Релігійне життя. Культура ВолинськоГалицької держави («держави Романовичів »)

1.

Дата:
Урок №
14 квітня 2025 р.
Урок з історії України 7
клас автор Щупак І.
Всі права належать авторам Н2О

2.

Пригадуємо вивчене
Бесіда за запитаннями
1. Що таке культура?
2. Яким був рівень розвитку культури
Київської Русі? Чим він був зумовлений?
часів
Співвіднесіть дати і події
1) Перша письмова згадка назви «Україна»
а) 1113 р.
2) завершено написання «Повісті минулих
літ»
б) 1187 р.
3) збудовано Софійський собор
г) 1037 р.

3.

Робота з історичними текстами
Прочитайте наведені написи і дайте відповіді на запитання.
1) Напис на берестяній грамоті: «Аз купець Домажир цією грамотою засвідчую, що
узяв у борг 20 гривень у чернігівського гостя (купця) Гліба».
2) Напис на глиняному посуді: «Цей глек виготовив гончар
Милоніг».
3) Напис на мечі: «Сей меч зробив коваль Путята».
4) Напис на берестяній грамоті: «Аз Марфа, вдова дружинника Гордяти,
б’ю чолом тисяцькому Кирилу, прошу справедливого суду для чада
мого Михайла, бо став він жертвою навіту і нізащо в порубі сидить».
Запитання
1) Про що свідчать ці написи?
2) Ким вони були зроблені?
3) До яких суспільних верств належали автори?
4) Для чого майстри робили написи на своїх виробах?

4.

Про кого (що) йдеться в уривках документів?
1) «Окраса для воїна - зброя, для корабля - вітрила, а для
праведника - читання книг».
2) «Билися день, билися другий; третього дня під полудень
упали стяги Ігореві...».
3) «В оформленні церкви використано багато мармуру, тому
сучасники називали її ще мармуровою».
4) «Стіни виграють золотом мозаїки набраної зі смальти 177
кольорових відтінків...».
5) «Щодо його значення вчені висловлюють різні думки.
Одні вважають його зображенням рибальського знаряддя,
інші - символічним зображенням польоту сокола тощо».
6) «Її знають і чують в усіх кінцях землі».
7) «Цей іконописець навчався у візантійських майстрів. Брав
участь в оздобленні Успенського собору Києво-Печерської
лаври. Крім того, був майстром мозаїки, лікарем та
ювеліром».

5.

Мотивація навчальної діяльності
Національне культурне життя Галицько-Волинського князівства було дуже багатим і
цікавим. Воно, з одного боку, успадкувало риси культурного життя Київської Русі, а з іншого,
зазнавало західноєвропейських впливів. Культура України другої половини XI — першої
половини XIІІ ст. зробила величезний внесок у розвиток української національної культури
зокрема та світової культури взагалі. За рівнем свого розвитку українська культура стояла на
одному щаблі з культурою країн Західної Європи.
— У чому ж полягали особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави? Яких
впливів вона зазнала і яких рис
набула? На ці запитання ми знайдемо
відповідь на сьогоднішньому уроці.

6.

Тема уроку
Релігійне життя. Культура ВолинськоГалицької держави («держави
Романовичів
»)

7.

Робота зі схемою
Проаналізуйте наведений кластер «Чинники розвитку культури ВолинськоГалицького князівства (ВГК)». Поясніть, як впливав на культурний процес кожен
із цих чинників.

8.

Поміркуйте!
Як ви розумієте твердження: «На заході Волинсько-Галицька Русь була форпостом
східнослов’янської духовності»? Які особливості розвитку культури ВолинськоГалицького князівства визначають автори дослідження? Складіть їх перелік.
Порівняйте з вашими міркуваннями в завданні
Із сучасного дослідження «Культурологія: українська та зарубіжна культура»
На заході Галицько-Волинська Русь була форпостом східнослов’янської духовності.
...Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів, культурні впливи
давньоруських земель надходили... в Угорщину і держави Центральної Європи. У той
же час Галицько-Волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх
західних сусідів; засвоєні духовні і матеріальні цінності передавалися іншим землям
Стародавньої Русі. Але основа культури Галицько-Волинського князівства була
українська, спільна з іншими князівствами Стародавньої Русі.

9.

Освіта
Освіта:
продовження освітньої традиції РусіУкраїни;
церковне і світське (домашнє) навчання;
існували бібліотеки при монастирях та
княжих палатах.
Осліплення князя Василька. Мініатюра з
Радивилівського літопису XV ст.
У містах Галичини та Волині знайдено берестяні грамоти, бронзові, дерев’яні,
кістяні стилуси (писала).
Писало — загострений стрижень, на протилежному кінці якого (нерідко
оздобленому) було вушко для підвішування його до пояса одягу.

10.

Вищу освіту могли здобути лише діти із заможних
родин, передусім обдаровані. Високоосвічена людина
в ті часи володіла кількома іноземними мовами,
зокрема знала латину, що була мовою міжнародного
спілкування й мовою вчених.
Окремі представники знаті займалися самоосвітою
та наукою. Так, син князя Василька Романовича —
Володимир, за твердженням літописця, «був книжник
і філософ великий». Він переписував книжки й
забезпечував ними церкви. У цій справі князеві
допомагала його дружина Ольга, яка мала гарну
освіту. Волинь посідала провідне місце за рівнем
освіти серед східноєвропейських держав.
Окрім українських шкіл, на території краю діяли й
іноземні. Наприклад, опікувалися власними школами
німецькі купці, які постійно мешкали в ВолинськоГалицькому князівстві. Зокрема, за їхньої підтримки у
Львові було відкрито першу народну школу.
Освіта

11.

Досліджуємо
1. Що зображено на ілюстраціях?
2. Для чого призначені ці предмети? Чи використовують подібні інструменти для
письма в наші дні?
3. Що поєднує їх, а що різнить?

12.

У
Волинсько-Галицькій
державі
продовжувалися традиції літописання РусіУкраїни. Однією з ранніх літописних пам’яток
краю є датована 1097 р. «Повість про осліплення
Василька», що розповідає про трагічну долю
теребовлянського князя Василька Ростиславича,
якого схопили й позбавили зору за наказом
волинського князя.
У
Волинсько-Галицькому
князівстві
продовжилася
традиція
літописання.
Найвидатнішою
пам’яткою
є
ГалицькоВолинський літопис. На відміну від інших, він не
поділяється на датовані літописні записи, а містить
своєрідні повісті про воєнні походи й інші події
1201-1292 рр. та складається з двох частин.
Найвизначнішою
літописною
пам’яткою
України XIII ст. є Галицько-Волинський літопис,
який, на відміну від інших руських літописів,
створених монахами, має авторів — світських осіб
із князівського оточення.
Розвиток літератури

13.

Розвиток літератури
Текст літопису складається з двох частин. У першій описано життя Данила Романовича та його
боротьбу з боярською верхівкою й зовнішніми ворогами держави. Друга частина відтворює події,
пов’язані з Волинню та діяльністю місцевих князів — Василька Романовича і його сина Володимира. У
літописі зображено й події, що відбувалися в сусідніх землях: Угорщині, Польщі, Литві, окремих руських
князівствах, Орді. Наприклад, відомості літопису — це майже єдине джерело, що дає змогу загалом
відтворити події в Мазовецькому князівстві та Литві цього періоду.
На думку дослідників, Галицько-Волинський літопис
створювався спочатку як літературний твір, а згодом
переписувачі тексту розставили в ньому дати, що
спростило читачам хронологічне орієнтування в
історичному матеріалі. Напевно тому цей літопис
вирізняється яскравою, образною мовою, наявністю
багатьох приповідок і народних переказів. У тексті
літопису, написаному книжною слов’янською мовою, є
багато слів української розмовної мови тих часів.

14.

Галицько-Волинський літопис
Галицько-Волинський літопис є цінним джерелом для вивчення історії «держави
Романовичів», Русі-України. Але до нього, як і до інших літописів, потрібно ставитися
критично. Адже літописці писали «на замовлення» волинсько-галицьких князів, тому
могли не завжди об’єктивно висвітлювати події.

15.

Досліджуємо
Поясніть, для чого потрібно перевидавати стародавні літописи. На яких
читачів орієнтовані такі видання? Чи можна вважати цей літопис історичним
джерелом? Чому?
1, 2 — сучасні видання Галицько-Волинського літопису;
3 — фрагмент тексту давнього Галицько-Волинського літопису

16.

Думки істориків
Для західноукраїнських земель була природною солідарність із західним
християнським світом. Культурне життя Волині й Галичини характеризувалося
своєрідним переплетінням західноєвропейських і українських елементів. Зокрема, це
відчувається у Галицько-Волинському літописі, який не демонструє жодних ознак
відчуження між православним і латинським світами. Для автора літопису є
прийнятними всі західні святі, римський престол він називає апостольською
столицею святого Петра, Папу — «отцем», водночас декларуючи свою відданість
«грецькій вірі».
Юрій Терещенко «Україна і європейський світ: нарис історії від утворення
Старокиївської держави до кінця XVI ст.»
1. Яку віру в літописі названо «грецькою»?
2. Які особливості Галицько-Волинського літопису окреслює історик?
3. Поміркуйте, чим зумовлена близькість культури Волинсько-Галицької держави
із західноєвропейською.

17.

Архітектура
Піднесення господарського життя Волинсько-Галицької держави сприяло розвитку архітектури, яка мала
регіональні особливості. Зокрема, у Волині переважали традиції, що склалися на території Подніпров’я, а в
Галичині відчутним був вплив романського архітектурного стилю, характерного для сусідніх західноєвропейських
країн. На архітектурі Волинсько-Галицької держави позначилися потреби захисту краю від завойовників. Зважаючи
на зовнішні загрози, розбудовували старі та зводили нові міста. Під час планування й будівництва міст враховували
здобутки західноєвропейської фортифікаційної науки (Данилів, Львів, Стожок, Холм та ін.). Українські міста мали
оборонні вали, захисні стіни та міцні брами. У новозбудованих містах зводили донжони — кам’яні чи цегляні вежі
зі схованками для тих, хто їх охороняв. Вони були міцними та високими, що надавало перевагу їх захисникам під
час використання нової стрілецької зброї
— арбалетів. Потреби оборони впливали й
на будівництво храмів, які часто
використовували як фортеці в умовах
тривалої зовнішньої агресії, воєн, а також
під час внутрішніх феодальних усобиць.

18.

Архітектура
Особливою пам’яткою історії, археології та
архітектури є фортеця Тустань. Зведення
цього важливого оборонного й митного
пункту
між
Волинсько-Галицьким
князівством та Угорщиною розпочалося в IX
ст. Повз Тустань Карпатськими перевалами
пролягав Соляний шлях, яким перевозили
сіль із Галичини до країн Центральної
Європи. Охорона фортеці брала мито з купців
та захищала їх під час перевезення товарів.
Тут знаходили навіть тогочасні арабські
монети — дирхеми. Упродовж ІХ-ХIII ст.
Тустань перебудовували п’ять разів, урештірешт забудова стала п’ятиповерховою.

19. Розвиток архітектури

будівництво кам’яних споруд;
ХІІ–ХІІІ ст. – сформована волинська
(традиції Русі-України) і галицька
(традиції Русі-України + західноєвропейський стиль) архітектурні
школи;
1160 р. – Успенський собор у
Володимирі-Волинському; 1157 р. –
Успенський собор в Галичі; ХІІ–ХІІІ
ст. – храм Святого Пантелеймона;
ХІІІ ст. – церква Іоанна Златоуста;
будівництво «веж-стовпів»;
ХІV ст. – розгорнулося будівництво
кам’яних замків, першим з яких був
Луцький
Успенський собор у Володимирі-Волинському

20.

Варто запам’ятати!
Романський стиль — стиль європейської
архітектури часів Середньовіччя, що містив
елементи давньоримського мистецтва.
Поміркуймо!
Чим можна пояснити вплив романського
стилю на архітектуру Волинсько-Галицького
князівства?
Словничок

21.

Храм Святого Пантелеймона
поблизу Галича
Успенський собор в Галичі

22.

Вежа у Столп’є
(сучасна Польща)
Кам’янці (Берестейська область;
сучасна Білорусь)

23.

Луцький замок
Першого будівельного
періоду
Луцький замок

24.

Луцький замок

25.

Робота з історичним документом
Опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі
(з «Галицько-Волинському літописі»)
Побудував він церкву Святого Іоанна, червону і пригожу. І спорудження її було таке:
склепінь чотири; з кожного кута – склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських,
вирізьблених одним умільцем. Три вікна прикрашені були склом римським (вітражами. –
Авт.); при вході в олтар стояли два стовпи з цілого каменя, і на них – склепіння, а верх же
був прикрашений зірками золотими на лазурі. Внутрішній же поміст був відлитий з міді і
чистого олова, так що блищав він, як дзеркало ... Візерунки, різнокольорові і золоті, зроблені
умільцем Авдеєм ... Скульптурні прикраси були всіх фарб і золоті. Зовнішні фрески були
вельми красиві ... Ікони дивовижні ... Він [Данило] прикрасив ікони, привезені з Києва,
коштовним камінням і золотим бісером ... Дзвони він привіз із Києва, а решта тут вилив ...?
1. Які архітектурні особливості церкви?
2. 2. Які елементи церкви свідчать про вплив західноєвропейського мистецтва?

26. Зображувальне мистецтво

монументальний живопис (фрески) та
ікони;
застосування фрескового живопису в
храмах і князівських палатах;
іконний
ансамбль,
формування
іконостасу;
ікони візантійської і київської традиції;
Волинська Божа Матір (поч. ХІV ст.),
Ченстоховська ікона Божої Матері (ХІV
ст.);
розвиток скульптури у формі рельєфу:
зображення Святого Димитра (ХІІІ ст.);
розквіт книжної мініатюри у ХІІІ ст.:
Добрилове Євангеліє (1164);
розвиток ювелірної справи.
Волинська Божа Матір (поч. ХІV ст.)

27. Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері

Первинно ікона знаходилась у храмі міста
Вишгород в Дівочому Богородичному монастирі,
через це отримала назву Вишгородської
Богородиці. Окремі мистецтвознавці вважають,
що ікона була написана у Києві, можливо,
преподобним Аліпієм-іконописцем.
Вона прикрашала храм Святих Бориса і Гліба.
Андрій
Боголюбський
зруйнував
частину
Вишгорода та, викравши ікону Вишгородської
Богородиці, вивіз її до Володимира-на-Клязьмі, де
вона стала головною святинею збудованого цим
князем Успенського собору.
Іконографічно Вишгородська ікона належить до
типу Елеуса (Замилування). Немовля припало
щокою до щоки Матері.

28. Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерським

Після впровадження християнства на теренах
Русі почали виникати місцеві осередки
іконопису. Свенсько-Печерська ікона Божої
Матері була написана преподобним Аліпієм
Печерським (близько і 114). На іконі зображена
Божа Матір, що сидить на престолі, на колінах у
неї Богонемовля. Праворуч від трону стоїть
преподобний Феодосій, а ліворуч — преподобний
Антоній Печерські (засновники КиєвоПечерського монастиря).

29. Холмська ікона Богородиці-ХІІ ст.

Перша письмова згадка про Богородицю
Холмську знаходяться в Галицько-Волинському
літописі при описі подій 1259. Ікону Божої Матері,
яку пізніше назвуть Холмської, князь Данило
Галицький привіз орієнтовно в 1223-1237 роках з
Києва в засноване ним місто Холм.
Холмська ікона Божої Матері написана
темперними фарбами на кипарисових дошках у
візантійському стилі. На іконі зображено Божу
Матір, яка тримає на правій руці дитину Ісуса, який
правою рукою благословляє, а в лівій тримає сувій.
За стилістичними ознаками найближчою аналогією
Холмській
Богородиці
є
Вишгородська
(Володимирська) ікона Божої Матері.

30. Дорогобузька ікона Богородиці

Ікона є найвидатнішою пам'яткою
малярської культури Княжої доби. Її було
винайдено в Успенській церкві в
с.Дорогобужі на Волині. Її датовано
орієнтовно останньою третиною ХІІІ ст..
Божа Матір зображена прямо, гордовито,
велично. Погляд великих очей спрямований
на глядача, обличчя спокійне, врівноважене.
Постать Дитини має фронтальне зображення
голови з легким поворотом очей до Матері.
Збережена візантійська манера письма.

31.

Ченстоховська ікона Божої Матері
(ХІV ст.)
Добрилове Євангеліє (1164)

32.

Вірменський собор у Львові
(ХІV–ХV ст.)

33.

Думки істориків
Галицько-Волинська держава об’єднувала тільки
етнографічні українські землі, і завдяки тому тут
сильніше
зазначилися
прикмети
української
культури,
що
стало
основою
національної
окремішності. Близьке сусідство із Заходом принесло
українському народові нові культурні впливи і
надбання.
Іван Крип’якевич «Історія України»
1. Чому у Волинсько-Галицькому князівстві
«сильніше зазначилися прикмети української
культури»?
2. Яке значення для її розвитку мало «близьке
сусідство із Заходом»?

34.

Робота з інфографікою
Проаналізуйте інфографіку й опишіть основні жанри образотворчого мистецтва.
Визначте, який вплив на ці процеси здійснило європейське мистецтво.

35.

Сторінка ЗНО

36.

Сторінка ЗНО

37.

Сторінка ЗНО

38.

Сторінка ЗНО

39.

Інтерактивне завдання
Всі права належать авторам Н2О

40.

Перевір себе
1. Які школи існували у волинських і галицьких землях?
2. Які археологічні знахідки свідчать про поширення
шкільництва в галицьких та волинських землях? Опиши їх.
3. Чим Галицько-Волинський літопис відрізняється від
«Повісті минулих літ»?
4. Які особливості архітектури Волинсько-Галицької
держави можна визначити за текстом параграфа?
5. Як розвивалося образотворче мистецтво в державі
Романовичів?
6. Повернися до початку параграфа та виконай завдання
з порівняння, аргументуючи свої думки фактами.
7. Чи погоджуєшся ти з думкою, що в часи, коли почала
занепадати велич Києва, у Галичі й Волині продовжувався
культурний розвиток? Відповідь аргументуй.

41.

Самооцінювання
Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Культура Волинсько-Галицького
князівства»

42.

Узагальнюємо вивчене
Досліджую і аналізую
Заповніть у зошиті порівняльну таблицю.
Культура Русі-України і Волинсько-Галицької держави
Спільне
Мислю творчо
Підготуйте віртуальну мандрівку
«Архітектура — літопис у камені»,
під час якої представте архітектурні
пам’ятки
Русі-України
та
Волинсько-Галицької держави.
Відмінне

43.

Метод «Шість капелюхів»

44.

Рефлексія