Р1 - 4 Соц-економ. 1569-1648

1.

Установіть хронологічну послідовність подій, зазначивши
дати
Люблінська унія
Другий Литовський статут
Кревська унія
Третій Литовський статут

2.

Прочитайте текст і вставте на місці пропусків потрібні слова.
У 1569 році у місті ________
була укладена ____________ унія між Короною
Польською та Великим князівством Литовським.
Унаслідок цього утворилася держава під назвою _____________
.
Вона мала спільного ________ та спільний ______ , але окремі ________ ,
_________ і ________ .
На українських землях були утворені ___________ .
Активізувались процеси ____________ та ______________ , що спричинило утиски
української мови, культури й православної віри.

3.

Зазначте, які воєводства позначені відповідними
цифрами на карті
1
3
6
2
4
5

4.

Перевіряємо
Домашнє завдання
Наслідки підписання Люблінської унії
ПОЗИТИВНІ
НЕГАТИВНІ

5.

НУШ
Історія
УКРАЇН
И
8 клас
Розділ І.
ЛЮБЛІНСЬКА
УКРАЇНСЬКІ
УНІЯ
ЗЕМЛІ
У
СКЛАДІ
СУСІДНІХ
ДЕРЖАВ.
Соціально-економічний
розвиток українських земель
у складі Речі Посполитої
в 1569 - 1648 рр.

6.

Пригадайте!
Опишіть особливості
соціально-економічного
життя українських земель у
першій половині XVI ст.

7.

1
Зростання магнатського землеволодіння
У першій половині XVII ст. на українських землях
швидко збільшувалося
магнатське землеволодіння.
Зростання на західноєвропейських ринках
попиту на хліб та іншу сільськогосподарську
продукцію.
Успадкування земель, якими
володіли родичі
Придбання маєтків
Захоплення чужих маєтків
Права магнатів на володіння землями
затверджували королівські грамоти.
Укладання шлюбів
Підпорядкування окраїнних
територій, які не мали
власника у ХVІ ст.
Дарування королями
та іншими магнатами

8.

У Галичині були розташовані володіння
Потоцьких, Собеських, Даниловичів та
інших родин у формі «ключів» – кількох сіл
і містечок, що утворювали єдиний
господарський комплекс.
У 1629 р. в Брацлавському воєводстві 80 %
усіх селянських і міщанських дворів
належало 18 магнатам.
У Волинському воєводстві у власності
магнатів перебувало 75 % селянських
господарств. На Волині розміщувалася
«Острожчина» – володіння князів
Острозьких.
Історичні подробиці
Крім «Острожчини» на початку
XVII ст. родина князів Острозьких мала
власність у Брацлавському, Київському,
Руському, Сандомирському, Краківському,
Берестейському, Мінському, Новогрудському,
Вітебському та Віленському воєводствах. На
їхніх територіях налічувалося 620 населених
пунктів, серед яких 38 міст. Найбільшими
були волинські володіння Острозьких.

9.

На Лівобережжі найбільші володіння мали Вишневецькі –
«Вишневеччина» (центр у Лубнах).
Наприкінці 30-х рр. XVII ст. належало 39,6 тис. селянських дворів,
56 міст і містечок. Загалом у Вишневецьких, що мали ще землі на
Поліссі, Поділлі, Волині, в Галичині, було майже 500 тис. підданих –
посполитих (селян) і міщан.
Великі земельні маєтки в інших місцевостях на українських землях
мали родини Збаразьких, Хоткевичів, Корецьких, Ружинських,
Замойських та інших.

10.

Постать в історії
Катерина Острозька
(1602 - 1642)
У 1620 р. 25-річний київський воєвода Томаш
Замойський одружився із 18-річною
Катериною Острозькою.
Як посаг молода княжна мала шість замків,
13 міст, близько 300 селищ і фільварків.
У майбутньому Катерина стала
засновницею міста Янів у Польщі, названого
на честь її сина. Для цього міста, яке одразу
отримало магдебурзьке право, вона
написала зібрання основних прав і порядок
вибору міської влади та проведення
ярмарків.
Катерина Острозька.
Худ. Я. Касинський.
1630-ті рр.
Томаш Замойський.
Худ. Я. Касинський.
1630-ті рр.
Томаш Замойський
(1594 - 1638)

11.

2
Поширення фільваркових господарств.
Розвиток товарного виробництва
Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію
спонукало дедалі більше землевласників
перетворювати свої маєтки на фільварки.
Золотий Потік на Тернопільщині — «родинне гніздо» польської
магнатської династії Потоцьких. Сучасний вигляд
Розгортався процес залучення до господарського
розвитку неосвоєних територій на українських
землях зросла площа оброблюваних земель.
Сільське господарство поширилося на нові
місцевості Східного Поділля, південну частину
Київщини й Лівобережжя та майбутню
Слобожанщину.
Найбільше землеробство розвивалося на
територіях Белзщини, Холмщини, Волині,
Західного Поділля та частково Галичини.
Стефан Потоцький – засновник
міста Золотий Потік

12.

Із появою фільварків був пов’язаний
подальший розвиток товарного виробництва.
З фільварків на ринки відправляли великі
валки із зерном і продуктами та
отримували за них значні кошти.
У багатьох маєтках щорічно для продажу
на ринку відгодовували 100 - 300 волів,
в окремих фільварках зустрічалися кінні
заводи.
Зростала кількість млинів, крупорушок,
ґуралень, броварень, чинбарень тощо.
Міркуємо!
Які українські землі були
найбільше залучені до
господарства Речі Посполитої?
Чим це можна пояснити?

13.

Працюємо з джерелом
Із розповіді шляхтича С. Старовольського
про зміни в середовищі польської шляхти в першій половині XVII ст.
За старих часів вважали обов’язком селянина обробляти землю,
а купця – займатися торговельними справами. Шляхтич же
віддавався рицарській справі й безперервно воював. Тепер у нас
нема вояків… зате є корчмарі, гендлярі й посередники…
Найбільшим подвигом у нас вважають знати дорогу, якою
женуть биків із маєтку до Гданська, бо всі заможні торгують
волами, кіньми, вином, медом… рибою… усяким хлібом… Усе, що
їхні піддані мають у себе для продажу, вони наказують нести на
панський двір, скуповують за найнижчими цінами й
відправляють до міста… Туди ж вони посилають і свої продукти.
Визначте, які зміни відбулися в середовищі
польської шляхти в першій половині XVII ст.

14.

3
Розвиток міст
Як і раніше на українських землях зростали старі
міста й містечка та з’являлися нові.
Упродовж першої половини XVII ст. було засновано
Конотоп, Яготин, Умань та інші міста.
У 40-х рр. XVII ст. найбільшими за кількістю
населення стали Львів (25 - 30 тис. осіб),
Київ (15 тис. осіб), Меджибіж (12 тис. осіб),
Біла Церква (10 тис. осіб).
Конотопське укріплення XVII ст. Художник В. Г. Шерстюк
Типовими залишалися міста з 2-3 тис. жителів.
Історичні подробиці
Міста, що належали державі
(королівські), були адміністративними
центрами й найчастіше мали магдебурзьке
право. Більшість міст (близько 80 %)
перебувала в приватній власності або
належала церкві. Так, із 206 міст у Київському
воєводстві королівських було 46,
приватновласницьких – 150, церковних – 10.
Від міст держава або магнати-власники отримували
значні доходи: збори з ремісників і торговців, плата за
проїзд через місто або за місце на ринку тощо. Деякі
міста при носили своїм власникам у 50 разів більше
прибутку, ніж села, на місці яких вони виникли.

15.

У містах почала зростати кількість позацехових
майстрів-партачів. У Львові в цей час вони
становили понад 40 % усіх ремісників.
Цехи намагалися боротися з партачами, але
найчастіше марно. Крім того, партачів
підтримували шляхта й міська влада, якщо це їм
було вигідно.
упроваджували верстати й технічні
вдосконалення,
виникав поділ праці,
використовували найману працю
Площа Ринок у Луцьку XVI - XVIII ст. Автор О. Дишко

16.

4
Становище селянства й міщанства
Поширення фільварків на українських землях
супроводжувалося скороченням селянських
наділів, зростанням кількості малоземельних
і без земельних селянських господарств.
Найбідніша частина селянства – загородники
(городники) – найчастіше мали лише один
город (загороду) і комірники; не мали власного
житла; дехто з них тримав худобу.
Волинські селяни ХVI ст.
Реконструкцiя
С. Шаменкова
Одночасно зі скороченням селянських наділів у XVII ст.
зростав визиск селян. Вони втрачали свободу
й потрапляли в особисту залежність від панів.
Пани на свій розсуд визначали розмір панщини,
повинності й податки, розпоряджалися майном
селян. Селяни перетворювалися на безправних
осіб, яких могли подарувати, продати, купити
разом з усім селом і землею.
Жнива. Худ. Пiтер
Брейгель Старший,
1565 р.

17.

Упродовж першої половини XVII ст. погіршилося
економічне, соціальне та правове становище
більшості селянства на українських землях.
Найважчим було становище селян
в Берестейському, Підляському, Руському,
Волинському, Белзькому, західній частині
Подільського й на правобережжі Київського
воєводств, де панщина сягала 3-6 днів на тиждень.
На середину ХVІІ ст. внаслідок перетворення вільних
селян на залежних від землевласників значно
скоротилася кількість вільних селян, і на
українських землях їх майже не залишилося.
На панщину. Художник О. Дорошенко
Після Люблінської унії відбулося
масове переселення єврейських
громад на українські землі.
Протягом 1569 - 1648 рр. кількість євреїв тут
збільшилася із 4 тис. до 51 тис. осіб.
У період становлення володінь польської шляхти на
українських землях євреї через дискримінаційні
обмеження володіти землею і відносно високий рівень
освіченості за відсутності сформованого відповідного
прошарку суспільства часто ставали управителями
маєтків та орендарями, збирали податки. Вони також
ставали торговцями, шинкарями, мірошниками,
ґуральниками тощо. Потребуючи грошей, королівські
намісники й шляхта передавали в оренду єврейським
підприємцям окремі населені пункти, а інколи цілі
староства (наприклад, Житомирське, Корсунське,
Богуславське).

18.

Працюємо з джерелом
З опису умов життя селян Середнього Подніпров’я
в 30 - 40-х рр. XVII ст. Г. Л. де Бопланом
Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони надзвичайно бідні,
бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і
працею власних рук. Крім того, залежно від розмірів наділу мають
давати відповідну кількість зерна, безліч курей і качок до Великодня,
Трійці та Різдва. До того ж мають возити своєму панові задарма
дрова та відбувати багато інших робіт… Ще вимагають від них
грошових податків. Крім того, десятину з баранів, поросят, меду,
усяких плодів, а кожні три роки – і третього волика…
Проте це ще не найважливіше, оскільки пани мають необмежену
владу не тільки над їхнім майном, але й над їхнім життям; ось яка
велика свобода польської шляхти (яка живе неначе в раю, а селяни
ніби перебувають у чистилищі).
1. Якою була панщина?
2. Які податки й повинності стягували із селянства?
3. Які факти свідчать про його безправне
становище?

19.

У містах із розвитком ремесла, промислів і торгівлі
поглиблювалося соціальне розшарування.
Міста за своїм складом населення мали етнічну
різноманітність.
Патриціат більше збагачувався та керував усім
міським життям.
Русини (українці) подекуди не становили
більшості.
Середній за майновим становищем прошарок
міщан прагнув розширення своїх прав.
Заможні іноземці найчастіше займалися
торгівлею, орендою маєтків і промислів,
викупом мит, ремеслом.
Зростала кількість збіднілих цехових майстрів,
підмайстрів, учнів і партачів, не вдоволених
своїм становищем.
Значну кількість міського населення становили
козаки й жовніри (солдати польської армії)
військових залог.
У 1616 р. в Каневі,
Корсуні, Білій Церкві,
Чигирині, Черкасах,
Богуславі, Переяславі в середньому
понад 75 % дворів були козацькими.
Жителі міст православного віросповідання
зазнавали різних обмежень.

20.

У королівських містах, навіть тих, що мали
магдебурзьке право, міщани часто потерпали від дій
королівської влади.
У приватновласницьких містах жителів змушували
служити у війську із власним спорядженням, зводити
й ремонтувати споруди тощо.
Графічна реконструкція Плоскирівського замку (територія
сучасного м. Хмельницький) на середину XVII ст.
Багато лиха населенню завдавали магнатські чвари
та свавілля шляхетських військ, що часто
супроводжувалося пограбуваннями й насильством.
Була поширена практика наїздів (находів) на
володіння суперника.
Французька карта Кам’янця-Подільського 1691 року
Наїзд – позаправовий засіб розв’язання суперечок
шляхти, збройний напад на шляхетське, князівське або
монастирське поселення чи володіння з метою пограбування,
помсти, а також заволодіння землею, підданими, силового
розв’язання майнових суперечок (нерідко між родичами).

21.

Ярема-Михайло Вишневецький
(1612 - 1651)
Постать в історії
Гризельда Констанція Вишневецька
(1623 - 1672)
У першій половині XVII ст. величезними маєтками на
українських землях володів князь Ярема
Вишневецький. Він походив із давнього литовськоруського роду. Я. Вишневецький здобув освіту
у Львівському єзуїтському колегіумі, обіймав посаду
воєводи руського. Князь-католик вирізнявся
віротерпимістю, активно захищав права
православних вірян. Своєю господарською діяльністю
Ярема Вишневецький сприяв освоєнню земель
Лівобережної України. Він утримував одну
з найбільших магнатських армій у Речі Посполитій.
Князь Єремій Вишневецький –
портрет із збірки портретів
родини Вишневецьких
Дружиною князя Яреми Вишневецького була польська
Гризельда Вишневецька,
шляхтянка та аристократка Гризельда Констанція
невідомий художник, 1670-ті рр.
Вишневецька з роду Замойських, донька князя Томаша
Замойського і Катерини Острозької. Вона мала добру
для свого часу освіту – навчалася в Замойській академії, яку заснував дід її
матері Ян Замойський у місті Замостя (зараз Польща). У подальшому житті
вона постійно надавала допомогу академії, докладала зусиль, щоб уберегти її
від розпаду. За сприяння княжни з’явилася нова розкішна резиденція (осідок)
роду Вишневецьких – замок у містечку Білий Камінь на Львівщині. Іноземні
мандрівники вважали його найкрасивішою магнатською резиденцією Руського
воєводства. У ХІХ ст. внаслідок пожежі замок був зруйнований.

22.

«ТАК» чи «НІ» ?
1) Збільшення магнатського землеволодіння
відбувалося у зв’язку зі збільшенням у Західній
Європі попиту на хліб.
5) У фільварках займалися не лише
вирощуванням сільськогосподарських культур,
а й тваринництвом.
2) Переважна більшість селянських господарств
належала боярам.
6) У 40-х рр. XVII ст. найбільшим за кількістю
населення містом був Київ.
75 - 80% селянських господарств належали
магнатам.
Найбільшим містом 40-х рр. XVII ст. був
Львів.
3) Найбільші земельні володіння на Волині мали
князі Острозькі.
7) Партачами в містах називали ремісників, які
виготовляли вироби низької якості.
Партачами називали ремісників, які не
входили до ремісничого цеху.
4) Товарне виробництво продукції є
виробництвом для власного споживання.
Товарне виробництво передбачає
виробництво і продаж продукції.
8) Фільваркове господарство сприяло
скороченню земельних наділів селянства.

23.

«ТАК» чи «НІ» ?
9) Загородниками називали жителів міста –
міщан.
11) Жителі міст православного віросповідання
зазнавали різних обмежень.
Загородниками називали селян, що мали
невеличкі ділянки землі, які можна було
загородити – городи.
10) Основну частину населення українських міст
становили поляки.
Основну частину українських міст
становили русини (українці).
12) Наїзди – це поширений засіб розв'язання
суперечок між шляхтою.

24.

Розподіліть риси і події за періодами
Перевага внутрішнього ринку
Видано три Литовські Статути
Врегулювання питання
закріпачення селян
ХVІ століття
Піднесення фільварків
Швидке збільшення
магнатських землеволодінь на
українських землях
Видано «Уставу на волоки»
Значне скорочення вільних селян
Орієнтування на
зовнішній ринок.
перша половина ХVІІ століття

25.

Історичні поняття і терміни
Варто
запам'ятати !
Дати і події
Загородники (городники)
Наїзд
Перша половина XVII ст. –
швидке зростання
магнатського
землеволодіння на
українських землях

26.

Домашнє завдання
1. Використовуючи зміст
презентації, складіть
запитання, починаючи словами
«Що?», «Де?», «Коли?»,
«Хто?», «Чому?», «Який /
які?», «Як?»