Склад кримінального правопорушення і його види. Тема 5

1.

СКЛАД КРИМІНАЛЬНОГО
ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЙОГО ВИДИ
Тема 5

2.

План
1. Поняття і значення складу кримінального правопорушення.
2. Структура (елементи) складу кримінального правопорушення
та ознаки, що його характеризують.
3. Види складів кримінального правопорушення.

3.

1. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ
КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
• Склад кримінального правопорушення — це сукупність
встановлених у кримінальному законі юридичних ознак
(об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно
небезпечне діяння як кримінально протиправне.
«Немає кримінального
правопорушення без вказівки на те
в кримінальному законі»

4.

Функції складу кр. пр.
1) фундаментальна – він є передбаченою законом єдиною,
необхідною і достатньою підставою кримінальної відповідальності.
Точне встановлення складу кримінального правопорушення є гарантією
забезпечення законності та дотримання прав людини;
2) розмежувальна (кваліфікаційна) – саме за допомогою складу
кримінального правопорушення відмежовується кримінально
протиправна поведінка від правомірної, кримінальне правопорушення
від інших правопорушень, а один склад кримінального правопорушення
від іншого;
3) процесуальна – встановлення складу кримінального
правопорушення визначає межі кримінального провадження. Факти,
які не стосуються складу кримінального правопорушення, як правило,
не підлягають доведенню (незначні винятки – доведення обставин, що
мають значення для призначення покарання, цивільного позову у
кримінальному провадженні тощо)

5.

2. СТРУКТУРА (ЕЛЕМЕНТИ) СКЛАДУ КРИМІНАЛЬНОГО
ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ОЗНАКИ, ЩО ЙОГО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ
Елементи складу кр. пр.
Об’єкт
Об’єктивна
сторона
Суб’єкт
Суб’єктивна
сторона

6.

Об'єкт кримінального правопорушення
• це те, на що завжди посягає кримінальне правопорушення і
чому він завжди заподіює певної шкоди. Це ті суспільні
відносини, що охороняються кримінальним законом

7.

Об'єктивна сторона
• зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні
передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що
заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту
кримінального правопорушення
Обов'язковими (необхідними) ознаками об'єктивної сторони як
елемента складу кримінального правопорушення є: діяння (дія
чи бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки і причинний
зв'язок.

8.

Суб'єкт кримінального правопорушення
• це особа, яка вчиняє кримінальне правопорушення. Відповідно
до ст. 18 КК «суб'єктом кримінального правопорушення є
фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне
правопорушення віці, з якого відповідно до КК може наставати
кримінальна відповідальність»

9.

Суб'єктивна сторона
• це внутрішня сторона кримінального правопорушення, бо вона
включає ті психічні процеси, що характеризують свідомість і
волю особи в момент вчинення кримінального правопорушення
Ознаками суб'єктивної сторони, як елементу складу, є вина,
мотив і мета кримінального правопорушення. Обов'язковою
(необхідною) основною ознакою суб'єктивної сторони будь-якого
складу кримінального правопорушення є вина особи.

10.

Необхідні (обов'язкові) ознаки та
факультативні (необов'язкові) ознаки
Обов'язкові
а) суспільні відносини, що
охороняються кримінальним
законом;
б) кримінально-протиправне
діяння;
в) ознаки загального суб'єкта
(фізична особа, осудність, вік, з
якого настає кримінальна
відповідальність);
г) вина (умисел або
необережність).
Факультативні
а) предмет злочину;
б) потерпілий від злочину;
в) злочинні наслідки, причинний
зв'язок між дією (бездіяльністю) і
наслідками, що настали, місце,
час, спосіб, обстановка, знаряддя
та засоби вчинення злочину;
г) ознаки спеціального суб'єкта
(службове становище, державноправове становище тощо);
д) мотив, мета та емоційний стан.

11.

ВИДИ СКЛАДІВ КРИМІНАЛЬНОМУ
ПРАВОПОРУШЕННІВ
• Суспільна небезпечність кримінального правопорушення —
це об'єктивно існуюча антисоціальна властивість, обумовлена
всією сукупністю його негативних ознак, що свідчать про
реальну можливість заподіяти шкоду охоронюваним
кримінальним законом суспільним відносинам.

12.

За ступенем сусп. небезпечності
виокремлюють:
• 1) основний (іноді його називають простий) склад
кримінального правопорушення;
• 2) кваліфікований;
• 3) особливо кваліфікований;
• 4) привілейований.

13.

За характером структури складів
• 1) прості -які містять у собі ознаки одного суспільно
небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт,
характеризується однією формою вини і заподіює один вид
суспільно небезпечних наслідків ;
• 2)складні - конструкція якого ускладнена якими-небудь
обставинами.

14.

За особливостями конструкції
1.
2.
з формальним складом,
з матеріальним складом,
3.
4.
з усіченим складом,
з матеріально-формальним.

15.

Кримінальними правопорушеннями з
формальним складом
• називають такі, що не містять у собі як обов'язкову ознаку
суспільно небезпечні наслідки, а тому кримінальне
правопорушення вважається закінченим з моменту вчинення
зазначених у законі діянь. Наприклад, ст. 366 – службове
підроблення.

16.

Кримінальними правопорушеннями з
матеріальним складом
• вважаються такі, при конструюванні яких як обов'язкові ознаки
об'єктивної сторони включаються певні суспільно небезпечні
наслідки вчиненого кримінального правопорушення.

17.

Кримінальними правопорушеннями з
усіченим складом
• вважаються такі, в яких момент закінчення кримінального
правопорушення самим законом переноситься на стадію
готування або на стадію замаху.

18.

Кваліфікація кримінальних правопорушень
• точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно
небезпечного діяння складу конкретного кримінального
правопорушення, закріпленого в кримінальному законі.
• Формула кваліфікації – це скорочена умовна вказівка на статті,
частини й пункти статей Загальної та Особливої частин КК,
якими передбачена відповідальність за вчинене діяння
• Ч.5 ст.185 і ч.1 ст. 189

19.

Види кваліфікації
За суб’єктом здійснення розрізняють таки види кваліфікації
1) офіційна (легальна)
а) попередня офіційна кваліфікація
б)остаточну офіційну кваліфікацію.
2) неофіційна (доктринальна)

20.

Конкуренція кримінально-правових норм –
це випадки, коли одне кримінально протиправне діяння охоплюється
кількома статтями Особливої частини КК України.
Виділяють два види конкуренції:
1) конкуренція загальної норми та спеціальної;
2) конкуренція спеціальних норм:
- конкуренція спеціальних норм з обтяжуючими та пом’якшуючими
обставинами;
- конкуренція спеціальних норм з обтяжуючими обставинами;
- конкуренція спеціальних норм з пом’якшуючими обставинами;