3.58M
Category: historyhistory

Західно-українські землі у складі Австрійської імперії в ХІХ столітті

1.

Західноукраїнські землі
у складі Австрійської
імперії в ХІХ столітті
Розробник: Звонкова С.М.

2.

ПЛАН
1 Політика Австрійської імперії щодо
українських земель у ХІХ ст.
2 Особливості економічного розвитку
західноукраїнських у ХІХ ст.
3 Національне відродження на
західноукраїнських землях.

3.

Адміністративно – територіальний устрій та
регіональний поділ
Західноукраїнські землі
Північна
Буковина
Закарпаття
Королівство Галичини і Лодомерії
Угорське
королівство
Округи (жупи)
Комітати
Східна Галичина
Буковина

4.

5.

Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ
70 – 80-ті роки ХVІІІ століття

6.

Мета реформ
Поліпшення матеріального становища
населення.
Стабілізація соціально-економічної ситуації
краю.
Ліквідація старої системи управління.
Заміна свавілля місцевої шляхти
дисциплінованим чиновництвом.
Підвищення рівня освіченості населення.
Зміцнення імперії.

7.

Зміст реформ
Адміністративна реформа:
• Королівство Галичини та Лодомерії
поділили на округи на чолі із
старостами;
• в містах – магістрати;
• створено крайовий сейм;
• Львів – центр.
Освітня реформа:
• відновлено Львівський університет;
• запроваджено початкові та середні
школи;
• навчання рідною мовою.
Аграрна реформа:
• селяни були звільнені від особистої
залежності (1780 – 1782);
• визначено розмір панщини – до 30 днів
на рік;
• заборонялись тілесні покарання4
• надання селянам громадських прав
Релігійна реформа:
• зрівняння в правах усіх церквей;
• заборонено примушувати грекокатоликів змінювати віру;
• рівні права при прийнятті на державну
службу.

8.

Політика національного гноблення
Російська імперія
Австро-Угорська імперія
Валуєвський циркуляр 1863 р.
заборонив друкування літератури та
викладання українською мовою. «Ніякої
окремої малоросійської мови не було,
немає і бути не може»
Обмежувалося викладання українською
мовою в школах
Емський указ Олександра ІІ 1876 р.
заборонив ввезення літератури українською
мовою, українські п’єси та пісні,
використання української мови в
початкових школах, державних закладах.
Назва «Україна» була заборонена.
Українською не викладали у жодному вузі
Однак українська мова і культура
формально не заборонялися.
Австро-Угорщина, на відміну від Росії, була
конституційною монархією. Тут існували
певні політичні свободи, центральний
парламент і крайові сейми, вибори до яких
здійснювалися за участю всього населення. У
ХІХ ст. саме Західна Україна стала центром
національного відродження.

9.

Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ позитивно позначилися на
господарському житті Західної України, але вони були не
настільки глибокими, щоб суттєво змінити ситуацію.
Основною галуззю економіки залишалося
сільське господарство, з яким було
пов’язано життя майже всього населення.
Початок промислового перевороту в
німецьких і чеських провінціях Австрії
дуже негативно вплинув на галицьку
промисловість.
Загалом західноукраїнські землі
перетворилися на аграрний придаток
імперії. Українцями управляли іноземці: в
Галичині – польська шляхта, на Буковині –
румунські бояри, в Закарпатті – угорські
пани.

10.

Промисловість залишалась
відсталою, темпи її розвитку
були надзвичайно низькими.
Важкої промисловості майже
не існувало, машинобудування
було розвинене слабко.
У промисловості домінував
іноземний капітал.
Повільно йшов процес
зростання міст.
Провідні галузі промисловості:
нафтодобувна,
деревобробна,
харчова
Порівняно з Наддніпрянщиною,
економіка Західної України була відсталою і носила
яскраво виражений колоніальний характер

11.

Соціальні протести населення
Масові заворушення
спалахнули на
Буковині в 18431844рр. під проводом
Л. Кобилиці та в
1846р. У Галичині.
Лук’ян Кобилиця
(1812 – 1851)

12.

Рух опришків
Традиційна
форма відкритої
збройної
боротьби у
Прикарпатті.
Особливого
поширення набув
у 1810-1825рр.
Великого розголосу набула діяльність
загону Мирона Штолюка.
Протягом десяти років він був
невловимим для властей. Лише в 1830
році загін був знищений, а Мирон
Штолюк разом з сімома опришками
страчений.

13.

Початок українського національного відродження
на західноукраїнських землях
Передумови
Набуття Віднем ролі
інтелектуального центру
національного
відродження
бездержавних народів
Центрально-Східної
Європи
Покращення
становища грекокатолицького
духівництва
внаслідок реформ
Марії-Терезії та
Йосифа ІІ
Греко-католицька
церква відіграє
роль лідера у
національному русі

14.

На Закарпатті
українське національнокультурне відродження
розпочалося наприкінці
ХVІІІ ст. за сприяння
єпископа А. Бачинського
(1772 – 1809).
У цей час Мукачівська
греко-католицька
єпархія стала опорою
русинства, провідником
оновлення релігійного і
народного життя.

15.

Іван Могильницький у Перемишлі в 1816 р.
створив освітнє товариство галицьких
греко-католицьких священиків.
Це місто стало осередком
першої хвилі
відродження під
покровительством
єпископа М. Левицького.
У 30-х роках центр
національного
відродження в Галичині
перемістився до Львова.
І. Могильницький
М. Левицький

16.

«Руська трійця»
(1833 – 1837)
Іван Вагилевич
Маркіян Шашкевич
Яків Головацький

17.

Засновники культурно-освітнього гуртка
«Руська трійка» боролися :
проти національного гноблення;
виступали за поширення знань про українську
історію, традиції;
сприяли перетворенню української мови на
літературну.
У 1837 р. гурток видав альманах «Русалка
Дністровая», весь тираж якої був
конфіскований.
Начальник поліції зазначив: «…ці божевільні
тут хочуть відродити давно мертвий і
похований русинський народ…»

18.

Значним поштовхом до розгортання визвольного руху стала
революція 1848 – 1849 рр., яка охопила всю
Австрійську імперію.
Центром революційних подій у
західноукраїнських землях
стає Львів.
У травні 1848 р. українська
інтелігенція та уніатське
духовенство створили першу в
Західній Україні політичну
організацію – Головну Руську
Раду на чолі з єпископом
Якимовичем.
Вимагали автономії

19.

Для сприяння розвитку
української культури Головна
Руська Рада утворила
культурно-освітню організацію
– «Галицько-Руську матицю»,
видавала дешеві книги та підручники для
народу українською мовою
ГРР стала ініціатором видання
першої україномовної газети –
«Зоря Галицька» (1848р.)

20.

Повстання було
придушено, у місті
запровадили стан
облоги.
1 – 2 листопада 1848 р. відбулося збройне повстання у
Львові з вимогою утворення автономії для
Східної Галичини.

21.

Основні підсумки революції 1848 – 1849 років
Ліквідація в Австрійській імперії кріпосного права
Прийняття Конституції, проголошення громадянських прав
Уперше українці сформулювали власні політичні програми й
усвідомили себе єдиним народом
Було покладено початок політичній боротьбі населення Західної
України за своє національне і соціальне визволення

22.

23.

Національна політика австрійського уряду щодо українських
земель після революції
Після революції 1848 р. у центрі суспільно-політичного життя
Західної України стояло національне питання
Австрійська влада в Галичині використовувала українсько-польське
протистояння
Австрійська влада не переслідувала українські просвітницькі
організації та видавництва
Польська мова стала мовою освіти і управління (1869р.)
Офіційно проголошено міжнаціональну рівноправність в освіті, управлінні та
судах
Українці отримали право обирати й бути обраними до Австрійського парламенту,
Галицького сейму

24.

25.

У 1868 році народовці
заснували у Львові
культурно – освітнє
товариство «Просвіта», яке
очолив відомий педагог,
журналіст, композитор
А. Вахнянин.
«Просвіта мала філії в усіх
містах України.
Крім культурнопросвітницької роботи, вона
займалася й економічною
діяльністю – засновувала
кооперативи, крамниці,
позичкові каси.
А. Вахнянин

26.

У 1885 році народовці заснували свій політичний
орган – Народну Раду, яку очолив Юліан Романчук
Організація
висунула вимогу
надати
українським
землям
автономію
в межах АвстроУгорщини.
Ю. Романчук

27.

У 1894 році із Києва до
Львова переїхав
М. С. Грушевський, який
зайняв посаду професора
Львівського університету та
очолив створене «Просвітою»
Наукове товариство
ім. Т.Г. Шевченка.
Товариство об’єднало навколо себе майже всіх провідних
східно- і західноукраїнських вчених.

28.

У кінці ХІХ століття починають формуватися
українські політичні партії
Першою партією стала
Русько-українська
радикальна партія,
утворена в 1890 році у
Львові радикалами на
чолі з І. Франком та
М. Павликом
М. Павлик
І. Франко

29.

Політичні партії Західної України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Українська
національнодемократична
партія (1896 р.) –
ліберальні
позиції
Українська
соціалдемократична
партія (1899 р.)
– марксистські
позиції
Русько-українська радикальна партія (1890 р.) –
радикальні позиції

30.

ХІХ століття стало періодом справжнього
національного відродження.
Національно-визвольний рух як в Наддніпрянській,
так і в Західній Україні пройшов шлях від культурнопросвітницького до політичного етапу,
висунувши гасло політичної самостійності України.
English     Русский Rules