Загальна характеристика Кримінального кодексу України: кримінальне правопорушення та склад і стадії вчинення

1. Тема 1:

Загальна характеристика Кримінального
кодексу України. Поняття кримінального
правопорушення та стадії його вчинення.
Склад кримінального правопорушення

2. ПЛАН

1. Поняття та підстави кримінальної відповідальності.
2. Загальна характеристика ККУ.
3. Поняття й ознаки кримінального правопорушення.
4. Види кримінальних правопорушень: за ступенем суспільної
небезпеки, за особливостями конструкції об’єктивної
сторони, за способом опису ознак у кримінальному
правопорушенні, за формою вини.
5. Склад кримінального правопорушення: поняття, ознаки та
види.
6. Стадії
вчинення
кримінального
правопорушення.
Незакінчене кримінальне правопорушення (готування до
кримінального
правопорушення,
закінчений
та
незакінчений замах на кримінальне правопорушення).
Добровільна відмова при незакінченому кримінальному
правопорушенні.

3.

Кримінальна відповідальність –
різновид юридичної відповідальності, обов'язок
особи,
яка
вчинила
кримінальне
правопорушення (злочин), зазнати державного
осуду в формі кримінального покарання.
Початком кримінальної відповідальності
є вчинення злочину.
Закінченням - погашення або зняття
судимості.

4.

Підставою кримінальної відповідальності
є вчинення особою суспільно небезпечного
діяння, яке містить склад злочину,
передбаченого Кримінальним
кодексом України (ч.1 ст. 2 ККУ)

5.

Кримінальне право –
це сукупність кримінальноправових норм, що визначають,
які суспільно небезпечні діяння
є злочинними та які покарання
слід застосовувати до осіб, котрі
їх вчинили.

6.

Завдання кримінального права –
правове забезпечення охорони прав і
свобод людини та громадянина,
власності, громадського порядку й
громадської
безпеки,
довкілля,
конституційного устрою України від
злочинних посягань, забезпечення миру
та безпеки людства, а також запобігання
злочинам.

7. Кримінальне законодавство -

Кримінальне законодавство норми
кримінального
права
є
загальнообов'язковими до виконання.
Здебільшого вони виступають як
норми - заборони, як пересторога певних
вчинків людей. За їх вчинення настає
відповідальність.
Кримінальний кодекс був прийнятий
5 квітня 2001 року ВРУ, який вступив в
дію 1 вересня 2001 року.

8.

Структура закону про кримінальну
відповідальність
(КК України)
Загальна частина
КК України
Особлива частина
КК України
Кожна частина складається з розділів
15 розділів (без
розділу ХІV-1)
20 розділів
Кожний розділ складається із статей
ст.ст. 1–108 КК
України
ст.ст. 109–447 КК
України

9.

Структура статей Особливої частини КК України
Диспозиція
- це та частина нормизаборони, в якій називається
конкретне злочинне діяння
або описуються його ознаки
Санкція
- це та частина нормизаборони, яка встановлює
вид і розмір покарання за
кримінальне
правопорушення, вказаний
у диспозиції
Статті 115. Умисне вбивство
1. Вбивство, тобто умисне
протиправне заподіяння смерті
іншій людині,-
диспозиція
карається позбавленням волі на
строк від семи до п'ятнадцяти років
санкція

10.

Кримінальне
правопорушення
передбачене КК суспільно
небезпечне винне діяння (дія або
бездіяльність), вчинене суб’єктом
кримінального
правопорушення
Не є кримінальним правопорушенням дія
або бездіяльність, яка хоча формально і
містить ознаки будь-якого діяння,
передбаченого КК України, але через
малозначність не становить суспільної
небезпеки, тобто не заподіяла і не могла
заподіяти істотної шкоди фізичній чи
юридичній особі, суспільству або державі.

11.

Ознаки кримінального правопорушення :
суспільна небезпечність – здатність
діяння спричиняти шкоду чи створювати
загрозу спричинення такої шкоди
об’єктам, що охороняються чинним
законодавством
протиправність – діяння передбачено в
статтях Особливої частини КК як
злочинне
винність – психічне ставлення особи до
свого діяння та його наслідків (тобто,
вчинене умисно або з необережності);
караність – за таке діяння чинним КК
передбачено певний вид і розмір
покарання

12.

Класифікація кримінальних правопорушень
залежно від ступеня тяжкості
(згідно ст. 12 КК України)
кримінальні
проступки (або
правопорушення
невеликої тяжкості)
штраф до 3 тисяч НМДГ
позбавлення волі на строк до 2
років
кримінальні
правопорушення
середньої тяжкості
штраф від 3 до 10 тисяч НМДГ
позбавлення волі від 2 до 5 років
тяжке кримінальне
правопорушення
штраф від 10 до 25 тисяч НМДГ
позбавлення волі від 5 до 10 років
особливо тяжке
кримінальне
правопорушення
штраф понад 25 тисяч НМДГ
позбавлення волі на строк понад 10
років або довічного
позбавлення волі

13.

Класифікація кримінальних правопорушень
залежно від ступеня тяжкості
(згідно ст. 12 КК України)
кримінальні
правопорушення
невеликої тяжкості
ч.1 ст. 125 КК
кримінальні
правопорушення
середньої тяжкості
ч.1 ст. 122 КК
Тяжке кримінальне
правопорушення
ч.1 ст.121 КК
Особливо тяжке
кримінальне
правопорушення
ч.1 ст. 115 КК

14.

Класифікація за особливостями
конструкції об’єктивної сторони
• прості злочини — передбачають один
безпосередній результат і одну дію
(наприклад, крадіжка або вбивство)
• складні злочини — складаються з
декількох взаємопов’язаних дій або
кількох етапів (наприклад, розкрадання
державного майна шляхом підробки
документів)

15.

Класифікація за способом опису
ознак у крим. правопорушенні
абстрактні склади злочинів —
коли об'єктом є не конкретні дії, а більш
загальні (наприклад, хуліганство, яке
визначається через загальний характер
правопорушення
без
необхідності
конкретизувати його)
конкретні склади злочинів —
коли вказується конкретний об’єкт
правопорушення або точні дії, що
становлять
злочин
(наприклад,
крадіжка (конкретна дія) або вбивство
(конкретний результат))

16.

Класифікація за формою вини
злочини
з
умислом
—
правопорушення, де особа свідомо і
навмисно здійснює дію, знаючи про її
злочинний характер і бажаючи досягти
певного результату. Це можуть бути як
прямий умисел (коли особа свідомо
хоче досягти результату), так і
непрямий умисел (коли особа допускає
настання злочинного результату)
злочини з необережності —
правопорушення, які виникають через
недбальство або недооцінку наслідків
своїх дій (наприклад, через неуважність
або недбале ставлення до безпеки)

17.

Склад кримінального
правопорушення
сукупність встановлених нормами
Особливої частини КК об’єктивних і
суб’єктивних ознак, що
характеризують вчинене суспільно
небезпечне діяння як злочин

18.

I
II
Об’єкт злочину – це Об’єктивна сторона
льного
охоронювані
злочину
–
це
зовнішній
об'єктивна
законом
ня кримінальним
об'єкт
прояв суспільно
сторона
суспільні відносини, на небезпечного
посягання
які посягає злочин.
Суб’єкт злочину – це
фізична осудна особа,
яка вчинила злочин у
віці, з якогосуб'єкт
відповідно
до КК може наставати
кримінальна
відповідальність
III
Суб’єктивна сторона
злочину – це внутрішня
суб'єктивна
сторона
складу злочину,
яка визначає
психічну
сторона
діяльність особи під час
вчинення злочину
IV

19.

Відсутність хоча б одного з цих
елементів свідчить про
відсутність у діянні особи складу
кримінального
правопорушення, що виключає
кримінальну відповідальність
такої особи

20.

Склад кримінального правопорушення
Обов'язкові
ознаки
Факультативні
ознаки
Суспільні
відносини
Предмет
потерпілий
Об'єктивна
сторона
Діяння
Наслідки
Причиннонаслідковий
зв’язок
Місце, час, спосіб,
обстановка,
знаряддя, засоби
Суб'єкт
Фізична особа
Осудність
Вік
Спеціальний
суб'єкт
Вина
Мета
Мотив
Емоційний стан
Об'єкт
Суб'єктивна
сторона

21.

Види складів кримінального
правопорушення :
За ступенем їх суспільної небезпеки
Основний
склад
кримінального
правопорушення – злочин без пом‘якшуючих
і без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 185 КК)
Кваліфікований склад кримінального
правопорушення злочин з обтяжуючими
покарання обставинами (п.4 ч. 2 ст. 115 КК)
Привілейований склад кримінального
правопорушення – злочин з пом‘якшуючими
покарання обставинами (ст. 116-118 КК)

22.

Види складів кримінального
правопорушення :
За особливостями конструкції їх
об‘єктивної сторони
(для визначення моменту закінчення злочину та
відмежування від стадій)
Матеріальний склад кримінального
правопорушення
Формальний склад кримінального
правопорушення
Усічений
склад
правопорушення
кримінального

23.

Види складів кримінальних
правопорушень :
За способом опису ознак у законі
Простий склад криммінального
правопорушення – опис одного діяння, що
посягає на один об’єкт, спричиняє один
наслідок, вчиняється з однією формою вини
(ст. 185 КК «Крадіжка»);
Складний склад кримінального
правопорушення – опис двох або більше дій
(ст. 194 КК «Умисне знищення або
пошкодження майна»), посягання на два
об’єкти (ст. 187 КК «Розбій»), складна форма
вини (ст. 286 КК «Порушення правил безпеки
дорожнього руху...»)

24.

Види складів кримінальних
правопорушень :
Готуванням
до злочину
1 ст. 14 КК) є:
Незакінчений
замах на(ч.
кримінальне
Закінчений
замах
назавершеності
злочин – якщо
особа
виконала
підшукування
або
пристосування
засобів
чи
За
ступенем
злочину
правопорушення – якщо особа з причин, знарядь;
що не
усі дії, які вважала
необхідними
длянадоведення
підшукування
співучасників;
змова
вчинення
залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які
вважала
злочинуусунення
до кінця,перешкод;
але злочинінше
не було
закінчено
з
злочину;
умисне
створення
необхідними для доведення
злочину
до кінця
Закінчений
злочин
причин, якіумов
не залежали
від її волі
(ч. 2 ст. 15 КК)
для
вчинення
злочину
(ч. 3 ст. 15 КК)
Незакінчене кримінальне
правопорушення
Готування до
кримінального
правопорушення
Незакінчений замах
на кримінальне
правопорушення
Закінчений замах на
кримінальне
правопорушення

25. ГОТУВАННЯ (ч.1 ст. 14 КК) - є підшукування або пристосування засобів знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення

злочину, усунення перешкод, а також інше умисне
створення умов для вчинення злочину
Приклад: виготовлення вибухового пристрою з
метою вчинення вбивства; пропозиція працівнику
митної служби про спільне вчинення контрабанди
наркотиків тощо.
ВАЖЛИВО! Готування до кримінального
правопорушення, за який статтею Особливої частини
передбачене покарання у виді позбавлення волі на
строк до двох років або інше, більш м’яке покарання, не
тягне за собою кримінальної відповідальності !!!

26. Замах (ч. 1 ст. 15 КК) – це вчинення особою з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на

вчинення
кримінального правопорушення, передбаченого
відповідною статтею Особливої частини КК, якщо
при цьому його не було доведено до кінця з
причин, що не залежали від волі цієї особи
особа або не виконує всіх дій, що утворюють
об'єктивну сторону (наприклад, вбивця не встиг
завдати удару потерпілому або натиснути на
курок), або не настають наслідки, зазначені у
відповідній статті КК (наприклад, смерть
потерпілого не настала через те, що вбивця
промахнувся або завдав лише незначного
поранення).

27. ВИДИ ЗАМАХУ

ЗАКІНЧЕНИЙ (ч. 2 ст. 15 КК) - особа
виконала усі дії, які вважало необхідними
для доведення злочину до кінця, але злочин
не було закінчено з причин, які не залежали
від її волі (або ж невдала спроба).
Приклад: гр. К коли був викритий у
підробці документа, запропонував слідчому
хабара і поклав на стіл конверт з грошима.
Слідчий конверт не взяв, а запросив до
кабінету свого керівника та повідомив про
вказаний факт)

28. ВИДИ ЗАМАХУ

НЕЗАКІНЧЕНИЙ (ч. 3 ст. 15 КК) –
особа з причин, що не залежали від її волі,
не вчинила усіх дій, які вважала
необхідними для доведення злочину до
кінця (або ж перерваний замах).
Приклад, злодій був затриманий як
тільки проникнув у житло, або при нападі з
метою вбивства з рук винного була вибита
зброя)

29. ЗАКІНЧЕНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

- діяння, яке містить усі ознаки складу
кримінального правопорушення, передбаченого
відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1
ст. 13 КК).
Закінчене
кримінальне
правопорушення
характеризується
єдністю
об’єктивних
і
суб’єктивних ознак, повною реалізацією як
умислу, так і об’єктивної сторони суспільно
небезпечного діяння, передбаченого відповідною
диспозицією статті Особливої частини КК.

30. Добровільна відмова від вчинення злочину (ч. 1 ст.17 КК) - є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину

або замаху на
злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала
можливість
доведення
злочину
до
кінця.
УВАГА! Перерва у вчиненні злочину, його
призупинення, тимчасова відмова від доведення його
до кінця не створюють добровільної відмови від
вчинення злочину, оскільки не припиняється загроза,
небезпека
заподіяння
шкоди
об'єкту,
який
охороняється кримінальним законом.

31. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення КП до кінця (ст. 17 КК), підлягає кримінальній відповідальності лише в тому

разі, якщо фактично
вчинене нею діяння містить склад іншого КП.
Приклад: Н. з метою вбивства Ч.
незаконно придбав вогнепальну зброю, але в
подальшому відмовився від вбивства,
усвідомлюючи можливість покарання.
В даному випадку Н. буде нести
кримінальну відповідальність лише за
придбання вогнепальної зброї (ч.1 ст. 263
КК).

32.

Виявлення наміру
виражене зовні словесно або письмово
бажання вчинити кримінальне
правопорушення, без здійснення реальних дій,
спрямованих на реалізацію цього бажання.
Виявлення наміру не вважається стадією
скоєння кримінального
правопорушення та не може тягнути за собою
кримінальну відповідальність