Лекція 1
Шкіра найбільший та найважливіший орган людини- захист організму!!!
Волосся — похідний елемент шкіри, який у людини відіграє переважно косметичну роль. У людини волосся поділяється на довге,
волосся
НІГТІ
САЛЬНІ ЗАЛОЗИ 
ПОТОВІ ЗАЛОЗИ мають вигляд трубочок діаметром 0,3-0,4 мм, закручених у тугі клубочки, протока яких відкривається порою. Функції
Потові залози 
Функції шкіри
Вікові особливості шкіри
Вікові особливості шкіри
«шкіра – це результат наших щоденних звичок». 
Медсестринство в дерматології і венерології
Медсестринство в дерматології і венерології
Медсестринство в дерматології і венерології
Медсестринство в дерматології і венерології
Медсестринство в дерматології і венерології
Морфологічні елементи висипки: Первинні – виникають на незміненій шкірі Вторинні – наслідок вирішення (еволюції) первинних
14.52M
Category: medicinemedicine

Ступ. Медсестринський процес у дерматології. Лекція 1

1. Лекція 1

ЛЕКЦІЯ 1
ВСТУП.
МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ ПРОЦЕС У
ДЕРМАТОЛОГІЇ

2.

Дерматовенерологія як спеціальність
включає 613 нозологічних найменувань,
що становить 4,3% усіх захворювань,
і проблем, пов’язаних із здоров’ям людини.
Крім того,
до дерматовенерології відносяться
80% усіх соціально-небезпечних захворювань.

3.

причини
DERMA
патогенез
клініку
logos
лікування
профілактику

4. Шкіра найбільший та найважливіший орган людини- захист організму!!!

ШКІРА НАЙБІЛЬШИЙ ТА НАЙВАЖЛИВІШИЙ ОРГАН
ЛЮДИНИ- ЗАХИСТ ОРГАНІЗМУ!!!

5.

6.

Морфологія шкіри
• Загальна площа- 1,5- 2 м
• Товщина
Вага- 4 кг, 4-9%; 17%
0,5-4 мм.
• Індивідуальний малюнок шкіри:
• борозенки,гребені,дотикові валики.
Синій-дезоксигемоглобін
Червоний-оксигемоглобін
Колір шкіри: пігменти
Жовтий -каротин
Коричневий -меланін

7.

8.

Шари шкіри
Додатки шкіри
волосся
епідерміс
дерма
нігті
потові з.
Підшкірна клітковина
сальні з.

9.

Епідерміс
- Зовнішній епітеліальний покрив шкіри, складається із
кератиноцитів-90%, оновлюються кожні 4 тижні.
ШАРИ
роговий
14 дн.
блискучий
м
а
л
ь
п
і
г
і
є
в
зернистий
шипоподібний
базальний
Змінюються
впродовж 60 днів

10.

ДЕРМА
0,5-5 мм; волокниста субстанція
Волокна
колагенові
еластичні
ретикулярні
Основна речовина
аморфна речовина
тканинна рідина
Клітинні елементи
фібробласти
гістіоцити
тканинні базофіли
лімфоцити
плазматичні клітини

11.

ГІПОДЕРМА
Волокниста сполучна тканина
Жирові клітини
Кровоносні судини
Нервові стовбури,волокна
Цибулини волосся
Клубочки потових залоз

12.

13. Волосся — похідний елемент шкіри, який у людини відіграє переважно косметичну роль. У людини волосся поділяється на довге,

ВОЛОССЯ — ПОХІДНИЙ ЕЛЕМЕНТ ШКІРИ, ЯКИЙ
У ЛЮДИНИ ВІДІГРАЄ ПЕРЕВАЖНО КОСМЕТИЧНУ РОЛЬ.
У ЛЮДИНИ ВОЛОССЯ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА ДОВГЕ,
ЩЕТИНИСТЕ І ПУШКОВЕ.

14. волосся

ВОЛОССЯ
Волосина складається з ороговілої частини, або
стрижня, який піднімається над шкірою, та
кореня, який схований у волосяний мішечок —
цибулину.
Волосся – це персональний інструмент
особистої краси для самовираження.
Протягом життя
людини
з кожного фолікула
може вирости 20–30
нових
волосин.
Термін життя
волосся
становить в
середньому
2–7 років.

15. НІГТІ

Ні́гті —
це рогові пластинки на
тильній поверхні
кінців пальців верхніх й
нижніх кінцівок .
Нігті є похідними шкіри.
Функція нігтя —
захист кінцевих
фаланг пальців від
механічних
пошкоджень.
«нейл-арт»

16. САЛЬНІ ЗАЛОЗИ 

САЛЬНІ ЗАЛОЗИ
• Секрет сальних залоз - шкірне сало, яке змащує
шкіру і волосся.
• Протоки відкриваються у волосяний фолікул.
Функція сальних залоз:
• секрет захищає шкіру від висихання;
• пом'якшує шкіру;
• не пропускає всередину пил, воду, шкідливі
речовини, мікроорганізми;
• секрет має антибактеріальні властивості й
пригнічує ріст мікроорганізмів на поверхні.
Розташовані переважно на голові, обличчі та
верхній частині спини.
За добу виділяється близько 20 г шкірного сала,
яке має кислу реакцію (рН 5,5) і бактерицидні
властивості.
Найбільше шкірного сала залози виробляють у
період статевого дозрівання людини.

17. ПОТОВІ ЗАЛОЗИ мають вигляд трубочок діаметром 0,3-0,4 мм, закручених у тугі клубочки, протока яких відкривається порою. Функції

ПОТОВІ ЗАЛОЗИ МАЮТЬ ВИГЛЯД ТРУБОЧОК
ДІАМЕТРОМ 0,3-0,4 ММ, ЗАКРУЧЕНИХ У ТУГІ
КЛУБОЧКИ, ПРОТОКА ЯКИХ ВІДКРИВАЄТЬСЯ
ПОРОЮ.
ФУНКЦІЇ ПОТОВОЇ ЗАЛОЗИ: ВИДІЛЬНА ТА
ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЙНА.
БУДОВА ПОТОВОЇ ЗАЛОЗИ:
• ТІЛО – ЗГОРНУТОЇ В КЛУБОЧОК ТРУБКИ
(КЛУБОЧКИ ОБПЛЕТЕНІ КАПІЛЯРАМИ, КРІЗЬ
СТІНКИ ЯКИХ ІЗ КРОВІ У ЗАЛОЗИ ПОТРАПЛЯЄ
ВОДА З РОЗЧИНЕНИМИ В НІЙ МІНЕРАЛЬНИМИ
СОЛЯМИ, СЕЧОВИНОЮ ТА ДЕЯКИМИ ІНШИМИ
РЕЧОВИНАМИ - ПІТ);
• ВИВІДНА ПРОТОКА, ЯКА ВІДКРИВАЄТЬСЯ НА
ПОВЕРХНІ ШКІРИ ОТВОРОМ – ПОРОЮ, ЧЕРЕЗ ЯКУ
ПІТ ВИДІЛЯЄТЬСЯ НА ПОВЕРХНЮ ШКІРИ.

18. Потові залози 

ПОТОВІ ЗАЛОЗИ
• У часть у терморегуляції.
• Найбільше потових залоз у людини на
долонях — до 500 на см². У людини за добу
виділяється від 0,5 до 10 л. поту і більше,
залежно від інтенсивності м'язової роботи,
температури зовнішнього середовища й
кількості спожитої людиною води.
• Піт містить 97,5—99,5% води, незначну
кількість солей (хлориди, фосфати, сульфат
и), органічних сполук
(сечовина, креатинін, сечова кислота)
• Реакція поту кисла (рН 3,8-6,2)
• Кисла реакція поту сприяє бактерицидності
шкіри, захищаючи її від проникнення
багатьох мікробів.

19.

поверхневі
Судини шкіри
глибокі
Глибоке сплетення
Нерви шкіри
Поверхневе сплетення
р
е
ц
е
п
т
о
р
и
механорецептори
больові рецептори
терморецептори
хеморецептори

20.

обмінна
захисна
резорбтивна
видільна
терморегуляторна
Функції шкіри
чутлива
імунологічна

21. Функції шкіри

ФУНКЦІЇ ШКІРИ
• Захисна (бар'єрна) захищає організм від дії механічних і хімічних
чинників, ультрафіолетового випромінювання, проникнення мікробів, втрати і
потрапляння води ззовні.
• Терморегуляторна, за рахунок випромінювання тепла і випаровування поту.
• Участь у водно-сольовому обміні, пов'язана з потовиділенням.
• Екскреторна — виведення з потом продуктів обміну, солей і ліків.
• Депонування крові, в судинах шкіри може перебувати до 1 літра крові.
• Ендокринна і метаболічна — синтез і накопичення вітаміну D, а також гормонів.
• Дихальна, у людини близько 1-2 % кисню засвоюється через шкіру.
• Рецепторна, завдяки наявності численних нервових закінчень
• Імунна, захоплення, процесинг та транспорт антигенів з подальшим розвитком

22. Вікові особливості шкіри

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ШКІРИ
• 25%біологічне старіння
• 75%- старіння викликане
способом життя та
впливом на шкіру
зовнішніх факторів
РЕГЕНЕРАЦІЯ
ЖИВЛЕННЯ
ЗВОЛОЖЕННЯ
ПОСТАЧАННЯ КИСНЕМ
ЗАХИСТ

23.

24. Вікові особливості шкіри

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ШКІРИ
До 25 років. Гладка і пружна, відновлюється швидко: за 21-28 днів.
25-35 років. Сповільнюється синтез гіалуронової кислоти, колагену та еластину (щороку приблизно на 1%),
розташування волокон менш впорядковане. Погіршується мікроциркуляція і живлення шкіри, з’являються
сухість, дрібні зморшки, незначна пігментація. Оновлюється за 26-30 днів.
40 років +. Ще повільніший синтез колагену та гіалуронової кислоти. Дрібні судини, які живлять шкіру,
втрачають еластичність, розширюються, на шкірі з’являється судинна сіточка. Шкіра стає сухою, схильною до
почервоніння, зморшок і пігментних плям. Оновлюється за 35 – 40 днів.
50 років +. Період гормональної перебудови: шкіра суха і тонка, стрімко втрачає бар'єрні властивості.
Погіршується кровопостачання, посилюється кисневе та вітаміннне голодування. Зменшується вміст
гіалуронової кислоти і колагену. Оновлюється за 56 – 60 днів.
60 років +. Шкіра суха, тонка, лущиться, не пружна та не еластична, має глибокі зморшки та пігментні плями.
Товщина дерми зменшується майже на 20%. Оновлюється за 65-70 днів.
70 років +. Тонка, не еластична, з численними глибокими зморшками, з ледь жовтуватим відтінком, через
близьке розташування гіподерми із жировими клітинами. Оновлюється більш, ніж за 70 днів.

25. «шкіра – це результат наших щоденних звичок». 

«ШКІРА – ЦЕ РЕЗУЛЬТАТ
НАШИХ ЩОДЕННИХ ЗВИЧОК».

26.

СТРЕСИ
СТАН ЗДОРОВ’Я ОРГАНІЗМУ
ХАРЧУВАННЯ (ЯКІСТЬ)
КОЛИВАННЯ ГОРМОНАЛЬНОГО
ФОНУ
ДІЯ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА

27.

Дерматози,причина яких відома:
Гноячкові хвороби
Паразитарні хвороби
Грибкові хвороби
Вірусні хвороби
Туберкульоз шкіри

28.

Дерматози,причина яких не відома:
- дерматози,в патогенезі яких значну роль відіграють
алергійні реакції;
- дерматози,в патоненезі яких переважають
аутоімунні процеси;
- дерматози із системним ураженням сполучної тканини;
- дерматози,в розвитку яких певну роль відіграють
спадкові чинники;
- дерматози ймовірно вірусної етіології;
- генодерматози;
- злоякісні дерматози;
- інші дерматози.

29.

Чинники,які можуть загострювати перебіг дерматозів:
стресові ситуації;
охолодження чи перегрівання;
вплив зовнішніх чинників:
хімічних,механічних,фізичних;
менструації та вагітність.

30. Медсестринство в дерматології і венерології

МЕДСЕСТРИНСТВО В ДЕРМАТОЛОГІЇ І ВЕНЕРОЛОГІЇ
Етіологія
Джерело інфекції
Визначення хвороби
Епідеміологія
Шляхи
зараження
Класифікація
Чинники
передачі

31. Медсестринство в дерматології і венерології

МЕДСЕСТРИНСТВО В ДЕРМАТОЛОГІЇ І ВЕНЕРОЛОГІЇ
МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ ПРОЦЕС
І етап
Медсестринське обстеження
• Скарги пацієнта
• Анамнестичні дані
• Обє’ктивно
ІІ етап
Медсестринська діагностика
Виявлення наявних або
потенційних проблем
пацієнта

32.

суб’єктивні відчуття
скарги
наявність висипки
сухість
свербіж шкіри
біль
стягування шкіри
печіння
поколювання
мокнення
порушення загального стану
нездужання
гіпертермія
парестезії
втрата маси тіла

33.

Дерматологічний статус
Методи дослідження
огляд
пальпація
зішкрібування
діаскопія
дермографізм
Рельєф шкіри
Колір висипки
Поверхня висипки
Ураження локальне,дисеміноване

34. Медсестринство в дерматології і венерології

МЕДСЕСТРИНСТВО В ДЕРМАТОЛОГІЇ І ВЕНЕРОЛОГІЇ
МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ ПРОЦЕС
ІІІ етап
Планування медсестринських втручань
• Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для
лабораторних досліджень.
• Підготовка пацієнта до інструментальних досліджень.
• Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем.
• Виконання призначень лікаря.
• Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.
• Навчання пацієнта та осіб, що його оточують, само-та
взаємодогляду.

35. Медсестринство в дерматології і венерології

МЕДСЕСТРИНСТВО В ДЕРМАТОЛОГІЇ І ВЕНЕРОЛОГІЇ
МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ ПРОЦЕС
IV етап
Реалізація плану медсестринських втручань
• Розшифрування кожного пункту планування

36. Медсестринство в дерматології і венерології

МЕДСЕСТРИНСТВО В ДЕРМАТОЛОГІЇ І ВЕНЕРОЛОГІЇ
МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ ПРОЦЕС
Vетап
Оцінювання результатів медсестринських втручань
та їх корекція
• Очікувана мета
• Потреба в корекції медсестринських втручань
ПЕРВИННА
ПРОФІЛАКТИКА
ВТОРИННА

37.

Елементи
висипки
Зовнішнє вираження
патологічнгих процесів у шкірі
поліморфізм
мономорфізм
первинні
вторинні
несправжній
справжній

38. Морфологічні елементи висипки: Первинні – виникають на незміненій шкірі Вторинні – наслідок вирішення (еволюції) первинних

МОРФОЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ВИСИПКИ:
ПЕРВИННІ – ВИНИКАЮТЬ НА НЕЗМІНЕНІЙ ШКІРІ
ВТОРИННІ – НАСЛІДОК ВИРІШЕННЯ (ЕВОЛЮЦІЇ) ПЕРВИННИХ
ПОВЕРХНЕВІ – В ЕПІДЕРМІСІ І СОСОЧКОВОМУ ШАРІ ДЕРМИ (ВИРІШУЮТЬСЯ
БЕЗСЛІДНО)
ГЛИБОКІ – В СІТЧАСТОМУ ШАРІ ДЕРМИ І ГІПОДЕРМІ (ЗАЛИШАЮТЬ
КОСМЕТИЧНІ ДЕФЕКТИ – РУБЦІ, АТРОФІЮ)
ЗАПАЛЬНІ, НЕЗАПАЛЬНІ
ВРОДЖЕНІ, НАБУТІ
МОНОМОРФНІ (ПЕРВИННІ ЕЛЕМЕНТИ ОДНОГО ТИПУ)
ПОЛІМОРФНІ (ПЕРВИННІ ЕЛЕМЕНТИ РІЗНИХ ТИПІВ)

39.

запальні
Розеола
Еритема
Еритродермія
Активна еритема
Пасивна еритема
Плями
незапальні
Судинні:
телеангіектазії
анемічні плями
Крововиливи:
петехії
пурпура
екхімози
лінійні крововиливи
синець

40.

Плями,повязані зі зміною кількості пігменту
вроджені
гіперпігментовані
набуті
депігментовані
Уртикарний елемент
Папула (вузлик)
гіпопігментовані

41.

Папули
незапальні
запальні
епідермальні
дермальні
За формою
конічні
За величиною
плоскі
полігональні
круглі
епідермо-дермальні
міліарні
лентикулярні
кулясті
нумулярні

42.

Порожнинні елементи
Везикула
(міхурець)
пухир
пустула
фолікулярна
ектима
фліктена
акне

43.

44.

45.

46.

47.

Вторинні плями
Гіперпігментовані плями
Синюшна еритема
гіпопігментовані плями
дисхромія
Лусочка,лущення
висівкоподібне
пластинчасте

48.

Вегетації
Ліхеніфікація
Тріщини
поверхневі
глибокі
Екскоріація
поверхневі
глибокі

49.

Кірочка
серозна
геморагічна
гнійна
некротична
рупія
імпетигінозна
Ерозія
Виразка
Рубець
плоский
Рубцева атрофія
гіпертрофічний
атрофічний

50.

51.

52.

53.

54.

ДЯКУЮ
ЗА УВАГУ
English     Русский Rules