8.23M
Category: historyhistory

Українські землі у складі Російської імперії в ХІХ столітті

1.

Українські землі
у складі Російської
імперії в ХІХ столітті

2.

ПЛАН:
1 Політика російського уряду в
Наддніпрянській Україні.
2 Особливості економічного
розвитку Наддніпрянської
України.
3 Українське національне
відродження.

3.

4.

З кінця ХVІІІ – протягом ХІХ – на початку ХХ ст. українські
землі перебували у складі двох імперій
Австрійська імперія
(з 1867 р. Австро-Угорська)
Російська імперія
Західноукраїнські
землі
Наддніпрянська
Україна
Закарпаття
Галичина
Північна
Буковина
Правобережжя,
Волинь,
Поділля
Лівобережжя,
Слобожанщина
Південна (Степова)
Україна з Кримом

5.

Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ
Наддніпрянська Україна
Правобережжя
Лівобережжя
Слобожанщина
Південь
губернії
Київська,
Волинська,
Подільська
Чернігівська,
Полтавська
СлобідськоУкраїнська
(з 1835р. – Харківська)
Катеринославська,
Таврійська,
Миколаївська (з 1805р.
– Херсонська)
генерал - губернаторства
Київське
Малоросійське
НоворосійськоБессарабське

6.

7.

Україна в російсько-турецьких війнах
1806 - 1812
1828 - 1829
До Росії відійшла
Бессарабія.
На боці Туреччини
воювали козаки
Задунайської Січі.
До Росії відійшли землі в гирлі
Дунаю та Кавказьке узбережжя
Чорного моря.
Козаки Задунайської Січі на чолі
з кошовим отаманом Йосипом
Гладким перейшли на бік Росії.
Із задунайських козаків було
сформовано Азовське козацьке
військо на чолі з наказним
отаманом Й. Гладким (1832 – 1853)

8.

Російсько – французська війна 1812 р.
Французька армія
окупувала частину
Волині
Наполеон обіцяв
незалежність Україні в
разі перемоги
Французська армія
намагалась прорватися до
Києва, але без успіху
У вирішальній битві Бородинській
– брали безпосередню участь
українські військові формування.
У грудні 1812 р. французи були
вигнані .
До 1815 р. воєнні дії
продовжувались на території
Європи та Франції.
За умовами договору про мир Росія
отримала герцогство Варшавське.

9.

«Жандарм
Європи»
Російська імперія
«Тюрьма
народів»
Відсутність
революцій
Відсутність
конституції
Відсутність
парламенту
Абсолютне
самодержавство

10.

Принципи російської державності в українських
землях
Православна
віра
Самодержавство
Народність
Виключне
панування однієї
православної
церкви
Зосередження
всієї повноти
влади в руках
одного
абсолютного
монарха
Ствердження
панування
єдиної
великоруської
народності
панславянизм
уніфікація
русифікація

11.

Особливості економічного розвитку
Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.
Економіка Наддніпрянщини протягом ХІХ ст. зберігала аграрний характер.
В аграрній сфері домінувало поміщицьке землеволодіння.
Прогресуюче знеземелення селян підривало їх господарство.
На ефективність сільськогосподарського виробництва впливали рутинний стан
техніки та відсталі технології.
Наддніпрянщина втягувалась у систему світової торгівлі, оскільки в Європі
зростає попит на продукти харчування.
Кріпацтво перетворюється на основну гальмівну силу подальшого розвитку
економіки.
У 30-их
роках розпочинається промислова революція, яка потребувала
вільнонайманої робочої сили.
На зміну мануфактурам приходять фабрики.
З’являються нові галузі – кам’яновугільна, машинобудівна, цукроварна.
Формується спеціалізація регіонів на виробництві певної промислової та с/г
продукції.

12.

С/г спеціалізація регіонів

13.

Господарська система
України, яка грунтувалася на
кріпосництві, увійшла в
смугу кризи, з якої вона так і
не вийшла до скасування
кріпацтва
Зворотною стороною кризи кріпосницької
системи було зародження ринкових відносин,
швидке зростання кількості підприємств,
збільшення ролі вільнонайманої праці.

14.

Для розвитку аграрних відносин у цей період характерне
посилення експлуатації селян
Форми соціального
протесту селян:
відмова виконувати
панщину;
збройний опір
поміщикам та владі;
партизанські напади
на панські маєтки;
повстання;
підпалювання
панських маєтків,
втечі з них.
Понад 20 років на Поділлі очолював
народні виступи Устим Кармалюк
(1812 – 1835 роки)

15.

Селянські виступи
Повстання військових поселенців . Найбільш
відоме серед них – повстання у 1819 р. у Чугуєві
Повстання селян у Київській
губернії у лютому 1855 р. –
«Київська козаччина»
«Похід в Таврію за волею» – навесні
1856 р., внаслідок поширення чуток,
що переселенцям у Крим будуть
давати землю. Найбільшого розмаху
рух досяг на Катеринославщині.
Чугуів
(штаб поселенців)

16.

Кримська війна 1853 – 1856 років виявила економічну,
військово-технічну відсталість Російської імперії,
посилила кризові явища в країні
Оборона Севастополя

17.

Реформи 60 – 70-х років ХІХ ст. і процеси
модернізації в Україні
Аграрна реформа – 19 лютого 1861 р. імператор
Олександр ІІ підписав Маніфест про скасування
кріпосного права і «Положення про державних
селян» - 1866 р.
Фінансова реформа – 1862 рік
Судова реформа – 1864 рік
Земська реформа – 1864 рік
Реформа міського самоврядування – 1870 рік
Військова реформа – 1874 рік

18.

Особливості аграрної реформи
Скасована особиста залежність селян від поміщиків.
Селяни здобули ряд громадянських прав.
Селяни залишались «нижчим станом», до 1904 р. не були
звільнені від тілесних покарань.
Вводилась система «відрізків» для селян, які володіли
більшою кількістю землі.
До
укладання
викупної
угоди
селяни
вважалися
тимчасовозабов’язаними.
Питання викупу цілком залежало від пана.
49 років селяни повертали державі позики з відсотками.

19.

Реформи 60 – 70-х років ХІХ ст. сприяли завершенню
промислового перевороту у 80-ті роки та посиленню
процесів модернізації
Наслідки промислового
перевороту
Збільшився приплив
іноземного капіталу
Високий рівень
концентрації
виробництва
Модернізація – оновлення,
удосконалення, переробка
відповідно до сучасних вимог
Формування
українського
індустріального району
Формування промислових
центрів загальноімперського
значення: Донецького,
Криворізького, Нікопольського
Формування нових
соціальних верств
Створення цілої системи
залізниць,
перша Одеса – Балта,
1865 р.

20.

Наприкінці ХІХ ст. Наддніпрянщина стає найрозвинутішим в
економічному плані регіоном всієї Російської імперії та одним з
найпотужніших у Європі.

21.

Причини українського національного
відродження
Політика
національного
гноблення з
боку Росії та
АвстроУгорщини
Зростання
активності
дворянства,
інтелігенції,
духовенства
Зовнішній
вплив:
ідеї Великої
Французької
революції кінця
ХVІІІ ст.,
Вітчизняна
війна 1812 р.

22.

Українська національна ідея – це
усвідомлення самими українцями себе як
окремого народу з власною історією,
своїми політичними, економічними і
культурними запитами, власним
поглядом на майбутнє України.

23.

Три етапи національного відродження
Перший –
академічний кінець ХVІІІ –
середина ХІХ ст.
Другий –
культурницький
(українофільський)
– середина ХІХ ст.
Третій –
політичний – друга
половина ХІХ –
початок ХХ ст.
Пробудження інтересу
до народної творчості:
збирання і публікація
народних пісень,
казок, легенд,
вивчення української
мови
Активне творення
літературних творів
українською мовою:
виникають видавничокультурні,
просвітницькі,
археографічні заклади та
організації
Висування політичних
вимог:
вимога суверенітету
нації у формі автономії
або назалежності;
масова боротьба

24.

Вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського у 1798 р.
започатковує процес національного відродження
Народна українська мова стає
літературною

25.

Наприкінці ХVІІІ - поч.
ХІХ ст. посилюється
інтерес до української
історії.
Найвизначнішим твором
була «Історія Русів», яка
довгий час поширювалась
у рукописному списку та
вийшла друком лише у
1846 р.
Автор історичної праці достовірно невідомий.
Деякі історики авторами
«Історії Русів» вважають батька і сина Полетику

26.

У 1840 році
відбулося перше
видання «Кобзаря»,
яке мало великий
розголос
Найбільш видатним представником різночинної
інтелігенції був Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861)

27.

Перші таємні організації
- масонські ложі
Полтавська ложа –
«Любов до істини»
(1818 – 1819),
серед її членів І.Котляревський,
Г.Тарнавський, С.Кочубей
«Малоросійське товариство»
на чолі
Василем Лукашевичем
Виступали за державну
незалежність України

28.

Декабристський рух на Україні
Виникнення таємних організацій у середовищі
армійських офіцерів
Їх учасників називали «декабристами» за російською
назвою місяця, у якому вони здійснили спробу державного
перевороту в Петербурзі, - 14 грудня 1825 р.
Основна причина – криза
феодально-кріпосницької
системи
Каталізатор – війна 1812 р.,
поширення ідей Просвітництва,
ознайомлення з європейським
досвідом

29.

Декабристські організації
«Північне
товариство»
1821 – 1825
Петербург
«Південне
товариство»
1821 – 1825
Тульчин
«Товариство
об’єднаних слов’ян»
1823 – 1825
Новгород-Волинський
Програмні документи
«Конституція»
М.Муравйова
«Руська правда»
П. Пестеля
«Правила» та
«Клятвена
обіцянка» братів
А. і П. Борисових

30.

14 грудня 1825 р. повстали декабристи на
Сенатській площі в Петербурзі

31.

29 грудня 1825 р. – 3 січня 1826 р. повстав Чернігівський
полк поблизу Василькова на Київщині

32.

П’ятеро декабристів було страчено –
С. Муравйов – Апостол,
М. Бестужев – Рюмін,
П. Пестель, К. Рилєєв,
П. Каховський.
Інших заслали на каторжні
до Сибіру.
Повстання декабристів зазнало поразки

33.

У період правління Миколи І
політична реакція в Російській
імперії досягла свого апогею
Імператор (1825-1855) Микола І придушив
повстання декабристів, скасував Магдебурзьке
право, заснував Київський університет у 1834 р.,
вислав Шевченка і програв Кримську війну...

34.

Польське повстання
1830 – 1831 років.
Мета: відродження державності
Польщі
Гасло
«За нашу і вашу
свободу»
Українці масово не
підтримали повстання,
оскільки поляки не
приділяли уваги
українському питанню
та не захотіли дати
волю кріпакам

35.

36.

Кирило – Мефодіївське братство (1846 – 1847)
Перша суто українська таємна політична організація, створена
викладачами і студентами Київського університету,
у складі 12 чоловік.

37.

Лідерами Кирило
– Мефодіївського
братства були:
Т. Шевченко,
М. Гулак,
М. Костомаров,
П. Куліш,
В. Білозерський

38.

Програмні засади та документи Кирило –
Мефодіївського братства
ПРОГРАМНІ
ДОКУМЕНТИ:
«Книга буття
українського народу»,
«Статут слов’янського
братства св. Кирила і
Мефодія»
ліквідація
самодержавства і
кріпосного права;
національне визволення
України;
утворення на
демократичних
принципах федерації
слов’янських народів з
центром у Києві

39.

За доносом студента
Петрова члени братства
були заарештовані
Головним керівником
товариства було визнано
Миколу Гулака, якого на
трирічний термін було ув'язнено
у Шліссельбурзькій фортеці.
Микола Костомаров перебував в
ув'язненні один рік.
Інших членів братства царський
режим вислав у віддалені губернії
імперії під нагляд поліції,
заборонивши повертатися в
Україну.
Шліссельбурзька фортеця

40.

Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства
Першими розробили широку політичну програму, яка стала
прикладом для наступників.
Уперше було здійснено спробу поєднання української
національної ідеї із загальнолюдськими християнськими
ідеалами та ідеєю слов’янської єдності.
Національне визволення українців розглядалося братчиками в
контексті загальноєвропейської боротьби поневолених народів.
Ореол мучеництва, який закріпився за братчиками через їх
суворе покарання царизмом, не відштовхнув наступників від
боротьби за українську справу, а навпаки, зробив її більш
привабливою.

41.

Громадівський рух
Громади – напівлегальні
непартійні об’єднання
Перша громада виникла у
Петербурзі в 1959 р. за участю
колишніх братчиків
У 1861 р. почали видавати перший
український журнал «Основа»
Центром громадівського руху
в Україні став Київ (1859),
очолював його В.Антонович
(лідер «хлопоманів»)
Влада називала громадівський рух
– «українофільством»
Громади виникли в усіх крупних містах України

42.

Етапи громадівського руху
Перший –
1859 - 1863
Другий –
кінець 1860 - 1875
Третій –
1875 - 1890
Легальна діяльність
Напівлегальна діяльність
Нелегальна діяльність
Дослідження
української культури
і мови
Наукова українознавча
діяльність російською
мовою
Пошуки форм легальної
діяльності й перенесення
центру політичної
боротьби до Галичини
Друкований орган –
журнал «Основа»
Друкований орган –
газета «Киевский
телеграф»
Друкований орган –
журнал «Киевская
старина»

43.

Учасники громадівського руху
В. Антонович
О. Русов
П. Чубинський
М. Лисенко
М. Старицький
С. Подолинський
О. Кониський

44.

Криза громадівського руху
Валуєвський
циркуляр
1863 р.
Емський указ
1876 р.

45.

Діяльність Південно – Західного відділу імператорського
Російського географічного товариства
(1873 – 1876)
У 1863 році
опублікував вірш
«Ще не вмерла
Україна»
Павло Чубинський – один із
засновників товариства
Григорій Галаган - голова
товариства

46.

Частина громадівців
виїхала за кордон
Михайло Драгоманов
впродовж 1878 – 1882
років видавав у
Женеві перший
український журнал
за кордоном
«Громада»

47.

Польське повстання
1863 – 1863 років
Знову не викликало
масової підтримки
Правобережної України

48.

«Братство тарасівців»
Українська таємна організація,
заснована групою українських
студентів улітку 1891 р. в Каневі
на могилі Т. Шевченка
Основні ідейні засади:
Українці є окремою нацією.
Українці потребують національної
волі для праці і розвитку.
Повна автономія України.
Єдність українського народу.
Боротьба за українську мову.
Радикалізм та екстремізм щодо
відступників.

49.

Учасники «Братства тарасівців»
І. Липа
М. Міхновський
В. Шемет
Прообраз першої
політичної партії
М. Коцюбинський

50.

Перша політична партія
Наддніпрянської України
Революційна українська партія,
заснована студентами у Харкові
в 1900 році
РУП стала підгрунттям для утворення багатьох інших
українських партій після її розколу в 1902 році

51.

Частина українців брала участь у загальноросійському визвольному
русі, який у 70 – 80-х роках називають народницьким
Народники України в 1875
році об’єдналися в гурток
«Південних бунтарів»
С. Перовська
Організували «Чигиринську
змову», яка була розкрита у
1877 році
Згодом перейшли до терору
М. Кибальчич
А. Желябов

52.

Український національновизвольний рух вступає у
новий період – етап
політичної боротьби
English     Русский Rules