22.62M

Category:

history

Тема_4,_Галицько_Волинська_держава

2.

Тема 4: КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ
(ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА).
МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА
Роман
Мстиславович
Данило
Романович

1199 р.
1223 р.
Утворення Галицько-Волинської
держави
Битва біля р. Калка
12381264 рр.
1240 р.
Правління Данила Романовича
1245 р.
Битва біля м. Ярослав; поїздка Данила
Романовича в Золоту Орду
Коронування Данила Романовича
1253 р.
Захоплення м. Київ монголам

4.

Ярлик – письмові
документи, що видавалися
від імені монголотатарських ханів, видані
підвладним їм світським і
духовним феодалам.
Ярлики Ханські
утверджували руських
князів на стіл (князювання).
Баскак чиновник
високого рангу
адміністрації
Монгольської
імперії та
Золотої Орди.

5.

ІСТОРИЧНО-КУЛЬТУРНІ ПАМ’ЯТКИ
Успенський собор у м. Володимир – 1160р.,
сучасний вигляд;

6.

Церква святого Пантелеймона поблизу
м. Галич – кінець 12 ст.;

7.

Холмська ікона
Богородиці – 12 ст.;
Дорогобузька ікона
Богородиці – остання
третина 13 ст.

8.

КАРТОСХЕМИ
Королівство Руське
(ГалицькоВолинська
держава) за
правління Романа
Мстиславовича та
Данила
Романовича;

9.

Напрямки походів монголів на південно-західні
землі Русі.

10.

Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської
держави сприяв ряд чинників:
а) вдале географічне положення (віддаленість від Києва
послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили
ці землі важкодоступними для степових кочівників; крім того,
Галицько-Волинське князівство розташовувалося на перехресті
стратегічно важливих торгових шляхів);
б) необхідність спільної боротьби двох князівств (Галицького
і Волинського) проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а
згодом і проти монголо-татарської навали на Русь (Київська
Русь);

11.

Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської
держави сприяв ряд чинників:
в) енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича
(1199-1205 рр.) та Данила Романовича Галицького (1238-1264
рр.);
г) існування на території князівства багатих родовищ солі,
що сприяло економічному росту та інтенсифікації торгівлі.

12.

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ
1015-1054
ГАЛИЦЬКІ
ВОЛОДИМИР
1020-1052
РОСТИСЛАВ
1045-1067
ВОЛОДАР
1092-1124
ВОЛОДИМИРКО
1141-1153
ЯРОСЛАВ ОСМОМИСЛ
1153-1187
ВОЛОДИМИР ІІ
1187-1199
ВОЛОДИМИР
-1188
ВАСИЛЬКО
-1188
У др. пол. XI ст. Ростислав
Володимирович, заснував
династію галицьких князів.
Розквіт Галицького
князівства припав на час
правління Ярослава
Осмомисла (1153—1187).
В 1199 р після смерті
Володимира ІІ династія
Ростиславичів припинила
своє існування.
В 1199 р. Роман
Мстиславич обєднав
галицькі і волинські землі.
ВОЛИНСЬКІ
ВСЕВОЛОД
1078-1093
ВОЛОДИМИР ІІ
МОНОМАХ
1078-1093
МСТИСЛАВ
1125-1132
ІЗСЛАВ ІІ
МСТИСЛАВ ІІ
РОМАН
1199-1205

13.

14.

I етап (1199-1205 рр.) - утворення
і становлення ГалицькоВолинського князівства. 3
ослабленням Київської Русі в
1141 р. виникло Галицьке, а в
1146 р. - Волинське князівство.
Першими в Галицькій землі
правили Ростиславичі - нащадки
онука Ярослава Мудрого. Тим
часом на Волині до влади
прийшли Мстиславичі, що вели
свою родовід від Володимира
Мономаха. Галицьке князівство
досягло найвищої могутності при
Ярославі Осмомислі (1152-1187
рр.), а Волинське - при Романі
Мстиславовичі (1170-1205 рр.).

15.

Особливістю політичного життя
Галицького князівства був великий
вплив на управління ним свавільних,
багатих, могутніх бояр. На відміну від
бояр в інших князівствах, що у
більшості походили з княжої дружини,
галицьке боярство вело свій початок,
насамперед, від місцевої
родоплемінної знаті. Свої маєтки
вони одержали не від київського князя,
а завдяки захопленню общинних
земель. Тому їхня влада в Галицькому
князівстві була дуже велика.
Прийшовши сюди, перші Рюриковичі
наштовхнулися на відсіч місцевої
знаті, готової у будь-який спосіб
відстоювати власні інтереси.
Галицьке
боярство

16.

17.

Боярство Волинського князівства, на відміну від Галицького, за походженням,
становищем і політичними поглядами було більш схожим із боярами основної
частини Київської держави. Більшість із них прийшла на ці землі у складі
дружин своїх князів, які найчастіше призначалися і наймалися Великим
київським князем. Ці бояри одержували земельні володіння за службу князю.
Волинська знать залежала від щедрості князя, і тому була більше віддана йому.
Саме через це волинські князі, а не галицькі, змогли об'єднати обидва князівства
в єдину державу.
Після смерті останнього Ростиславича в 1199 р. Роман Мстиславич, спираючись
на підтримку дружинників, частину боярства та міщанства, які були
незадоволені силою та свавіллям галицьких бояр, зайняв Галич. Він об'єднав
Галицьке і Волинське князівства. У своїй об'єднаній державі князю довелося
вести досить рішучу боротьбу з галицьким боярством, яке виступало проти
посилення княжої влади.
Князь Роман здійснив два успішних походи проти половців. У 1203 р. Роман
Мстиславич захопив Київ і прийняв титул великого князя. Він також скорив
князів чернігівських, приєднав до своїх володінь Переяславщину та Київщину.
Територія майже всієї Південно-Західної Русі була під владою Романа
Мстиславича.
Роман княжив усього шість років (1199-1205 рр.). Під час війни з поляками він
загинув у бою під Зивихостом 19 червня 1205 р.

18.

1199 - волинський князь Роман Мстиславич об'єднав Волинь й
Галич.
1203 - князь Роман приєднав і
Київське князівство.
1205.VІ - Роман Мстиславич
загинув під Завихвостом

19.

Галицько-Волинська
держава - назва князівства,
утвореного
Романом
Мстиславичем в 1199 р.
внаслідок
об'єднання
Галицького
та
Волинського
князівств.
Галицько-Волинська
держава була найбільшою
й наймогутнішою серед
удільних князівств, що
виділилися на українських
землях внаслідок розпаду
Київської
держави.

20.

21.

ІІ етап (1205-1233 рр.) тимчасовий
розпад єдиної держави.
Після
смерті
Романа
Мстиславича
єдність
Галицько-Волинського
князівства була тимчасово
порушена. Розпочався майже
сорокарічний
період
міжусобних
воєн
та
іноземного
втручання
у
справи
галицьких
і
волинських
земель.
Не
допустити
відновлення
єдності
ГалицькоВолинського
князівства
прагнули
верхівка
галицького боярства, окремі
удільні князі та правлячі кола
Угорщини і Польщі.

22.

Першими розпочали боротьбу за
владу у Галицькому князівстві
Володимир, Святослав і Роман
Ігоровичі, сини оспіваного у «Слові о
полку Ігоревім» новгород-сіверського
князя Ігоря Святославовича. Вони
утримувались тут впродовж майже
шести років (1206-1212 рр.). Однак
внаслідок боротьби з боярською
верхівкою зазнали поразки, і у 1213 р.
на княжому престолі у Галичі засів
боярин Володислав Кормильчич, а
після його вигнання, у 1214 р.
правителі Угорщини та Польщі
домовилися про поділ галицьких
земель.

23.

У результаті довготривалої
боротьби, яка закінчилась у
1221 р., чужинців було
вигнано і князем став
Мстислав Удатний, який
походив з дрібних київських
князів, а до того князював у
Новгороді. У 1228 р.
Мстислав Удатний покинув
Галицьке князівство і
передав його угорському
королю. Цього часу,
укріпившись на Волині,
боротьбу за Галицьке
князівство розпочав князь
Данило Романович.

24.

III етап (1238-1264 рр.) - об'єднання та піднесення
князівства, активна боротьба із золотоординським ярмом
Тільки в 1238 р. волинський князь Данило, син Романа
Мстиславовича, остаточно оволодів Галичем, став князем
галицьким і відновив єдність Галицько-Волинського
князівства.

25.

Після загибелі Романа лишилася вдова
Ганна з двома синами: чотирирічним
Данилом та дворічним Васильком.
1214 - Галич захопили угорці.
1221 - Данилу вдалося утвердитися на
Волині.
1238 - битва під Дорогичином
1238 – Данило розгромив рицарівхрестоносців під Дорогочином та повернув
собі Галич.
1245 - Битва під Ярославом
1245 – переміг польсько – угорське та
військо боярської опозиції під Ярославом.

26.

1245 - Данило визнав себе васалом
Золотої Орди.
Династія галицьких князів

27.

28.

Данило Романович проводив активну зовнішню політику:
1) у 1238 р. він розгромив німецьких рицарів під Дорогочином,
які надовго залишили спроби завоювання руських земель.
2) у 1245 р. переміг польсько – угорське та військо боярської
опозиції під Ярославом.
3) Внаслідок поїздки до Золотої Орди (1245-1246 рр.) Данило
Романович змушений був визнати зверхність хана, але добився
підтвердження своїх справ на Галицько-Волинське князівство.
4) Коронація Данила Романовича відбулася в 1253 р. в м.
Дорогочині. 3 цього часу не лише фактично, а й юридично
Галицько-Волинське князівство набуло статусу самостійної
Української держави, який визнавався Папою Римським і
країнами Східної та Центральної Європи.

29.

Данило Романович продовжував
активно вести воєнні дії з
військами
Золотої
Орди.
Одночасно він втрутився у
боротьбу за Австрію та вів
війни з литовськими князями. У
1250-х г. Данило Романович
збудував Місто Львів, назвавши
його на честь свого сина Лева, а
раніше - в 1240 рр. на річці
Угорці він заснував місто Холм.
За його князювання
I галицько-волинська держава
стала найбільшою державою в
Європі.

30.

Лев І Данилович:
- успадкував Львів і Перемишль, а
після смерті Шварна - Холм та Галич,
приєднавши до них Люблінську
землю й частину Закарпаття,
- 1272 – переніс столицю до Львова,

31.

Юрій І:
- об'єднав Галичину й Волинь,
переніс столицю до Володимира – Волинського,
- прийняв королівський титул,
- 1303 – утворив Галицьку митрополію (першій митрополит
Петро Ратенський став першим митрополитом).

32.

Після смерті Юрія І його сини Андрій і Лев спільно
правили Галицько-Волинським князівством. Зі смертю
Андрія і Лева II урвалася династія Романовичів.

33.

1325 - бояри обрали галицько-волинським князем
мазовецького княжича Болеслава, сина Тройдена і
доньки Юрія І Марії. Католик Болеслав перейшов
у православ'я, прийнявши ім'я Юрій.
1340 – Юрій ІІ Болеслав був отруєний
боярами.
1340 - Після смерті Юрія Болеслава ІІ Волинське боярство, шукаючи собі князя,
спинилося на кандидатурі Любарта Гедиміновича, який вважався спадкоємцем
Юрія-Болеслава II.
Зі смертю Юрія II закінчилася доба незалежності Галицько- Волинського
князівства. Почалася боротьба сусідніх держав за личину й Волинь (Польщі,
Угорщини, Литви та інших).

34.

Значення галицько-волинської
державності
Галицько-Волинська держава стала новим після занепаду Києва центром
економічного та політичного життя.
- Вона модернізувала давньоруську державну організацію.
- Галицько-Волинська держава врятувала Україну від поневолення її
Польщею,
- Галицько-Волинська держава продовжила славні дипломатичні традиції
Київської Русі і ще 100 років після встановлення золотоординського ярма
представляла східнослов'янську державність на міжнародній арені.
- Водночас, відкриваючи західноєвропейській культурі шлях на українські
землі, ця державність допомогла уникнути однобічної орієнтації на Візантію,
запобігти утвердженню монгольського впливу.
- Галицько-Волинська держава стала також важливою культурною межею.
Вона виступала або як східний форпост католицького Заходу, або як західний
– православного Сходу.
- Галицько-Волинська держава стала головним політичним осередком
майбутньої України.

35.

МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА
1240.ХІІ - Під стінами
Десятинної церкви загинули
останні захисники Києва під
час монгольської навали.
1223 - монгольські війська Чингізхана розгромили об’єднані
сили руських та половецьких військ на річці Калка.
1237 - війська Батия розгромили південно – східні князівства
Київської Русі.
1239 - Батиєве військо розгромило Переяславль, Чернігів.
1240.ХІІ - війська завойовників розгромили сили
захисників Києва.
Далі війська монголо – татар розгромили військові сили
Галицько – Волинського князівства.
Чингісхан
Батий

36.

Розгромив війська Польщі, Угорщини, Словакії, Чехії монголо татари через Боснію, Сербію, Болгарію вийшли на Волгу, заснував
там державу Золота Орда у 1242 р.
Князі повинні були отримувати "Ярлик" – дозвіл
на князювання.
З підвладних земель баскаки збирали данину.

37.

ДАТИ ПОДІЙ

38. Утворення Галицько-Волинської держави

1199 р.

39. Битва на р. Калка

1223 р.

40. Правління Данила Романовича

1238-1264 рр.

41. Захоплення Києва монголами

1240 р.
Під стінами Десятинної церкви
загинули останні захисники Києва
під час монгольської навали.

42. Битва біля м. Ярослав

1245 р.
Данило Романович

43. Поїздка Данила Романовича в Золоту Орду

1245 р.
Данило Романович

44. Коронування Данила Романовича

1253 р.