Розмірна характеристика тіла людини. Принципи побудови розмірної типології населення

1. ЛЕКЦІЯ 3. РОЗМІРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТІЛА ЛЮДИНИ. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ РОЗМІРНОЇ ТИПОЛОГІЇ НАСЕЛЕННЯ.

ПЛАН
1. Відомості
про
анатомію
та
морфологію людини
2. Основні принципи антропометрії.
3. Методика
антропометричних
досліджень.
4. Вимірювання тіла людини
5. Принципи
побудови розмірної
типології населення.

2. 1. ВІДОМОСТІ ПРО АНАТОМІЮ ТА МОРФОЛОГІЮ ЛЮДИНИ

Антропологія – наука про походження та еволюцію
людини, утворення рас та про нормальні варіації фізичної
будови людини. Містить три основні розділи: морфологія,
вчення про антропогенез (походження людини) та
рассоведення.
Морфологія (від грецького morphe – форма, logos –
вчення) – наука, що вивчає закономірності індивідуальної
мінливості людського організму, вікові зміни розмірів та
пропорцій тіла та окремих його частин.
Анатомія (від грецького anatome – розтин,
розчленування) – наука про форму та будову окремих
органів, систем та організму в цілому. Анатомія є
складовою морфології людини.
Пластична анатомія - вивчення зовнішньої форми тіла
людини.

3.

При вивченні зовнішньої форми тіла людини звичайно
виділяють великі частини:
тулуб,
шию,
голову,
парні верхні й нижні кінцівки
До основних морфологічних ознак, що визначають форму
тіла людини, належать:
тотальні чи загальні ознаки,
пропорції тіла,
статура
постава.
До тотальних ознак належать найбільші антропометричні
ознаки, що відображають зовнішню форму тіла людини і є
найважливішими ознаками фізичного розвитку:
довжина тіла (ріст);
периметр (обхват) грудей;
маса.

4.

Фізичний розвиток - це процес
зміни розмірів, форми тіла й функцій
організму людини протягом його
життя.
Пропорціями
тіла
людини
називають співвідношення розмірів її
окремих частин.
Пропорції тіла змінюються залежно від
віку, статі; вони різні у людей навіть у
межах однієї статево-вікової групи.

5.

Виділяють
три
основних
типи
пропорцій
тіла,
що
досить
часто
зустрічаються як серед
чоловіків, так і жінок:
доліхоморфний,
що
характеризується
відносно
довгими
кінцівками та вузьким
коротким тулубом;
мезоморфний
–
середній тип;
Брахіморфний
характерізується відносно
короткими кінцівками та
довгим широким тулубом.

6.

СТАТУРА визначається поєднанням
низки ознак і ступеня розвитку
мускулатури
та
жировідкладень,
мінливість яких тягне за собою зміну
інших
ознак: форми грудної клітки та
грудної ділянки, форми живота та спини.

7.

Схема
типів
статури,
запропонована
югославським
дослідником Б.Шкерлі. Він розрізняє три основних і одна
додаткова групи статури:
• I група - з рівномірним розподілом жировідкладень по всьому
тілу (L - лептозомний, N - нормальний, R - рубенсівський);
II група - з нерівномірним розподілом жировідкладень (S - верхній,
тобто вище лінії талії, I - нижній, т. е. нижче лінії талії);
• III група - нерівномірний розподіл жировідкладень (Тr - на тулуб,
Ех - на кінцівках);
• IV група - додаткова (М - жіночі груди, Т – стегна) - з підвищеним
відкладенням жиру на окремих ділянках тіла

8.

ПОСТАВА.
Під
поставою
розуміють
індивідуальні особливості конфігурації тіла людини
при вертикальному природньому стоянні й
прямоходінні, що вимагають мінімальної витрати
м'язової енергії для підтримки рівноваги тіла.
В основу класифікації типів постави належить співвідношення
величини виступання точок грудного і поперекового відділів
хребта щодо вертикалі з сьомого шийного хребця.
а - нормальний
тип,
б - плоскогнутий
тип,
в - кругла спина,
г - сутулий тип

9.

Виділено три комплексу кривизни хребта, з яких кожен
містить три варіанти, тобто всього дев'ять типів постави :
3.1. Перший комплекс названий «кіфотичний» ( «К») ( «похила
(сутула)» фігура). Характеризується великим вигином грудного відділу
хребта, ніж поперекового.
3.2. Другий комплекс - «рівноважний» (R) (нормальна постава),
характеризується більш-менш однаковим ступенем вигину як грудного,
так і поперекового відділів хребта.
3.3. Третій комплекс - «лордотіческій» - (L) (перегиниста фігура),
якому відповідає більший поперековий вигин і менший грудний.
Рис. Типи постав

10.

У швейної промисловості в основному застосовується
характеристика постави по Котляр, яка включає основні
три типи.
А) Похила постава - характеризується різко вираженим
шийним лордозом і грудним кіфозом.
Б) Нормальна постава - характеризується звичайної або
хвилястої форми хребта, прямою спиною, розгорнутими
плечима.
В) Перегиниста постава - характеризується зменшеним
грудним кіфозом і різко вираженим поперековим лордозом.
А
Б
В

11. 2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ АНТРОПОМЕТРІЇ

Антропометрія
(від
anthropos - людина, metreo вимірюю) - один з методів
антропологічного
дослідження,
який
складається з вимірів тіла
людини і його частин.
Антропометричні
площини відповідають:
горизонтальній (1),
фронтальній
(вертикальній) (2)
профільній
(сагітальній)
(3)
площинам.

12.

Горизонтальна
площина
проходить
перпендикулярно до
фронтальної
та
профільної площин.
Фронтальна
площина
проходить
вертикально і ділить
тіло на передню та
задню частини
Профільна площина
проходить
вертикально, суворо
посередині
тіла
і
ділить його на праву
та ліву половини

13.

3. МЕТОДИКА АНТРОПОМЕТРИЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
Розмірна характеристика тіла людини дається у
вигляді ряду окремих вимірів, які називаються
розмірними ознаками.
Окремі виміри тіла людини, дають у цілому
розмірну
характеристику
тіла,
називаються
розмірними ознаками.
Основні фактори, що впливають на зміни
постави:
вік;
нервова система;
життєдіяльність;
висота підбора.

14.

15. Вимірювальні інструменти

Металевий
антропометр
системи Мартіна – пристрій
вимірювання
висоти
антропометричних точок. Являє
собою стрижнем довжиною 2 м, що
має подвійну міліметрову шкалу
(від 0 до 200 см вгору і від 0 до 200
см вниз) і рухливу муфту, в яку
вставлена
​перпендикулярно
стрижню вузька лінійка довжиною
25 см. Лінійка має загострений
кінець муфти до потрібної точки і по
розподілу на стрижні визначають
значення розмірної ознаки. Для
зручності
використання
антропометр
розбирається
на
чотири лінійки завдовжки по 50 см.

16. Вимірювальні інструменти

Великий товстий циркуль –
прилад
вимірювання
діаметрів
фігури. Є два металеві стрижні,
біля основи скріплених гвинтом,
який
дозволяє
розсуватися
стрижням подібно ніжкам циркуля.
До лівого стрижня в місці переходу
прямої його частини в дугоподібний
стрижень,
гвинтом
кріпиться
лінійка, до правого стрижня - муфта
з покажчиком. При вимірі лінійку
необхідно вставити в муфту.
Стрижні розсуваються, торкаючись
кінцями діаметра, що вимірюється.
Розмір
вимірюваного
діаметра
читають
на
лінійці
навпроти
покажчика.

17. Вимірювальні інструменти

Сантиметровою стрічкою
вимірюють контури поверхні
тіла – дугові, обхватні,
поперечні
та
поздовжні.
Довжина стрічки 150 см
• Проекційні
діаметри
вимірюють за допомогою
верхньої
штанги
антропометра: у кожну з
двох
муфт
вставляють
горизонтальні
лінійки
та
визначають
значення
діаметра. В цьому випадку
верхня штанга антропометра
служить штангенциркулем

18. Вимірювальні інструменти

Проекційні розмірні ознаки
вимірюють за допомогою
спеціальних лінійок:
- лінійка з гоніометром для
вимірювання
глибини
вигину хребта;
- лінійка для вимірювання
глибин на рівні лопаток:
1
–
насадка
для
встановлення
приладу
у
вертикальному положенні;
2 – ручка - лінійка для
вимірювання глибин на лінії
талії

19. Основні антропометричні точки

Шийна. Вершина остистого відростка сьомого шийного
хребця. При знятті вимірів знаходиться як кістка шийного
хребця, що найбільш виступає.
1.
Точка основи шиї. Крапка на перетині лінії обхвату шиї з
вертикальною площиною, що розтинає плечовий схил навпіл.
2.
Верхньо – грудинна. Крапка в центрі яремної западини
грудини.
3.
Плечова. Точка на перетині верхньо - зовнішнього краю
акроміального відростка лопатки з вертикальною площиною, що
розтинає область плечового суглоба навпіл.
4.
5.
Соскова. Виступаюча вперед точка грудної залози.
Передній кут пахвової западини. Вища точка дуги,
утвореної переднім краєм пахвової западини при опущеній руці.
6.
Задній кут пахвової западини. Вища точка дуги,
утвореної заднім краєм пахвової западини при опущеній руці.
7.
8.
Сіднична. Найбільш виступаюча точка сідниці.
Точка висоти лінії талії. Точка на найбільш втиснутій
частині бічної поверхні тулуба, на середині відстані між нижнім
ребром і гребенем здухвинної кістки.
9.
10.
Колінна. Центр колінної чашки.
11.
Лопаткова. Виступаюча точка лопатки.

20.

4. ВИМІРЮВАННЯ ТІЛА ЛЮДИНИ
При
конструюванні
одягу
масового
та
індивідуального
виробництва
прийнято
умовні
позначення розмірних ознак.
Кожна розмірна ознака позначається
літерою з підрядковим індексом - Дтс
великою
Великі літери позначають вид виміру та його
орієнтацію:
Р – ріст (довжина тіла)
Ш – ширини
О – обхвати
С – напівобхоплення
В – висоти
Д – довжини
Ц - відстань між центрами
Г – глибини
d - діаметри

21.

ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ТІЛА ЛЮДИНИ
ВИКОРИСТОВУЮТЬ
ОБХВАТИ, ПОЗДОВЖНІ ТА ПОПЕРЕЧНІ
ВИМІРЮВАННЯ.
Обхвати - периметри тулуба, шиї, голови та кінцівок
на різних ділянках. Вони визначають ширину виробу
окремих ділянках.
Поздовжні виміри (довжини, відстані, висоти)
визначають довжину тіла окремих його частин. До них
відносяться: загальна довжина тіла - зростаннядовжина руки; відстань від 7го шийного хребця до талії
спереду та ззаду та ін.
Поперечні виміри – характеризують ширину окремих
ділянок тіла (ширина спини, грудей, відстань між
центрами грудей). Вони визначають ширину окремих
деталей одягу.

22.

Для
використовують
виміри.
конструювання
проекційніі
Висоти – відстані між двома
точками тіла у проекції на
вертикальну площину (Вп – нахил
плеча).
Діаметри та глибини – відстань
між двома точками тіла у проекції
на горизонтальну поверхню (Пк –
положення корпусу).
Ці виміри дають уявлення про
зовнішню форму людини (типи
статури), її поставу.

23. Умови вимірів тіла людини

1.
Антропометричне
обстеження
починають з розмітки на поверхні тіла
вимірюваного п'яти точок, що є
вихідними для ряду вимірів (шийна,
основання шиї, плечова, задній кут
пахвової западини, точка висоти
лінії талії).
2. Для більшої точності вимірів лінію
талії фіксують еластичною тасьмою і
постійно стежать за її горизонтальним
положенням у процесі вимірів.
3. виміри виконують два вимірювача;
4. вимірюваний повинний стояти прямо
без напруги, зберігаючи звичну поставу;
5. чоловіків і дітей вимірюють у
плавках або трусах, дівчат і жінок - у
трусах і бюстгальтері;
6. вимір кожної людини повинен
займати мінімальну кількість годин,
тому що стомлення вимірюваного
відбивається на його позі і може
вплинути на точність вимірів;

24. Умови вимірів тіла людини

7. Усі виміри проводяться при
спокійному подиху вимірюваного;
8. Виміри починають зверху;
9. Парні виміри завжди проводять
по правій стороні тіла;
10. необхідно постійно стежити за
правильним
положенням
вимірювальних інструментів:
-вісь антропометра завжди повинна
бути вертикальною;
- верхня штанга антропометра - у
горизонтальній площині;
- полотняна сантиметрова стрічка
повинна щільно прилягати, але не
деформувати м'яких тканин;
-усі лінійні і дугові виміри виконують
із точністю до 1мм.
- масу тіла визначають з точністю до
200г.

25.

ВИМІРЮВАННЯ
ТІЛА
ЛЮДИНИ

26.

ВИМІРЮВАННЯ ТІЛА ЛЮДИНИ

27.

ВИМІРЮВАННЯ ТІЛА
ЛЮДИНИ
14

28.

ВИМІРЮВАННЯ ТІЛА
ЛЮДИНИ

29.

ВИМІРЮВАННЯ ТІЛА ЛЮДИНИ
Дтп
Дтп 1

30.

ВИМІРЮВАННЯ ТІЛА
ЛЮДИНИ

31.

ВИМІРЮВАННЯ ТІЛА
ЛЮДИНИ

32.

ВИМІРЮВАННЯ ТІЛА ЛЮДИНИ ЗА ЗАДАНОЮ ПРОГРАМОЮ
60

33.

5. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ РОЗМІРНОЇ
ТИПОЛОГІЇ НАСЕЛЕННЯ.
Розмірна типологія – раціональна
система типових фігур, досить точно
відбиває форми людського тіла, що властиві
даному населенню.
Основна
мета
розробки
розмірної
типології – виділити мінімальну кількість
типів фігур, які забезпечать максимальну
задоволеність населення розмірами одягу.
Це необхідно для того, щоб не ускладнювати
масове виробництво одягу.

34.

5. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ РОЗМІРНОЇ
ТИПОЛОГІЇ НАСЕЛЕННЯ.
Розмірна типологія побудована на основі
вивченння
закономірностей
розподілу
й
мінливості розмірних ознак тіла людини.
Перша закономірність. Розподіл більшості
розмірних ознак тіла людини досить близький
до нормального.
Друга закономірність. У випадку нормального
розподілу кожної ознаки сполученням розмірних
ознак також має властивість нормальний розподіл.
Третя закономірність. Наслідком нормального
розподілу є прямолінійний (нормальний) зв'язок між
розмірними ознаками - нормальна кореляція.

35.

5. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ РОЗМІРНОЇ
ТИПОЛОГІЇ НАСЕЛЕННЯ.
Типова фігура – це фігура, основні розмірні
характеристики якої встановлюються стандартом, на яку
виготовляється одяг масового виробництва, яка придатна
для певної групи фігур населення.
При побудові розмірної типології вирішуються
наступні основні задачі:
вибір ведучих розмірних ознак;
установлення інтервалу (проміжку) по кожному із ведучих
ознак між сусідніми номерами типових фігур;
визначення оптимального числа типових фігур для
масового виробництва одягу;
розрахунок значень всіх інших (упорядкованих) розмірних
ознак для типів фігур за сполученням ведучих;
розрахунок відносної чисельності виділених типів фігур
серед
населення
(розрахунок
розмірно-зростового
асортименту).

36.

Для виробництва одягу як
провідних розмірних ознак прийняті:
РОЗМІР – РІСТ – ПОВНОТА.
Розмір
фігури
визначається
величиною
обхвату грудей (Ог3) у сантиметрах.
Розмір
одягу
визначається
половиною
величини обхвату грудей (Ог3 - це Сг3 - 44-46-48...)
Галузевими стандартами прийнято таку
класифікацію типових фігур за розмірами:
Чоловіки (11): 88-92-96-100-104-108-112-116-120-124128
Жінки (14): 84-88-92-96-100-104-108-112-116-120-124128-132-136

37.

ОСНОВНИМИ ПАРАМЕТРАМИ ФІГУРИ Є
РІСТ І ОБХВАТ ГРУДЕЙ ТРЕТІЙ.
Ріст – довжина тіла людини без взуття
від верхівки голови до підлоги в
сантиметрах.
Класифікація типових фігур за ростом:
Чоловіки: 158-164-170-176-182-188
Жінки: 146-152-158-164-170-176
у якості третьої ведучої розмірної
ознаки обрано:
- у жінок - обхват стегон з урахуванням
виступу живота
- у чоловіків і дітей - обхват талії.

38.

На основі антропологічних досліджень
створено розмірну типологію та розмірні
антропологічні стандарти фігур дорослого
та дитячого населення.
Ці стандарти покладено в основу
ГАЛУЗЕВИХ СТАНДАРТАХ НА ТИПОВІ ФІГУРИ:
чоловіків (ОСТ 17325-81)
на жінок (ОСТ 17326-81)
хлопчиків (ОСТ 1767-77)
дівчаток (ОСТ 1766-77)
для проектування швейних, трикотажних та
хутряних виробів.

39.

Повнота характеризує тип статури та вікову
мінливість фігури дорослої людини.
Повнотним показником є:
•Обхват талії (От) у чоловіків,
•Обхват стегон з урахуванням виступаючого
живота (Про) у жінок.
За повнотним показником виділено варіанти
фігур:
Чоловіків:
70-76-82-88-94-100-106-112-118-124130-136
Жінок: 88-92-96-100-104-108-112-116-120-124-128132-136
У галузевих стандартах усі типи жіночих
постатей поділені на 4 повнотні групи.
Нова класифікація типових фігур 2003 р. - 5
повнотних груп - додана 0 повнотна група

40.

Приналежність до повнотної групи у жінок встановлюють
за величиною різниці між значеннями Ог та Ог3 (Ог-Ог3).
Ця різниця у кожній повнотній групі становить:
1 повнота група - 4,0 см
2 повнота група - 8,0 см
3 повнота група - 12,0 см
4 повнота група - 16,0 см.
0 повнота група = Ог3
Чоловічі фігури поділені на три повнотні групи,
а з 2005 - 5 повнотних груп
Кількість типових фігур визначається як розмірними
ознаками, так і величиною проміжку (інтервалу) між сусідніми
номерами за кожним провідним ознакою.
Вони встановлені досвідченим шляхом.

41.

Інтервал байдужності – це проміжок, усередині
якого різниця між розмірами виробів не
відчувається споживачем.
Значення
інтервалів
байдужності
по
ведучим
розмірним ознакам у діючій розмірній типології прийняті
наступні:
міжрозмірний інтервал байдужності за обхватом
грудей, талії й стегон - 4 см,
міжповнотний інтервал байдужності за обхватом
стегон - 4 см,
за обхватом талії - 6 см, інтервал байдужності за ростом - 6 см.

42.

Для врахування вікового фактора при
моделюванні та конструюванні одягу
фігури жінок розділені на
три вікові групи:
молодша 18 – 29 років
середня 30 – 44 р.
Старша - 45 років і більше
У кожній повно-віковій групі виділено
ОСНОВНИЙ ТИП ФІГУРИ.
Базовий молодший тип:
у чоловіків – 176-100-82,
у жінок 164-96-104.

43.

Розробка розмірної типології дітей складніша.
Причина – нерівномірність зростання дітей та
значне коливання розмірів тіла у дітей одного віку.
Для побудови розмірної типології дітей провідними
розмірними ознаками прийнято:
РІСТ ТА ОБХВАТ ГРУДЕЙ.
Ріст хлопчиків: 74-80-86-92-….188 (до 18 років) +6
Ріст дівчаток: 74-80-86-92-….176
Обхват грудей хлопчиків: 44-48-52-…108 +4
Обхват грудей дівчаток: 44-48-….108
Типові фігури дітей об'єднані у 5 вікових підгруп:
І група – до трьох років
ІІ група – з 3 років до 7 років
ІІІ група – з 7 років до 11,5 років
IV група – з 11,5 до 14,5 років
V група – 14,5 до 18 років