Ерік Вольф Сігал (1937–2010) «Історія одного кохання»

1. Ерік Вольф Сігал (1937–2010) «Історія одного кохання».

ЕРІК ВОЛЬФ СІГАЛ
(1937–2010)
«ІСТОРІЯ ОДНОГО
КОХАННЯ».

2. Тема уроку:

ТЕМА УРОКУ:
Розповідь про зворушливе і трагічне
кохання студента, сина мільйонера, до
дочки бідного італійського емігранта.

3. Двадцяте століття не випадково називають американським – поступово і переможно Америка посідає місце лідера у західній

цивілізаційній моделі, бо найповніше втілює її
парадигму. У повоєнну добу (після Другої
світової війни),яку можна вважати епохою
поширення панамериканізму, масові
американські поняття, канони, сам спосіб
мислення утверджуються як в Європі, так і в
усьому світі. Набирає популярності й
американська література.

4.

Масив
американської
прози
за
всієї
своєї
різноманітності позначений якоюсь спільністю. Звісно,
джерелом такої єдності є країна, яка породила цю
літературу. Ще одною особливістю американської
літератури є її естетична специфіка. На думку
дослідниці
Т.Денисової,
схарактеризувати
ці
особливості можна словосполученням «романтичний
реалізм», з його високою концентрацією на
індивідуальності, що позначилося фокалізацією на
особистості і специфічності обґрунтування її взаємин зі
світом.

5.

Американська література другої половини ХХ сторіччя
характеризується певними тенденціями: література
набула ознак бунтарства, мультикультуралізму,
конформізму (погодження з думкою більшості),
нонконформізму
(незгода,
неприйняття
норм,
цінностей, цілей, панівних у конкретній групі в
конкретному суспільстві), масовості. Саме в цей час
загострюється протистояння масової та елітарної
культури, з’являється так звана мідл-література (midlle
literaty). Найпопулярніші жанри американської прози:
роман, short story (новела).

6.

Відчутним стає вплив європейського екзистенціалізму
на творчість багатьох письменників. З’являються нові
тенденції в американській літературі: пошуки нового
художнього ідеалу; перегляд традиційних цінностей
«американської мрії»; новий тип героя-інтелектуала;
гротескно-сатиричне
зображення
цивілізації.
Розвиваються наукова й соціальна фантастика.
Найвідоміші імена цього періоду:,,

7.

Найвідоміші імената твори цього періоду:
Курт Воннегут «Бійня No 5»
Найвідоміші імена та твори цього періоду:
Джон Апдайк «Кентавр»

8.

Найвідоміші імената твори цього періоду:
Джон Апдайк «Кролику, біжи»
Найвідоміші імена та твори цього періоду:
Джон Апдайк «Іствікські відьми»

9.

Найвідоміші імената твори цього періоду:
Дж. Д. Селінджер «Над прірвою у житі»
Найвідоміші імена та твори цього періоду:
Джек Керуак «У дорозі»

10. Ерік Сігал, також Ерік Сіґал (Erich Wolf Segal; * 16 червня 1937, Бруклін, Нью-Йорк — + 17 січня 2010, Лондон) — американський

письменник і сценарист
Ерік Сігел посідає своєрідне місце в американському
літературному процесі 60-х років. На думку дослідниці
Ш. Р. Адилової, він представник помі'жної літератури, тобто у
його творах поєднуються риси великої й масової літератури.
Це означає, що, з одного боку, автор має великий талант,
висуває дещо нове, оригінальне, демонструючи новаторство
в царині мови й стилю. І в той же час не вільний від шаблонів
маскультури, яка проявляється в сюжеті. У своїх романах він
проявляє певну художню майстерність, торкається
злободенних питань сучасного суспільства. Він створив не так
уже й багато, але його книги видаються величезними
накладами й користуються успіхом у читачів різного віку й
соціального становища, успішно екранізуються.

11. Хто ж такий Ерік Сігел і в чому секрет його популярності?

На жаль, відомостей про нього ми знайдемо небагато. Скупі
біографічні дані у Вікіпедії, історія створення роману «Історія
одного кохання», низка фактів про прототипів цього твору, декілька
наукових розвідок.
Отже, Ерік Сігел, американський єврей, народився 16 червня
1937 року в родині бруклінського рабина Шмуеля Сігела й Синтії
Сігел, уродженої Шапіро.
Ще в ранньому віці він вивчив іврит, вільно володів німецькою,
французькою, давньогрецькою та латинською мовами.
Вступивши до Гарварду, став спеціалізуватися на античній
літературі. Бакалавра, магістра й доктора він отримав за роботи,
присвячені римській комедії (головним його героєм був Плавт).

12. Роки навчання, початок роботи та перші успіхи

Закінчив Гарвард у 1958. Наприкінці 1960-х рр. викладав класичну літературу в
Єльському університеті (США). Працюючи в Гарвардському та Єльському
університетах, Сігел одночасно зробив кар’єру сценариста, яка почалася з «Іліади»
для позабродвейського мюзикла, а в поставленій за його сценарієм «Одіссеї»
головну роль зіграв сам Юл Бріннер. Зіркою Сігел став у 1968 році, коли екранами
Америки з тріумфом пропливла бітлівська «Жовта підводна субмарина» – один із
найкращих мультфільмів усіх часів. Сценарій до цього шедевра сюрреалістичної
анімації написав Сігел у співавторстві з трьома колегами.

13. Творчість та особисте життя

Його творчий доробок – декілька книг й кіносценаріїв (романи «Історія кохання»
(1970), «Історія Олівера» (1977), «Чоловік, жінка й дитина» (1980), «Клас» (1985),
«Тільки кохання» (1998)). Викладав античну літературу у Гарвардському і
Принстонському університетах. Переїхавши до Англії, працював у Оксфорді. 1975
року одружився з Керен Маріані Джеймс, мав двох дочок. «Мені хотілося знайти
ідеальну дружину, – говорив письменник. – Довго це не вдавалося. Вперше
побачив Керен в одному лондонському ресторанчику. З тих пір ми не
розставалися».
Ерік Сігал займався бігом. Майже щороку в період з 1955 по 1975 рік брав участь
у Бостонському марафоні (кращий результат показав в 1964 році: з часом 2
години, 56 хвилин. 30 сек. Фінішував 63-м). Загалом він 40 разів брав участь в
марафонах. Як спортивний коментатор коментував марафон на Літніх
Олімпійських іграх 1972 і 1976 років для телекомпанії Ей-Бі-Сі.
Останні 25 років життя потерпав на хворобу Паркінсона. 19 січня 2010
похований на одному із цвинтарів Лондона.

14. Історія кохання / Love Story (1970)

Популярним й всесвітньо відомим став завдяки одній своїй книзі.
Сігел написав "Історію кохання", коли йому було 32 роки і він
викладав класичну літературу в Єльському університеті (США). У
1970 році книга вийшла як роман і відразу стала бестселером.
Історія
кохання /
Love Story
(1970)
Книга «Історія
кохання»
вважається однією
з найбільш читаних
книжок ХХ сторіччя
(стала
бестселером і
розійшлася
накладом понад
30 млн
примірників).

15.

16.

Та шлях до успіху був непростим. М. Едельштейн зазначає, що спочатку Сігел створює сценарій,
який пропонує декільком продюсерам, але всі вони вважають його старомодним і некасовим.
Тоді автор сідає й на канікулах переробляє його на роман. Невеличка книжка, що починається
словами «Жила собі дівчина. Дожила до двадцяти п'яти років і померла. Що говорять у таких
випадках? Що була вона вродлива. І розумна. Що любила Моцарта, Баха, бітлів. І мене!»
Роман «Love story» (український переклад «Історія одного кохання») вийшов друком 14 лютого
1970 року у видавництві Harper – і книжковий ринок вибухнув. «Історія кохання» розходиться
кількома мільйонами примірників і більш ніж на рік прописується у списку бестселерів «НьюЙорк таймс». 62 тижні книга утримує свої позиції у списку бестселерів, із них 40 – на першому.
На 1972 рік у США нараховується 21 видання цього твору. Роман перекладають 33-ма мовами (в
тому числі українською – переклад був опублікований у журналі «Всесвіт», також виданий у
видавництві «Веселка» 1991 р. у перекладі Мара Пінчевського, Олександра Тереха). Фраза
«Кохання – це коли не треба казати «пробач» (англ. Love means not ever having to say you’re
sorry), вимовлена героїнею, стає крилатою й лягає в основу багатьох пісень, перифразів і
пародій.

17.

Фільм, що вийшов услід за книгою, рятує студію «Paramount Picters»,
яка була на грані банкрутства: вкладені у виробництво фільму 2,2 млн.
окупилися 48 разів, зібравши суму 106,4 млн.
Фільм був неодноразово висунутий на премії:
1971 – премія «Оскар» за кращу оригінальну музику (Френсіс Ле), а
також 6 номінацій: кращий фільм (Говард Мінскі), режисер (Артур
Хіллер), оригінальный сценарій (Ерік Сігел), чоловіча роль (Райан О`Ніл),
жіноча роль (Елі Макгроу), чоловіча роль другого плану (Джон Марлі).
1971 – 5 премій «Золотого глобуса»: кращий фільм-драма, кращий режисер (Артур Хіллер),
кращий сценарій (Ерік Сігел), краща жіноча роль — драма (Елі Макгроу) й краща оригінальна
музика (Френсіс Ле). Крім того, стрічка була номінована в категоріях «краща чоловіча роль –
драма» (Райан О`Ніл) і «краща чоловіча роль другого плану» (Джон Марлі).
1971 – дві премії «Давид ді Донателло»: кращий зарубіжний актор (Райан О`Ніл) і краща
зарубіжна актриса (Елі Макгроу).
1971 – потрапляння в десятку кращих фильмів за версією Національної ради кінокритиків США.
1971 – номінация на премію Гільдії режисерів США за кращу режисуру художнього фильму
(Артур Хіллер).
1971 – номінація на премію Гільдії сценаристів США за кращу оригінальну драму (Ерік Сігел).
1972 – номінація на премію «Греммі» за кращу оригінальну музику, написану для кіно (Френсіс
Ле).