Тема: Офіційно-діловий стиль української літературної мови у професійному спілкуванні
566.49K

Презентація до теми 3_cd7ae0cf4e55e7ead4d52522e0d010ee

1. Тема: Офіційно-діловий стиль української літературної мови у професійному спілкуванні

МЕТА: схарактеризувати функціональні стилі
української мови та сферу їхнього застосування,
удокладнено проаналізувати офіційно-діловий стиль,
ознайомити з поняттям «документ» та основними
вимогами до укладання й оформлення документів

2.

ПЛАН
1. Функціональні стилі сучасної української літературної мови та
сфера їхнього застосування.
2. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови:
становлення та розвиток. Особливості використання мовних
засобів у офіційно-діловому стилі.
3. Документ як основний вид офіційно-ділового стилю.
Класифікація та реквізити документів.
4. Вимоги до тексту документа і його оформлення.

3.

ЛІТЕРАТУРА
1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. Київ,
2005.
2. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: навч. посіб. Київ, 2000.
3. Жайворонок В.В., Бріцин В.М., Тараненко О.О. Українська мова в
професійній діяльності: навч. посіб. Київ : Вища школа, 2006.
4. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення. Донецьк,
2007.
5. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. Харків, 2001.
6. Корж А.В. Українська мова професійного спрямування. Київ, 2009.
7. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного
спрямування. Київ, 2005.
8. Бибик С.П., Михно І.Л., Пустовіт Л.О., Сюта Г.М. Універсальний
довідник-практикум з ділових паперів. Київ, 1999.
9. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним

4.

1. Функціональні стилі сучасної української літературної мови
та сфера їхнього застосування

5.

Стилі мови – це історично сформовані, суспільно усвідомлені
різновиди загальнонаціональної мови, які різняться принципами
відбору та організації мовних засобів і частково самими мовними
засобами відповідно до сфер спілкування.
Кожен стиль має:
1) сферу поширення і вживання (коло мовців);
2) функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення,
вплив, спілкування тощо);
3) жанри реалізації;
4) характерні ознаки;
5) систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію,
граматичні форми, типи речень тощо);
6) підстилі.

6.

Стилі мови
1. Науковий.
2. Офіційно-діловий.
3. Публіцистичний.
4. Художній.
5. Розмовний.
6. Конфесійний.
7. Епістолярний.

7.

Висновок
Отже, функціональні стилі мають загальномовні,
міжстильові засоби, хоча кожному з них властиві
специфічні елементи з однаковим стилістичним
забарвленням, з єдиними нормами слововживання.
Усі стилі мають усну і писемну форми, хоч усна форма
характерна найбільше для розмовного стилю, а для інших
– писемна та усна.

8.

2. Офіційно-діловий стиль сучасної української
літературної мови:
становлення та розвиток.
Особливості використання мовних засобів у офіційноділовому стилі

9.

Офіційно-діловий стиль
Основне призначення стилю – регулювання офіційноділових стосунків.
Головні ознаки офіційно-ділового стилю: наявність
реквізитів, що мають певну черговість, однозначність
формулювань, точність, послідовність викладу фактів, гранична
чіткість висловлювання, наявність усталених мовних зворотів,
певна стандартизація початків і закінчень документів. Лексика
стилю здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні.
Синтаксис стилю характеризується вживанням речень різної
будови з прямим порядком слів; поділом тексту на пункти,
підпункти.
Офіційно-діловий стиль реалізується в таких текстах: закон,
кодекс, наказ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт,
лист та ін.

10.

Підстилі ОДС
законодавчий – використовується в законодавчій сфері,
обслуговує офіційно-ділові стосунки; реалізується в
Конституції, законах, указах тощо;
дипломатичний – уживається у сфері міждержавних
офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки,
культури; реалізується в конвенціях, нотах тощо;
адміністративно-канцелярський – використовується у
професійно-виробничій сфері, правових відносинах і
діловодстві; реалізується в офіційній кореспонденції (листах),
договорах, заявах, автобіографіях, характеристиках, розписках
тощо.

11.

Висновок
Отже, офіційно-діловий стиль за своєю структурою,
яка виявляється в усіх системах мови, є окремим і
повноправним серед інших стилів українського
літературного мовлення, сприяє формуванню високого
інтелекту ділової людини. Основні риси офіційноділового стилю: точність, об’єктивність, конкретність,
загальнозрозумілість.

12.

3. Документ як основний вид офіційно-ділового
стилю. Класифікація та реквізити документів

13.

Документ – це матеріальний
об’єкт, що містить у
зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному
порядку і, відповідно до чинного законодавства, має
юридичну силу
До загальних функцій документа належать:
інформаційна – будь-який документ створюється для
збереження інформації, оскільки необхідність її зафіксувати –
причина укладання документа;
соціальна – документ є соціально значущим об’єктом, бо
його поява спричинена тією чи іншою соціальною потребою;
комунікативна – документ виступає як засіб зв’язку між
окремими елементами офіційної громадської структури
(закладами, установами, фірмами тощо).

14.

До специфічних функцій документа належать:
управлінська – документ є інструментом управління; ця
функція притаманна низці управлінських документів, які
спеціально створюються для реалізації завдань управління;
правова – документ є засобом закріплення і змін правових
норм та правовідносин у суспільстві;
історична – документ є джерелом історичних відомостей
про розвиток суспільства; цієї функції набуває певна частина
документів лише після того, як вони виконають свою
оперативну роль і надійдуть до архіву на збереження.

15.

Документ повинен відповідати таким основним
вимогам:
- видаватися уповноваженим органом або особою
відповідно до її компетенції;
- не суперечити чинному законодавству держави,
нормам юридичного та адміністративного права;
- бути точним, достовірним, переконливим;
- відповідати своєму призначенню, назві та укладатися
за відповідною формою;
- бути належним чином відредагованим й оформленим
відповідно до чинних стандартів.

16.

Документи класифікуються:
За способом фіксації:
- письмові;
- графічні;
- фото- й кінодокументи;
- фонодокументи.
За найменуванням:
накази, анкети, положення, відомості, протоколи, інструкції,
правила, статути, звіти, акти, плани, заяви та ін.
За походженням:
- службові (офіційні);
- особисті.
За місцем виникнення:
- внутрішні;
- зовнішні.

17.

За функціональним призначенням:
- нормативно-правові (закони, підзаконні нормативноправові акти);
- організаційні (положення, статути, інструкції, правила);
- розпорядчі (постанови, ухвали, розпорядження, накази);
- довідково-інформаційні (акти, відгуки, висновки, довідки,
службові записки (доповідні й пояснювальні), запрошення
(повідомлення), звіти, оголошення, плани, протоколи, витяги з
протоколів, службові листи, списки, переліки тощо);
документи
з
кадрово-контрактних
питань
(автобіографії, заяви, контракти, угоди тощо);
обліково-фінансові (квитанція, накладна, відомість та ін.)
- господарсько-договірні (установчий договір, договір
оренди та ін.).

18.

За напрямом:
- вхідні;
- вихідні.
За формою:
- стандартні (типові);
- індивідуальні (нестандартні).
За терміном виконання:
- звичайні безстрокові;
- термінові;
- дуже термінові.
За ступенем гласності:
- для загального користування;
- для службового користування (ДСК);
- секретні (С), цілком секретні (ЦС).
За стадіями створення:
- оригінали;
- копії.

19.

За складністю (кількістю відображених
питань):
- прості;
- складні.
За терміном зберігання:
- тимчасового ( до 10 років);
- тривалого (понад 10 років);
- постійного зберігання.
За носієм інформації:
- на папері, диску;
- фотоплівці;
- магнітній стрічці;
- перфострічці, дискеті.

20.

Реквізити – це сукупність формальних елементів у
складі документа, відсутність яких позбавляє документ
юридичної сили.
Розрізняють постійні й змінні реквізити документа.
Постійні – друкують під час виготовлення бланка,
змінні – фіксують на бланку в процесі заповнення.

21.

Висновок
Отже, документ є основним видом офіційно-ділового
стилю і містить зафіксовану на відповідному матеріалі
інформацію про особу, факти, події, явища об’єктивної
дійсності, результати розумової діяльності. Він
оформлений у встановленому порядкові й відповідно
до чинного законодавства має юридичну силу.
Реквізити – обов’язкові складники документів.

22.

4. Вимоги до тексту документа і його оформлення

23.

Текст – головний елемент документа. Під час
складання тексту документа слід дотримуватися таких
вимог:
Достовірність: викладені в документі
відображають справжній стан речей.
Точність: у змісті документа не
подвійне тлумачення слів та висловів.
Логічна послідовність:
логічно пов’язані.
усі
факти
допускається
частини
документа
Повнота інформації: зміст документа вичерпує всі
обставини справи, пов’язані з вирішенням питання.

24.

Стислість (лаконічність): у тексті відсутні зайві слова
та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по
суті справи, багатослівна аргументація.
Переконливість
забезпечується
обґрунтуванням
висловленої в документі думки, доказовістю матеріалу,
точністю в доборі цифрової інформації та фактів.
Стандартність: використання готових, перевірених
практикою словесних формул, які легко сприймаються
і точно описують ситуацію, яка неодноразово
повторюється.

25.

Оформлення сторінки
Для виготовлення службових документів установлено два
формати паперу – А4 (210 х 297) та А5 (210 х 148).
Усі реквізити документа розміщують у межах робочої площі
сторінки. Із країв сторінки залишають вільне незаповнене місце
– поля (береги) документа.
Ліворуч залишають вільний берег у 35 мм для збереження
тексту в разі підклеювання, підшивання, затискування
документа, праворуч – не менше від 8 мм; верхній – 20 мм,
нижній – 19 мм (для формату А4) та 16 мм (для формату А5).

26.

Висновок
Отже, укладаючи документ, слід дотримуватися
правил, які допоможуть виробити точний, стислий,
ясний та послідовний стиль письма.
English     Русский Rules