Визначення параметрів зони хімічного зараження, часу уражаючої дії СДОР та можливих втрат людей

1.

Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
імені Героїв Крут

2.

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
імені ГЕРОЇВ КРУТ
viti.edu.ua
КАФЕДРА
ТЕХНІЧНОГО ТА МЕТРОЛОГІЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КАФЕДРА
Технічного та метрологічного забезпечення
ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ
СИСТЕМ ПОВСЯКДЕННОЮ
ТА КОМПЛЕКСІВ ВІЙСЬКОВОГО
ЗВ'ЯЗКУ
УПРАВЛІННЯ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДРОЗДІЛІВ
(У ТОМУ ЧИСЛІ ОХОРОНА ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, БЕЗПЕКА
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ, БЕЗПЕКА
ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ)
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
КИЇВ-2024
_______________________________
__.__.2025

3.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Тема № 1.
Безпека життєдіяльності та основи охорони праці.
Заняття № 5.
Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сильнодіючих
отруйних речовин.
Навчальні питання: 1. Оцінка даних ситуаційної обстановки на
об’єкті.
2. Визначення параметрів зони хімічного
зараження, часу уражаючої дії СДОР та
можливих втрат людей.
3. Визначення заходів з локалізації і ліквідації
осередку ураження та заходів захисту від СДОР.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
3

4.

Мета, навчальні та виховні цілі
Метою заняття є поглиблення і закріплення теоретичних
знань з оцінки хімічної обстановки після аварії на
промисловому об’єкті, розроблення заходів по захисту
населення в цій ситуації, набуття навичок практичного
використання знань щодо мінімізації втрат у зоні хімічного
зараження.
1. Оцінити хімічну обстановку при аварії з викидом
сильнодіючих отруйних речовин.
2. Набути навичок практичного вирішення завдань щодо
мінімізації втрат в умовах хімічної небезпеки у
підрозділі.
3. Сформувати почуття особистої відповідальності за
забезпечення та підтримання сприятливих і безпечних
умов життєдіяльності у підрозділі.
4. Сформувати лідерські та командирські якості.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
4

5.

Керівні документи та рекомендована література
1. О.М. Терещенко, О.О. Ковальчук, Ю.М. Ющенко, Ю.О.
Свідзінський, І.М. Коваленко, В.С. Чорненький. Управління
повсякденною діяльністю підрозділів (у тому числі охорона
державної таємниці, безпека життєдіяльності, основи охорони
праці, безпека військової діяльності). Частина 1 : навчальний
посібник. Київ : Вид-во ВІТІ імені Героїв Крут, 2023. – С. 38-51.
2. Шоботов В.М. Цивільна оборона : навч. посібн. / Шоботов В.М.
К., 2004. – С. 207-217.
3. Цивільна оборона та цивільний захист : підручник / М.І.
Стеблюк. – К. : Знання, 2013. – С. 279-283.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
5

6.

НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ 1
Оцінка даних ситуаційної
обстановки на об’єкті
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
6

7.

Основні заходи цивільного захисту
Згідно Кодексу цивільного захисту України (глави 6-9):
оповіщення та інформування у сфері ЦЗ;
укриття
в
захисних
спорудах
ЦЗ
(сховищах,
протирадіаційних
укриттях,
спорудах
подвійного
призначення, найпростіших укриттях тощо);
проведення заходів з евакуації (обов'язкової; загальної
або часткової; тимчасової або безповоротної; розосередження);
інженерний,
радіаційний
та
ХІМІЧНИЙ
захист
населення і територій;
моніторинг та лабораторний контроль;
використання засобів індивідуального захисту;
медичний,
психологічний,
біологічний
захист,
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
7

8.

Хімічний захист (ХЗ)
Хімічний захист (ХЗ) – це комплекс заходів цивільного захисту
(ЦЗ), спрямованих на запобігання або послаблення дії отруйних
речовин (ОР) і сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).
ХЗ включає наступні заходи:
● оцінка хімічної обстановки (її прогнозування з метою виявлення
масштабів можливого зараження, своєчасного оповіщення населення та
організації заходів для його захисту);
● своєчасне сповіщення про небезпеку;
● розробка і введення в дію режимів хімічного захисту підприємств;
● організація та проведення хімічного контролю (ВПХР, ППХР);
● захист населення при хімічному зараженні (укриття в захисних спорудах, а
також евакуація із зони зараження);
● забезпечення населення і формувань цивільного захисту засобами ХЗ
(засоби захисту органів дихання, шкіри, медичними засобами та ін., їх
постачання, зберігання, видача);
● локалізація осередків та ліквідація наслідків хімічного зараження
(спеціальна санітарна обробка, знезараження місцевості, споруд тощо).
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
8

9.

Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки
• загальна кількість СДОР на об’єкті та умови
їх зберігання (розміщення їх запасів у ємностях чи
технологічних
трубопроводах,
наявність
обвалування, заглиблення);
• тип та кількість СДОР, викинутих в атмосферу,
характер їх розливу на поверхні;
• характер
місцевості (відкрита чи закрита
(міська, сільська забудова, лісовий масив));
• метеорологічні умови: температура повітря,
швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгера),
ступінь вертикальної стійкості повітря (інверсія,
конвекція, ізотермія).
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
9

10.

Ступені вертикальної стійкості повітря
На швидкість розповсюдження парів та на площу їх розповсюдження впливає вертикальна
стійкість повітря, яка має 3 ступеня:
Інверсія tн< tв – виникає звичайно ввечері за 1 годину до заходу сонця, коли нижні шари повітря
холодніші за верхні і зникає на протязі години після його сходу що перешкоджає розсіюванню парів
СДОР по висоті і створює умови для підтримання високих концентрацій зараженого повітря на
місцевості.
ізотермія tн = tв – температура нижчих шарів дорівнює температурі верхніх шарів. Ізотермія
найбільш характерна для хмарної погоди, але може виникати і в ранішні і вечірні години, як
перехідний стан від інверсії до конвекції.
конвекція tн> tв – нижчі шари тепліші за верхні шари. Виникає, частіше через 2 години після сходу і
за 2 години до заходу сонця і спостерігається в літні ясні дні, при цьому утворюються висхідні потоки
що сприяє швидкому розсіянню зараженої хмари і зменшенню її уражаючої дії.
Відкрита
ємність в піддоні
Обвалована ємність
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
Заглиблена
ємність
10

11.

Що дозволяє визначити оцінка хімічної обстановки?
● глибину зони зараження в залежності від кількісних
характеристик викиду і швидкості вітру. При цьому кількісна
характеристика викиду СДОР для розрахунку масштабів зараження
визначається за еквівалентними значеннями по первинній і вторинній
хмарі;
● площу зони можливого зараження (площу території, в межах
якої під дією зміни напрямку вітру може переміщуватись хмара
СДОР). Також можна нанести її на план місцевості;
● час підходу зараженого повітря до об’єкта, що залежить від
швидкості перенесення хмари повітряним потоком;
● Тривалість уражаючої дії СДОР залежно від часу випаровування
СДОР з площі розливу;
● можливі втрати людей, що залежить від умов перебування
людей на зараженій місцевості і ступеня забезпеченості їх засобами
індивідуального захисту (ЗІЗ).
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
11

12.

Приклад розрахунку
Для кращого розуміння пропонується приклад розрахунку.
При цьому розглядається аварійна ситуація на хімічно небезпечному об’єкті (околиця м. Зарічинська) –
руйнування ємкості із СДОР з виливом (викидом) отруйної речовини і утворенням ЗОНИ ХІМІЧНОГО
ЗАРАЖЕННЯ (ЗХЗ). На відстані R від зруйнованої ємності (див. рисунок) знаходиться населений пункт, який може
потрапити у зону хімічного зараження.
SЗХЗ
Напрям
евакуації
людей
Зона можливого хімічного зараження:
Г – глибина зони; Ш – ширина зони; SЗХЗ – площа зони хімічного зараження; R – відстань від хімічно
небезпечного об’єкту до об’єкту, який може опинитися в осередку хімічного ураження
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
12

13.

Приклад розрахунку
продовження
За прикладом маємо наступні вихідні дані (ВАРІАНТ 0):
Найменування СДОР – сірчистий ангідрид.
Кількість СДОР – 25 т.
Характер зберігання СДОР – обвалована ємкість.
Швидкість вітру v – 4 м/с.
Температура повітря t – -0,6 оС.
Чисельність працюючих – 200 осіб.
Забезпеченість ЗІЗ – 30 %.
Місце аварії – околиця м. Зарічинська.
Рельєф місцевості – відкритий.
Найменування осередку хімічного ураження (ОХУ) –
м. Зарічинськ.
Відстань R від хімічно небезпечного об’єкту до об’єкту, який
може опинитися в осередку хімічного ураження – 9 км.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
13

14.

Приклад розрахунку
продовження
!!!
Існуючою
методикою
пропонується
визначити та описати:
1. Параметри зони хімічного зараження.
2. Час підходу зараженого повітря до
населеного пункту.
3. Час уражаючої дії СДОР.
4. Можливі втрати людей.
5. Заходи з локалізації й ліквідації осередку
ураження (опис).
6. Заходи захисту населення від ураження
СДОР (опис).
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
14

15.

НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ 2
Визначення параметрів зони
хімічного зараження, часу
уражаючої дії СДОР та можливих
втрат людей
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
15

16.

Визначення параметрів ЗХЗ
1. За графіком, наведеним нижче, знаходимо ступінь вертикальної стійкості повітря при
температурі t = - 0,6 оС, швидкості вітру v = 4 м/с – це ізотермія. Ізотермія (температура
повітря в межах 20-30 м від земної поверхні майже однакова) звичайно спостерігається в хмарну
погоду і при сніговому покриві. Сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості.
К
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
16

17.

Визначення параметрів ЗХЗ
продовження
2. Через те, що в нашому випадку ємність, де зберігалася СДОР, обвалована і знаходиться на відкритій
місцевості, за табл. 1 отримаємо глибину Г поширення зони хімічного зараження при швидкості вітру v = 1
м/с (Г=1,4 для не обвалованих ємностей; у нашому випадку згідно примітки 2 до таблиці Г=1,4/1,5=0,93), а
оскільки в нашому варіанті швидкість вітру v = 4 м/с, скористуємося поправочним коефіцієнтом Кш.в, який
визначаємо з примітки 1 до таблиці 1: Кш.в = 0,5, тоді
Г = Гтабл ·Кш.в.;
Г= 0,93 · 0,5 = 0,465 км
Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими
концентраціями СДОР на ______ місцевості, км
(ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
відкритій
СДОР
5
Хлор
Аміак
Сірчистий ангідрид
Сірководень
23
3,5
4
5,5
Хлор
Аміак
Сірчистий ангідрид
Сірководень
4,6
0,7
0,8
1,1
Хлор
Аміак
Сірчистий ангідрид
Сірководень
1
0,21
0,24
0,33
Кількість СДОР в ємкості, т
10
25
50
75
100
За інверсії
49
80
більш ніж 80
4,5
6,5
9,5
12
15
4,5
7
10
12,5
17,5
7,5
12,5
20
25
61,6
За ізотермії
7
11,5
16
19
21
0,9
1,3
1,9
2,4
3
0,9
1,4
2
2,5
3,5
1,5
2,5
4
5
8,8
За конвекції
1,4
1,96
2,4
2,85
3,15
0,27
0,39
0,5
0,62
0,66
0,27
0,42
0,52
0,65
0,77
0,45
0,65
0,88
1,1
1,5
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
СДОР
5
Хлор
Аміак
Сірчистий ангідрид
Сірководень
6,57
1
1,14
1,57
Хлор
Аміак
Сірчистий ангідрид
Сірководень
1,31
0,2
0,23
0,31
Хлор
Аміак
Сірчистий ангідрид
Сірководень
0,4
0,06
0,07
0,093
Таблиці 1, 2
закритій
Кількість СДОР в ємкості, т
10
25
50
75
За інверсії
14
22,85
41,14
48,85
1,28
1,85
2,71
3,42
1,28
2
2,85
3,57
2,14
3,57
5,71
7,14
За ізотермії
2
3,28
4,57
5,43
0,26
0,37
0,54
0,68
0,26
0,4
0,57
0,71
0,43
0,71
1,14
1,43
За конвекції
0,52
0,72
1
1,2
0,08
0,11
0,16
0,2
0,08
0,12
0,17
0,21
0,13
0,21
0,34
0,43
100
54
4,28
5
17,6
6
0,66
1,1
2,51
1,32
0,26
0,3
0,65
17

18.

Визначення параметрів ЗХЗ
продовження
Примітки до таблиць 1 та 2:
1. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні
коефіцієнти:
Швидкість
вітру v, м/с
1
2
3
4
5
6
Поправочний коефіцієнт
за інверсії
за ізотермії
за конвекції
1
0,6
0,45
0,38
-
1
0,71
0,55
0,5
0,45
0,41
2. Для обвалованих ємностей із СДОР
зараженого повітря зменшується у 1,5 рази.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
1
0,7
0,62
0,55
-
глибина
поширення
18

19.

Визначення параметрів ЗХЗ
продовження
3. Знаходимо ширину Ш зони хімічного зараження за ізотермії за формулою
Ш = Кв.ст·.Г ,
де Кв.ст. – коефіцієнт вертикальної стійкості повітря.
УВАГА!!! За ізотермії Кв.ст. = 0,15; за інверсії Кв.ст. = 0,3; за конвекції
Кв.ст. = 0,8.
Тоді у нашому випадку
Ш = 0,15 ·.Г;
Ш = 0,15 · 0,465 = 0,06975 км
4. Визначаємо площу зони хімічного зараження (ЗХЗ) як площу трикутника:
SЗХЗ = 0,5 · Г · Ш;
SЗХЗ = 0,5 · 0,465 · 0,06975 = 0,016 км2.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
19

20.

Визначення часу підходу зараженого повітря
1. По табл. 3 за ізотермії знаходимо середню швидкість перенесення хмари
зараженого повітря при швидкості вітру v = 4 м/с та відстані від місця аварії до
осередку хімічного ураження (ОХУ) R = 9 км (R<10). w = 6 м/с.
Таблиця 3
Середня швидкість w перенесення хмари, зараженої СДОР, м/с,
в залежності від відстані від місця розлиття СДОР до об’єкту R, км
Швидкість
вітру v, м/с
1
2
3
4
5
6
Середня швидкість w перенесення хмари, м/с
інверсія
ізотермія
конвекція
R<10 R>10 R<10 R>10 R<10 R>10
2
2,2
1,5
3
1,2
1,8
4
4,5
3
4
3
3,5
6
7
4,5
6
4,5
5
6
8
7,5
10
9
12
-
Примітка. Інверсія
спостерігаються рідко.
і
конвекція
за
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
швидкості
вітру
понад
3
м/с
20

21.

Визначення часу підходу зараженого повітря
продовження
2. Час подолання зараженим повітрям відстані 9 км (R) –
наближення хмари зараженого повітря до населеного пункту –
знаходимо за формулою
R
Т
, хв
w 60
де w – швидкість перенесення зараженого повітря; 60 –
коефіцієнт перерахунку секунд у хвилини; значення R
переводимо у метри.
9000
Т
25 хв
6 60
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
21

22.

Визначення часу уражаючої дії
Час уражаючої дії СДОР в осередку хімічного ураження визначається часом випаровування
СДОР з поверхні її виливу (викиду).
За даними варіанту 0, СДОР – сірчистий ангідрид, ємкість обвалована. Тоді за табл. 4 при
швидкості вітру v = 1 м/с час випаровування Твип = Тур.д 1 = 20 годин. Але в нашому випадку v = 4
м/с. Скориставшись приміткою до табл. 4, знаходимо поправочний коефіцієнт для перерахунку
часу уражаючої дії СДОР при цій швидкості: Кш.в = 0,43.
Таблиця 4
Час випаровування Твип , год, деяких СДОР (швидкість вітру 1 м/с)
Вид сховища
СДОР
не обваловане
обваловане
Хлор
1,3
22
Фосген
1,4
23
Аміак
1,2
20
Сірчистий ангідрид
1,3
20
Сірководень
1
19
Примітка. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти:
Швидкість вітру v, м/с
Поправочний коефіцієнт Кш.в
1
1
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
2
0,7
3
0,55
4
0,43
5
0,37
6
0,32
22

23.

Визначення часу уражаючої дії
продовження
Тоді час уражаючої дії
Тур.д = Тур.д 1 · Кш.в ,
Тур.д = 20 · 0,43 = 8,6 год = 516 хв.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
23

24.

Визначення можливих втрат людей
За табл. 5 для нашого випадку: чисельність працюючих 200 осіб, забезпеченість
ЗІЗ – 30 %. Якщо припустити, що люди знаходяться у спрощених укриттях, будівлях
(працюють у цехах та інших приміщеннях), то втрати працівників Р в осередку
ураження становитимуть:
Р = 200 · 0,35 = 70 осіб;
Таблиця 5
Можливі втрати працівників і населення від СДОР в осередку ураження, %
Умови перебування
Забезпеченість людей протигазами, %
людей
0
20 30 40 50 60 70 80 90 100
На відкритій місцевості 90-100 75 65 58 50 40 35 25 18 10
У приміщеннях та
50
40 35 30 27 22 18 14 9
4
укриттях
Примітка. Орієнтовні показники ураження людей в осередку ураження, %, з них:
легкий ступінь – 25 %;
середній і тяжкий – 40 %;
загиблі – 35 %.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
24

25.

Визначення можливих втрат людей
продовження
Згідно з приміткою до табл. 5, структура втрат працівників підприємства
виглядатиме так:
легкого ступеня ураження – 70 · 0,25 = 17 осіб;
середнього і тяжкого – 70 · 0,4 = 28 осіб;
загиблі – 70 – (17 + 28) = 25 осіб.
Якщо ж припустити, що люди знаходяться на відкритій місцевості, то втрати
працівників Р в осередку ураження становитимуть:
Р = 200 · 0,65 = 130 осіб
Таблиця 5
Умови перебування
людей
На відкритій місцевості
У приміщеннях та
укриттях
Забезпеченість людей протигазами, %
0
20 30 40 50 60 70 80 90
90-100 75 65 58 50 40 35 25 18
50
40
35
30
27
22
18
14
9
100
10
4
Згідно з приміткою до табл. 5, структура втрат працівників підприємства у такому
випадку виглядатиме так:
легкого ступеня ураження – 130 · 0,25 = 32 особи;
середнього і тяжкого – 130 · 0,4 = 52 особи;
загиблі – 130 – (32 + 52) = 46 осіб.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
25

26.

НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ 3
Визначення заходів з локалізації і
ліквідації осередку ураження та
заходів захисту від СДОР
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
26

27.

Характеристика хлору
Хлор (Сl) — зеленувато-жовтий газ з різким запахом. Хлор важчий за повітря.
Температура кипіння — 34,6°С. Смертельна концентрація при одногодинній експозиції —
0,1 мг/л.
Хлор застосовують для виготовлення численних неорганічних та органічних сполук. у
виробництві соляної кислоти, хлорного вапна, гіпохлоридів, хлоратів, пластмас,
синтетичних волокон, замінників шкіри, для відбілювання тканин і целюлози, у кольоровій
металургії, для стерилізації питної води і знезараження стічних вод.
Визначається наявність хлору приладами BПXP та УГ-2, індикаторною трубкою з
трьома зеленими кільцями.
Вплив на людей — подразнює дихальні шляхи, викликає набряк легенів. При високих
концентраціях смерть наступає від 1-2 вдихів, при менших концентраціях — дихання
припиняється через 5-25 хвилин.
Захист від хлору: промислові , цивільні, військові та дитячі протигази, захисні дитячі
камери. При концентраціях хлору в повітрі більше ніж 8,6 мг/л потрібно використовувати
тільки ізолюючі протигази.
Домедична допомога: одягнути на ураженого протигаз, винести на свіже повітря,
зробити інгаляцію киснем. Очі промити 2%-ним розчином соди. Пити молоко зі содою або
боржомом, каву. При подразненні дихальних шляхів — вдихати нашатирний спирт,
бікарбонат натрію.
Дегазація проводиться лужними та водними розчинами гіпосульфіту, гашеним вапном
(вапняковим молоком). Нейтралізується водою.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
27

28.

Характеристика аміаку
Аміак (NH3) — безбарвний газ із характерним різким запахом (запах "нашатирного
спирту"). Легший за повітря. При охолодженні до -33,4°С аміак перетворюється в
прозору рідину, що твердіє при -77,8°С. Смертельна концентрація при 30-хвилинній
експозиції — 7 мг/л. Аміак добре розчиняється у воді. Водний розчин аміаку
називають "нашатирним спиртом".
Використання: рідкий аміак застосовують у холодильних установках. Аміак також
використовується для виготовлення азотної кислоти і азотовмісних речовин (азотні
добрива). Нітрат алюмінію утворює вибухові суміші з горючими речовинами (амонами),
які застосовують для підривних робіт.
Дія аміаку на людей у високих концентраціях викликає судоми. Смерть наступає
через декілька годин або діб після отруєння від набряку легенів і гортані. При попаданні
на шкіру може викликати опіки різного ступеня. В повітрі визначається приладом УГ-2
та ін.
Захист від аміаку: фільтруючі промислові протигази марок "К" і "Ш". При дуже високих
концентраціях — ізолюючі протигази і захисний одяг.
Домедична допомога: ураженого винести на свіже повітря. Забезпечити тепло і
спокій. Зробити інгаляцію зволоженим киснем або теплою водяною парою з розчином
ментолу у хлороформі. Шкіру і очі промивати водою або 25%-ним розчином борної
кислоти протягом 15 хв, змастити вазеліном або оливковою олією. При зупинці дихання
зробити штучне дихання.
Дегазація проводиться водою.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
28

29.

Характеристика двоокису сірки
Двоокис сірки (SO2), сірчистий ангідрид безбарвний газ з характерним різким
запахом. Затвердіває при температурі -75°С і зріджується при -10°С. Важчий за повітря.
При взаємодії з водою утворюється сірчана кислота. Гранично допустима концентрація в
атмосферному повітрі — 0,05 мг/м3, в робочому приміщенні — 10 мг/м3.
Використовують у виробництві сірчаної кислоти, в паперовому та текстильному
виробництвах, при консервуванні фруктів, ягід, для дезінфекції приміщень. У рідкому
стані застосовують як холодоагент та розчинник. Перевозять в розрідженому стані під
тиском. При виході в атмосферу димить, скупчується в низьких ділянках місцевості.
Дія на людей: навіть мала концентрація створює неприємний смак в роті і подразнює
слизові оболонки. З'являються кашель, різкий біль в очах, сльози, дихання і ковтання
утруднене, шкіра червоніє. Можливі опіки шкіри та очей. Вдихання повітря, яке містить
більше 0,2% сірчаного ангідриду, викликає хрипоту, задишку і швидку втрату свідомості.
Можлива смерть.
Захист від сірчистого ангідриду органів дихання та очей забезпечують промислові
фільтруючі протигази, респіратори, а також цивільні протигази та дитячі. В зоні аварій
роботи слід проводити в захисних костюмах, гумових чоботах та рукавицях.
Домедична допомога: винести потерпілого на свіже повітря. Шкіру та слизові оболонки
промити водою або 2%-ним розчином соди, очі — проточною водою.
Наявність сірчистого ангідриду в повітрі визначається приладом УГ-2.
Дегазація проводиться гашеним вапном (вапняковим молоком), розчином соди або
каустика.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
29

30.

Характеристика синильної кислоти
Синильна кислота (HCN) — безбарвна прозора, дуже летка рідина.
Пари її переважно безбарвні, мають запах гіркого мигдалю. Добре
змішується з водою. Міститься в окремих рослинах.
Використовується у виробництві хімічних сполук, при видобутку
рідких металів з руди, у гальванопластиці, у виробництві ароматичних
речовин, хімічних добрив та гербіцидів.
Дія на людей. При отруєнні відчувається запах і смак мигдалю, а
також металевий присмак в роті. Потім виникає відчуття пекучості у
горлі, піднебіння і язик втрачають чутливість. Все це супроводжується
нудотою, блюванням, тече слина. Задишка збільшується, наступають
судоми, втрата свідомості, смерть.
Домедична допомога: винести на повітря, дати понюхати на протязі
3 хв (до 8 раз) через 30 сек. амілнітрит, зробити штучне дихання,
поставити грілку. Потерпілому необхідно випити міцної кави або чаю.
Антидотом швидкої дії є 20% розчин антиціана, що виробляється в
ампулах і вводиться постраждалому у м’язи або вени.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
30

31.

Характеристика сірководню
Сірководень (H2S) — безколірний газ з різким неприємним запахом. Твердіє при
-85,5°С і зріджується при -60,3°С, важчий за повітря. З повітрям вибухонебезпечний,
спалахує при температурі 300°С. Розчиняється у воді.
Застосовують у виробництві сірчаної кислоти, сірки, сульфідів, сіркоорганічних сполук,
для приготування лікувальних сірководневих ванн. Зберігається і перевозиться в
залізничних цистернах і балонах під тиском у зрідженому стані.
Небезпечний для вдихання, подразнює шкіру і слизові оболонки. Перші ознаки
отруєння: головний біль, сльози, пече в очах, подразнення в носі, металевий смак в роті,
нудота, блювання, холодний піт, пронос, біль в грудях.
Захист органів дихання і очей забезпечують фільтруючі протигази, респіратори. Якщо
концентрація вища від максимально допустимої, застосовуються ізолюючі протигази.
Для захисту шкіру, використовують захисні прогумовані костюми, чоботи і рукавиці.
При ураженні сірководнем треба винести потерпілого на свіже повітря, забезпечити
йому тепло і спокій, дати тепле молоко з содою. Його треба помістити в затемнене
приміщення, накласти на очі примочки з 3%-ним розчином борної кислоти. При тяжкому
отруєнні, дати кисень, якщо необхідно, зробити штучне дихання.
Кількість сірководню в повітрі і його концентрацію дозволяє визначити універсальний
газоаналізатор УГ-2, прилади хімічної розвідки ВПХР, ПХР-МВ.
При витіканні не допускати простоїв речовини, ліквідувати витікання, обгородити
речовину земляним валом. Для знезараження залити речовину гашеним вапном
(вапняковим молоком), розчином соди.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
31

32.

Характеристика фосгену
Фосген (COCl2) — безбарвний газ, який при температурі нижче 8°С
конденсується в безбарвну рідину. Його запах нагадує прілі фрукти або
сіно. Він важчий за повітря, малорозчинний у воді.
Використовується при виробництві барвників, полікарбонату.
Сильна токсичність фосгену використовується для виготовлення
хімічної зброї.
Отруйні лише пари фосгену. Перші ознаки отруєння з'являються не
відразу, а після 4-8 год. Виникають незначні позиви до кашлю, пече і
дере в носоглотці, потім починається сильний кашель, задишка,
обличчя і губи синіють.
Постраждалому необхідний повний спокій, потерпілий повинен
лежати на спині з грілкою, можна давати гарячі напої і кисень.
Наявність фосгену у повітрі визначається за допомогою приладу
ВПХР.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
32

33.

Характеристика бензолу
Бензол (С6Н6) — безбарвна горюча рідина з приємним характерним
запахом, її пари важчі від повітря і утворюють з ним вибухонебезпечні
суміші.
Застосування: входить до складу бензину, є вихідною речовиною
для виробництва деяких ліків, різноманітних пластмас, гуми,
барвників.
Токсичність. При вдиханні відчувається слабкість, головний біль і
запаморочення, з'являється сонливість, нудота, блювота, посіпування
м'язів, свербіння і почервоніння шкіри. Потерпілий може
знепритомніти.
Домедична допомога: постраждалого виносять на повітря,
забезпечують спокій, тепло і дають зволожений кисень. Необхідно
змінити одяг і білизну, обмити тіло теплою водою з милом.
Захист органів дихання, і очей забезпечують промислові протигази
марок А і БКФ, а також ГП-5, ГП-7 і дитячі.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
33

34.

Характеристика акрилонітрилу
Акрилонітрил (нітрил акрилової кислоти) C3H3N — безбарвна
летка рідина, кипить при високій температурі, має неприємний запах. Її
пари важчі від повітря, при взаємодії з ним утворює вибухонебезпечні
суміші. При горінні кислота виділяє отруйні гази.
Використовується для виробництва каучуку, синтетичних волокон.
Пари викликають подразнення слизової оболонки і шкіри, виникає
головний біль, запаморочення, слабкість, нудота, блювота, задишка,
шкіра червоніє і пече.
Домедична
допомога:
потерпілого
виносять
на
повітря,
забезпечують спокій і тепло, дають подихати киснем, а також
амілнітритом (на ватці протягом 15-30 с) з перервою 2 хв.
Захист органів дихання і очей забезпечують промислові протигази
марок А і БКФ, а також ГП-5, ГП-7 і дитячі. Від попадання на шкіру
застосовуються захисні костюми, гумові чоботи та рукавиці.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
34

35.

Характеристика зарину
Зарин (C4H10FO2P) — безбарвна прозора рідина без запаху і смаку.
Він змішується з водою і органічними розчинниками в усіх
співвідношеннях. Газоподібний та рідкий зарин легко сорбується
пористими матеріалами (деревиною, бетоном, цеглою, тканиною),
вбирається пофарбованими поверхнями і гумою.
Уражає насамперед нервову систему. Речовина діє дуже швидко,
особливо під час вдихання. Проте зарин проникає в організм також
через очі, шкіру та перорально. Картина ураження – від звуження
зіниць, виділень з носа, ускладнення дихання, посиленого сльозо-,
пото- та слиновиділення, нудоти та блювання до конвульсій, втрати
свідомості та смерті внаслідок зупинки серця.
Домедична допомога: потерпілого виводять із забрудненої зони;
знімають увесь верхній одяг, поміщають його у міцний поліетиленовий
пакет та герметично закривають; вимивають забруднену шкіру
мильним розчином і/або чистою водою; закривають усі відкриті рани;
вводять антидот (звертаються за ним до найближчого медзакладу).
Захист від впливу зарину забезпечує лише ізолюючий протигаз у
поєднанні із захисним комбінезоном.
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
35

36.

Дії при зараженні СДОР
Домедична
допомога
Хлор
Аміак
Сірководень
Свіже
повітря
+
+
+
Тепло
+
+
+
+
Кисень
+
+
+
+
Штучне
дихання
+
Промив.2%
содовим
розчином
+
Промив.5%
розчином лимонної к-ти
Тепле
молоко з
содою
Двоокис Акрилонісірки
трил
+
+
Синильна
кислота
Фосген
+
+
+
+
+
+
+
+
+
Бензол Зарин
+
+
+
+
+
Антидот
+
Промив.
мильним
розчином
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
+
+
36

37.

Поточний контроль
Письмове завдання складається з двох питань.
Перелік питань поточного контролю (по основам безпеки
життєдіяльності та охорони праці (після кожного питання в дужках
вказаний номер варіанта згідно порядкового номера в журналі обліку занять):
Перше питання
1. Які основні задачі безпеки життєдіяльності як навчальної дисципліни? (1, 6, 11, 16, 21,
26)
2. Які існують основні принципи забезпечення безпечної життєдіяльності? (2, 7, 12, 17,
22, 27)
3. Назвіть і охарактеризуйте основні проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності.
(3, 8, 13, 18, 23, 28)
4. Надайте стислу характеристику постійних небезпек. (4, 9, 14, 19, 24, 29)
5. Надайте стислу характеристику випадкових небезпек. (5, 10, 15, 20, 25, 30)
Друге питання
1. Наведіть класифікацію небезпек за додатковими ознаками. (1, 6, 11, 16, 21, 26)
2. Яка сутність аксіоми про потенційну небезпеку та концепції прийнятного ризику? (2, 7,
12, 17, 22, 27)
3. Як ідентифікуються небезпеки трудової діяльності людини? (3, 8, 13, 18, 23, 28)
4. Які вихідні дані використовуються для оцінки хімічної обстановки? (4, 9, 14, 19, 24, 29)
5. Які заходи захисту застосовуються при виникненні хімічно небезпечної аварії? (5, 10,
15, 20, 25, 30)
Військовий інститут
телекомунікацій та інформатизації
37

38.

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА
ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
імені ГЕРОЇВ КРУТ
ДЯКУЮ
ДЯКУЮ
ЗА УВАГУ
за увагу!
Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації
КИЇВ-2021