2021МС ЛЕКЦІЯ 5 АЛЕРГІЧНІ MOODLE (1)

1. Лекція 5

ДЕРМАТИТ І ЕКЗЕМА.
ПРОФЕСІЙНІ ДЕРМАТОЗИ.

2. ЕКЗЕМА

ЗАПАЛЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ШАРІВ ШКІРИ
НЕЙРОАЛЕРГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ,
ЩО ВИНИКАЄ У ВІДПОВІДЬ НА ДІЮ
ЗОВНІШНІХ АБО ВНУТРІШНІХ ФАКТОРІВ
Х-СЯ :
ПОЛІМОРФІЗМОМ ВИСИПАНЬ
ІНТЕНСИВНИМ СВЕРБІЖЕМ
ВПЕРТИМ ПЕРЕБІГОМ.

3.

Етіологія і патогенез остаточно не з’ясовані.
Розлади нейро-гуморальної регуляції
Сенсибілізація до антигенів (хімічних, бактеріальних,
паразитарних, грибкових, харчових, медикаментозних,
косметичних, побутових)
Явища аутоалергії і аутоагресії
Послаблення клітинного і гуморального імунітету
Функціональна недостатність шкіри і підвищена
чутливість її до зовнішніх впливів.

4.

Фактори, які сприяють розвитку екземи і ускладнюють її
перебіг:
Нервово-психічні стреси
Попередні хвороби шкіри (піодерміти, мікози)
Функціональні порушення травної, нервової, ендокринної
системи, обмін речовин тощо
Хронічна вогнищева інфекція ротової порожнини,
носоглотки, органів малого тазу
Сезонні фактори (переохолодження, перегрівання,
інсоляція)
Фізичні фактори (механічні, температура, променева
енергія)
Наркоманія і зловживання алкоголем.

5.

Екзему трактують як алергічну реакцію
сповільненого типу.
Екзема може поєднуватись з іншими алергозами –
бронхіальною астмою, алергічним ринітом,
кропивницею.

6.

істинна (ідіопатична)
мікробна
професійна
себорейна
дитяча

7. Клінічні стадії екзематозного процесу:

ЕРИТЕМАТОЗНА СТАДІЯ
ПАПУЛЬОЗНА СТАДІЯ
МІКРОВЕЗИКУЛЯРНА
СТАДІЯ МОКНУТТЯ
КIРКОВА
ЛУЩЕННЯ
РОЗРIШЕННЯ

8.

За клінічним перебігом екзема може бути:
гострою (до 2 міс.),
підгострою (до 6 міс.),
хронічною (більше 6 міс.).
Варіанти хронічної екземи:
персистуючий та хвилеподібний
із періодичними загостреннями і ремісіями.

9.

За важкістю перебігу виділяють наступні три форми:
1. Легка форма – вогнища обмежені або розповсюджені,
схильність до загострень незначна, загострення найчастіше
буває 2 рази на рік, протікають не довше 3-4 тижні;
2. Середньої важкості перебіг характеризується наявністю
розповсюджених вогнищ, схильністю до дисемінації,
загострення частіше двох разів на рік, тривалість
загострення 4-6 тижнів кожного;
3. Важка форма – перебіг характеризується великою
розповсюдженісю (площа ураження більше 50% шкірного
покриву), генералізація ураження, екзематозною
ерітродермією, схильність до частих загострень, короткими
ремісіями або повною їх відсутністю, нестерпним свербіжем,
функціональними порушеннями нервової с-ми.

10.

Характерно:
Причини – ендо- іаутоалергени.
Точкові ерозії з дрібнокрапельним мокнуттям.
Істинний і еволюційний поліморфізм.
Нечіткі границі і неправильні контури вогнищ.
Симетричність ураження з самого початку.
Чергування ділянок ураженої та здорової шкіри
(архіпелаг островів).
Схильність до периферичного росту і дисемінації
висипань.
Інтенсивний свербіж аж до розвитку неврозів і
порушень сну.
Перебіг з частими рецидивами.

11.

Характерні такі особливості:
Крупнокрапельне мокнуття
Наявність пустул, нашарувань гнійних кірок
Чіткі межі та округлі або фестончаті контури вогнищ
Асиметричний початок
Типова локалізація – верхні і нижні кінцівки, навколо виразок,
ран, нориць та на місці опіків і вогнищ піодермій
Відсіви висипань навколо вогнищ і на віддалених ділянках тіла
(екзематиди)
Свербіж різної інтенсивності

12.

Причини – виробничі алергени
Чіткі межі вогнищ
Симетричність ураження
Типова локалізація – відкриті ділянки тіла: обличчя,
шия, кисті та пальці, зап’ястя
Шкірні тести з виробничими алергенами позитивні
Сприятливий перебіг після усунення контакту з
виробничими алергенами і подразниками (симптом
елімінації)
Може трансформуватись в істинну екзему (при
відсутності раціонального працевлаштування).

13.

Причини – сенсибілізація до шкірного сала і стафілококів
Провокуючі фактори – себорея і нейроендокринні розлади
Виникає у статево дозрілих людей
У вогнищах гіперемії, набряк, нашарування жирних
жовтуватих лусочок або лусочок-кірочок
Мокнуття буває рідко
Чіткі межі вогнищ
Типова локалізація – себорейні ділянки: волосиста частина
голови, обличчя, завушні складки, груди, спина, шкірні
складки, згинальні поверхні верхніх і нижніх кінцівок
Загострення спостерігаються восени і взимку.

14.

Причини – харчові та медикаментозні алергени
Сприяючі фактори – ускладнення вагітності, супутні захворювання
внутрішніх органів, вогнищева інфекція, обтяжений алергоанамнез у
матері, порушення харчування, перетравлювання їжі та
всмоктування у дитини
Виникає у дітей грудного і молодшого дитячого віку
Проявляється у вигляді клінічних ознак істинної, мікробної і
себорейної екзем в різних комбінаціях
Чіткі межі вогнищ, симетричність ураження
Початок висипань зі щок та лоба (вільний носогубний трикутник)
Схильність висипань до дисемінації і ускладнення імпетигінізацією
Перебіг хронічний, часто рецидивуючий
Можлива трансформація в атопічний дерматит.

15. Діагностика.

АНАМНЕСТИЧНІ ДАНІ
ТИПОВА КЛІНІЧНА КАРТИНА ЕКЗЕМИ:
ПОЛІМОРФІЗМ ВИСИПАНЬ, СЕРОЗНІ КОЛОДЦІ,
МОКНУТТЯ, ЗНАЧНИЙ СВЕРБІЖ,
ТРИВАЛІСТЬ ПЕРЕБІГУ, СХИЛЬНІСТЬ ДО
РЕЦИДИВІВ, ЧЕРВОНИЙ ДЕРМОГРАФІЗМ,
ПОЛІВАЛЕНТНА СЕНСИБІЛІЗПЦІЯ)
РЕЗУЛЬТАТИ ШКІРНИХ ТЕСТІВ ІЗ ПІДОЗРЮВАНИМИ
АЛЕРГЕНАМИ
ХАРАКТЕРНА ПАТОГІСТОЛОГІЯ ЕКЗЕМИ (В
СУМНІВНИХ ВИПАДКАХ).

16. Медсестринська діагностика

Виражений свербіж
Набряк шкіри
Відчуття жару,
Печіння
Напруженість та стягування шкіри
Функціональні порушення нервової
системи:
Неспокій, подразливість, плаксивість
Безсоння
Дефіцит можливості
самообслуговування
Мокнуття шкіри
Порушення цілості шкіри
Первинні елементи:
пляма, папула, везикула, пустула.
Вторинні елементи: ерозія, кірка,
лусочка, екскоріація

17. Результати медсестринських втручань

Поліпшення
загального стану та
самопочуття пацієнта
Зникнення
гіперемії
Відсутність
мокнуття, лущення
Нормалізація сну
Припинення
свербежу,
напруження та
стягування шкіри
Зникнення клінічних
проявів на шкірі і
виникнення
вторинної пігментації

18. Лікування. Загальна терапія

Антигістамінні препарати
Заспокійливі
Снодійні
Антидоти
Препарати кальцію
Діуретики
Кортикостероїдні препарати
При ускладненні піодермією:
антибіотики, сульфаніламіди

19.

20.

21. Лікування. Місцева терапія

При мокнутті :примочки
аерозолі;
при мікробній-фукорцин.
У разі підгострого
перебігу:
кортикостерїдні мазі
При ускладненні
піодермією:
кортикостероїдні з а/б

22.

23. Профілактика рецидивів

Раціональна терапія
Усунення чиннників, які можуть загострювати процес
Виключення харчових алергенів, екстрактивних страв,
спиртних напоїв, подразнення шкіри хімікатами
( цемент, пральні порошки, пасти, фарби, лаки), синтетичний,
вовняний одяг.
Нормалізація функції травного каналу
Раціональне лікування трофічних виразок, варикозу.

24.

25.

26.

27.

контактне запалення шкіри внаслідок
безпосередньої дії на неї зовнішніх подразників або
алергенів хімічної, фізичної чи біологічної природи.
Розрізняють два види дерматитів: дерматит від
подразнення і алергічний дерматит. Перший варіант
зустрічається в 80% випадків, другий - тільки в 20%.

28. Дерматит від подразнення – це нормергічна (неімунна) реакція шкіри на екзогенний подразник.

Етіологія.
Подразники можуть бути:
Механічні (тривалий тиск, тертя)
Фізичні (висока і низька температура, іонізуючі промені)
Хімічні (кислоти, луги, солі важких металів)
Біологічні (борщовик, пастернак, кропива, плющ, гусінь,
медуза)
Медикаменти (резорцин, саліцилова кислота у великих
концентратах)

29. Клініка

Особливості дерматиту від подразнення:
Виникає у всіх людей після першого контакту з подразником
без попередньої сенсибілізації
Локалізується виключно в місцях контакту з подразником
Відсутня сенсибілізація і тенденція до розповсюдження
Клінічно проявляється в еритематозній, бульозновезикульозній, некротично-виразковій формах
або в їх різних комбінаціях
Після припинення контакту з подразником швидко зникає,
при повторенні контакту швидко виникає знову.

30. Алергічний дерматит -це гіперергічна (імунна) реакція шкіри на екзогенний алерген.

Етіологія. Відомо близько 3000 алергенів, серед яких
найбільш поширені наступні:
Медикаментозні (антибіотики, сульфаніламіди,
анестетики, антисептики)
Виробничі (лаки, краски, сентетичні смоли, хром, нікель,
латекс)
Побутові (миючі, інші засоби чищення, формалін,
скипедар)
Косметичні (урсол - перафенілендиамін)
Біологічні (рослини, шерсть тварин)

31. Клініка

Виникає після повторних контактів з алергенами через певний
латентний період, необхідний для розвитку сенсибілізації
Локалізується не тільки в місцях контакту з алергеном, і за його
межами
Характерно моновалентна сенсибілізація
Клінічно проявляється у вигляді екземи, але менше вираженої
Після припинення контакту з алергеном може зникати, а при
повторних контактах може трансформуватись в істинну екзему.

32. Клінічні різновидності алергічного дерматиту:

МЕДИКАМЕНТОЗНИЙ
ЛУГОВИЙ (ФІТОДЕРМАТИТ)
ПОБУТОВИЙ
ПРОФЕСІЙНИЙ.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40. Медсестринська діагностика

жар
печіння
болючість
загальна слабість
гарячка
головний біль
втрата апетиту

41. Об’єктивно

При гострих формах ділянка
Висип моно-або
поліморфний
Асиметричне розміщення
уражень
локалізація: будь-яка,
відкриті ділянки тіла,
обмежені ділянки або все
тіло
ураження з чіткими контурами
Елементи висипи при гострих
формах: еритема, везикули, ерозії,
кірочки, лущення.
При хронічному:
ділянка ураження з нечіткими
контурами
Елементи висипу: папули, бляшки,
лущення, кірочки, ліхеніфікація.

42. Результати медсестринських втручань

Шкіра очистилася від
елементів висипу,
зникли набряки
Відсутність
печіння,
відчуття жару,
свербежу
Поліпшення
загального стану
та самопочуття
пацієнта

43. Лікування

У ПЕРШУ ЧЕРГУ СЛІД УСУНУТИ ПОДРАЗНИК.
ПРИ ДЕРМАТИТАХ ВІД ПОДРАЗНЕННЯ В ФОРМІ ХІМІЧНИХ ОПІКІВ, ВІД
КОНЦЕНТРОВАНИХ КИСЛОТ І ЛУГІВ ЗАСОБОМ НЕВІДКЛАДНОЇ
ДОПОМОГИ Є ТРИВАЛИЙ ЗМИВ ЇХ ВОДОЮ.
ПРИ ВЕЛИКІЙ ЕРИТЕМІ З НАБРЯКОМ ПОТРІБНІ ХОЛОДНІ ПРИМОЧКИ,
КОРТИКОСТЕРОЇДНІ КРЕМИ;
ПРИ БУЛЬОЗНИХ ВИСИПАННЯХ ПРОВОДЯТЬ РОЗТИН МІХУРІВ ІЗ
НАСТУПНИМ НАКЛАДАННЯМ ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ПРИМОЧОК АБО
КОРТИКОСТЕРОЇДНИХ КРЕМІВ З АНТИБІОТИКАМИ.
ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З НЕКРОТИЧНИМИ ПРОЯВАМИ ПРОВОДЯТЬ В
ХІРУРГІЧНОМУ СТАЦІОНАРІ,
А З ПРОМЕНЕВИМ ДЕРМАТИТОМ – В СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ
СТАЦІОНАРАХ.

44. Загальна терапія Місцева терапія

Гіпосенсибілізувальна терапія
Антигістамінні препарти
Сечогінні препарати
Ентеросорбенти
У тяжких випадках –
кортикостероїди.
У гострій стадії примочки,
збовтувальні суспензії
У підгострій та хронічній
стадіях- креми та мазі з
додаванням
кортикостероїдів

45. Профілактика

Усунення контакту із можливими подразниками на
виробництві та в побуті;
дотримання правил техніки безпеки;
використання засобів індивідуального захисту шкіри (мазі,
креми, пасти
використання раціонального спецодягу (залежно від
характеру і ступеня контакту з тими чи іншими
подразниками).

46. Токсикодермії-захворювання шкіри, слизових оболонок, унаслідок алергійного або токсико-алергійного впливу речовин

медикаментозні
харчові
професійні
Умови розвитку:
проникнення речовин-алергенів у кровяне русло:
через шкіру, інгаляційний шлях, в/м, п/ш, в/в, пероральне
вживання лікарських засобів
Несприйнятливість щодо цих речовин (вроджена, набута)

47. Причини розвитку токсикодермій

Лікарські засоби
Харчові продукти
Виробничі та побутові хімічні речовини

48. Класифікація

Залежно від поширення:
За тяжкістю процесу:
Поширена
Легка
Обмежена
Тяжка
(фіксовна еритема)
(синдром Лаєлла, токсичний
епідермальний некроліз)

49. Клінічна картина

Прояви неспецифічні.
Спільні ознаки:
Гострий початок, швидкий перебіг
Свербіж шкіри
Поширеність і симетричність висипки
Локалізація висипки на шкірі та слизових оболонках
Дисеміноване розміщення висипки
Поліморфізм
Наявність уртикарних елементів
Інтоксикаційний синдром

50. Синдром Лаєлла

Початок гострий або блискавичний
Раптово підвищується температура тіла, нездужання,
сонливість, головний біль, блювання, пронос.
Численні ураження у вигляді в’ялих міхурів.
Болючість ураженої і неураженої шкіри.
Симптом мокрої білизни.
Симптом Нікольського різко позитивний.
Часто приєднується вторинна інфекція.
Ускладненння з боку внутрішніх органів.

51. Медсестринська діагностика

Болючість ураженої і неураженої шкіри
Відчуття жару, печіння
Моно- або поліморфний висип (еритема, міхурці, міхурі),
дифузного або обмеженого характеру
Відшарування епідермісу
Пронос
Блювання
Гарячка
Озноб
Сонливість

52.

53.

54. Лікування

Гострі тяжкі прояви- госпіталізація в дерматологічне відділення
в тяжких випадках – у реанімаційне відділення
Системна терапія:
Зовнішня терапія
Ентеросорбенти
глюкокортикостероїдні
Дезінтоксикаційні препарати
креми
Гіпосенсибілізуючі засоби
Антигістамінні препарти
Глюкокортикоїди
Діуретики
Антибіотики

55.

56. Профілактика

Уникнення поліпрагмазії
Вияснення алергологічного анамнезу
Санація вогнищ фокальної хронічної інфекції

57. Дякую за увагу!