Українське національне відродження на Західноукраїнських землях

1. Українське національне відродження на Західноукраїнських землях

УКРАЇНСЬКЕ
НАЦІОНАЛЬНЕ
ВІДРОДЖЕННЯ НА
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ
ЗЕМЛЯХ
«БУДИТЕЛІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ»

2. Період з 1772 по 1848 рік відзначився на українських землях початком українського національного відродження

ПЕРІОД З 1772 ПО 1848 РІК ВІДЗНАЧИВСЯ НА
УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПОЧАТКОМ УКРАЇНСЬКОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ
• ЦЕЙ ПРОЦЕС МАВ СВОЇ ОСОБЛИВОСТІ І СКЛАДНОСТІ, АЛЕ
МАЙЖЕ ЗА 75 РОКІВ УКРАЇНЦІ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ
ЗЕМЕЛЬ ЗМОГЛИ ПРОЙТИ ПЕРШУ СТАДІЮ УКРАЇНСЬКОГО
ВІДРОДЖЕННЯ (ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНУ). ЦІКАВО
ВІДМІТИТИТИ ТЕ, ЩО АВСТРІЙСЬКА ВЛАДА, НАЗИВАЮЧИ
УКРАЇНЦІВ РУСИНАМИ, ЧІТКО РОЗДІЛЯЛА РУСИНІВ І
РОСІЯН, РОЗУМІЮЧИ ЩО ЦЕ НЕ ОДИН НАРОД, А ДВА
ЗОВСІМ РІЗНИХ НАРОДИ ЯКІ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ МОВОЮ І
КУЛЬТУРОЮ. У ГАБСБУРГСЬКІЙ ІМПЕРІЇ БУДЕ ОДНЕ ЄДИНЕ
ОФІЦІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ УКРАЇНЦІВ – RUTHENEN – РУСИНИ.

3. Прийнято вважати, що процес українського національного відродження на українських землях розпочала інтелігенція. Але у випадку

ПРИЙНЯТО ВВАЖАТИ, ЩО ПРОЦЕС УКРАЇНСЬКОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
РОЗПОЧАЛА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ. АЛЕ У ВИПАДКУ З
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИМИ ЗЕМЛЯМИ ЦЮ РОЛЬ ПЕРЕБРАЛО НА
СЕБЕ ДУХОВЕНСТВО
• ПІСЛЯ РЕФОРМ МАРІЇ ТЕРЕЗІЇ ТА ЙОСИФА
ДРУГОГО СТАНОВИЩЕ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ
ЦЕРКВИ ЗНАЧНО ПОКРАЩИЛОСЯ. ЇЇ ПЕРЕСТАЛИ
ВВАЖАТИ УНІАТСЬКОЮ ТА ЗРІВНЯЛИ В ПРАВАХ З
ІНШИМИ ЦЕРКВАМИ. ВІДНОВЛЕНО БУЛО
ПОСАДУ ГАЛИЦЬКОГО МИТРОПОЛИТА. У 1808
РОЦІ НИМ СТАВ АНТІН АНГЕЛОВИЧ. ПЕВНУ РОЛЬ
ЗІГРАЛА І ОСВІТНЯ РЕФОРМА, ЗАПРОВАЖИВШИ
СИСТЕМУ ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ І ЗРОБИВШИ
ПОЧАТКОВУ ОСВІТУ ОБОВ’ЯЗКОВОЮ.

4. Справа полягала в тому, що до другої половини XIX століття світської інтелігенції серед русинів не було.

СПРАВА ПОЛЯГАЛА В ТОМУ, ЩО ДО ДРУГОЇ
ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ СВІТСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ
СЕРЕД РУСИНІВ НЕ БУЛО.
• БІЛЬШІСТЬ РУСИНІВ БУЛИ СЕЛЯНАМИ ЯКІ
ЗНАХОДИЛИСЯ У КРІПАЦЬКІЙ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД
ПОМІЩИКІВ ІНОЗЕМЦІВ І ПРОЖИВАЛИ НА
ЗЕМЛІ ЯКА НАЛЕЖАЛА АВСТРІЙЦЯМ, ПОЛЯКАМ,
УГОРЦЯМ, РУМУНАМ. У ТАКІЙ СИТУАЦІЇ
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ ЗІТКНУВСЯ З
ПЕРШОЮ ВЕЛИКОЮ ПРОБЛЕМОЮ –
ДЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЄЮ. І САМЕ ДУХОВЕНСТВУ,
ЧЕРЕЗ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ОСВІДЧЕНОСТІ, ВИПАЛА
РОЛЬ СТАТИ «БУДИТЕЛЯМИ» УКРАЇНСЬКОГО
ВІДРОДЖЕННЯ.

5. З іншого боку австрійська влада була сама зацікавлена у підготовці кваліфікованих священників, які були на державній службі у

З ІНШОГО БОКУ АВСТРІЙСЬКА ВЛАДА БУЛА САМА
ЗАЦІКАВЛЕНА У ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ СВЯЩЕННИКІВ,
ЯКІ БУЛИ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ У ІМПЕРІЇ І ТОМУ ДЛЯ ГРЕКОКАКТОЛИЦЬКИХ СЕМІНАРИСТІВ ВІДКРИВАЛИ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ
ЗАКЛАДИ
• У 1772 РОЦІ У ВІДНІ БУЛО ВІДКРИТО ГРЕКОКАТОЛИЦЬКУ СЕМІНАРІЮ – БАРАБЕРУМ, І ХОЧА У
1784 РОЦІ БАРАБЕРУМ БУЛО ЗАКРИТО НА ЙОГО
МІСЦІ ІСНУВАВ ГУРТОЖИТОК ДЛЯ СЕМІНАРИСТІВ
ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ, ЯКИЙ БУВ
МІСЦЕМ ЗУСТРІЧІ ТА ОБМІНУ ДОСВІДОМ. У
ЛЬВОВІ ІСНУВАВ ТАК ЗВАНИЙ РУСЬКИЙ ІНСТИТУТ
ДЛЯ НАВЧАННЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО
ДУХОВЕНСТВА, У ЯКОМУ НАВЧАННЯ
ПРОВОДИЛОСЯ СЛОВЕНОРУСЬКО МОВОЮ.
ПРОІСНУВАВ ВІН ДО 1809 РОКУ.

6. Закриття Бараберуму та Руського інституту у Львові свідчило про зміну відношення Австрійської влади до греко-католицького

ЗАКРИТТЯ БАРАБЕРУМУ ТА РУСЬКОГО ІНСТИТУТУ У
ЛЬВОВІ СВІДЧИЛО ПРО ЗМІНУ ВІДНОШЕННЯ
АВСТРІЙСЬКОЇ ВЛАДИ ДО ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО
ДУХОВЕНСТВА.
• НАСТУПНІ ІМПЕРАТОРИ ПІСЛЯ ЙОСИФА ДРУГОГО – ЛЕОПОЛЬД
ДРУГИЙ ТА ФРАНЦ ПЕРШИЙ НЕ БУЛИ ЗАЦІКАВЛЕНІ У ПОЯВІ НОВОГО
ПРОШАРКУ ЕЛІТИ, А ВОЛІЛИ СПІВПРАЦЮВАТИ З НАЯВНОГЮ ЕЛІТОЮ
СУСПІЛЬСТВА, ЯКА БУЛА ПРЕДСТАВЛЕНО РИМО-КАТОЛИЦЬКОЮ
ЦЕРКВОЮ ТА ПОЛЬСЬКОЮ ЗНАТТЮ. ТОМУ ПІСЛЯ РЕФОРМ
«ОСВІДЧЕНОГО АБСОЛЮТИЗМУ» І ТИМЧАСОВОГО ПІДНЕСЕННЯ МИ
МОЖЕМО ПОБАЧИТИ ЗГОРТАННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ ПОЧАТКОВИХ
ШКІЛ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ. У ТАКІЙ СИТУАЦІЇ ГРЕКО-КАТОЛИУЬКОМУ
ДУХОВЕНСТВУ ПОТРІБНО БУЛО ЯКОСЬ ОПИРАТИСЯ ТАКИЙ ПОЛІТИЦІ І
САМЕ ДІЯЛЬНІСТЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА СВІДЧИЛА
ПРО ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ.

7. Одним з багатьох центрів національного відродження на західноукраїнських землях стало місто Перемишль.

ОДНИМ З БАГАТЬОХ ЦЕНТРІВ НАЦІОНАЛЬНОГО
ВІДРОДЖЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
СТАЛО МІСТО ПЕРЕМИШЛЬ.
• САМЕ МІСТО ПЕРЕМИШЛЬ БУЛО ЦЕНТРОМ ГРЕКОКАТОЛИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ, ДЕ ЗНАХОДИЛИСЯ СЕМІНАРІЯ
ТА КНИГОЗБІРНІ, А ТАКОЖ ПРОЖИВАЛИ ДІЯЧІ ГРЕКОКАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ТАКІ ЯК МИХАЙЛО ЛЕВИЦЬКИЙ,
ІВАН СНІГУРСЬКИЙ ТА ІВАН МОГИЛЬНИЦЬКИЙ. САМЕ
ІВАН МОГИЛЬНИЦЬКИЙ, ЗА ПІДТРИМКИ ЄПИСКОПА
МИХАЙЛА ЛЕВИЦЬКОГО У 1816 РОЦІ СПРОБУВАВ
ЗАСНУВАТИ «КЛЕРИКАЛЬНЕ ТОВАРИСТВО» ДЛЯ
ПІДТРИМКМ УКРАЇНСЬКИХ ШКІЛ. ЦЕ ТОВАРИСТВО
БІЛЬШ ВІДОМЕ ЯК «ТОВАРИСТВО ГАЛИЦЬКИХ
ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕННИКІВ»

8. Товариство галицьких греко-католицьких священників проіснувало не довго і дало скромні плоди : силами товариства було видано

ТОВАРИСТВО ГАЛИЦЬКИХ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ
СВЯЩЕННИКІВ ПРОІСНУВАЛО НЕ ДОВГО І ДАЛО СКРОМНІ
ПЛОДИ : СИЛАМИ ТОВАРИСТВА БУЛО ВИДАНО КІЛЬКА
МОЛИТОВНИКІВ ТА БУКВАРІВ.
• АЛЕ САМА НАЯВНІСТЬ ТАКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СВІДЧИЛА ПРО
ГОТОВНІСТЬ ДУХОВЕНСТВА ВЗЯТИ НА СЕБЕ РОЛЬ «БУДИТЕЛІВ»
ВІДРОДЖЕННЯ. ПОЧАЛИ З’ЯВЛЯТИСЯ ПРАЦІ І З МІСЦЕВОЇ ІСТОРІЇ,
ЩОПРАВДА ПЕРША З НИХ – «ІСТОРІЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО
КОРОЛІВСТВА» НАЛЕЖАЛА ПЕРУ АВСТРІІЙЦЯ ЙОГАНА КРИСТІАНА
ФОН ЕНГЕЛЯ. ПОЧАЛИ З’ЯВЛЯТИСЯ І МІСЦЕВІ ПРАЦІ. ОДНИМ З
ПЕРШИХ АВТОРІВ ІСТОРИЧНИХ ПРАЦЬ СТАВ ДЕНИС ЗУБРИЦЬКИЙ,
ЩОПРАВДІ І ВІН ТАКОЖ НЕ ПИСМАВ РУСИНСЬКОЮ МОВОЮ,
НАДАЮЧИ ПЕРЕВАГУ ПОЛЬСЬКІЙ І НІМЕЦЬКІЙ МОВАМ. САМЕ
ПИТАННЯ МОВИ ПРИВЕРТАЛО УВАГУ АВСТРІЙСЬКОЇ ВЛАДИ
НАЙБІЛЬШЕ.

9. Стосовно Буковини ситуаціія була дещо інакшою. Буковинат не пройшла стадію збирання фольклору взагалі. Навчання там відбувалося

СТОСОВНО БУКОВИНИ СИТУАЦІІЯ БУЛА ДЕЩО ІНАКШОЮ.
БУКОВИНАТ НЕ ПРОЙШЛА СТАДІЮ ЗБИРАННЯ ФОЛЬКЛОРУ
ВЗАГАЛІ. НАВЧАННЯ ТАМ ВІДБУВАЛОСЯ НІМЕЦЬКОЮ
МОВОЮ ПІД НАГЛЯДОМ РИМО КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
• АЛЕ ВАГОМОЮ ПОДІЄЮ НА БУКОВИНІ
СТАЛО ПОВСТАННЯ ЛУК’ЯНА КОБИЛИЦІ, ЯКЕ
ВІДБУЛОСЯ 1843 РОКУ І НАПРАВЛЕНЕ БУЛО
ПРОТИ РУМУНСЬКИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ, БО
НА БУКОВИНІ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
СТИКНУЛОСЯ САМЕ З РУМУНАМИ.
ПОВСТАННЯ МАЛО АНТИКРІПОСНИЦЬКИЙ
ХАРАКТЕР, АЛЕ БУЛО НАСТІЛЬГИ ВЕЛИКИМ,
ЩО ДЛЯ ЙОГО ПРИДУШЕННЯ ЗАДІЯЛИ
АВСТРІЙСЬКІ ВІЙСЬКА.

10. Самого Лук’яна Кобилицю двічі заарештовували. Позаочі його називали справжнім «Буковинським королем»

САМОГО ЛУК’ЯНА КОБИЛИЦЮ ДВІЧІ
ЗААРЕШТОВУВАЛИ. ПОЗАОЧІ ЙОГО НАЗИВАЛИ
СПРАВЖНІМ «БУКОВИНСЬКИМ КОРОЛЕМ»
• САМЕ ЛУК’ЯНА КОБИЛИЦЮ ВІДПРАВЛЯЛИ
НАРОДНИМ ПОСЛОМ ДО РЕЙХСТАГУ ВІДНЯ. ВІН
БУВ ДЕПУТАТОМ ПАРЛАМЕНТУ, АЛЕ ЗГОДОМ
ЙОГО ВИКЛЮЧИЛИ ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО ВІН
ПІДБУРЮВАВ СЕЛЯН ДО ПОВСТАННЯ.
• «ПРЕЗИДЕНТ РЕЙХСТАГУ ПОВІДОМИВ ПАНА
МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ, ЩО РЕЙХСТАГ
УХВАЛИВ РІШЕННЯ: “ВВАЖАТИ ДЕПУТАТА Л.
КОБИЛИЦЮ, З ВИБОРЧОЇ ОКРУГИ ВИЖНИЦЯ НА
БУКОВИНІ, ВИКЛЮЧЕНИМ ЗІ СКЛАДУ
РЕЙХСТАГУ”…»

11. На відміну від Буковини Закарпаття пройшло першу стадію національного відродження, але і там існувала певна проблема

НА ВІДМІНУ ВІД БУКОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ ПРОЙШЛО
ПЕРШУ СТАДІЮ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ, АЛЕ І
ТАМ ІСНУВАЛА ПЕВНА ПРОБЛЕМА
• ЄПАРХІЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ЗНАХОДИЛИСЯ ПІД
ВЛАДОЮ УГОРСЬКОГО РИМО-КАТОЛИЦЬКОГО ЄПИСКОПА,
ТОМУ ПЕРШОЧЕРГОВИМ ЗАВДАННЯМ ДЛЯ ДУХОВЕНСТВА
БУЛО ЗВІЛЬНИТИСЯ ВІД ВПЛИВУ РИМО-КАТОЛИЦЬКОГО
ДУХОВЕНСТВА.
• ЦЕНТРОМ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ
СТАЛО МІСТО МУКАЧЕВЕ У ЯКОМУ БУЛА СТВОРЕНА ГРЕКОКАТОЛИЦЬКА ЄПАРХІЯ. ВАГОМУ РОЛЬ В ПІДНЕСЕННІ
ЗАКАРАПАТТЯ ЗІГРАВ ЄПИСКОП АНЕДРІЙ БАЧИНСЬКИЙ, ЯКИЙ
ВІДПРАВЛЯВ СЕМІНАРИСТІВ ДО БАРАБЕРУМУ ТА НАМАГАВСЯ
ПРИЄДНАТИ ЄПАРХІЮ ДО ГАЛИЦЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ, АЛЕ ЦЕ
ЗРОБИТИ НЕВДАЛОСЯ .

12. Ще одним «будителем» Закарпаття був Олександр Духнович, який намагався писати книги та посібники з виховання дітей

ЩЕ ОДНИМ «БУДИТЕЛЕМ» ЗАКАРПАТТЯ БУВ ОЛЕКСАНДР
ДУХНОВИЧ, ЯКИЙ НАМАГАВСЯ ПИСАТИ КНИГИ ТА
ПОСІБНИКИ З ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКОЮ МОВОЮ, ЗА ЩО ЙОГО І БУЛО
ЗААРЕШТОВАНО
• «…ВЗЯЛИ МЕНЕ В ПІДОЗРІ
ЗА ТО, ЩО Я РУСЬКІ…
КНИГИ ПИСАВ, І
НЕЩАСНОГО ДНЯ 27
КВІТНЯ 1849 РОКУ
АРЕШТУВАЛИ МЕНЕ
РОЗ’ЯРЕНІ МАДЯРИ, І
СПОЧАТКУ
В МІСЬКОМУ ДОМІ
ПРЯШЕВА ЗАПЕРЛИ…»

13. У 1816 р. на західноукраїнських землях започатковано діяльність

У 1816 Р. НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
ЗАПОЧАТКОВАНО ДІЯЛЬНІСТЬ
• А «ПРОСВІТИ».
• Б «РУСЬКОЇ ТРІЙЦІ».
• В ГОЛОВНОЇ РУСЬКОЇ РАДИ.
• Г ОСВІТНЬОГО ТОВАРИСТВА ГАЛИЦЬКИХ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕННИКІВ.

14. Діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчила про

ДІЯЛЬНІСТЬ ОСВІТНЬОГО ТОВАРИСТВА ГАЛИЦЬКИХ
ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕННИКІВ І «РУСЬКОЇ
ТРІЙЦІ» СВІДЧИЛА ПРО
• А ПОЧАТОК ТРУДОВОЇ ЕМІГРАЦІЇ ІЗ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ.
• Б РОЗГОРТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ ПІД РЕЛІГІЙНИМИ ГАСЛАМИ.
• В ПОЛІТИЗАЦІЮ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ.
• Г ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ.

15. Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини XIX ст. називали

ПРЕДСТАВНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
ВІДРОДЖЕННЯ НА ЗАКАРПАТТІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ
XIX СТ. НАЗИВАЛИ
• А «МАСОНАМИ».
• Б «БУДИТЕЛЯМИ».
• В «НАРОДОВЦЯМИ».
• Г «ГРОМАДІВЦЯМИ».