Жоллі

18. Включення вірусу чуми

Babesia
canis

19. Характерині форми бабезій в еритроцитах

Жовтушність слизових
оболонок собаки,
хворого на бабезіоз

20.

21. Різні види лейкоцитів

22.

Нейтрофільний лейкоцитоз (нейтрофілія) –
збільшення к –ті нейтрофілів характеризується не
тільки кількісними змінами, але і появою у
циркулюючій
крові
багаточисельних
паличкоядерних, юних, а інколи і мієлоцитів тобто
ядерним зрушенням вліво.
Нейтропенія - зменшення к-ті нейтрофілів,
виникає під впливом дії вірусу на нейтрофіли і
нейтрофільне кровотворення у кістковому мозку.
Нейтропенія може виникати під час пригнічення або
виснаження нейтрофільної системи і проявляється
різким
збільшенням
кількості
лімфоцитів,
супроводжується тяжким геморагічним діатезом.

23.

За ступенем подразнення нейтрофільний
лейкоцитоз поділяють на такі групи:
Нейтрофілія з регенеративним зрушенням - коли кількість
паличкоядерних нейтрофілів збільшується при нормальній, або злегка
зменшеній кількості сегментоядерних, вона протікає при хронічних
слабко виражених інфекціях (сап, туберкульоз легень), гострих
інфекціях, протозойних захворюваннях, септичних процесах (гнійні
процеси, місцеві нагноєння ран);
Нейтрофілія з дегенеративним зрушенням виникає при збільшенні
кількості паличкоядерних нейтрофілів. При цьому загальна кількість
лейкоцитів в крові зменшується, що свідчить про пригнічення функції
кісткового мозку.
Нейтрофілія з регенеративно – дегенеративним зрушенням
відбувається разом із дегенеративними змінами лейкоцитів (токсична
зернистість, вакуолізація цитоплазми, лейколіз). Дегенеративні
зрушення бувають не тільки у нейтрофілів, але і в інших лейкоцитів.

24.

Прискорення звертання крові спостерігається при
багатьох пат процесах, які супроводжуються:
Пошкодженням судинної стінки.
Уповільнення току крові.
Збільшенням вмісту в крові всіх або окремих білкових фракцій і ферментів, що
приймають участь в процесі звертання (виникає при введенні кров'яної сироватки
і екстрактів із органів, що містять в значній мірі тромбокіназу і тромбін).
При запальних процесах у зв'язку із збільшенням грубодисперстних фракцій
білків - глобулінів, фібриногену.
При деяких інфекційних захворюваннях, що супроводжуються гіперергічним
запаленням (крупозна пневмонія, гострий ревматизм суглобів).
При введенні в кров солей кальцію.
При введенні гіпертонічних розчинів повареної солі, цукру.

25.

Уповільнення звертання крові спостерігається
в слідуючи випадках
При порушенні засвоєння вітаміну К.
При зменшенні вмісту тромбоцитів у крові, кількості тромбокінази і речовини, що
викликає ретракцію згустку (ретрактозим). Тромбоцитопенія може супроводжувати
анемію, при лейкозах, під час практично всіх інфекційних захворюваннях, алергії. В одних
випадках виникає посилений розпад тромбоцитів, в інших порушення функції
мегакаріоцитів.
При порушенні синтезу протромбіну, фібриногену. В більшості випадків це зв'язано із
недостатністю вітаміну К. Однак ушкодження паренхіми печінки при отруєння фосфором,
деякими наркотичними речовинами, при гепатитах, цирозах також викликають порушення
синтезу протромбіну.
При гемофілії уповільнення звернення крові пов'язують з різними факторами:
підвищеною стійкістю тромбоцитів, у зв'язку із чим виділяється недостатня кількість
тромбокінази; бистрим руйнуванням або зв'язуванням тромбокінази в крові при
нормальних тромбоцитах; нормальним процесом виділення тромбокінази, але
підвищеною стійкістю протромбін - фібриногенового комплексу.
Під час зменшення вмісту в крові солей кальцію (при механічній жовтяниці жовчні
кислоти зв'язують іони кальцію.
Окремі речовин при попаданні в кров (зміїна отрута, екстракт п'явок) уповільнюють
звертання крові - це відбувається завдяки зв'язуванню тромбіну.

26.

Лейкоз - системне захворювання пухлинної
природи з первісним ураженням кісткового
мозку. Лейкози відносять до гемобластозів.
Гемобластози
пухлинне
захворювання
кровотворної тканини. До гемобластозів окрім
лейкозів
належать
лімфогранулематоз,
лімфосаркоми, лімфоцитоми. Вони виникають
первинно не в кістковому мозку (в лімфатичних
вузлах, селезінці, шкірі та інших органах і
тканинах), але по мірі розповсюдження
захворювання по системі крові дуже часто
вражається і кістковий мозок.

27. Мазок із кісткового мозку

Гостра лімфобластична лейкемія

28. Види лейкозів

За перебігом лейкози бувають: гострі, підгострі, хронічні.
За формою перебігу: приховані (латентні), відкриті (з клінічними
ознаками).
З урахуванням змін, що відбуваються у периферичній крові
та кількості лейкоцитів розрізняють:
лейкемічну форму - у 1 мм3 крові нараховують близько 200 - 500
тис. лейкоцитів;
сублейкемічну форму - кількість лейкоцитів не більше 20 тис у 1
мм3 крові.
алейкемічну форму - кількість лейкоцитів не збільшується, або
навіть зменшується у 1 мм3 крові.
Залежно від клітинної морфології тканини, що бере участь у
проліферації лейкози поділяють на:
лімфоїдний (лімфоденоз),
мієлоїдний (мієлоз),
ретикулоендотеліоз (ретикульоз).

29.

ВИДИ ЛЕЙКОЗІВ
Мієлоїдний лейкоз (мієлоз) характеризується розростанням (гіперплазією)
мієлоїдної тканини. Жовтий кістковий мозок при цьому перероджується в червоний. У
селезінці, лімфатичних вузлах, печінці, а інколи і в інших органах появляються
екстрамедулярні осередки кровотворення. У кістковому мозку переважають елементи
лейкобластичного ряду над еритробластичним. Головну масу клітинних елементів
кісткового мозку складають про мієлоцити, мієлоцити і мієлобласти. Селезінка при
мієлоїдному лейкозі різко збільшена. Мієлоїдний лейкоз може протікати по лейкемічному і
алейкемічному типам.
Лімфоїдний лейкоз (лімфаденоз) характеризується розростанням лімфоїдної
тканини, різким збільшенням лімфатичних вузлів, селезінки і печінки. По мірі розвитку
захворювання мієлоїдна тканина в кістковому мозку заміщується лімфоїдною. При
лейкемічному лімфаденозі кількість білих кров'яних тілець у крові може досягати 1,5 млн.
у 1 мм3, а лімфоцити складають до 98% всіх лейкоцитів, із них більшість В-лімфоцити.
Ретикулоендотеліоз
характеризуються
надлишковим
розростанням
ретикулярних клітин у кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах і печінці. Бувають
лейкемічні
і
алейкемічні
форми
ретикулоендотеліозів.
При
лейкемічному
ретикулоендотеліозі у крові сильно збільшується кількість моноцитів і ретикулярних
клітин.

30. Гігантські клітини та двуядерний лімфоцит при лейкозі

31.

Clot - Тромб
эритроциты
тромбоциты
31

32.

32

33.

Дякую за увагу!