Феномен козацтва в історії та культурі України

1. Феномен козацтва в історії та культурі України

2. План

Вступ
1. Генеза та еволюція українського козацтва
2. Цивілізаційна типологія українського козацтва
та його світові аналоги
3. Система ціннісних орієнтацій та світогляд
козацтва
4. Військова організація та військове мистецтво.
Висновки
Список використаної літератури

3. Вступ

Актуальність даної теми полягає в надзвичайному впливі
козацтва на історію української нації і на процес формування
національної свідомості українців. Саме козацтво сприяло
накопиченню досвіду боротьби та служило прикладом для
майбутніх поколінь борців за визволення українського
народу. Як писав Юрій Липа: «В існуванні України
висловлюється і буде висловлюватися найгарніше, що має
людство, і в тому є моральність бути українцем».
У роки незалежної української держави відкрилися
широкі можливості дослідження козацької проблематики.
З'явилося багато нових вітчизняних і зарубіжних наукових
студій, у яких знайшов розкриття широкий спектр питань з
історії козацтва XVI-XVIII ст. З’ясуванню реальної картини
певною мірою допоможе окреслення внеску козацтва в
еволюцію українського суспільства.

4. 1. Генеза та еволюція українського козацтва

Генеза козацтва була закономірним
результатом вікової боротьби осілого
землеробського населення зі степовими
кочівниками в зоні так званого
«Великого кордону», який розділяв
європейську і азійську цивілізації.
Козак – вільна людина,
прикордонник, охоронець.

5.

Походження терміну
Старі гіпотези:
Нові гіпотези:
Від імені
легендарного ватажка
Козака.
Від санскриту «kosa» - назва сімї святців,
або «koza» - ость, клятва, божба.
Від слова «коза» у
зв'язку зі спритністю
козаків;
Від половецького «Cosas» - варта, чота.
Від етноніму
«хозари».
Від кримсько-татарського або тюркського
«Qazaq» - вільна людина, авантюрист,
шукач пригод, бурлака.
Від тюркського «Cosas» і «Qazaq» - вільна
людина, авантюрист, шукач пригод,
вартовий, розбійник, науманець.

6.

Існує низка версій, що пояснюють
походження козацва:
Хозарська
соціальна
Чорно-клобуцька
Жодна з цих теорій не може пояснити всю
складність виникнення та формування козацтва,
Захисна
оскільки
кожна з них базується наЧеркаська
якомусь
одному чиннику із економічної, етнічної,
воєнної чи соціальної сфер. Водночас
більшість з них містить раціональні зерна,
Уходницька
Татарська
синтез
яких дає можливість наблизитися
до
правильної відповіді.
Бродницька
Автохтонна
Болохівська

7.

Чинниками, що робили можливими
появу та формування козацтва, були:
─ існування великого
масиву вільної землі зі
сприятливими для
життєдіяльності умовами
в порубіжжі між
хліборобською та кочовою
цивілізаціями;
─ досвід освоєння
південних територій
уходниками,
добичниками,
бродниками та ін;
─ природне прагнення
людей до міграції в
пошуках кращого, до
самозбереження,
самоствердження і
самореалізації.

8.

Причини виникнення козацтва
Економічні
• Захоплення польськими та
литовськими феодалами українських
земель;
• Нестача власної орної землі;
• Переселення селян та міщан на нові на
нові землі для подальшого їх
освоєння.
• Прагнення польської влади
встановити оборону південних
рубежів Речі Посполитої та
Політичні
встановити контроль за
втікачами за Дніпрові пороги.
Соціальні
• Феодальний гніт;
• Збільшення
повинностей і
податків;
• Запровадження
кріпосної залежності.

9.

Причини виникнення козацтва
Національні
• Політика ополячення
українського населення;
• Утиски й обмеження
української культури та мови;
• Наступ католицької церкви на
права православного
населення.
Військові
• Наявність героїчних
постатей, які, нехтуючи
своїм життям, були
готові скласти голову,
захищаючи свій народ
від польсько-литовських
феодалів, кримських
татар і турків

10.

Джерелами формування
козацтва стали:
Селяни-втікачі
Різні
категорії
служилих
людей
Уходники
Шляхта,
позбавлена
власності

11.

Розвиток козацтва мав три стадії:
1. Кінець XV ст. — до 80-х років XVI ст.
Протягом століття козацтво було переважно
суспільно-побутовим явищем, не маючи сталої
структури, організації.
2. 80—90-ті роки XVI ст.
У цей час козацтво зростає чисельно, виникає два
його різновиди: низове і городове, формуються
організаційні структури (Запорозька Січ, козачі
реєстрові загони).
3. Перша половина XVII ст.
Козацтво перетворюється на провідника, оборонця
і захисника інтересів українського суспільства,
православ'я, стає політичною силою Речі
Посполитої та Східної Європи. З ним починають
рахуватись монархи Туреччини, Австрії, Московії.

12.

На еволюцію козацтва впливало його втягнення у визвольному русі. Це
сприятливо позначилося на формуванні суспільної, зокрема
політичної свідомості козацтва. Участь у визвольному русі дала
можливість козакам вийти в авангард численних народних повстань і
виступів, завоювати заслужений авторитет.

13. 2. Цивілізаційна типологія українського козацтва та його світові аналоги

Козацтво як суспільне явище не було
поодиноким, а мало відповідні аналоги в інших
країнах у різні історичні періоди.
Цю тему слід розглядати не лише
в хронологічно-просторовій
пізньосередньовічній горизонталі,
а в деяких випадках і у
«вертикальному» вимірі,
відшукуючи аналогії в давніших
історичних періодах.

14.

Міліція в Стародавньому Римі
Міліція (від лат. militia –військо) як юридично зафіксована
військово-організаційна структура відома щез часів Стародавнього
Риму, а її коріння сягає переддержавної історії багатьох народів, так
званої епохи воєнної демократії, коли у війнах брали участь усі
боєздатні чоловіки.

15.

Міліція в Стародавньому Римі
територіальної організації, коли воїни
одного або групи поселень становили
один військовий підрозділ;
Міліція
будувалася
на
принципах:
військової повинності й загального
озброєння всіх чоловіків – членів
міліційних формувань;
проживання «міліціонерів» у власних
домівках із сім’ями;
права на власність і заняття різними
видами економічної діяльності.

16.

Військово-рицарські ордени
раннього середньовіччя
• Однакове історичне
призначення;
• Однакова історична
ситуація – від
початку
конфронтації з
мусульманами до її
закінчення;
Типологічна
спорідненість • Загибель Запорізької
Січі була так само
з козаками:
історично
обґрунтованою, як і
загибель орденів
хрестоносців.

17.

Хорватські граничари
Селянин-воїн, який захищав свою землю
і своє село, виявився добре
пристосованим для виснажливої
прикордонної боротьби:
1578 р. – Бруський
указ за яким було
утворено військові
округи.
Територія від Адріатичного
узбережжя до р. Сава
дістала назву «Військовий
Кордон».
Генералати
Капітанії

18.

Хорватські граничари
Постійна військова небезпека;
Суспільні привілеї;
Повстання/придушення
селянських виступів;
Наступ на права граничарів
повстання ліквідація.

19.

Секеї та гайдуки в Угорщині
Окремий
королівський
домен
Військова
повинність
Секеї
Самоуправління
Офіційний поділ
на старшину,
вершниківкапітанів та
піхотинців
Боротьба з
урядом за права

20.

Гайдуки – основна сила, що чинила постійний
опір османським завойовникам.
1601-1612 рр. - Гайдуки. Ілюстрація
з книги Міхаеля Хайденрайха

21.

Каруци в Трансільванії та Угорщині
Селяни-втікачі,
воїни
прикордонних
фортець
Неодноразові
повстання проти
австрійського
панування
Визвольна війна
1703–1711 pр. на
чолі з Ференцом
Ракоці II
Отже, головна і принципова відмінність українського
козацтва від споріднених спільнот полягала у тому, що
Литва і Польща не змогли використати закладеного в ньому
потенціалу в інтересах держави. Потрібне суспільству, але
кинуте напризволяще козацтво було приречене шукати
власний шлях розвитку.

22. 3. Система ціннісних орієнтацій та світогляд козацтва

Мірилом розвитку суспільної
свідомості, а також
показником адаптованості як
окремої соціальної страти,
так і соціуму в цілому до
існуючих соціальнополітичних реалій є
притаманна їм система
цінностей, в якій
концентрується весь спектр
бажань і устремлінь,
установок, цілей і проектів,
нормативів поведінки,
ідейних переконань.

23.

Говорячи про систему цінностей, варто пам’ятати, що це
сукупність бажань, установок і устремлінь, цілей і проектів,
нормативів поведінки, ідейних переконань тощо.
Козацтво у своєму побуті та діяльності
керувалось такими цінностями, як:
свобода,
захист
немічних.
рівність,
визволення
християнських
невільників,
братерство,
боротьба з
невірними,

24.

Поряд із такими цінностями громадянського спрямування
вважались такі політичні ціннісні категорії, як:
рицарська гідність;
вшанування волі громади;
козацьких прав і вольностей;
любов до вітчизни, служіння
спільному благу;
боротьба проти ворогів
православ’я тощо.

25. 4. Військова організація та військове мистецтво

26. Військові ступені, чи ранги спочатку були невпорядковані. Робити висновки щодо впорядкування різних посад можна робити лише з розмірів пл

Військові ступені, чи ранги спочатку були невпорядковані. Робити
висновки щодо впорядкування різних посад можна робити лише з
розмірів платні. Під час переговорів з царем у 1654 р. козаки прагнули
встановити традиційні розміри платні. Виходячи з їх вимог можна
скласти таку таблицю військових рангів:
Військова
старшина
гетьман
писар
обозний,
осавул
Полкова
старшина
––
––
Сотенна
старшина
––
––
––
––
300
суддя
полковник
––
V
200
––
полковий осавул
––
VI
100
судівський писар
––
Сотник
VII
50
бучужний,
гарматний хоружий
полковий писар,
полковий
хоружий
––
VIII
30
––
––
сотенний хоружий,
козак рядовий
Ступінь
Платня
I
II
––
1000
III
400
IV

27. З останніх років Гетьманщини зберігся повний поділ старшини на такі ранги:

Ранг
Військові
посади
I
1. Ген. обозний
Артилерія
III
5. Ген. осавул
6. Ген. хоружий
7. Ген. бунчучний
IV
8. Полковник
VI
Охочекомонні
полки
2. Ген. суддя
3. Ген.
підскарбій
II
V
Цивільні
посади
9. Бунчуковий
товариш
4. Ген. писар
10. Осавул ген.
артилерії
13. Полк.
обозний
15. Хоружий ген.
11. Писар ген.
Суду
14. Старший
військ.
Канцелярист
12. Полковник
16. Полк. суддя
17. Обозний

28.

VII
19. Полк. осавул
20. Полк.
хоружий
VIII
22. Сотник
IX
29. Значковий
товариш
X
38. Сот. осавул
40. Сот. хоружий
XI
44. Курінний
отаман
XII
47. Виборний
козак
18. Полк. писар
21. Військ.
перекладач
24. Писар ген.
артилерії
27. Отаман ген.
артилерії
23. Полк. писар
25. Військ.
26. Полк. осавул
канцелярист
28. Полк.
хоружий
31. Городовий 32. Сотник або
30. Осавул полк.
отаман
ротмистр
артилерії
33. Писар полк. 34. Жолдацький
суду
капітан
36. Писар полк.
артилерії
42. Сот. компа35. Сот. писар
39. Хоружий
нійський
37. Полк.
полк. артил.
43. Жолдацький
канцелярист
41. Отаман полк.
капітан
артилерії
45. Городничий
46. Сільський
отаман
48. Жолдак

29.

Запорозька Січ – козацька держава
Ознаки
держави
1. Територія
2. Законодавча
влада
3. Виконавча
влада
4. Судова влада
5. Військові
сили
6. Система
податків
7. Символи
Як втілювалися на Запорозькій Січі
Землі війська Запорозького займали територію від
Південного Бугу на заході до Кальміуса на сході, від річки
Оріль до верхів'я Інгулу та Інгульця. Вся територія ділилася на
10 паланок. Столиця – Січ, козацька фортеця. В історії було 8
Січей
Належала Січовій (Військовій) раді, яку скликали 3 рази на
рік. Право голосу мали всі козаки
Зосереджувалася в руках козацької старшини (коша), яку очолював кошовий отаман. Обиралася щорічно на Січовій раді
Зосереджувалась у руках кошового отамана, суддями виступала старшина
Військовою силою були козаки, які об'єднувалися у 38 куренів
Доходи козаків складалися з різних податків, мита, воєнної
здобичі та промислів
Козаки мали клейноди - символи влади. Серед них прапор,
булава, печатка

30.

Козацькі
клейноди:
Корогви;
Литаври;
Бунчук;
Булава;
Пірнач;
Печатка.
Корогви

31.

Запорізьку піхоту вважали
найбоєздатнішою в Європі.
Вона майстерно билася з
ворогом на суші,
шикуючись у три шеренги:
перша стріляла, друга
подавала рушниці, третя
заряджала їх.
Козацька кіннота, ведучи
наступ півколом, атакувала
ворога не лише з фронту, а
й з флангів, заходячи в
його тили.

32.

Табір – найпоширеніший вид бойового порядку. Це
чотирикутне рухоме укріплення, що складалося з кількох рядів
зсунутих між собою возів, усередині якого й розташовувалося
козацьке військо. Табір використовували і в боях, і в переходах.

33.

Сторожова й розвідувальна служби теж були на високому рівні.
Запоріжці створили оригінальну систему сигналізації, яка
складалася з «маяків», або «фігур», що були своєрідним
світловим телеграфом.

34.

Розглянувши організацію козацького війська та бойове мистецтво козаків ми
можемо зробити певні висновки. Козацьке військо дійсно було незалежним
політсистемним утворенням, котре згодом набуло всіх ознак держави.
Ми можемо назвати таку організацію демократичним устроєм, адже
унікальність козацтва в тому, що початкова відсутність чіткого устрою не
завадила створити міцну державу, де владу мав саме народ.

35. Висновки

У багатовіковій історії України важливе місце належить козацтву. За
слушним висловом В.Б. Антоновича в ньому найвиразніше і найяскравіше
визначилася «провідна ідея, що виявляла собою жадання народу», основою якої
був принцип демократизму і рівного політичного права для кожної особистості.
Ці засади простежуються на прикладі діяльності козацтва в різних сферах
суспільного життя. Так, освоюючи степові простори, козаки, всупереч панівному
феодальному способові виробництва, розвивали власне господарство, що
базувалося на вільнонайманій праці. Ґрунтуючись на глибоких історичних
традиціях,
козацтво
відродило
перерваний
іноземними
загарбниками
державотворчий процес в Україні. Вагомий його внесок у розвиток матеріальної
культури та духовного життя народу.
Козацтво як виняткове і незвичайне явище було породжене цілою низкою
факторів геополітичного, соціально-економічного та культурного розвитку
українського суспільства. Як феноменальне явище української історії, воно
еволюціонувало від загонів-ватаг до окремого суспільного стану, витворивши
державу, культуру та оригінальне військове мистецтво. І хоч воно мало відповідні
аналоги, все ж воно було явищем самобутнім і неперевершеним.

36. Список використаної літератури

1. Брехуненко В. Козаки на степовому кордоні: Типологія козацьких спільнот
XVI-XVII ст. / В. Брехуненко. – К., 2011. – 503 с.
2. Мільчев В. І. Сербські граничари на півдні України у 1709-1734 рр. як
альтернатива запорозькому козацтву // Наукові праці історичного факультету
Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – Вип. ХІХ. – С.
29 – 39 .
3. Смолій В. А. Історія українського козацтва: Нариси: У 2т. / Редкол.: В. А.
Смолій (відп. ред.) та ін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – Т.1. –
800 с.
4. Стороженко І. Великий кордон і українське козацтво кінця XV – середини
XVIІ ст. / Іван Стороженко // КС. – 2006. – № 1. – С. 31-46.
5. Тараненко М. Г. До питання витоків та розвою українського козацтва / М. Г.
Тараненко // Вісник Національного технічного університету України «Київський
політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. – 2012. – № 2. – С. 156-160. –
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_soc_2012_2_30
6. Щербак В.О. Козацтво в класово-становій структурі українського суспільства
(друга половина XV – середина XVIІ ст.) // УІЖ. – 1991. – № 11. – С. 43-53.
7. Щербак В.О. Українське козацтво: формування соціального стану: Друга
половина XV – середина XVII ст. / Віталій Щербак. – К.: KM Academia, 2000. – 300 с.