Піодермії. Лекція №2

1. ПІОДЕРМІЇ

ЛЕКЦІЯ №2

2. ПЛАН

1.Проблема високої поширюваності інфекційних та бактерійних
хвороб.
2. Причини, фактори ризику, збудники гноячкових хвороб.
3. Класифікація піодермій.
4. Клінічні ознаки ( стафілококовий синдром обпеченої шкіри;
імпетиго; епідемічний пемфігус новонароджених; фурункул і
карбункул; звичайна ектима).
5. Особливості перебігу піодермій у дітей та дорослих.
6. Медсестринський процес при піодерміях.
7. Профілактика гноячкових захворювань шкіри в дитячих та
медичних закладах, на виробництві,у сільському господарстві.

3.

Піодермі́я
від
дав.-гр.
πύον
—
гній
За даними ВООЗ, хворі на піодермії в
розвинених
і δέρμα
— країнах
шкіра;складають 1/3
пацієнтів з інфекційною патологією.
Серед дерматозів піодермії превалюють
над іншими шкірними захворюваннями.

4. Гнійничкові захворювання шкіри

Поширенiсть серед iнших
захворювань шкiри
вiд 17 до 43%
У 29,5% хворих на
хрон.пiодермiю одночасно
хворiють i члени сiм’i
Гострий початок
Хронiчний
рецидивуючий перебiг
Пiк захворюваностi:
осiнь, зима
пiвнiчнi
широти,вологий, жаркий
клiмат

5. Серед стафілококів S. aureus займає провідне місце як етіологічний фактор захворювань людини.

Основним джерелом S. aureus є
назальні носії. Частота назального
носійства в людській популяції
коливається від 20 до 40, а інколи до
80 %.
Епідеміологічні дослідження
засвідчують, що 20 % населення є
резидентними носіями стафілококів,
70 % – транзиторними, і тільки в 10
% стафілокок постійно не
виявляється.
Особливе значення має носійство
золотистого стафілокока серед
медичного персоналу, адже це
підвищує ризик виникнення
внутрішньолікарняних інфекцій.

6. На сьогоднішній день нараховують 28 видів роду Staphylococcus

На сьогоднішній день нараховують 28 видів роду Staphylococcus
. Ці мікроорганізми широко
розповсюджені в навколишньому
середовищі, їх постійно знаходять
на побутових об’єктах, у повітрі та
воді, на шкірі та слизових
оболонках верхніх дихальних
шляхів, у випорожненнях людей і
тварин.

7. Стрептоко́к (Streptococcus) — сферичні грам-позитивні бактерії

Стрептоко́к (Streptococcus) —
сферичні грам-позитивні бактерії
Стрептокок виділяє токсини
(стрептокиназу, стрептолизин,
ерітрогенний токсини та ін.), які
підвищують проникність судин і
сприяють виходу плазми у
міжклітинний простір -набряк і
утворення з серозним вмістом

8. Чинники ризику

Хронiчнi вогнища
iнфекцii
зниження
iмунологiчноi
реактивностi
спадкова
схильність
стрес
гiповiтамiнози
ендогенні
цукровий дiабет
тривалий
прийом деяких
лікарських
засобів
функціональні
порушення
ЦНС

9. Чинники ризику

переохолодження
сверблячi дерматози
перегрiвання
мацерація
забруднення
шкіри
екзогеннi
посилене
потiння
антисанітарія
oклюзiйнi пов’язки
використання
депіляторів
мікротравми

10. Розвиток гнійничкових захворювань шкіри обумовлений взаємодією мікробних агентів та інфікованого макроорганізму.

На зростання та розмноження патогенних коків
несприятливим чином впливає висока концентрація
водневих іонів (рН=3,5-6,7), бактерицидні та
бактеріостатичні властивості тканинної рідини і
свіжовиділеного секрету потових, сальних залоз.
Необхідні біохімічний склад і кількість цієї «мантії»
регулюються вегетативною нервовою системою та
ендокринними залозами.
Виникнення та перебіг гнійничкових захворювань
залежить від взаємостосунків інфекційного агента
та інфікованого макроорганізму.

11.

Зниження
місцевої і загальної антибактеріальної
резистентності організму

12. Класифікація піодермій

1.Стрептодермія
2.Стафілодермія
3.Змішані форми
(стрептостафілодермія)
4.Глибока хронічна
піодермія
5.Піоаллергіди

13.

Стафілодермії
Стрептодермії
Змішані піодермії
Атипові
хронічні форми
Поверхневі
фолікулярні
нефолікулярні
Глибокі
гострі
хронічні

14.

Поверхневі
Остіофолікуліт
Фолікуліт
Глибокі
Фурункул
Фурункульоз
Карбункул
Сикоз
Гідраденіт

15.

Поверхневі
Бульозне імпетиго
Імпетиго волосистої частини голови
Імпетиго кутів рота (заїда)
Імпетигінозний риніт
Стрептококова пароніхія
Імпетигінозний хейліт
Гостра дифузна стрептодермія
Глибокі
Звичайна
ектима

16.

Псевдофурункульоз
Епідемічна пухирчатка
новонароджених
Везикулопустульоз
Ексфоліативний
дерматит Ріттера
Стафілококовий синдром
обпеченої шкіри
Бульозне імпетиго

17. Стафілококовий синдром обпеченої шкіри

Збудник-золотистий стафілокок-епідермолітичний екзотоксин-ексфоліатин у місці
інфекціїї (отит, гнійний конюнктивіт)-гематогенним шляхом в шкіру
Хворіють частіше діти до 3 міс., рідше до 2 років і дуже рідко дорослі
Медсестринське обстеження:
Об’єктивно: висип мономорфний, симетричний;
П.е.-еритема;
Позитивний симптом Нікольського
В.е.-ерозії;
Локалізація:
навколо природних отворів на обличчі,
шиї,в пахвинних і пахвових складках.

18.

Медсестринська діагностика:
Відшарування епідермісу
Болючість шкіри
Гарячка
Неспокій
Плаксивість

19. Планування медсестринських втручань

Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для
лабораторних досліджень
Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем
Виконання призначень лікаря
Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта
Навчання пацієнта та осіб, що його оточують, само- та
взаємодогляду

20. Реалізація плану медсестринських втручань

Підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК
Підготовкак пацієнта та взяття матеріалу з первинних уражень для МД, БД.
Контроль за санітарним станом палати: провітрювання, вологе прибирання.
Створення комфортних умов для пацієнта.
Постійне спостереження за самопочутттям та об’єктивним станом пацієнта
Контроль за станом шкіри пацієнта та допомога в догляді за нею
Звільнення шкірних покривів пацієнта від змертвілого епідермісу за допомогою
компресів і ванн
Заспокоєння дитини
Холодні компреси
Виконання призначень лікаря:

21. Оцінювання результатів медсестринських втручань і їх корекція

Поліпшення загального стану та самопочуття пацієнта
Прогноз хвороби сприятливий
Виявлення можливих ускладнень(пневмонія, сепсис) з
відповідною корекцією м/с втручань

22.

23.

24. Епідемічна міхурчатка новонароджених-поверхнева інфекція шкіри з ураженням епідермісу

Об’єктивно:
Дитина неспокійна, темп.до 39С
Медсестринська
діагностика:
Еритема, міхурі
Неспокій
Гарячка
Шлунково-кишкові
розлади
Висип мономорфний, симетричний
Локалізація: тулуб, шия, кінцівки,
обличчя
Первинні елементи: міхурі
Вторинні елементи: ерозії, кірки

25. Імпетиго – поверхнева інфекція шкіри,яка спричиняє ураження епідермісу будь-яким збудником і в будь-якій локалізації

Мономорфний висип
Первинні елементи: міхурці,
пустули,міхурі;
Медсестринська
діагностика
Вторинні елементи: кірки,
ерозії,пігментні плями.
Свербіж
Печіння

26.

27.

28.

29.

30. Ектима-глибока інфекція, яка захоплює дерму, ет.-змішана мікрофлора

Обєктивно:
Висип мономорфний
Медсестринська діагностика:
висип
Локалізація:гомілки, стегна,
сідниці,тильна поверхня стоп
біль
Первинні: пустули (фліктена),
міхур;
Вторинні: кірка, виразка.

31. Медсестринська діагностика

Фурункул-гнійно-некротичне
ураження фолікула,сальної залози і
прилеглої підшкірної клітковини
Карбункул- це конгломерат фурункулів
на спільному інфільтраті
Фурункульоз-множинні фурункули
на обмежених ділянках
(локалізований)
Гідраденіт-гнійне запалення
апокринових потових залоз
або на різних ділянках тіла
(дисемінований), що виникають
послідовно один за одним.
Медсестринська
діагностика
інфільтративний вузол
нездужання
озноб
біль
гарячка

32. Особливості фурункулів

Фурункули волосистої частини голови,
слухового проходу, гомілок → дуже
болючі
У хворих на цукровий діабет →
глибокий, значний некроз
Фурункул верхньої губи, носогубної
складки → злоякісних перебіг

33.

34.

35.

Можливі ускладнення фурункула, карбункула:
Лімфангоїт
Лімфаденіт
Флебіти
Тромбофлебіти
Емболії
Тромбоз синусів мозку
Сепсис
Менінгіт
Абсцеси мозку, легень, печінки

36.

37.

38.

Ускладнення піодермії
абсцеси
рубці
запалень лімфовузлів
тромбоз судин
метастатичні гнійні осередки: пневмонія, менінгіт,
міокардит, остеомієліт та ін.

39.

фолікуліти
імпетигіозна висипка
стрептококові ектими
шанкрифоргена і вегетуюча піодермія
дифузна піодермія
Особливості:
Схильність до
периферійного росту
Перебіг тривалий
Зростаюча
тяжкість
Резистентність до
терапії

40. лІКУВАННЯ

ЛІКУВАННЯ

41. Реалізаці плану медсестринських втручань

Контроль та допомога пацієнтові в догляді за неураженою
шкірою та нігтями(обробка здорових ділянок шкіри навколо
місць ураження левоміцетиновим спиртом,змазування нігтів
спиртовим ПЛАНУ
розчином йоду)
РЕАЛІЗАЦІ
МЕДСЕСТРИНСЬКИХ
Контроль та допомога пацієнтові в дотриманні правил
ВТРУЧАНЬ
особистої гігієни(преміні натільної і постільної білизни, миття
рук, коротке обстригання нігтів; заборогна в разі висипу
приймати душ, ванну).
Виконання призначень лікаря.

42. Загальна терапія

Антибіотики, сульфаніламіди
У тяжких випадках- госпіталізація з метою проведення
інтенсивної терапії(компенсація втрати рідини, електролітів)
Імуностимулятори, імуномодулятори
ЗАГАЛЬНА
ТЕРАПІЯ
Вітаміни С,
А, В
Специфічні протистафілококові препарати:
Гіперімунний антистафілококовий імуноглобулін
Гіперімунна антистафілококова плазма
Стафілококовий анатоксин Стафілококовий бактеріофаг

43.

Місцева терапія
Анілінові барвники, спиртові розчини.
Бактробан, йоддицерин, дерматин, мазі з антибіотиками,
лосьйони.
Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.
Інформування пацієнта та осіб, що його оточують, про
необхідність дотримання гігієни шкіри, своєчасної санації
гнійних вогнищ інфекції.
Фізіотерапевтичні процедури.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51. Профілактика піодермій включає кілька напрямків.

Профілактика, що спрямована на джерело інфекції
Профілактика, що спрямована на шляхи передачі
Профілактика, що спрямована на сприйнятливий організм.

52. Профілактика піодермії

дотримуватися правил особистої гігієни;
повноцінне харчування;
своєчасно проводити лікування
захворювань, які сприяють розвитку
піодермії;
своєчане виявлення та медикаментозне
лікування осіб із хронічним назальним
стафілококоносійством;
вчасно обробляти антисептиками травми та
мікропошкодження, використання
антисептичного мила

53. Профілактика піодермії

На виробництві та в сільському господарстві:
Правильна робота душових, забезпеченість гарячою водою
Прання спецодягу
Дотримання чистоти на робочому місці
Запобігання мікротравматизму; аптечки
Використання захисних паст
Санітарно-освітня робота

54. Профілактика піодермії

У медичних закладах:
Проводити контроль стану палат
Проводити регулярне обстеження персоналу( санація
хронічних осередків інфекції серед обслуговуючого
персоналу)
Здійснювати відповідний санітарно-епідеміологічний
нагляд
Дотримувати ізоляції хворих

55. ДЯКУЮ за увагу!!!

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!