Будова НС

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Переферична НС
Периферична нервова система складається з товстих пучків аксонів, званих нервами, що несуть
повідомлення вперед і назад між ЦНС і м'язами, органами та органами почуттів на периферії
тіла (тобто все поза ЦНС). ПНС має два основних підрозділи: соматичну нервову систему і
вегетативну нервову систему.
Соматична нервова система пов'язана з діяльністю, традиційно вважається свідомою або
добровільною. Він бере участь у ретрансляції сенсорної та рухової інформації до ЦНС та від
неї; отже, він складається з рухових нейронів та сенсорних нейронів. Рухові нейрони, що несуть
вказівки від ЦНС до м'язів, є еферентними волокнами (еферентний означає «відхід від»).
Сенсорні нейрони, що несуть сенсорну інформацію в ЦНС, є аферентними волокнами
(аферентні означає «рухається назустріч»). Кожен нерв - це в основному двостороння
надмагістраль, що містить тисячі аксонів, як еферентних, так і аферентних.
Вегетативна нервова система контролює наші внутрішні органи та залози і, як правило,
вважається поза сферою добровільного контролю. Його можна додатково поділити на
симпатичний і парасимпатичний відділи. Симпатична нервова система бере участь у
підготовці організму до діяльності, пов'язаної зі стресом;
Парасимпатична нервова система пов'язана з поверненням організму до рутинних,
повсякденних операцій. Дві системи мають взаємодоповнюючі функції, працюючи в тандемі
для підтримки гомеостазу організму. Гомеостаз - це стан рівноваги, при якому біологічні умови
(наприклад, температура тіла) підтримуються на оптимальних рівнях.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

Перша і друга сигнальні системи
Неоціненна роль кори великих півкуль мозку в удосконаленні першої сигнальної системи та
розвитку другої. Ці поняття розроблені І. П. Павловим. Під сигнальною системою в цілому
розуміють усю сукупність процесів нервової системи, які здійснюють сприймання, обробку
інформації та формування відповіді організмом. Вона здійснює зв'язок організму із зовнішнім
середовищем.
Перша сигнальна система зумовлює сприймання за допомогою органів чуття чуттєво-конкретних
образів. Це основа для утворення умовних рефлексів.
Перша сигнальна система є і у тварин, і у людини. У вищій нервовій діяльності людини розвинулась
надбудова у вигляді другої сигнальної системи. Вона властива лише людині і виявляється в
спілкуванні за допомогою слова, мовою, поняттями. З появою цієї сигнальної системи стали
можливими абстрактне мислення, узагальнення численних сигналів першої сигнальної системи. За
І. П. Павловим, слова перетворились на "сигнали сигналів".
Слова сприймаються і тваринами, але зовсім не так, як людиною. Тварини сприймають їх як звуки, а
не їхнє смислове значення, як люди. Отже, у тварин немає другої сигнальної системи.
Обидві сигнальні системи людини взаємозв'язані. Вони формують поведінку людини в широкому
розумінні слова. Причому друга сигнальна система змінила першу сигнальну систему, бо реакції
першої стали значною мірою залежати від соціального середовища. Людина стала здатною керувати
своїми безумовними рефлексами, інстинктами, тобто першою сигнальною системою.