Україна у складі Речі Посполитої

1.

2.

3.

4. Тема. Україна у складі Речі Посполитої

1.
2.
3.
4.
План
Соціальна структура суспільства.
Господарське життя.
Берестейська унія 1596 р.
Православні братства.

5.

6.

7.

Соціальна структура українського суспільства
Шляхта – 2,5%
Духівництво – 2,5%
Міщани – 15%
Селяни – 80%
Шляхетський стан ХІV – ХV ст.
Дрібна шляхта 9%
Магнати – 9%
Середня шляхта
– 32%

8. Міщани

• Патриціат.
Цей
аристократичний
прошарок
сформувався
з
найбагатших та найвпливовіших купців та промисловців.
• Середньою ланкою міщанства було бюргерство - цехові майстри та
торгівці середньої заможності.
• Основу соціальної піраміди міста становило міське поспольство, або
плебс (ремісники, дрібні торгівці та селяни).
Характерною рисою міського життя була цехова організація. Цех –
об'єднання ремісників однієї спеціальності. Перша згадка про
існування цехової організації в українських землях датується 1386 р. у грамоті йдеться про цех шевців Перемишля .

9. Залежно від форм феодальної експлуатації, характеру повинностей селян поділяють на три групи:

1. Чиншові селяни, або данники, як і сплачували феодалам
натуральну й грошову ренту (чинш). Данники - це особисто вільні
та економічно незалежні селяни-общинники. У ході формування
фільваркової системи сільського господарства ця категорія
селянства поступово зникає.
2. Тяглі селяни, які вели господарство на земельних ділянках, що
належали феодалам. Основними формами експлуатації цієї
категорії селянства були відробіткова рента (панщина), державні
податки (серебщина), державні повинності (будування мостів,
прокладання доріг, ремонт замків тощо).
3. Службові селяни - ремісники, рибалки, конюхи, бортники, які
обслуговували двір феодала. Вони об'єднувалися в сотні, керовані
сотниками і, крім виконання основної спеціальної служби,
залучалися до відбування панщини та сплачували данину.

10. Магдебурзьке право - звільнення міста від управління і суду державних урядовців і феодалів та дарування права на створення органів місцев

Магдебурзьке право - звільнення міста від управління і
суду державних урядовців і феодалів та дарування права
на створення органів місцевого самоуправління.
Магістрат – міська адміністрація,
яку очолював війт
Бургомістри –
помічники
війта
Райці - особи,
які управляли
містом
Лавники –
засідателі суду

11. Фільварок - (польське folwark, від нім. Vorwerk - хутір, ферма) - велике багатогалузеве панське товарне господарство, яке ґрунтувалося на примусові

Фільварок - (польське folwark, від нім. Vorwerk - хутір,
ферма) - велике багатогалузеве панське товарне господарство,
яке ґрунтувалося на примусовій праці кріпосних селян.
В українських землях фільварок уперше з’явився у XV ст. У
більшості українських земель, що входили до складу Великого
князівства Литовського, фільваркова система почала
запроваджуватися з XVI ст., спочатку у великокнязівських
маєтках, а потім і в маєтках магнатів та шляхти як найбільш
вигідна організація господарства, яка забезпечувала феодалові
грошові надходження. Сільськогосподарська продукція
фільварків не лише вироблялася, але й перероблялася у
вигляді
напівфабрикатів
і
відправлялася
на
західноєвропейський ринок, де умови її реалізації були
найбільш вигідними. У Гетьманщині фільварки зникли у
середині XVII ст. Назва «фільварок» закріпилася за
господарствами панів у Правобережжі до 1917 р., а в
західноукраїнських землях-до кінця 30-х років ХХ ст.

12.

13.

14.

15.

Прояви кризового становища в Українській православній церкві
Втрата власної держави.
Необхідність протистояти
польському католицизму
Складні зовнішні
Піднесення
обставини (захоплення
Московської
турками
митрополії, яка воліла
Константинополя,
бачити Україну під
який втрачає статус
своїм впливом
центра православ'я)
Полемічна література - твори релігійного спрямування, у яких
висувалися аргументи авторів, спрямовані проти поглядів їх
противників.

16.

Полемічна література
Автор твору
Назва твору
Герасим Смотрицький
«Ключ царства небесного» і «Календар
римський новий», «Тренос»
М. Смотрицький
«Тренос»
Автор невідомий
« Пересторога »
І. Вишенський
«Послання до єпископів»
І. Потій
«Унія»
І. Борецький
« Протестація »

17.

Умови Берестейської церковної унії
1. Злиття православної та католицької церков і утворення греко-католицької
(уніатської) церкви (ГКЦ), яка підпорядковувалася владі папи Римського.
2. ГКЦ зберігала православні обряди, традиції, церковнослов'янську мову.
3. Православне духовенство, яке визнало унію, зрівнялося у правах з
католицьким і звільнялося від плати податків.
4. Уніатська церква в Речі Посполитої стала офіційно визнаною.
Результати та наслідки Берестейської церковної унії
1. Збереження панівного становища в Речі Посполитій католицької церкви.
2. Покатоличення української шляхти, яка здобувала освіту в католицьких
освітніх закладах.
3. Діяльність в Україні католицьких орденів.
4. Розкол національної єдності українців (на прихильників православ'я та
уніатства).
5. Збереження напруження в стосунках католицької та православної церков.
6. Призупинення поширення католицизму в українських землях.
7. Важливим гаслом національно-визвольної боротьби наприкінці XVI— у
середині XVII ст. став захист православ'я.

18.

Братства
—
національно-релігійні громадські організації
українських
(русинських)
і
білоруських
(литовських)
православних міщан у 16-18 ст.
Львівська ставропігія — братство, національно-релігійна
громадська організація православних українських міщан Львова з 80х років 16 ст. до 1788 р. Ініціаторами заснування Львівського
братства були середньозаможні купці та ремісники Ю. Рогатинець,
І.Рогатинець, І.Красовський, Д.Красовський, Л.Малецький та інші.
Львівське братство протягом тривалого часу очолювало боротьбу
українського населення Галичини проти насильного запровадження
Берестейської церковної унії 1596 року, виступало проти соціальнополітичного гноблення та національно-релігійних утисків з боку
польсько-шляхетської влади.

19.

• У 1589 р. організаційно оформилися братства в Рогатині, Могильові
та Красноставі, 1591 р. у Бересті та Городку. Близько 1615 р. було
засновано Київське братство, до якого вступило багато міщан,
православних шляхтичів, а також запорізьке військо на чолі з
гетьманом П.Сагайдачним.
З кінця 16 – початку 17 ст. братства брали активну участь у боротьбі
проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та
релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і
національно-культурного значення.

20.

• Будучи організаціями заможного ремісничо-торгового міського
населення (бюргерства), братства об’єднували навколо себе
також представників інших соціальних верств України. Іноді
братства підтримували і окремі православні магнати та
єпископи (зокрема князь К.Острозький).

21.

• Одночасно братства розгортали велику культосвітню діяльність.
Вони відкривали школи, друкарні, навколо яких збиралися
культурні сили. На базі Київської братської школи 1632 р. було
створено Києво-Могилянську колегію (з 1701 р. – академію).
У 2-й пол. 17 – 18 ст. у зв’язку з дальшим зміцненням
феодальних відносин, роль Б. в суспільно-політичному житті
зменшувалася. В Галичині і на Правобережжі вони підпадали під
вплив духовенства, на Лівобережжі виконували переважно
релігійно-побутові функції.

22. Виникнення українського козацтва

Українське козацтво
Передумови виникнення
- Досвід освоєння
південних територій
ватагами уходників.
- Наявність великого
масиву вільних земель зі
сприятливими умовами
для господарської
діяльності.
- Прагнення людей до
переселення на вільні
землі в пошуках кращої
долі.
Причини формування
- Нездатність Речі
Посполитої захистити
українські землі від набігів
татар.
В окремих випадках
організаторська роль
міщан, прикордонних
землевласників та
урядовців.
- Посилення соціального і
релігійного гноблення,
запровадження кріпацтва

23.

24.

25.

Назва
Роки існування
Місце
розташування
Хортицька
1553(6)—
1555(7) pp.
Острів Хортиця
Тамаківська
70-ті pp. XVI ст.
— 1593 р.
Острів
Томаківка
Базавлуцька
1593—1638 pp. Острів Базавлук
Микитинська
1639—1652 рр. Острів Микитин
Ріг
Чортомлицька
1652—1709 pp. Поблизу гирла р.
Чортом лик
Кам’янська
1709—1711,
Мис, утворений
1730—1734 pp.
річною
протокою
Козацьке Річище
та гирлом р.
Кам’янка
Олешківська
1711—1728 pp. Урочище Олешк
и на південь від
впадіння р. Інгул
у Дніпро
Нова
1734—1775 pp.
Р. Підпільна

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32. Дмитро Вишневецький

Пам'ятник
Д.Вишневецькому на
Хортиці

33.

34.

35.

36. Управління Запорозькою Січчю

КОЗАЦЬКА РАДА
Курінні
отамани
Запорозький
Кіш ( Січ )
38 куренів
Гетьман
( кошовий отаман )
Військова
старшина
Обозний
Писар
Суддя
Осавули(2)
Військо ( полки, сотні, десятки)
Полковники, сотники,
десятники ( отамани)
Реєстрова
старшина
Територіальні
реєстрові
полки

37.

Козацьке право фіксувало ті відносини, що сформувались у Січі: утверджувало
військово-адміністративну організацію (38 військових куренів і 5 — 8
територіальних паланок), зумовлювало правила військових дій, діяльність
адміністративних та судових органів, порядок землекористування, укладання
договорів, визначало види злочинів та покарань.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46. Обов'язки козацької старшини

• Гетьман (кошовий отаман) – наділявся вищою судовою та
виконавчою владою, був Головнокомандуючим Війська
запорозького.
• Обозний – керував артилерією.
• Писар – очолював військову канцелярію й відав усім
діловодством Січі.
• Суддя – чинив суд.
• Осавули ( 2 ) – порученці гетьмана.

47. Клейноди Запорозької Січі.

Козацькі клейноди – відзнаки, атрибути й символи військової та цивільної
влади й окремих військових та цивільних урядів в Україні в XV – XVIII ст.
Пірнач, булава
Бунчук
Литавра
Козацька печатка
Козацькі корогви ( прапори )

48. Запорозькi козаки

Козаки XVIст.
Козак XVII-XVIIIст.

49.

1591-1593 pp. - козацьке повстання під проводом К. Косинського;
1594- 1596 рр. - козацьке повстання під проводом С. Наливайка.

50. ГЕТЬМАН ПЕТРО КОНАШЕВИЧ - САГАЙДАЧНИЙ

Перша чверть XVII ст. - «доба
героїчних походів» українського
козацтва;
1616 р. - узяття козаками на чолі з
П. Сагайдачним фортеці Кафа;
1618 р. - похід козаків на чолі з
П. Сагайдачним на Москву;
1621 р. -Хотинська війна.