18.26M

Category:

warfare

Основи військового зв’язку (тема 1)

1.

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ
Кафедра тактики та
загальновійськових дисциплін
ДИСЦИПЛІНА:
“Організація військового зв’язку”
Тема 1. Основи військового зв’язку.

Заняття
1.
Основи
радіозв’язку.
Ведення
радіозв’язку (радіообмін) в підрозділах. Польові
засоби проводового зв’язку підрозділів тактичної
ланки управління.
1. Радіозв`язок, його переваги та недоліки. Правила ведення
радіообміну, передача повідомлень та їх підтвердження
засобами радіозв’язку.
2. Призначення, склад та порядок кодування повідомлень,
розпоряджень з використанням документів прихованого
управління підрозділами.
3. Призначення, загальна будова та основні ТТХ телефонного
апарата ТА-57, польового комутатора П-193М.

3.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Доктрина «Військ зв’язку та кібербезпеки ЗС України»
затверджена Головнокомандувачем ЗС України від 09.02.2021 р.
ВКП 6-00(01).01;
2. Настанова «Регламент радіозв’язку» затверджена наказом
Командуванням Військ зв’язку та кібербезпеки ЗС України
24.12.2020 р. ВКДП 6-109(03).01;
3. Організація військового зв’язку. Навчальний посібник. Київ. ВІТІ
НТУУ «КПІ» 2017 року;
4. Організація військового зв’язку. Навчальний посібник. О. ВА, 2022
р.

4.

Військовий зв’язок як основний засіб управління
військами і вимогами до нього.
Організаційно - технічну основу управління військами складає
система управління.
Система
управління
сукупність
функціонально та ієрархічно поєднаних органів
управління,
пунктів
управління
та
засобів
управління (системи зв'язку та АСУ, а також
спеціальних систем, які забезпечують збір, обробку
та передачу інформації).

5.

Склад системи управління
Пункти
управління
Органи
управління
Система
управління
військами
Засоби управління

6.

Військовий зв’язок як основний засіб управління
військами і вимоги до нього.
Зв'язок - процес обміну повідомленнями між абонентами в
системах управління військами.
Військовий зв'язок - процес обміну повідомленнями в
системах управління військами (силами), зброєю.
Зв’язок і автоматизоване управління військами (АУВ) є
складовою частиною інформатизації Збройних сил, що виконує
завдання із забезпечення обміну інформацією, її обробки, зберігання,
документування та вирішення інформаційних і розрахункових задач у
системах управління військами (силами).
Зв’язок і АУВ організовується штабами і забезпечується
військами зв’язку. Відповідальність за стан зв’язку і АУВ
покладається на начальника штабу (НШ). Командири та НШ
зобов’язані постійно, за будь-яких обставин, мати зв’язок з
вищими і підлеглими командирами, штабами та своїм штабом і
використовувати засоби автоматизації для успішного виконання
завдань управління військами.

7.

Своєчасність
Достовірність
Вимоги до зв’язку і
автоматизація
управління
військами
Скритність

8.

Роди та види військового зв`язку.
Вид військового зв’язку – зв’язок, який визначається
кінцевими засобами електрозв’язку, рухомими та сигнальними
засобами зв’язку.
Види військового зв’язку
Телефонний
Відеотелефонний
Документальний
факсимільний
Фельдєгерськопоштовий
Сигнальний
передача
даних

9.

Рід військового зв’язку – електрозв’язок, який
визначається середовищем розповсюдження сигналів
електрозв’язку і каналоутворюючими засобами
зв’язку.
Роди військового зв’язку
Радіозв’язок
Проводовий
прямого бачення
транкінговий
радіорелейний
іоносферний
супутниковий
Гідроакустичний

10.

Радіозв'язок – це передача та прийом інформації за допомогою
радіохвиль.
Радіохвилі
–
це
електромагнітні
коливання,
що
розповсюджуються в просторі із швидкістю світла (300 000 000
м/сек).
Електромагнітні випромінювання характеризується частотою,
довжиною хвилі і потужністю переносної енергії.
Частота електромагнітних
хвиль показує, скільки разів в
секунду
змінюється
у
випромінювачі
напрям
електричного струму і, отже,
скільки
разів
в
секунду
змінюється в кожній точці
простору
величина
електричного і магнітного полів.
Вимірюється
частота
в
10
герцах (Гц).

11.

1 Гц – це одне коливання в секунду, 1 мегагерц (МГц) –
мільйон коливань в секунду.
Довжина хвилі (λ) – це найкоротша відстань між крапками
електромагнітного поля з однаковими фазами:
У вільному просторі довжина хвилі вираховується за формулою
c
f
с- швидкість світла, 300 000 000 м/с (3·108 м/с )
f – частота хвилі, Гц (кількість коливань в секунду)
λ- довжина хвилі, м
Для більш зручного підрахунку використовуємо формулу
300
, де при підрахунку частота записується в
( м )
f ( МГц )
МГц.
11

12.

В наш час для організації радіозв’язку використовується широкий
спектр частот – від 3 кГц до 3000 ГГц, що називається ОБЛАСТЮ
РАДІОЧАСТОТ.
Частота коливань вимірюється в Гц.
1Гц - це 1 коливання в 1 секунду.
1кГц =1000Гц, 1МГц =1000кГц, 1ГГц =1000МГц
Діапазон радіохвиль.
Номер
діапазону
Діапазон хвиль
Частота
Довжина хвилі
4
5
6
7
Дуже низькі
Низькі
Середні
Високі (КХ)
3 – 30 кГц
30 – 300 кГц
300 кГц – 3 МГц
3 – 30 МГц
100 км – 10 км
10 км – 1 км
1км – 100 м
100 м – 10 м
8
9
Дуже високі (УКХ)
Ультрависокі
30 МГц – 300 МГц
300 МГц – 3 ГГц
10 м – 1 м
1м – 10см
10
11
Надвисокі
Край високі
3 ГГц – 30 ГГц
30 – 300 ГГц
10 см – 1 см
1 см – 1 мм
12
Гіпер високі
300
12 ГГц – 3000 ГГц
1 мм – 0,1 мм

13.

Способи розповсюдження радіохвиль.
Електромагнітна енергія від передавача до приймача може
розповсюджуватись:
- земна або поверхнева хвиля - це хвиля, яка
розповсюджується уздовж поверхні землі УКХ. (Мал.1.1)
- просторова хвиля - це хвиля, яка йде від передавача в
простір, а потім відбивається до землі від високих шарів атмосфери
(іоносфери) КХ.
П
ро
с
то
ро
ва
ч
хв и і
ил он
ос
я
ф
ер
на
А
ФЕР
С
О
ІОН
Поверхнева чи земна
хвиля
Мал.1.1 Розповсюдження радіохвиль
13

14.

Особливості поширення радіохвиль УКХ
Розповсюдження УКХ радіохвиль
У діапазоні УКХ поширення можливе лише прямими хвилями і
хвилями, відображеними від поверхні землі. Під прямою хвилею
розуміють хвилі, що поширюються в межах прямої видимості на
висоті декількох довжин хвиль над землею. При використанні такого
способу поширення хвиль антени станцій, що передають і приймальної,
повинні підніматися як можливо, вище над поверхнею землі. Із-за
кривизни земної поверхні максимальні відстані між приймачем і
передавачем, при яких можливий прийом прямої хвилі, визначаються
висотою приймальних антен, що передають.
14

15.

Передача
прямим
променем від антени в крапці
А з висотою підвісу h1 до
приймальної антени в крапці
Б з висотою підвісу h2.
max відстань
800
Радіохвилям притаманні загальні для електромагнітних хвиль
закони і явища, найважливішими з яких є:
-
закон прямолінійного розповсюдження;
явище дифракції (здатність огинати нерівності рельєфу місцевості);
явище рефракції (заломлення);
явище повного внутрішнього відбиття;
явище інтерференції (накладання хвиль одна на одну).
15

16.

Особливості поширення радіохвиль КХ
Поширення КХ діапазону
Основним видом поширення хвиль на КХ діапазоні є просторові
хвилі. Зв'язок, за допомогою просторової хвилі, можливий на дуже
великі відстані. Для забезпечення зв'язку просторовими хвилями
необхідний правильний підбір робочих частот і антенних пристроїв.
16

17.

а) Переваги радіозв'язку:
- можливість передачі інформації на великі відстані без проміжних
ретрансляційних пунктів в короткий час;
- можливість обміну інформацією через територію противника та
важко доступну місцевість (болота, гори, та ін.);
швидке
встановлення
радіозв’язку
з
кореспондентом,
місцезнаходження якого невідоме;
- передача інформації одночасно великій кількості кореспондентів.
б) Недоліки радіозв'язку:
- на якість радіозв’язку відчутно впливають атмосферні завади;
- можливість
пеленгування
(визначення
місцезнаходження)
радіопередавальних пристроїв та прослуховування противником
радіоефіру (перехоплення інформації);
- можливість подавлення радіозв’язку засобами РЕБ противника;
- низька якість каналів зв’язку.
17

18.

Способи організації радіозв'язку.
Існує три способи організації радіозв’язку
радіонапрямок, радіомережа та абонентська група.
–
це
РАДІОНАПРЯМОК – це спосіб організації радіозв’язку між
двома кореспондентами.
Кореспондент
DM4600
Головна радіостанція
TpЗ
DM4600
TpЗ
Гол. РСТ
Підл. РСТ
Ладога 33
Зебра 63
18
TpЗ

19.

Перевагами цього способу є:
швидкість і відносна простота встановлення зв’язку;
більша надійність і прихованість радіозв’язку, особливо під час
використання лінійних або індивідуально-лінійних позивних, або
коли робота ведеться без позивних;
можливість ефективного застосування антен спрямованого
випромінювання, що дозволяє значно збільшити дальність зв’язку;
більша перепускна здатність (в розрахунку на одного
кореспондента).
Недоліками такого способу є:
це потреба у великій кількості радіозасобів на ПУ старшого
штабу та відповідної кількості робочих частот;
зниження мобільності ВЗ ПУ, внаслідок розгортання на ньому
великої кількості радіозасобів.
19

20.

Способи організації радіозв'язку.
РАДІОМЕРЕЖА – це спосіб організації зв’язку між трьома і
більше кореспондентами.
Кореспонденти
DM4600
TpЗ
DM4600
Головна радіостанція
TpЗ
DM4600
TpЗ
DM4600
TpЗ
TpЗ
Гол. РСТ
Нептун 30
Підлеглі РСТ (кореспонденти)
Юпітер 30
Сатурн 32
Перевагами радіомережі є:
Броня 40
Марс 20 – циркулярний позивний
можливість циркулярної передачі інформації кореспондентам
радіомережі;
менші затрати радіозасобів на ПУ старшого штабу і частот.
Недоліками цього способу є:
неможливість застосування антен направленого випромінення,
внаслідок чого знижується прихованість радіозв’язку та його
дальність.
20

21.

Способи організації радіозв'язку.
АБОНЕНТСЬКА ГРУПА- це спосіб організації зв’язку радіо
засобами між декількома ПУ (командирами, штабами), радіостанції
яких, працюють в групі призначених однаково доступних частот.
4800
4800
4800
4800
4800
4800
4800
4800
З центральною станцією
4800
4800
Без центральної станції
Однаково доступними є такі частоти, використання яких
можливе будь яким кореспондентом абонентської групи.
В абонентській групі одночасно може утворюватися декілька
радіонапрямків з можливістю пріоритетного і циркулярного виклику
кореспондентів головною радіостанцією абонентської групи
21 які мають технічну можливість).
(використовується на радіостанціях,

22.

При веденні радіообміну ЗАБОРОНЕНО:
а) передавати відомості, які підпадають під дію Зводу відомостей,
що становлять державну таємницю;
б) вести переговори на невизначених та (або) на заборонених
частотах;
в) розкривати дислокацію підрозділів або їх пунктів управління;
г) розкривати дійсні найменування підрозділів, стан їх бойової
готовності і характер завдань, які вони виконують;
д) розкривати кількість або бойовий склад підрозділів;
е) розкривати посади офіцерів, їх військові звання і прізвища;
є) розкривати данні про наявність і стан озброєння та військової
техніки підрозділів;
ж) розкривати факт перегрупування та передислокації підрозділів;
з) розкривати відповідність кодованих позначок дійсним
координатам на кодованих топографічних картах або порядок їх
кодування;
и) розкривати маршрути пересування підрозділів та інші відомості,
які можуть бути використані противником;
і) вести переговори особистого характеру.
22

23.

2.
Призначення,
склад
та
порядок
кодування
повідомлень, розпоряджень з використанням документів
прихованого управління підрозділами.
З
метою
здійснення
скритного
управління
підрозділами
всім
радіостанціям
присвоюються
спеціальні найменування - позивні, які змінюються у
встановлені строки.
Радіотелефонні позивні складаються із словарної
основи і двохзначної цифрової групи.
В радіомережах взводу, роти, а інколи і батальйону
всім кореспондентам присвоюються позивні які мають
одну і ту ж саму словарну основу та різні цифрові
групи.
В радіомережах більш високого рівня словарна
основа позивних кожного кореспондента різна.
(таблиця23радіоданих)

24.

Встановлення слухового радіозв'язку полягає в пізнаванні
радіостанцій і організації між ними каналу радіозв'язку з якістю, яка
забезпечує передачу (прийом) інформації з необхідною достовірністю.
Встановлення радіозв'язку проводяться за допомогою призначених
позивних.
Як правило радіостанціям призначають:
Індивідуальний позивний – це позивний, який закріплений за
кожною радіостанцією. Індивідуальні та циркулярний позивні.
DM4600
TpЗ
DM4600
TpЗ
DM4600
TpЗ
DM4600
TpЗ
TpЗ
Гол. РСТ
Підлеглі РСТ (кореспонденти)
ТИРСА18
МАРС 16
ТОРС43
ХАКЕР56
Циркулярний позивний
ФАРС15
ХАКЕР 56 - циркулярний позивний радіомережі (позивний, який
закріплений за радіомережею та використовується головною
радіостанцію).
24

25.

РАДІОДАННІ
для забезпечення радіозв’язку у механізованому батальйоні
Номер
радіомережі
Кореспондент
Командир мб
11
(командира
батальйону)
15
(командира
батальйону для
дій у пішому
порядку)
Позивний
основний
запасний
Пеон-12
Заповіт-31
Командир 1 роти Стужа-51
Блесна -98
Командир 2 роти Стужа-52
Фіорд-14
Командир 3 роти Стужа-53
Береза-15
Командир мб
Ребус-08
Синус-51
Командир 1 роти Ялта-56
Персик-57
Командир 2 роти Ялта-57
Жасмин-32
Командир 3 роти Ялта-58
Таймир-39
Командир 1 роти Стужа-51
Блесна-98
Командир 11 мв
12
(командира 1мр) Командир 12 мв
Лотос-86
Командир 13 мв
Сурок-19
Анфас-50
Командир 2 роти Стужа-52
Фіорд-14
Командир 21 мв
13
(командира 2мр) Командир 22 мв
Командир 23 мв
Русло-72
Каркас-41 Заход-20
Соболь-03 Булат-79
Фаза-54
Боб-46
Собор-15
Зірка-35
(варіант 1)
Канал
основна 1 запасна 2 запасна
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Постійні позивні: командир бр - Беркут-15; командир мб - Пеон-12
Циркулярний позивний: Небо-10
25
Примітка: сигнали переходу:
•на 1 запасну частоту – “Фокус 1” на 2 запасну частоту – “Фокус 2” на робочу частоту
– “Браво”

26.

Таблиця позивних посадових осіб
(учбовий варіант)
№
з/п
Позивний
Посада посадової особи
1
2
3
колонка колонка колонка
1.
Командир бригади
205
315
510
2.
Начальник штабу бригади
040
340
690
3.
Командир батальйону
600
400
800
4.
Начальник штабу батальйону
150
550
950
5.
Командир роти
100
700
500
6.
Командир взводу
050
090
070
26

27.

Таблиця позивних вузлів і станцій зв'язку
(учбовий варіант)
Пункти управління
КП 10 мбр
Позивний вузла зв’язку
Тактика
ЗКП 10 мбр
Кордон
ТПУ 10 мбр
Кремнієвий
1 механізований батальйон
Мрія
2 механізований батальйон
Хвиля
3 механізований батальйон
Квадрат
Танковий батальйон
Скеля
6 аеромобільний батальйон
Штора
БрАГ
Град
27

28.

Кодована карта
715
854
425
651
324
423
388
254
924
28
583

29.

КОДОВАНА ПЕРЕГОВОРНА ТАБЛИЦЯ
ПЕРЕСУВАННЯ
(РОЗТАШУВАННЯ МІСЦІ)
Кодування №
Зміст
Кодування №
Зміст
Кодування
28. Розпочав (ти)
ЛЕГЕНДА 46 Базовий табір ГНІЗДО
СТРУМОК
рух
29. Зменшив (ти)
45
47. КПП
ФІЛЬТР
ГАЛЬМО
дистанцію
30. Збільшив (ти)
450
48 Опорний пункт КЛАПАН
СТРИБОК
дистанцію
Виставив (ти)
31. Всім стій
ДУМКА
49
ЛОВУШКА
РУЧНІК
ТБП
32. Місце
БУРЯ
50 Конвой
ЕСКОРТ
ТОЧКА
знаходження
Спостережний
33. Про початок
СТРУМОК
ВОЇН
51
ОКО
пост (пункт)
руху
55
34. Технічні
СПАЛАХ
52. Патруль
РУБІЖ
несправності з КАРДАН 35
технікою
35. Потрібна
ГРИФ
53. Секрет
КЛОП
технічна
КРЮК 550
допомога
Піші, парні
36. Погрібне
ТОВСТИЙ 54.
ХОДУН
ЮГ40
патрулі 29
пальне
ЗАГАЛЬНІ СИГНАЛИ
№
Зміст
42 Доповісти...
Доповісти
43 обстановку
44. Без пригод
45. Імовірно (ий)
46. Напад
47. Сепаратист
48. Обстріл
49. Літак
50. Мі-8
УМОВНІ НАЗВИ

30.

ТАБЛИЦЯ
сигналів управління та оповіщення
(учбовий варіант)
ЗМІСТ СИГНАЛУ
До радіо тренування готовий
До машин
По місцях
Заводь
Заглуши двигун
Вперед
Стій
До бою
В лінію ротних колон (в лінію рот) марш
В лінію взводних колон (в лінію взводів) марш
В лінію машин (в лінію відділень) марш
В ланцюг марш
30
СИГНАЛ
Істок 03
Стінка 11
Броня 21
Полум’я 22
Туман 12
Стріла 33
Бар’єр 44
Блискавка 14
Клин 55
Волна 66
Лента 77
Ланцюг 88

31.

3. Призначення, загальна будова та основні ТТХ
телефонного апарата ТА-57, польового комутатора П-193М.
Польовій телефонний апарат ТА-57 призначений для
забезпечення телефонного зв’язку у військах по польовім кабельнім
лініям, а також для забезпечення дистанційного управління
радіостанціями.
Апарат забезпечує наступну дальність зв’язку:
- по легкому польовому кабелю П-275 - 15 - 20 км;
- по легкому польовому кабелю П-274 - 30 - 40 км;
- по постійних лініях зв’язку (цивільних, воєнних) - 150 - 170 км.

32.

Апарат ТА-57 універсальний і забезпечує
роботу в наступних режимах:
МБ (місцева батарея) - живлення мікрофонних ланцюгів
телефонного апарату здійснюється від місцевої батареї, яка
знаходиться в апараті, в якості сигналу виклику використовується
перемінний струм, який виробляється індуктором.
ЦБ (центральна батарея) - живлення мікрофонних ланцюгів
телефонного апарату здійснюється від центральної батареї, яка
знаходиться на телефонний станції, в якості сигналу виклику
використовується постійний струм, який виробляється центральною
батареєю.
Індуктор в режимі МБ виробляє перемінний струм напругою 100 110 В і частотою 20 - 50 Гц.
Живлення апарата здійснюється від однієї батареї ГБ-10у-1,3
(галетна батарея напругою 10 В, універсальна, ємність - 1,3 А/ч ).
Батарея забезпечує безперервну роботу телефонного апарата
протягом 5-6 місяців. Струм, який споживається від батареї, складає
6-7 мА.

33.

Органи управління ТА-57
Телефонний апарат складається:
- ящик з кришкою;
- верхня панель;
- апаратний блок;
- мікро телефонна трубка;
- джерело живлення
Джерело
живлення
ГБ-10-1,3
ТА-57
На верхній панелі розташовані:
- кришка камери елемента живлення;
- гнізда для укладки мікро
телефонної трубки і шнура при
розташуванні їх всередині телефонного
апарата при переносці;
- затиски Л1,Л2,К для підключення
ліній зв’язку;
- гніздо для підключення роз’єма
мікротелефонної трубки.

34.

Органи управління ТА-57
В апаратному блоці знаходяться:
- індуктор для посилки виклику;
- дзвінок для прийому виклику;
- підсилювач та інші елементи схеми
телефонного апарата;
- перемикач режиму роботи “МБ - ЦБ”.
У мікро телефонній трубці розташовуються:
диференційний мікрофон спеціальної конструкції ДЕМШ-1А, за
допомогою якого вдається значно знизити рівень сторонніх шумів;
телефон ДЕМК-6А (телефон електромагнітного типу диференційної
дії);
розмовний клапан, який служить для включення радіостанції на
передачу при використанні телефонного апарату для дистанційного
управління;
мікрофонній підсилювач для попереднього підсилення сигналу від
мікрофону;
Мікро телефонна трубка підключається до телефонного апарата за
допомогою багатожильного шнура з роз’ємом.

35.

Апарат телефонний польовий
аналоговий ТА-01
Телефонний
апарат
ТА-01
призначений
для
забезпечення
телефонного
зв'язку
в
складі
абонентських мереж автоматичних
комутаційних систем, у тому числі
мереж автоматичного телефонного
зв'язку
загального
користування,
ручних
комутаційних
систем,
безпосередньо поза комутаційними
системами, а також для ведення
переговорів по радіо.
Телефонний апарат може експлуатуватися в польових
умовах, а також у складі стаціонарних або рухомих об'єктів
(автомобілі, гусеничні транспортери, вертольоти, кораблі).

36.

Система живлення:
• місцева батарея (МБ);
• центральна батарея (ЦБ).
Телефонний апарат забезпечує підключення до мережі
телефонного зв'язку загального користування з імпульсним і частотним
набором номера, відповідає вимогам діючих нормативних документів.
Схема підключення - двохпровдова (ГОСТ 7153).
ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ:
Режими роботи:
ЦБ (можливість роботи без батареї - живлення від лінії);
МБ (тип джерела живлення: батарея 4,5 В);
Управління радіостанцією;
Перевірка лінії;
Набір: імпульсний, тональний, індукторний виклик;
Ефективна смуга частот: 0,3-3,4 кГц;
Гучність акустичного виклику: не менше 70 дБ;
Пам'ять: 10 номерів.
Безперервна робота в режимі передачі – 120 годин.

37.

Електроживлення:
Від автономної батареї 4,5 В;
Від зовнішнього джерела 27 В;
Температурний діапазон: -35°С .. .. + 50°С
Маса телефонного апарата:
з сухими елементами живлення - 3,0 кг;
без сухих елементів живлення - 2,2 кг.
Габаритні розміри: 280х200x100 мм;
Напрацювання на відмову - не менше
10000 годин;
Термін експлуатації - не менше 20 років;
Герметичне
виконання
корпусу
(занурення у воду до 1 м)

38.

Призначення
та
тактико-технічні
характеристики
польового телефонного комутатора П-193М
Польовий
телефонний
комутатор
П-193М
призначений для обладнання телефонних станцій малої
ємності та розрахований на підключення дводротових ліній з
телефонними апаратами системи “МБ” або радіостанцій,
схеми яких розраховані на дистанційне управління.
Польовий телефонний
комутатор П-193М
Комутатор дозволяє підключити
10 двопроводових кабельних ліній,
тобто має ємність 10 номерів.
При
необхідності
ємність
комутатора може бути збільшена
вдвічі, шляхом підключення, ще
одного комутатора.
Обслуговується комутатор одним
телефоністом.
Час
розгортання
комутатора
складає 5-7 хвилин.
Вага комутатора - 13 кг, лінійного
щитка з увідним кабелем - 9 кг.

39.

Польовий телефони
комутатор
П-193М
Комутатор П-193М забезпечує:
- прийом сигналів виклику від
абонентів на відстані 10-12 км по
кабелю П-275 і 20-25 км по кабелю
П-274;
- опитування і посилку виклику
абоненту;
- з’єднання абонентів між собою
для ведення переговорів;
- контроль розмови і відбій;
- циркулярне з’єднання абонентів;
- підключення радіостанцій для
дистанційного
управління
з
абонентських телефонних апаратів
(до 4-х радіостанцій і до 6
абонентів);
- захист ліній зв’язку від грозових
розрядів;
Живлення
комутатора
здійснюється від батареї ГБ-10у-1,3.

40.

Органи управління П-193, П-193М
- 10 з’єднувальних шнурів для
з’єднання абонентів і ведення
переговорів;
- 10 пар лінійних затисків для
підключення абонентських ліній;
- 2 затиски “С” для з’єднання
двох комутаторів при спільній
роботі
або
для
підключення
зовнішнього апарата телефоніста;
На передній панелі комутатора
розташовані
- кнопка для запису викликаємих
абонентів;
зворотний
важіль
для
повернення
питально-викликних
кнопок в початкове положення;
- 10 питально-викличних кнопок.
При натисненні питально-викличних
кнопок абонент підключається до
апарата телефоніста;
- 10 відбійно-викличних кнопок.
При надходженні сигналу виклику
або відбою клапан відкривається;
- рухома шторка для закріплення
відбійно-викличних клапанів не в
робочому стані;
- 10 з’єднувальних гнізд для
з’єднання абонентів між собою для
розмови;
10 холостих гнізд для
розкладки шнурів;

41.

Органи управління П-193, П-193М
На передній панелі
комутатора розташовані
(продовження)
затиск
“Земля”
для
підключення заземлення;
- колодка для підключення мікро
телефонної трубки;
- 30-ти контактний роз’їм для
підключення з’єднувального кабелю
від лінійного щитка;
- камера батареї живлення;
- місце для укладки мікро
телефонної
трубки
при
транспортуванні.
-
Для вводу абонентських ліній
або з’єднувального кабелю від
лінійного щитка на бокових стінках
верхньої кришки є два вирізи,
прикриті поверхневими клапанами.
Лінійний щиток складається
із трьох основних частин:
- фундаменту;
кришки;
робочої частини.
-