Будова нервової системи

1.

Тема:
БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
ЦЕНТРАЛЬНА І ПЕРИФЕРИЧНА
НЕРВОВА СИСТЕМА ЛЮДИНИ.

2. Нервова регуляція – це регуляція діяльності організму за допомогою нервових імпульсів.

Нервові імпульси надходять
з участю двох процесів
Збудження
Гальмування

3. Нервова тканина – це сукупність клітин і міжклітинної речовини, що забезпечують нервову регуляцію організму людини.

4.

Будова нервової тканини
Нервова тканина – високоспеціалізована тканина, що забезпечує сприйняття
подразнень, генерацію та проведення нервових імпульсів, регуляцію та
координацію функцій організму.
Клітинний склад нервової тканини
Нервова тканина складається з двох основних типів клітин:
1. НЕЙРОНИ (нервові клітини) – 10%
Структурна та функціональна одиниця нервової системи
Генерують та проводять нервові імпульси
Не діляться після народження
2. НЕЙРОГЛІЯ (гліальні клітини) – 90%
Допоміжні клітини
Підтримують, живлять та захищають нейрони
Здатні до поділу протягом життя
Основні функції нервової тканини
✓ Сприйняття подразнень (рецепція) ✓ Генерація нервових імпульсів
(збудливість) ✓ Проведення імпульсів (провідність) ✓ Обробка та інтеграція
інформації ✓ Регуляція всіх функцій організму

5. Нейрон – структурна і функціональна одиниця нервової системи.

Підвищення швидкості передачі
імпульсів 400км/год

6.

Нейрон (нервова клітина) – це високоспеціалізована клітина нервової системи, здатна
сприймати подразнення, генерувати нервові імпульси та передавати їх іншим клітинам. Нейрон
є основною структурною та функціональною одиницею нервової системи.
Будова нейрона
Типовий нейрон складається з трьох основних частин:
1. Тіло нейрона:
Містить ядро з генетичним матеріалом
Інтегрує інформацію, що надходить від дендритів
2. Дендрити:
Короткі, сильно розгалужені відростки
Отримують сигнали від інших нейронів
Проводять нервові імпульси до тіла клітини
Один нейрон може мати від одного до тисяч дендритів
3. Аксон:
Довгий одиничний відросток (від кількох мікрометрів до 1 метра)
Проводить нервові імпульси від тіла нейрона до інших клітин
Може бути вкритий мієліновою оболонкою, що прискорює передачу імпульсів
Закінчується синаптичними закінченнями (синапси)
Мієлінова оболонка:
Утворена шванівськими клітинами (ПНС) або олігодендроцитами (ЦНС)
Забезпечує електричну ізоляцію аксона
Переривається в перехватах Ранв'є
Підвищує швидкість передачі імпульсів до 400 км/год (120 м/с) завдяки стрибкоподібному
проведенню
Немієлінізовані волокна проводять імпульси зі швидкістю 0,5-2 м/с

7.

Класифікація нейронів за кількістю відростків
1. Уніполярний нейрон:
Має один відросток, що відходить від тіла клітини
Рідкісний тип, зустрічається в ембріональному розвитку
У дорослих практично не зустрічається
2. Біполярний нейрон:
Має два відростки: один дендрит і один аксон
Розташовані на протилежних полюсах тіла клітини
Зустрічаються в сітківці ока, нюховому епітелії, вестибулярному та кохлеарному гангліях
3. Мультиполярний нейрон:
Найпоширеніший тип (понад 99% нейронів)
Має один аксон і багато дендритів
Характерні для ЦНС: головний та спинний мозок
4. Псевдоуніполярний нейрон:
Має один відросток, що виходить з тіла клітини, а потім Т-подібно розгалужується
Одна гілка йде на периферію (функціонує як дендрит), інша – до ЦНС (функціонує як аксон)
Характерні для чутливих гангліїв спинномозкових і черепних нервів
Функціональна класифікація нейронів
Аферентні (чутливі) – передають інформацію від рецепторів до ЦНС
Еферентні (рухові) – передають команди від ЦНС до виконавчих органів
Вставні (інтернейрони) – з'єднують нейрони між собою, забезпечують обробку інформації
Властивості нейронів
Збудливість – здатність реагувати на подразнення зміною мембранного потенціалу
Провідність – здатність проводити нервові імпульси
Відсутність регенерації – нейрони не діляться після народження (з деякими винятками)
Високий метаболізм – споживають велику кількість кисню та глюкози

8.

• Клінічне значення: Пошкодження нейронів внаслідок травм,
інсульту, нейродегенеративних захворювань призводить до
незворотних неврологічних дефіцитів, оскільки нейрони мають
обмежену здатність до регенерації.

9. Типи гліальних еклітин

10.

11.

Гліальні клітини поділяються на дві великі групи залежно від локалізації:
1. Нейроглія центральної нервової системи (ЦНС):
Епендимоцити – вистилають порожнини шлуночків головного мозку та
центральний канал спинного мозку. Беруть участь у продукції спинномозкової
рідини та регуляції її руху завдяки війкам на апікальній поверхні.
Олігодендроцити – утворюють мієлінові оболонки навколо аксонів у ЦНС,
забезпечуючи ізоляцію нервових волокон та швидке проведення нервових
імпульсів. Один олігодендроцит може мієлінізувати кілька аксонів одночасно.
Астроцити – найчисленніші гліальні клітини зірчастої форми. Виконують численні
функції: структурну підтримку нейронів, регуляцію гематоенцефалічного бар'єру,
метаболічну підтримку (постачання нейронів глюкозою), підтримання іонного
балансу, поглинання надлишкових нейромедіаторів.
Мікроглія – імунні клітини ЦНС. Виконують фагоцитарну функцію, видаляючи
клітинний детрит, патогени та пошкоджені нейрони. Активуються при запаленні та
травмах мозку.
2. Нейроглія периферичної нервової системи (ПНС):
Шванівські клітини (леймоцити) – утворюють мієлінову оболонку навколо
аксонів периферичних нервів. Також беруть участь у регенерації пошкоджених
нервових волокон.
Мантійні гліоцити (сателітні клітини) – оточують тіла нейронів у гангліях
периферичної нервової системи, забезпечують їх трофічну підтримку, регулюють
мікросередовище та захищають від механічних пошкоджень.
Клінічне значення: Порушення функції гліальних клітин асоціюється з
численними неврологічними захворюваннями: розсіяним склерозом
(демієлінізація), хворобою Альцгеймера, епілепсією, пухлинами мозку (гліомами).

12.

Нервова система – це сукупність структур нервової
тканини, які здійснюють сприймання, аналіз і передачу
інформації, що забезпечують пристосування організму до
умов середовища ( 20 млрд. нервових клітин).
У всіх хребетних і людини нервова система трубчастого типу. У зародка вона
закладається у вигляді трубки, а потім розрізняють
головний і спинний мозок

13.

Значення нервової системи:
1. Забезпечує узгоджену роботу клітин, тканин, органів і їх систем
2. Здійснює зв’язок організму із зовнішнім середовищем
3. Діяльність нервової системи лежить в основі почуттів, навчання,
пам’яті, мови і мислення – психічних процесів, за допомогою яких
людина не тільки пізнає навколишнє середовище, але і може активно
змінити його.

14. Будова нервової системи

15. Відділи нервової системи

Анатомічно нервову систему поділяють
ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА
Головний мозок
Спинний мозок

16.

Периферична нервова система
Черепно-мозкові нерви
(12 пар)
Спинномозкові нерви
(31 пара)
Нервові сплетіння і вузли

17.

Функціонально НС систему поділяють на:
Соматична
регулює роботу скелетних
м’язів, органів чуттів, залоз
зовнішньої секреції, шкіри
Вегетативна(автономна)
регулює роботу
внутрішніх органів,
кровоносних судин.

18.

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА
Симпатична
Збільшує інтенсивність діяльності
внутрішніх органів
Парасимпатична
Зменшує інтенсивніть діяльності
внутрішніх органів

19. Сіра речовина – скупчення тіл нейронів та їх коротких відростків дендритів. Біла речовина – сукупність довгих відростків

аксонів.

20.

Скупчення тіл нейронів у спинному і головному мозку
утворює сіру речовину,
а скупчення відростків – білу речовину.

21. Нервові вузли -  це скупчення нервових клітин, що складається з тіл, дендритів і аксонів нервових клітин.

Нервові вузли - це скупчення нервових клітин,
що складається з тіл, дендритів і
аксонів нервових клітин.

22. Рефлекс – реакція - відповідь організму на подразнення, яка здійснюється за участю НС. За допомогою рефлексів регулюються всі

основні фізіологічні функції.

23. Рефлекторна дуга – шлях по якому проходить нервовий імпульс, тобто це шлях рефлексу. Він складається з обов’язкових 5 ланок:

1.Рецептор
2. Доцентровий нейрон– чутливі нервові волокна, що проводять збудження
до центру.
3. Центр нервової системи
4. Відцентровий нейрон - тіла нейронів центральної нервової системи, де
відбувається переробка інформації
5. Руховий нейрон, по якому надходять імпульси до робочих органів
робочий орган (ефектор).

24.

• Рефлекторна дуга
Рефлекторна дуга – це анатомічний шлях, по якому проходить нервовий імпульс від
рецептора до робочого органу, забезпечуючи виконання рефлексу. Рефлекс – це швидка,
автоматична, стереотипна відповідь організму на подразнення.
П'ять обов'язкових компонентів рефлекторної дуги:
1. Рецептор (сенсорний кінець)
Спеціалізована структура, що сприймає подразнення (температуру, біль, тиск, світло, звук
тощо)
Перетворює енергію подразнення в нервовий імпульс
Розташовані в шкірі, м'язах, внутрішніх органах, органах чуття
2. Доцентровий (аферентний, чутливий) нейрон
Проводить збудження ВІД рецептора ДО центральної нервової системи
3. Нервовий центр (центральна ланка)
Розташований у спинному або головному мозку
Місце обробки та аналізу інформації
Приймає рішення про характер відповіді
Може включати один або багато вставних нейронів (інтернейронів)
4. Відцентровий (еферентний, руховий) нейрон
Проводить імпульси ВІД центральної нервової системи ДО робочого органу
Передає "команду" на виконання певної дії
5. Робочий орган (ефектор)
Орган, що виконує відповідну реакцію
М'язи (скелетні, гладкі, серцевий м'яз) – скорочуються або розслабляються
Залози (слинні, потові, травні) – змінюють секрецію
Забезпечує адаптивну відповідь організму
Час виконання простого рефлексу: 0,1-0,5 секунди

25.

Клінічне значення:
Дослідження рефлексів використовується в неврологічній діагностиці для
оцінки стану нервової системи. Зміна або відсутність рефлексів вказує на
пошкодження певної ділянки нервової системи:
Відсутність рефлексу – ураження будь-якої ланки рефлекторної дуги
Підвищені рефлекси – ураження пірамідних шляхів головного мозку
Знижені рефлекси – периферичні нейропатії, м'язові захворювання
Важливо: Рефлекторна діяльність – основа нервової регуляції всіх функцій
організму, від найпростіших захисних реакцій до складних форм поведінки.

26.

27.

Синапс – передача нервового імпульсу
Синапс – це спеціалізований контакт між двома нейронами або між нейроном і клітиноюмішенню (м'язовою, залозистою), через який передається нервовий імпульс. Синапси
забезпечують комунікацію в нервовій системі та дозволяють нервам з'єднувати відділи
головного і спинного мозку з іншими органами, виконуючи провідникову функцію.
Структура хімічного синапсу
Синапс складається з трьох обов'язкових компонентів:
1. Пресинаптична мембрана (пресинаптична поверхня):
Кінцеве розширення аксона (синаптична бляшка) нейрона, що передає сигнал
Містить синаптичні пухирці (везикули) з нейромедіаторами
Один синаптичний пухирець містить 3000-5000 молекул медіатора
При збудженні пухирці зливаються з мембраною і випускають медіатор у щілину
2. Синаптична щілина:
Вузький простір між двома нейронами (20-40 нанометрів)
Заповнена міжклітинною рідиною
Через неї дифундують молекули нейромедіатора
Містить ферменти, що руйнують медіатори після передачі сигналу
3. Постсинаптична мембрана (постсинаптична поверхня):
Ділянка мембрани клітини, що приймає сигнал
Містить специфічні рецептори для нейромедіаторів
При з'єднанні медіатора з рецептором змінюється проникність мембрани для іонів
Виникає збудження або гальмування постсинаптичної клітини

28.

Нейромедіатори (медіатори) – речовини-передавачі
Основні нейромедіатори центральної нервової системи:
Збуджувальні медіатори:
Ацетилхолін – м'язове скорочення, пам'ять, увага
Глутамат – основний збуджувальний медіатор ЦНС, навчання
Норадреналін – неспання, увага, стрес-реакція
Дофамін – рух, мотивація, система винагороди
Серотонін – настрій, сон, апетит
Гальмівні медіатори:
ГАМК (гамма-аміномасляна кислота) – основний гальмівний медіатор,
заспокоєння
Гліцин – гальмування в спинному мозку

29.

Клінічне та фармакологічне значення
Порушення синаптичної передачі:
Хвороба Паркінсона – недостатність дофаміну
Депресія – дисбаланс серотоніну, норадреналіну
Хвороба Альцгеймера – дефіцит ацетилхоліну
Епілепсія – надмірна збудливість через недостатність ГАМК
Міастенія – аутоімунне ураження рецепторів ацетилхоліну
Дія ліків на синапси:
Антидепресанти – блокують зворотне захоплення
серотоніну/норадреналіну
Бензодіазепіни (заспокійливі) – посилюють дію ГАМК
Кофеїн – блокує аденозинові рецептори → збудження
Ботулотоксин – блокує вивільнення ацетилхоліну → параліч м'язів
Важливо: Синапси – ключові точки регуляції нервової системи, мішень
більшості психотропних препаратів і наркотичних речовин. Розуміння
механізмів синаптичної передачі критично важливе для фармакології та
лікування неврологічних і психічних захворювань.

30.

Центральна нервова система регулює всі процеси, що
відбуваються в організмі, забезпечуючи індивідуальне
пристосування його до мінливих умов існування,сприймає вплив
на організм різних подразників, здійснює їх аналіз і синтез, та
формує потік нервових імпульсів до робочих органів, визначає
поведінку людини, її взаємодію з постійно змінюваним зовнішнім
середовищем.