Правова компетентність. Дудко С. Г. 2025

1. Розвиток правової компетентності педагогічних працівників закладів освіти ДУДКО СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ, КАНДИДАТ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК,

ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ПАНО ІМ М. В. ОСТРОГРАДСЬКОГО.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

• До
переліку професійних компетентностей увійшли такі
компетентності (за трудовими функціями (трудовою дією або
групою трудових дій)):
• А. Трудова функція: навчання учнів предметів (інтегрованих
курсів)
▪
А1. мовно-комунікативна
▪
А2. предметно-методична
▪
А3. інформаційно-цифрова
• Б. Трудова функція: партнерська взаємодія з учасниками
освітнього процесу
▪
Б1. психологічна
▪
Б2. емоційно-етична
▪
Б3. педагогічне партнерство

16.

17.

Із 1 жовтня 2024 року набули чинності оновлені вимоги до
організації та проведення профілактичних медичних оглядів
працівників деяких професій. Зміни затвердив наказ МОЗ «Про
внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від
23 липня 2002 року № 280» від 08.11.2023 № 1925.
Нормативний документ документ визначає нові вимоги до
порядку обов’язкових попередніх та періодичних медоглядів
працівників, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення
та може призвести до поширення інфекційних хвороб.
Передумовою зазначених змін послужив Закон України «Про систему
громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX, який набув чинності 01.10.2023
року й змінив підхід до гарантування здоров’я населення. Від боротьби із
хворобами він переніс акцент на формування здорового способу життя та
профілактику захворювань, зокрема вакцинацію та виявлення захворювань на
ранніх стадіях.

18.

Кого стосуються зміни
Зміни насамперед торкнулись переліків виробництв, професій та організацій, до роботи в яких не
можуть бути допущені:
— невакциновані особи або особи, хворі на визначені інфекційні хвороби.
Що змінилося
Змін зазнали:
Перелік виробництв, професій та організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи,
хворі на інфекційні хвороби, які є носіями збудників інфекційних хвороб, за умови, що такі особи
становлять загрозу для здоров'я інших осіб;
Перелік виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи,
яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб;
Перелік протипоказань для роботи за професіями, визначеними в Переліку виробництв,
професій та організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, хворі на інфекційні
хвороби, які є носіями збудників інфекційних хвороб, за умови, що такі особи становлять
загрозу для здоров'я інших осіб;
Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших
досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичність

19.

Змінено також перелік інфекційних хвороб, носійство або захворювання на які є підставою для
недопуску до виконання професійних обов’язків. До цього переліку увійшли інфекційні хвороби, що
можуть викликати надзвичайні ситуації в системі громадського здоров’я. А натомість виключені такі, що
не передаються від людини до людини.
Найбільших оновлень зазнав перелік необхідних обстежень для проведення обов’язкових медичних
оглядів: він передбачає низку обов’язкових лабораторних, інструментальних і фізикальних обстежень.
Також законодавство передбачає обов’язковий медогляд у лікаря-психіатра для тих працівників, чия
сфера діяльності пов’язана зі щоденним безпосереднім контактом із людьми.
Флюорографія або рентгенологічне обстеження органів грудної клітини проводитиметься виключно за
наявності факторів ризику туберкульозної інфекції у працівника — після анкетування.
Бактеріологічні дослідження стануть обов’язковими лише для працівників, які безпосередньо пов’язані з
виготовленням та реалізацією продуктів харчування.
Вакцинація — найліпший засіб специфічної профілактики інфекційних хвороб.
Із жовтня 2024 року, якщо працівник ризикує інфікуватися під час виконання професійних обов’язків
та/або може інфікувати інших, роботодавець не допускатиме працівника до роботи без відповідного
захисту.
Умова — проти зазначених інфекційних хвороб є специфічна профілактика.

20.

21.

22.

23.

24. Які функції виконує інспектор служби освітньої безпеки

Які функції виконує інспектор служби освітньої безпеки
Інспектор служби освітньої безпеки виконує низку важливих
функцій, спрямованих на створення безпечного навчального
середовища для учнів.
безпека дітей є спільною відповідальністю як адміністрації
закладу, так і вчителів, батьків та інших учасників освітнього
процесу.
Головна мета — зробити все можливе, щоб кожен день
у школі був безпечним, щоб діти могли зосередитися
на навчанні, своїх мріях та цілях

25.

Основні функції інспектора служби освітньої безпеки включають:
Забезпечення фізичної безпеки дітей: інспектор відповідає за контроль
доступу до шкільної будівлі, перевірку навчальних приміщень та нагляд за
територією навчального закладу.
Психологічна підтримка: вчасне виявлення потенційних загроз, як з боку
однолітків, так і зовнішніх факторів, та їх запобігання.
Навчання дітей основам безпеки: проведення уроків і тренінгів з безпеки,
включно з протипожежними навчаннями та реагуванням на надзвичайні
ситуації.
Моніторинг навчального середовища: інспектор стежить за тим, щоб

26.

В Україні
запровадили
безоплатне
харчування для
учнів початкових
класів на 2024 рік
В Україні запровадили безоплатне харчування для учнів початкових класів на 2024 рік, на яке
уряд виділив субвенцію на 2 мільярди гривень, йдеться в повідомленні Міністерства освіти і
науки.
Від жовтня уряд забезпечить безоплатним одноразовим харчуванням учнів 1-4 класів. Для
цього за ініціативою Президента України на 2024 рік з бюджету виділено 2 мільярди гривень, які
будуть передані місцевим громадам у формі субвенції.
Як нагадали в МОН, раніше гарячими обідами забезпечували лише учнів пільгових
категорій, а фінансування покривалося коштом місцевих бюджетів.
Державна субвенція допоможе гарантувати належний рівень харчування для усіх учнів
початкових класів, а також сприятиме формуванню правильних харчових звичок з раннього віку.
Механізм розподілу коштів субвенції затверджений Кабінетом міністрів України та забезпечить
однакові умови для організації харчування в усіх закладах загальної середньої освіти країн.

27.

За даним МОН, субвенція може бути використана як для
придбання харчів, так і для оплати послуг кейтерингу та/або
аутсорсингу. Основні умови для надання субвенції:
- гаряче харчування організовується для всіх учнів
початкових класів (1–4 класи);
- у закладі освіти організовано процес очного навчання або
поєднується очне з дистанційним;
- заклади освіти можуть організовувати харчування
самостійно через аутсорсинг або співпрацювати з
підприємствами, що займаються кейтерингом.
- розрахунок вартості гарячого харчування для учнів
початкових класів не має перевищувати вартість харчування
для учнів 5-11 (12) класів;
- усі процеси мають відповідати вимогам постанови Кабміну
від 24.03.2021 р. № 305, нормам НАССР та законодавству з
питань безпечності та якості харчових продуктів.

28.

Позапланові перевірки та інституційні аудити: яка між ними різниця, чи
будуть у 2024/2025 н. р.
Руслан Гурак , голова Державної служби якості освіти України
З упровадженням воєнного стану КМУ припинив заходи державного
нагляду (контролю). У 2023 році та на початку 2024-го діяв мораторій: не
проводили ні інституційних аудитів, ні планових перевірок закладів
освіти. Тим часом від громадян і колективів закладів освіти
накопичувалися звернення та скарги, на які реагувати практично не було
повноважень. ДО ТЕМИ Про перевірки гігієнічного стану закладу освіти +
Лише в лютому 2024 року МОН дало старт позаплановим інституційним
аудитам і перевіркам закладів освіти. Відповім на часті запитання про
них.
жерело: https://edirshkoly.expertus.com.ua/10017867

29. Чим відрізняється позапланова перевірка від інституційного аудиту?

Філософія перевірок та інституційних аудитів кардинально різна. У першому
випадку — це реакція на порушення вимог законодавства та, у підсумку, вимога
їх усунути. При цьому Державна служба якості освіти України (далі — Служба)
може ініціювати перевірку, лише якщо є серйозна загроза правам, законним
інтересам, життю й здоров’ю учасників освітнього процесу. Підстав для
проведення позапланової перевірки всього три: надійшло звернення з
документальним підтвердженням порушення; є клопотання освітнього
омбудсмена; настав час перевірити, чи виконано розпорядження, видане
раніше. + Для проведення такої перевірки Служба чи її територіальний орган
формує комісію. Вона розпочинає перевірку без попередження закладу освіти,
однак лише у присутності керівника закладу або особи, яка його замінює.
Комісія може з’ясовувати лише ті питання, необхідність вивчення яких стала
підставою для проведення позапланової перевірки. + В акті члени комісії
фіксують виявлені порушення і встановлюють термін їх усунення. Керівник
закладу освіти може додати свої зауваження. Якщо у вказаний термін заклад
освіти не усуне порушення, то настає адміністративна відповідальність —
попередження чи штраф.

30.

Мета проведення інституційного аудиту зовсім інша: надати
закладу освіти та його засновнику рекомендації щодо
поліпшення освітніх й управлінських процесів.
Звісно, у цій процедурі є частина заходів державного
нагляду (контролю), бо ж експертна група вивчає діяльність і
внутрішні документи закладу освіти на їх відповідність
законодавству. Та це очевидна необхідність як складник вивчення рівня організації управлінського процесу.
Основна ж частина процедур інституційного аудиту
присвячена вивченню діяльності закладу загальної середньої
освіти за чотирма напрямами: освітнє середовище;
педагогічна діяльність; система оцінювання учнів; управлінська
діяльність. + За кожним напрямом визначено чіткі вимоги,
критерії та індикатори, за якими експерти оцінюють діяльність
закладу. Як результат, школа та її засновник отримують
висновки і рекомендації щодо вдосконалення освітнього й
управлінського процесів.

31. Які плани щодо інституційних аудитів на перше півріччя нового навчального року?

Оскільки на час воєнного стану Служба має повноваження проводити
лише позапланові інституційні аудити, то все залежить від волі педагогічних
колективів і громад. На початок нового навчального року вже погоджено
проведення інституційних аудитів у понад 50 закладах загальної середньої
освіти.
Якщо й надалі ініціатива від керівників закладів освіти та від засновників
триматиметься з такою динамікою, то в підсумку очікуємо на понад 80
інституційних аудитів цьогоріч. Тобто з урахуванням аудитів, проведених у
першому півріччі, їх буде понад 120.
За результатами інституційного аудиту школа отримує висновок про
якість освітньої діяльності та управлінських процесів і рекомендації щодо
вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
+ Якщо керівник закладу освіти чи його засновник хочуть ініціювати
інституційний аудит, то слід подати заяву до територіального органу
Служби. Але потрібно обов’язково обґрунтувати причину, навіщо проводити
таке зовнішнє оцінювання освітнього та управлінського процесів у закладі
освіти.

32.

Згідно із Законом № 2315-ІХ під час дії воєнного стану:
1. Тривалість навчального року, дату його початку та/або закінчення визначатиме
КМУ. Зупинено дію положень частини третьої статті 10 Закону про повну загальну
середню освіту:
«Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах
навчального року, що розпочинається у День знань — 1 вересня, триває не менше 175
навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня
припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий
день.».
2. Зупинено дію положень частин другої та п’ятої статті 12 Закону про повну загальну
середню освіту щодо максимальної кількості учнів у класі (наповнюваності класу)
державного, комунального закладу освіти, крім здобуття освіти за очною (денною) або
вечірньою формою.
3. Засновник державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або
уповноважений ним орган (посадова особа) має право продовжити без проведення
конкурсу строк дії строкового трудового договору (контракту), укладеного з керівником
відповідного закладу загальної середньої освіти, але не більше ніж на шість місяців із дня
припинення чи скасування воєнного стану.

33.

Що у Законі про загальну середню освіту
Закон гарантує рівний доступ до освіти для учнів, забезпечує педагогічну автономію
вчителів і передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів.
Документ надає вчителям реальну автономію у створенні програм, розробці систем
оцінки, відкриває широкі можливості для підвищення кваліфікації та зростання їх
зарплати.
Закон також встановлює нові підходи до призначення директорів шкіл, надає більше
можливостей для посилення шкіл педагогами і вводить педагогічну інтернатуру для
молодих вчителів.
Його прийняття спрямоване на досягнення стратегічних цілей, визначених Концепцією
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти
«Нова українська школа» на період до 2029 року, зокрема:
підвищення якості загальної середньої освіти;
розширення автономії шкіл з метою реалізації проектів державно-приватного
партнерства;
формування в учнів необхідних для життя компетентностей;
розвиток закладів освіти усіх форм власності. Закон має 65 статей.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

З 01.06.2022 у Полтавській академії
неперервної освіти ім. М.В. Остроградського
запроваджено електронну систему видачі
документів про підвищення кваліфікації
(електронний документ про підвищення
кваліфікації).

48.

49.

50.

► Що таке сертифікація Сертифікація педагогічних працівників — це
зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного
працівника (зокрема й з педагогіки та психології, практичних вмінь
застосування сучасних методів і технологій навчання), що
здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та
вивчення практичного досвіду роботи. Право на проходження
сертифікації отримали педагогічні працівники, які: працюють не
менше двох років (на момент реєстрації) у закладах освіти, що
забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти здійснюють
викладацьку діяльність та/або мають педагогічне навантаження.
► Додатково
нагадуємо, що успішне проходження сертифікації
зараховується як проходження атестації педагогічним працівником і є
підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії
та/або педагогічного звання, тому не потребує проведення процедур
оцінювання досвіду практичної діяльності, особистої присутності
педагогічного працівника тощо, що зменшує ризики завдання шкоди
життю і здоров'ю

51. Дякую за увагу!