7.69M

Category:

warfare

Зв’язок та комунікація

1. ЛЕКЦІЯ №4

ТЕМА
«ЗВ’ЯЗОК ТА КОМУНІКАЦІЯ»
( 1 ГОДИНА )
КАФЕДРА ПУБЛІЧНОГО ТА ПРИВАТНОГО ПРАВА

2. ПЛАН

1.Вертикальная
і
комунікація у ЗСУ.
2.Основи
організації
збройних силах України.
горизонтальна
зв’язку
в
3.Загальна характеристика радіозв’язку
та характеристика радіостанцій.

3. ЛІТЕРАТУРА:

1.Зв’язок та комунікація (курс індивідуальної підготовки). За програмою БЗВП (для
підготовки мобілізаційних ресурсів версія 5) Центр учбової літератури. 2025. 48 с.
2.Заходи безпеки (ознайомчий курс). За програмою БЗВП. Для підготовки мобілізаційних
ресурсів" Центр учбової літератури. 2025. 40 с.
3. Керівництво “З організації оперативно-технічної служби на вузлах зв’язку Збройних
Сил України”, затверджено наказом начальника Головногоуправління зв’язку та
кібербезпеки Генерального штабу Збройних Сил України - начальника зв’язку та
кібербезпеки Збройних Сил України 15.07.2024 № 158/нагд/ДСК
4. Збірник єдиних нормативів і навчальних завдань для військ зв’язку
Збройних Сил України”, затверджений наказом командувача Військ зв’язку та
кібербезпеки Збройних Сил України 01.12.2021 No 479/нагп
5. Організація військового зв’язку (В.Г. Шолудько, М.Ю. Єсаулов, О.В. Вакуленко, Т.Г.
Гурський, М.М. Фомін). Навчальний посібник. – К.: ВІТІ, 2017 р. – 282 с.

4.

1. ВЕРТИКАЛЬНАЯ І ГОРИЗОНТАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ У ЗСУ.
Внутрішні комунікації в Збройних Силах України (далі-ЗСУ) є важливою частиною
стратегічних комунікацій, які включають вертикальні комунікації (обмін
інформацією між командирами на різних рівнях) та горизонтальні комунікації
(між підрозділами). Основна ціль внутрішніх комунікацій - налагодження
ефективної та продуктивної взаємодії між військовими та їх керівниками на всіх
рівнях. Також у межах внутрішніх комунікацій відбувається двосторонній обмін
інформацією між командирами та особовим складом.
Основна функція комунікації полягає не лише у передачі інформації, а й у
досягненні спільного розуміння та формуванні взаємних знань про обговорюваний
предмет. На відміну від обміну інформацією між технічними пристроями,
комунікація між людьми за допомогою знаків дозволяє їм взаємодіяти та впливати
на поведінку один одного. Мова, як система знаків, змінює стан учасників
комунікативного процесу, а комунікативний вплив – це психологічний вплив одного
учасника на іншого з метою змінити його поведінку.

5.

Основні аспекти комунікації,
які розкривають її сутність як
процесу
Комунікація не обмежується лише індивідами, а також відбувається між індивідом і соціальною
групою, або навіть між різними соціальними групами. Цей аспект відображає різноманітність
форм інтеракції та спілкування у суспільстві, що вивчається в рамках соціальної антропології та
соціології груп.
комунікація розглядається як процес впливу, в якому
взаємодіють учасники з метою досягнення конкретних
цілей. Цей аспект відображає важливість взаємодії та
впливу між комунікантами у комунікативному процесі
комунікація є взаємним процесом, де відбувається
обмін інформацією між учасниками. Цей аспект
акцентує увагу на взаємодії та взаємозв’язку між
комунікантами
як
суб’єктами
комунікаційного
процесу.

6.

Комунікація у контексті
військової організаційної
структури, може бути
розглянута з трьома
ключовими аспектами
1. Комунікація як всепроникаючий процес, що охоплює усі рівні та структури
військово-соціального управління
2. Комунікація як пряма взаємодія між керівниками та підлеглими або
групами.
3. Комунікація як важлива складова управлінської діяльності, що включає
передачу та обмін інформацією з метою впливу на суспільство.
Доцільно аналізувати кожен аспект з двох ключових позицій: нормативноорганізаційної та індивідуально-психологічної. З огляду на перше, комунікація
формується відповідно до об’єктивних організаційних рамок та необхідності ефективної
реалізації раціонального комунікативного процесу. Другий аспект комунікації
заснований на увазі до психологічних особливостей співрозмовників і розкриває низку
ключових аспектів взаємодії, включаючи ті, що можуть заважати успішному розвитку
комунікації.

7.

Основними цілями комунікації, як правило, є наступні
організація
ефективної
взаємодії
учасниками та об’єктами управління;
між
покращення міжособистісних відносин під час
обміну інформацією;
підтримання комунікаційних мереж
взаємодії та обміну інформацією
індивідами та групами;
для
між
регулювання та оптимізація інформаційних
потоків як у межах військової організації, так і
поза її межами;
розвиток вмінь та навичок для успішної
соціокультурної взаємодії;
формування відношень до самого себе, до
інших осіб та до суспільства в цілому;
обмін інноваційними ідеями,
технологіями та підходами;
методами,
вираження та обмін емоціями.
[ Мартич В.О. Теорія і загальні концепції внутрішніх комунікацій та їх застосування у Збройних Силах
України. HABITUS. 2024. No59. С.112- 130. ]

8.

ВИОКРЕМЛЮЮТЬСЯ НАСТУПНІ ОСНОВНІ РОЛІ, ЯКІ ВИКОНУЄ КОМУНІКАЦІЯ:
- управлінська - основною метою управлінської функції є
стимулюванняя адресата до певних дій. Вона може включати
переконання, віддання наказів, навіювання, прохання;
- інформативна - ця функція забезпечує обмін повідомленнями,
думками, ідеями, з метою прийняття необхідних рішень;
- емотивна - сутність цієї ролі полягає у вираженні суб’єктом
свого ставлення до певної теми або ситуації та у впливі через
емоційний контекст на поведінку реципієнта з його подальшим
стимулюванням
[Суспільно-комунікативні процеси у Збройних Силах України : підручник / В. І. Алещенко та ін. Київ :
НУОУ. 2017. 372 с. ].

9.

Внутрішньо-комунікаційна
робота
-
це
комплекс
заходів,
спрямованих
на
інформаційний вплив на особовий склад. Ця робота ґрунтується на налагодженні ефективної
комунікації, регулярному інформуванні особового складу, аналізі проведених дій, душпастирській
опіці та наданні методичної допомоги.
Шляки реалізації внутрішньокомунікаційної роботи:
- налагодження комунікаційного процесу (створення сприятливих умов для відкритого
та конструктивного спілкування між командуванням та особовим складом);
- систематичне та цільове проведення командирського (бойового) інформування
(донесення до особового складу актуальної та достовірної інформації про стан справ у
військовому підрозділі, завдання, що стоять перед ним, та хід їх виконання);
- аналіз проведених дій (оцінка ефективності проведених заходів підготовки або
ведення бойових дій та внесення необхідних коректив);
- забезпечення методичними матеріалами (надання методичної допомоги командирам
та іншим посадовим особам для організації інформаційної роботи з особовим складом);
- душпастирська опіка військовослужбовців (надання релігійної та моральної підтримки
військовослужбовцям)

10.

Цілі і завдання внутрішніх комунікацій реалізуються через:
Мобілізуюча функція полягає в перебудові свідомості особового складу з
мирного на воєнний стан і мобілізації його зусиль на якісному виконанні
поставлених завдань.
Інформативна функція проявляється у своєчасному доведенні до особового
складу актуальної військово-політичної та бойової інформації, а також в
задоволенні виникаючих в тій чи іншій обстановці його інформаційних
потреб.
Виховна функція реалізується через педагогічний вплив на психіку і
поведінку особового складу.
Профілактична функція висловлюється в попередженні і нейтралізації
негативних явищ в середовищі військових колективів (порушень військової
дисципліни, фобій, паніки і т.д.), пов’язаних з факторами обстановки та
умовами діяльності військ, а також з негативним інформаційнопсихологічним впливом противника.

11.

ПРОЦЕС ВНУТРІШНІХ КОМУНІКАЦІЙ СКЛАДАЄТЬСЯ З КІЛЬКОХ ЕТАПІВ, ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬ:
1. Визначення цілей - уточнення і формулювання цілей, які необхідно досягти через комунікаційні зусилля.
2. Визначення цільової аудиторії - ідентифікація осіб або груп, до яких будуть спрямовані комунікаційні зусилля.
3. Формулювання бажаного поведінкового ефекту - встановлення конкретних змін або результатів, які
необхідно досягти у цільової аудиторії.
4. Аналіз аудиторій (військовослужбовці діючого складу, резервісти, члени їх сімей, цивільні працівники та
ветерани військової служби), зокрема збір та аналіз інформації про уявлення, погляди та поведінку цільової
аудиторії для визначення стратегій впливу.
5. Визначення ідеологічних установок - формулювання ключових ідеологічних принципів, які будуть
використовуватися для впливу на аудиторію.
6. Формулювання основних цілей повідомлень і акцій - визначення головних меседжів та стратегій комунікації.
7. Узгодження комунікаційного впливу - забезпечення взаємодії між різними комунікаційними каналами та
заходами.
8. Синхронізація дій носіїв інформації - координація дій та розповсюдження інформації згідно з встановленим
графіком.
9. Планування пріоритетних заходів і заходів протидії - розроблення плану дій для впровадження
комунікаційних стратегій та відповідь на можливий опір.
10. Оцінка результатів і коригування планів - аналіз ефективності комунікаційних заходів та внесення змін у
стратегії відповідно до поточних потреб і результатів оцінки.
Мартич В.О. Організація внутрішніх комунікації в Збройних силах провідних держав-членів НАТО. Збірник наукових праць слухачів інституту стратегічних
комунікацій. 2024. С.248-260

12.

ВІЙСЬКОВА КОМУНІКАЦІЯ – це взаємодія та спілкування між військовослужбовцями, які організаційно
об’єднані в певні військові структури (підрозділи) для виконання специфічних завдань за призначенням.
Військова комунікація більш чітка і відмінна від цивільної. Вона, перш за все, направлена (заточена) на
виконання бойових завдань щодо знищення ворога, який посягнув на незалежність і територіальну
цілісність України
Вертикальна комунікація
заключається в постановці
завдань, відданні наказів,
розпоряджень
,передачі
іншої
службової
інформації від вищого
органу
управління
та
отримання
доповідей
щодо
їх
виконання.
надання
службової
інформації
обліковоаналітичного характеру
Горизонтальна комунікація
–
це
комунікація
між
військовослужбовцями, які
не
підпорядковані
між
собою
за
посадовим
становищем,
а
також
комунікація,
коли
спілкування та взаємодія
між військовослужбовцями
за
змістом
не
несе
адміністративного
характеру
Діагональна комунікація –
це,
як
правило,
комунікація
між
військовослужбовцями, які
не мають між собою
безпосереднього
підпорядкування,
але
спілкування необхідне для
виконання
певних
службових обов’язків

13.

Тактична комунікація — це безпосередня взаємодія військовослужбовців
задля вирішення поточних бойових завдань, для обміну актуальною
інформацією про зміни обстановки в ході виконання бойового завдання,
про стан побратимів та дії противника. Втім, головне — це спілкування,
яке дозволяє відновити та зберегти злагодженість дій підрозділу.
Основними
питаннями,
якими
військовослужбовець
повинен
володіти за результатами спілкування в “горизонтальній комунікації” є:
-
хто находиться (стоїть) праворуч від тебе;
хто находиться (стоїть) ліворуч від тебе;
хто находиться позаду тебе;
хто
бігає
повз
тебе
(назад-вперед,
як
навіжений).
Все це військовослужбовець повинен знати, навіть, якщо це не входить
в його посадові обов’язки.

14.

Важливу роль відіграє військова комунікація під час зміни підрозділів на
позиціях. Основними питаннями, за якими військовослужбовець повинен
отримати максимум інформації від підрозділу, який змінюється на позиції є:
звідки ворог вже пробував прориватись?
звідки можливий наступ ворога?
де заміновано?
яким шляхом здійснюється забезпечення та медична евакуація?
хто знаходиться зліва, справа на позиціях?
які точки спостереження?
які ритуали у ворога (коли літають коптери, коли обстріл
здійснюється)?
як виглядала взаємодія з артилерією і розвідкою. Які планові цілі
були встановлені?

15.

2.ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ.
Зв’язок виконує завдання по обміну інформацією в системах управління
військами. Для виконання цих завдань зв’язок повинен задовольняти
вимоги щодо своєчасності, достовірності, скритності.
Своєчасність – здатність військового зв’язку забезпечувати обмін інформацією, її обробку
та рішення інформаційних і розрахункових задач в задані строки.
Своєчасність досягається:
постійною готовністю зв’язку до виконання покладених на нього завдань з обміну інформацією, її
обробки та зберігання, вирішення інформаційних і розрахункових задач в задані строки;
високою кваліфікацією особового складу та чіткою організацією чергування на елементах системи
зв’язку і автоматизації;
правильним вибором засобів і способів організації та забезпечення зв’язку ;
організацією контролю за обробкою і проходженням інформації;
безперервним і оперативним управлінням системою зв’язку і автоматизації та військами зв’язку;
оперативним вирішенням інформаційних та розрахункових задач.

16.

Достовірність – здатність військового зв’язку забезпечувати відтворення
інформації з заданою точністю при її обміні та обробці.
Достовірність зв’язку досягається:
регулярним контролем та підтриманням характеристик каналів, трактів
та засобів зв’язку і автоматизації в межах встановлених норм;
повторним передаванням інформації, передаванням повідомлень
водночас по декількох каналах зв’язку, утворених різними засобами;
використанням каналів зв’язку
найважливіших повідомлень;
кращої
застосуванням апаратних
підвищення достовірності.
оперативно-програмних
та
якості
для
передавання
способів

17.

Скритність – здатність військового зв’язку зберігати в таємниці факт передачі та
зміст інформації при її обміні, обробці, зберіганні та вирішенні інформаційних і
розрахункових задач.
Рівень вимог до скритності змісту повідомлень, що передаються, зводиться до
визначення необхідного ступеня засекречування (шифрування, кодування) інформації в
системі зв’язку. В підрозділах низових ланок більшість повідомлень носить таємний
характер.
Це обумовлюється тією обставиною, що повідомлення, які циркулюють на
інформаційних напрямках від пунктів управління до елементів бойового порядку,
містять бойові задачі, які вирішують підрозділи, а деякі повідомлення містять відомості
про замисел майбутнього бою, прийнятій структурі управління. В цих умовах перехват і
своєчасне розкриття інформації противником навіть окремих повідомлень, дозволить
йому протидіяти підрозділам наших військ. Можливість широкого застосування
противником сучасної обчислювальної техніки дозволить дешифрувати повідомлення,
які засекречені з грифом “для службового користування”, практично, в масштабі
реального часу. Тому більша частина повідомлень, які передаються технічними
засобами зв’язку, повинна бути засекречена з гарантованою стійкістю.

18.

Видами військового зв’язку є
Телефонний зв’язок – електрозв’язок, що забезпечує
обмін мовною інформацією
Відеотелефонний зв’язок, мультимедійний зв’язок –
електрозв’язок, що забезпечує одночасно обмін мовною
інформацією та рухомими і нерухомими зображеннями.
Документальний зв’язок
забезпечує
обмін
повідомленнями.
електрозв’язок, що
документальними
Телеграфний зв’язок – електрозв’язок, що забезпечує обмін
інформацією у вигляді літерних і (або) цифрових
повідомлень.
Факсимільний зв’язок – електрозв’язок, що забезпечує обмін
інформацією у вигляді графічних матеріалів (рисунків, таблиць,
графіків, карт, фотографій і т. ін.) і текстових повідомлень.
Передавання даних – електрозв’язок, що забезпечує обмін
інформацією у формі, придатній для автоматизованої обробки
засобами обчислювальної техніки.
–
Фельд’єгерсько-поштовий зв’язок – зв’язок, що призначений для
забезпечення управління військами шляхом доставки рухомими
засобами штабам об’єднань, з’єднань, військових частин
(кораблів),
установам,
військовим
навчальним
закладам,
підприємствам
та
організаціям
секретних
і
поштових
відправлень (телеграм), а також для створення постійно діючого
поштового і телеграфного зв’язку особового складу Збройних
сил України з населенням країни.
Сигнальний зв’язок – зв’язок, що призначений для
обміну інформацією у вигляді раніше обумовлених
сигналів прапорцями, вогнями, сиренами,
піротехнічними та іншими засобами.

19.

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАДІОЗВ’ЯЗКУ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА РАДІОСТАНЦІЙ.
Доцільно нагадати, що РАДІОЗВ’ЯЗОК – електрозв’язок, що здійснюється з використанням
радіохвиль. Саме за цією ознакою (використання радіохвиль) радіозв’язок поділяється на
радіозв’язок прямої видимості, іоносферний, транкінговий, радіорелейний,тропосферний та
супутниковий зв’язок
Радіозв’язок прямої видимості – радіозв’язок, що здійснюється в зоні прямої видимості між
антенами радіостанцій. Іоносферний зв’язок – радіозв’язок, що здійснюється між
радіостанціями, відбиттям радіохвиль від іоносфери або їх розсіюванням на неоднорідностях
іоносфери.
Транкінговий зв’язок – радіозв’язок мобільних абонентів, що здійснюється через базову
приймально-передавальну станцію (обмежену кількість базових приймально-передавальних
станцій) або безпосередньо між ними, і при якому застосовується автоматичний частотний,
часовий, частотночасовий або кодовий розподіл радіоканалів між абонентами в межах зони
радіодоступу.
Радіорелейний зв’язок – радіозв’язок прямої видимості між двома радіорелейними
станціями або радіозв’язок, який здійснюється шляхом багатократної ретрансляції
радіосигналів ланцюгом радіорелейних станцій.
Тропосферний зв’язок – радіозв’язок, що здійснюється відбиттям та розсіюванням
радіохвиль на неоднорідностях тропосфери між станціями, які знаходяться поза межами
прямої видимості.
Супутниковий зв’язок – радіозв’язок, що здійснюється між земними станціями за
допомогою ретрансляції радіосигналів через супутникретранслятор.

20.

Перевагою радіозв’язку являється висока мобільність радіостанцій, тобто
здатність до своєчасного розгортання, згортання і переміщення в порівнянні з
іншими засобами зв’язку. Крім того, радіозв’язок може бути встановлений з
командирами, місцезнаходження яких невідомо, а також через територію
зайняту противником та через непрохідні ділянки місцевості. Він дозволяє
здійснювати швидку передачу сигналів і радіограм одночасно великій кількості
кореспондентів (тобто циркулярно).
Але при організації радіозв’язку необхідно враховувати наступне:
– можливість перехвату радіопередачі противником і створення ним навмисних
завад;
– можливість визначення противником за допомогою пеленгаторних станцій
місцезнаходження працюючих на передачу радіостанцій;
– залежність стійкості радіозв’язку від атмосферних і місцевих електричних завад
у пункті прийому, а також проходження радіохвиль;
–можливість
взаємних
радіозавад,
які
створюються
роботою
своїх
випромінюючих станцій.

21.

Радіозасоби (що забезпечують радіозв’язок прямої видимості та іоносферний радіозв’язок)
застосовуються у всіх ланках управління.
Радіозасоби поділяються на стаціонарні та рухомі. Рухомі радіозасоби, в залежності від їх
призначення та потужності, виконуються в переносному варіанті, або монтуються на автомобілях,
бронетранспортерах, бойових машинах піхоти, танках, гелікоптерах, літаках і кораблях. До них
належать також контейнерні радіостанції, які пристосовані для швидкої підготовки до роботи та
транспортування будь-яким видом транспорту. Стаціонарні радіозасоби встановлюються для
постійної роботи в спеціально обладнаних спорудах і нерухомих об’єктах.
В залежності від номінальної потужності антени радіостанції поділяються на чотири класи:
малої потужності − до 100 Вт;
середньої потужності – від 100 Вт та до 1 кВт;
потужні − більше 1 і до 10 кВт;
великої потужності − більше 10 кВт.
Радіозв’язок здійснюється в широкому спектрі радіочастот, який умовно розподілений на
діапазони:
наддовгохвильові (НДХ) – 0,003-0,03 МГц (100000-10000 м);
довгохвильові (ДХ) – 0,03-0,3 МГц (10000-1000 м);
середньохвильові (СХ) – 0,3-3 МГц (1000-100 м);
короткохвильові (КХ) – 3-30 МГц (100-10 м);
ультракороткохвильові (УКХ) – 30-30000 МГц (10-0,001 м).

22.

Способи організації радіозв’язку:
Радіозв’язок між двома радіостанціями може бути двосторонній чи односторонній,
безпосередній (прямий) чи через проміжну станцію.
Двосторонній радіозв’язок – такий зв’язок, при якому робота між радіостанціями
здійснюється як на прийом, так і на передачу.
Односторонній радіозв’язок – такий зв’язок, при якому одна радіостанція працює
на передачу, а інша (інші) – тільки на прийом. Радіозв’язок в залежності від обставин та
наявності сил і засобів може бути організований за радіонапрямками, радіомережами
чи за абонентськими групами кореспондентів. При необхідності прямий радіозв’язок
може бути також організований шляхом взаємного входження в радіомережу
(наприклад, взаємодіючих в бою частин) і шляхом застосування проміжної радіостанції.
Робота в радіомережах і радіо напрямках, в залежності від їх призначення може бути
організована:
- на одній частоті;
- на різних частотах прийому і передачі;
- на одній частоті виклику і декількох робочих частотах;
- на частотах передавачів (комбіновані радіомережі);
- на частотах чергового прийому.

23.

ПЕРЕВАГИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ:
- можливість установлення зв’язку з
командирами, штабами та різними
об’єктами, які знаходяться як на
місці, так і з тими, що рухаються;
- можливість установлення зв’язку
через
територію,
що
зайнята
противником, непроходимі ділянки
місцевості та з кореспондентами,
місце знаходження яких невідоме;
- здатність здійснювати передачу
повідомлень,
команд,
сигналів
одночасно
великій
кількості
кореспондентів;
- можливість забезпечення зв’язку
через 1 – 2 інстанції управління;
- висока мобільність.
НЕДОЛІКИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ:
- залежність від впливу радіоперешкод
з боку противника;
можливість
перехвату
радіорозвідкою противника передач
наших радіостанцій, та визначення їх
місця знаходження;
- залежність стану радіозв’язку від
умов
проходження
радіохвиль
і
можливих
перешкод
в
пункті
приймання;
- можливість взаємних перешкод під
час роботи радіозасобів, розташованих
на одному пункті управління, вузлі
зв’язку;
- обмежена кількість каналів зв’язку,
які утворюються на радіолініях.

24.

RF-7850M-HH БАГАТОДІАПАЗНОННА МЕРЕЖЕВА ПОРТАТИВНА РАДІОСТАНЦІЯ
Радіостанція забезпечує суцільне покриття у діапазоні частот від
30 до 512 МГц з вихідною потужністю до 10 Вт. Радіостанція може
працювати з іншими радіостанціями УКХ, сумісними по частотному
діапазону та формах сигнал
Радіостанція має такі можливості:
Радіоканал
Підтримує модуляції: частотна модуляція (FM), частотна маніпуляція
(FSK).
Підтримує модуляції: амплітудна модуляція (AM), амплітудна
маніпуляція (ASK) (тільки в діапазоні від 109 до 512 МГц).
Збільшено дальність зв’язку. Використовуючи вокодер із змішаним
збудженням та лінійним передбаченням (Mixed-Excitation Linear
Predictive, MELP) з швидкістю передачі 2400 біт/сек, можливо приймати
слабкий сигнал, який неможливо прийняти з використанням аналогових
технологій.
ППРЧ режими Quicklook 1A, Quicklook 2, Quicklook 3, Quicklook Wide
захищають від перехоплення та радіоподавлення.

25.

Інтерфейси Користувача
Дві тангенти дозволяють підтримувати зв’язок у двох різних радіомережах, таких як
мережа бойового управління та мережа оповіщення.
Перемикач мереж на тринадцять позицій. У радіостанцію можна запрограмувати до 25
мереж, 13 них можна призначити на відповідні положення перемикача.
Дистанційний КДП (замовляється окремо) дозволяє користувачу отримати
дистанційний доступ до екрану та клавіатури радіостанції.
Веб інтерфейс (замовляється окремо) дозволяє контролювати через комп’ютер Tactical
Chat (Tac Chat), GPS навігацію, управляти файлами, програмувати радіостанцію.
Інтерфейс даних
Голос/дані одночасно – (МАСА2) голосовий зв’язок може здійснюватися на одному
каналі одночасно з передачею даних.
Прямий інтерфейс USB – будь-який пристрій з підтримкою USB, наприклад фотоапарат,
може підключатися до радіостанції так само, як і до USB порту комп’ютера.
Швидкісна передача даних – можлива передача даних ІР на швидкості 64 кбіт/сек в
каналі 25 або 75 кГц, або (опціонально) 192 кбіт/сек в каналі 75 кГц. Формат даних IP
дозволяє переривати передачу даних голосовими повідомленнями без втрати даних при
неодночасній передачі голосу і даних. Однак дані можуть бути втрачені, якщо натискати
тангенту занадто довго.
РРР з’єднання може бути організоване для послідовного порту.

26.

Інтерфейс даних поєднує інтерфейси USB/Ethernet або несиметричний RS232. Tac
Chat є засобом для роботи з повідомленнями.
Організація ІР мереж
Безпосереднє підключення до IP мережі – можливе підключення до мережі з
сервером DHCP без додаткового налаштування радіостанції. До радіостанції можна
отримати доступ з будь-якого мережевого вузла, наприклад, з відповідно
налаштованого комп’ютера з встановленими драйверами радіостанції.
Комплексна IP ретрансляція дозволяє робити багаторазову ретрансляцію та
об’єднувати для ретрансляції кілька радіостанцій по Ethernet/LAN.
Підтримує IPv4 Ethernet LAN.
RNDIS дозволяє організувати підключення Ethernet по USB та пересилання IP даних
радіомережі.
Функція ІР мультикасту дозволяє пересилати мультикаст дані UDP від одного з
проводових IP інтерфейсів радіостанції у радіомережу (або навпаки). Радіостанція
підтримує три проводових інтерфейси: Ethernet, RNDIS та PPP.

27.

Зовнішній вигляд складових частин радіостанції

28.

Органи управління, індикація та роз’єми
радіостанції

29.

Органи управління, індикація та роз’єми радіостанції
Джерело:
https://mail.ukr.net/desktop/u0/readmsg/inbox/17682287901332205288#:~:text=https%3A//sprotyvg7.com.ua/wp%2Dcontent/uploads/2022/04/7850M%2DHH%2D%2
5D0%259F%25D0%25BE%25D1%2581%25D1%2596%25D0%25B1%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25BA%2D%25D0%25B7%2D%25D0%25B5%25D0%25BA%25D1%2581%25D
0%25BF%25D0%25BB%25D1%2583%25D0%25B0%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2586%25D1%2596%25D1%2597.pdf