1. Теоретич. засади курсу

1. Міністерство освіти та науки України Одеський національний економічний університет

Назва дисципліни:
«Основи академічного письма»
К.філол.н., ст.викладач Ковальська Наталя Аркадіївна
Кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки –
головний корпус, каб. 121
tala2015na@gmail.com 0682523858; 0632520292
Одеса - 2019

2. Години дисципліни

Лекції –12 (6 пар)
Практичні заняття – 24 (12 пар)
Індивідуальні заняття – 6 (3 пари)
Форма підсумкового контролю -
іспит

3. Тема 1

Феномен сучасної
літературної мови.
Академічна культура та
інтелектуальна чесність

4. Питання до розгляду:

1. Мова у сучасному українському суспільстві
2. Формування академічної культури студента
3. Науковий простір ученого: етичний вимір
4.Теоретичні засади курсу «Основи
академічного письма»

5. 1. Мова у сучасному українському суспільстві

Поняття державної, національної та
літературної мови. Мовна норма, динаміка
мовної норми на сучасному етапі. Вага
стилю у формуванні норми. Літературний
стандарт у контексті мовної свідомості
українців. Критерії літературної норми:
мовна традиція, мовна мода. Норма –
Інтернет – словник. Наукова комунікація в
часи Інтернету.

6.

1.Поняття державної,
національної та
літературної мови

7. Мова

Мова – це характерний для людського
суспільства специфічний вид знакової
діяльності, який полягає у застосуванні
історично усталених у певній етнічній
спільноті артикуляційно-звукових актів
для позначення явищ об’єктивної
дійсності з метою обміну між членами
спільноти осмислюванню інформацією та
її фіксації.

8. Мовлення

Спілкування
Обмін інформацією, передача інформації
однією людиною іншій.
Форми спілкування
Монолог
Полілог
Діалог

9. Спілкування

Державна мова
Державна мова – це закріплена
традицією або законодавством мова,
вживання якої обов’язкове в органах
державного управління та діловодства,
громадських органах та організаціях, на
підприємствах, у державних закладах
освіти, науки, культури, в сферах зв’язку
та інформатики.

10. Державна мова

Національна мова – це мова корінного
населення країни
Поняття
національна
мова
охоплює
загальнонародну
українську
мову
–
як
літературну мову, так і
діалекти – місцевий різновид мови; говірка,
наприклад: чурапи – взуття;
професійні та соціальні жаргони, наприклад:
лазер – лазерний принтер; мило – електронна
пошта, e-mail; клава- клавіатура; вінт –
вінчестер;
суто розмовну лексику, наприклад: жувальник,
ряха, будка, табло – обличчя.

11. Національна мова – це мова корінного населення країни

Українська літературна мова:
походження, визначення, постатті, ознаки,
форми існування
Українська літературна мова – це
оброблена майстрами, унормована,
відшліфована форма загальнонародної
мови, що обслуговує усі сфери
суспільної діяльності мовців (державну
діяльність, культуру, пресу, художню
літературу, науку, театр, державні
установи, освіту, побут людей).

12. Українська літературна мова: походження, визначення, постатті, ознаки, форми існування

Форми існування літературної мови
Усне мовлення – це така форма
реалізації мови, яка вимовляється,
виражається за допомогою звуків,
являє собою процес говоріння.
Писемне мовлення – мовлення,
зафіксоване на папері (в електронному
вигляді). Розраховане на зорове
сприймання.

13. Форми існування літературної мови

Літературне мовлення
усне
писемне
діалогічне
монологічне
(полілогічне)
монологічне
рукописне
друковане

14. Форми існування літературної мови

Особливості
Усне мовлення
1. Первинне
2. Діалогічне (полілогічне) і
монологічне
3. Розраховано на певних
слухачів, що виступають
співрозмовниками
4. Непідготовлене заздалегідь
5. Живе спілкування
6. Інтонація, міміка, жести
7. Імпровізоване мовлення
(спонтанне)
8.Чітко індивідуалізоване
мовлення
9. Емоційне й експресивне
мовлення
Писемне мовлення
1. Вторинне
2. Монологічне
3. Графічно оформлене
4. Пов'язано з попереднім
обдумуванням
5. Старанний відбір фактів та їх
мовне оформлення
6. Відбір мовних засобів, чітке підпорядкування стилю і типу
мовлення
7. Повний і ґрунтовний виклад
думок
8. Поглиблена робота над словом і
текстом
9. Редагування думки і форми її

15. Особливості

Ознаки української літературної мови
1) чистота, відсутність діалектних нашарувань у
лексиці й граматиці;
2) наявність єдиного правопису, укладеного
вченими-мовознавцями;
3) народність у широкому розумінні слова на
відміну від простонародності;
4) уживання запозичених слів за традицією ЛМ;
5) уникнення запозичень у тих випадках, де є
відповідні українські слова; зокрема русизмів та
полонізмів, які можуть негативно впливати на
мову;

16. Ознаки української літературної мови

6) уникнення архаїзмів;
7)
збагачення
словникового
запасу
літературної мови новотворами, що є легко
зрозумілими і утвореними за законами мови;
8) ясність стилю, яку в українській мові
варто досягати за допомогою
складносурядних, а не складнопідрядних
речень, уникнення варваризмів та
неологізмів;

17. Ознаки української літературної мови

9) плекання культури літературної мови;
10) багатство фразеології;
11) правильність, що ґрунтується на
знаннях основ літературної мови;
12) орієнтування на західноєвропейські
традиції.

18. Ознаки української літературної мови

Найголовніша ознака
літературної мови
Норма літературної мови – це
сукупність загальноприйнятих
правил, якими користуються мовці в
усному і писемному мовленні.

19. Найголовніша ознака літературної мови

Норми української літературної мови
Назва норм
Орфоепічні норми
Що регулюють норми
- Правильну вимову звуків, звукосполучень і наголосу в словах
Лексичні норми
- Вживання слів у властивому їм
значенні та правильне поєднання слів за
змістом у реченні і словосполученні
Граматичні норми
- Правильне творення і вживання слів та
їх форм, правильна побудова
словосполучень і речень
Стилістичні норми
- Вживання мовних засобів відповідно
до їх стилістичного забарвлення та
стилю мовлення
Орфографічні норми - Правильний запис слів
Пунктуаційні норми - Правильну розстановку розділових
знаків

20. Норми української літературної мови

ФУНКЦІЇ МОВИ (від лат. functio –
виконання, здійснення) – це роль,
призначення, завдання, що їх
виконує мова в суспільному вжитку.

21. ФУНКЦІЇ МОВИ (від лат. functio – виконання, здійснення) – це роль, призначення, завдання, що їх виконує мова в суспільному

ФУНКЦІЇ МОВИ
1. Номінативна функція
2. Комунікативна функція
3. Ідентифікаційна функція
4. Експресивна функція
5. Гносеологічна функція
6. Мислетворча функція
7. Естетична функція
8. Культуроносна функція

22. ФУНКЦІЇ МОВИ

9. Фатична функція
10. Волюнтативна функція
11. Магічно-містична функція
12. Демонстративна функція

23. ФУНКЦІЇ МОВИ

Норма – Інтернет – словник.
Наукова комунікація в часи Інтернету
Інтернет – всесвітня асоціація
комп'ютерних мереж, інтегрована мережева
«павутина», яка складається з різних
комунікаційних мереж, об'єднаних у єдину
логічну архітектуру.
Це об'єкт дослідження мови та інструмент
її дослідження.
Це інструмент для наукового пошуку.

24. Норма – Інтернет – словник. Наукова комунікація в часи Інтернету

2. Формування академічної
культури студента
Мовна компетенція як складник фахової
комунікації. Етикет і культура спілкування
майбутніх фахівців. Студент: нерозривність
прав і обов’язків. Свобода вибору ВНЗ,
спеціальності, вибіркових предметів, теми
наукового дослідження і наукового керівника.
Академічна мобільність. Право на здобуття
якісної освіти.

25. 2. Формування академічної культури студента

Компетенція – це сукупність
взаємопов'язаних якостей особистості (знань,
умінь, навичок, способів діяльності), що є
заданими до відповідного кола предметів і
процесів та необхідними для якісної
продуктивної дії стосовно них.
Освітня компетенція
Ціннісно-смислова компетенція
Загальнокультурна компетенція
Навчально-пізнавальна компетенція
Інформаційна компетенція
Комунікативна компетенція
Соціально-трудова компетенція
Компетенція особистісного самовдосконалення

26. Компетенція – це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що є заданими до

Компетентність — це володіння
людиною відповідною компетенцією, що
містить її особистісне ставлення до
предмета діяльності
Внутрішня структура компетентності:
● знання;
● пізнавальні навички;
● практичні навички;
● відношення;
● емоції;
● цінності та етика;
● мотивація

27. Компетентність — це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності

Мовнокомунікативна компетенція
За Л.Мацько і Л.Кравець
За Т.Симоненко
Сукупність професійноСформована система
комунікативних умінь
професійних знань,
особистості спілкуватися в
комунікативних умінь і
типових умовах професійної
навичок, ціннісних
діяльності, володіти потенціорієнтацій, загальної
гуманітарної культури, алом дидактичного дискурсу,
інтегральних показників репрезентувати нормативні та
доступні для сприйняття
культури мовлення,
необхідних для якісної навчальні тексти; здатність
професійної діяльності розв'язувати комунікативні
завдання в ситуаціях
професійного спілкування

28. Мовнокомунікативна компетенція

Академічна мобільність
1) форма освітньої
інтернаціоналізації, що
співвідноситься із дослідженням
міжнародних студентських обмінів;
2) здатність людини до свідомої
трудової і соціальної діяльності, що
спрямована на зміну себе й
навколишнього на основі отриманих
знань;

29. Академічна мобільність

3) рівність в усьому: у праві надавати та
отримувати освітні послуги, у підтримці
розвитку знань, в оцінюванні й визнанні
послуг, навичок і здібностей, а також у
рівноцінності умов праці й зайнятості;
4) вільне пересування учасників освітнього
процесу у міжнародному освітньому
просторі та вільний доступ до освітньої й
професійної діяльності в інших країнах
тощо.

30.

3. Науковий простір ученого:
етичний вимір
4. Формування академічної
культури студента.
Теоретичні засади курсу «Основи
академічного письма».
Основні поняття, підходи і завдання курсу

31. 3. Науковий простір ученого: етичний вимір

Курс «Основи академічного письма» розроблено
в межах Проекту сприяння академічній
доброчесності в Україні.
Міждисциплінарні зв`язки курсу «Основи
академічного письма»:
- «Вступ до спеціальності»,
- «Основи наукових досліджень»,
- «Вища освіта в Україні та Болонський процес»,
- «Сучасна українська мова»,
- «Етика ділового спілкування» тощо

32. Курс «Основи академічного письма» розроблено в межах Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні.

Головна мета курсу - формування
академічної культури, академічної
грамотності, необхідних практичних
навичок усної і писемної мови у
студентів, необхідних для успішного
навчання та майбутньої професійної
діяльності

33.

Інтелектуальна власність
— результат інтелектуальної, творчої
діяльності однієї людини (автора, виконавця,
винахідника та інш.) або кількох осіб.
Право інтелектуальної власності
— у найширшому розумінні означає
закріплені законом права на результат
інтелектуальної діяльності в промисловій,
науковій, художній, виробничій та інших
галузях.

34. Інтелектуальна власність — результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця, винахідника та інш.)

Авторські права — це набір суб'єктивних
виключних прав, які дозволяють авторам
літературних, мистецьких та наукових творів
отримати соціальні блага від результатів своєї
творчої діяльності.
Є об'єктами
Не є об'єктами
авторського права:
авторського права:
літературний, музичний твір, Повідомлення про новини дня,
твори архітектури,
поточні події.
образотворчого мистецтва, Твори народної творчості.
декоративно-прикладного, Офіційні документи (закони,
фотографічний твір, виступи, укази, судові рішення тощо).
лекції, база даних,
Державні символи України,
комп'ютерна програма,
держ. Нагороди, символіка,
твір в області науки та ін.
символи та знаки установ.
Грошові знаки та розклади руху

35. Авторські права — це набір суб'єктивних виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів

Відкритий доступ — це безкоштовний,
швидкий, постійний, повнотекстовий доступ
в режимі реального часу до наукових та
навчальних матеріалів, що реалізовується
для будь-якого користувача у глобальній
інформаційній мережі, здійснюваний
переважно до рецензованих науководослідних журналів.

36. Відкритий доступ — це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних

Шляхи реалізації відкритого доступу
1. Депонування у репозитарії
2. Публікація в електронних журналах

37. Шляхи реалізації відкритого доступу

Вища освіта – ступінь знань, що
набуваються у вищих навчальних закладах
(ВНЗ, вишах) на базі повної загальної
середньої освіти, необхідний фахівцям
вищої кваліфікації в різних галузях
народного господарства, науки і культури
Університе́т – автономний вищий
навчальний заклад, тип якого виробився в
Європі за середньовіччя. В університеті
об'єднується низка факультетів для
підготовки фахівців високої кваліфікації з
точних, природничих і гуманітарних наук

38. Вища освіта – ступінь знань, що набуваються у вищих навчальних закладах (ВНЗ, вишах) на базі повної загальної середньої освіти,

Академічна культура
сукупність способів і методів діяльності
університетської спільноти, її системна
інтегрована якість, що відбиває досягнутий
рівень розвитку,
сукупність соціальних норм і цінностей, що
генетично не успадковуються, а
сформувалися історично і притаманні
конкретній суспільній системі.

39. Академічна культура

включає в
себе три види елементів:
1. Поняття (концепти)
2. Відносини
3. Цінності

40. Академічна культура включає в себе три види елементів:

Функції академічної культури
Пізнавальна
Інформативна
Світоглядна
Комунікативна
Регулятивна
Аксіологічна (ціннісна)
Виховна

41. Функції академічної культури

Академічна доброчесність
сукупність етичних принципів та
визначених законом правил, якими мають
керуватися учасники освітнього процесу
під час навчання, викладання та
провадження наукової (творчої) діяльності
з метою забезпечення довіри до
результатів навчання та/або наукових
(творчих) досягнень

42. Академічна доброчесність

Дотримання академічної доброчесності
педагогічними, науково-педагогічними
та науковими працівниками передбачає:
• посилання на джерела інформації у разі
використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про
авторське право;
• надання достовірної інформації про
результати досліджень та власну педагогічну
(науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної
доброчесності здобувачами освіти.

43. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

Дотримання академічної доброчесності
здобувачами освіти передбачає:
• самостійне виконання навчальних завдань,
завдань поточного та підсумкового контролю результатів
навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця
вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних
потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі
використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське
право;
• надання достовірної інформації про результати
власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.

44. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

Види порушення академічної
доброчесності
академічний плагіат
фабрикація
обман
списування
хабарництво

45. Види порушення академічної доброчесності

Академічна свобода
Надання права викладачам викладати
навчальний матеріал на свій розсуд,
вибирати теми і методику наукових
досліджень, а студентам – одержувати
знання відповідно до своїх схильностей і
потреб
Інтелектуальна свобода
Це право на свободу переконань і свободу
їх вираження

46. Академічна свобода Надання права викладачам викладати навчальний матеріал на свій розсуд, вибирати теми і методику наукових

Кодекс академічної честі
- акт етичного регулювання академічної
діяльності
- зведення морально-етичних правил професійної
поведінки та норм навчальної та наукової діяльності
представників окремої соціальної групи
- сукупність нормативних вимог, які ґрунтуються
на попередньому досвіді, ціннісних орієнтаціях,
ідеалах, світогляді членів відповідної соціальної
групи академічної спільноти та не мають жорсткої
юридичної фіксації

47. Кодекс академічної честі

Академічне письмо
або Академічне писання
- це діяльність дослідника чи викладача
зі створення спеціалізованих фахових
наукових чи навчальних текстів.
Представлення у письмовій формі
результатів дослідження.
- назва нової дисципліни унаслідок
реформування вищої освіти, що було
започатковано Болонським процесом

48. Академічне письмо або Академічне писання

Дякуємо за
увагу!