Концепції розвитку. Діалектика як наукова система

1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ПОЛТАВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА ІМЕНІ
ЮРІЯ КОНДРАТЮКА»
Кафедра українознавства, культури та документознавства
ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни “Філософія
Тема 4. Концепції розвитку. Діалектика як наукова система.

2.

ПИТАННЯ ЗАНЯТТЯ
1. Основні концепції розвитку: поняття і
загальна характеристика.
2. Діалектика як загальна концепція розвитку.
ЛІТЕРАТУРА
1. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка,
етика і естетика): Підручник. – Х. : ХУПС,
2011.
2. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка,
етика і естетика): Навчально-методичний
посібник. – Х. : ХУПС, 2011.
3. Філософія: Підручник. – Харків : Видавництво
ХВУ, 1997.
4. Філософія: Підручник. – МОН України, МОУ.
– За заг. ред. проф. Горлача М.І., проф.
Мануйлова Є.М. – Харків, ТОВ “Модель
Всесвіту”, 2001.

3.

1. Основні концепції розвитку: поняття і
загальна характеристика.

4.

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ
система поглядів на закономірну зміну матеріальних і ідеальних об'єктів

5.

ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ
МЕТАФІЗИЧНА
ДІАЛЕКТИЧНА
СИНЕРГЕТИЧНА
Чинники розрізнення концепцій
Розкриття змісту
розвитку
Визначення
механізму розвитку
Які рушійні сили
розвитку
Визначення причини
і джерела розвитку
Яка спрямованість
розвитку

6.

МЕТАФІЗИЧНА КОНЦЕПЦІЯ
МЕТАФІЗИКА
розуміння світу, при якому ігноруються або спрощено розглядаються взаємозв’язки і взаємодії явищ та
предметів, а процес розвитку тлумачиться як кількісне збільшення об’єктів без їх якісної зміни.
ДЖЕРЕЛО
РОЗВИТКУ
Зовнішній поштовх
ХАРАКТЕР
РОЗВИТКУ
Однобічність розвитку:
а) відсутність стрибків;
б) тільки стрибки.
СПРЯМОВАНІСТЬ
РОЗВИТКУ
- циклічність розвитку;
- топтання на місці;
- занепад або сходження.

7.

СИНЕРГЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ
СИНЕРГЕТИКА
напрям міжгалузевих досліджень, об’єкт яких – процеси самоорганізації у відкритих
системах фізичної, хімічної, біологічної, екологічної й іншої природи.
Система повинна бути відкритою (система, яка взаємодіє з навколишнім середовищем в якому-небудь
аспекті: інформаційному, енергетичному, матеріальному і т. п.)
Відкрита система повинна бути досить далека від точки термодинамічної рівноваги (стан системи, в
якому його внутрішні процеси не приводять до змін макроскопічних параметрів (таких, як і тиск)).
Фундаментальним принципом самоорганізації є виникнення нового порядку та ускладнення систем
через флуктуації (випадкові відхилення) станів їх елементів і підсистем.
Етап самоорганізації наступає тільки у випадку переважання позитивних зворотних зв’язків, що
діють у відкритій системі, над негативними зворотними зв’язками.
Самоорганізація в складних системах, переходи від одних структур до інших, виникнення нових
рівнів організації матерії супроводжуються порушенням симетрії.

8.

ПАРАМЕТРИ СИНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ РОЗВИТКУ
Причини
Нерівновагомість. Нестабільність.
середовища разом з суб'єктом).
Кризи.
Еволюція
та
коеволюція
(зміна
Форми
Накопичення флуктуацій (відхилень).
Біфуркація (момент нестійкості, коли система обирає подальший шлях еволюції).
Фазові переходи. Мимовільні переходи системи в новий стан.
Нелінійність, лавиноподібні процеси. Самоорганізація.
Властивості
Вірогіднісна випадковість. Можливий випадок (з’явлення низки можливостей та
їхній відбір). Детермінованість (окремі сфери універсуму).
Фактори
Малі впливи, випадок. Параметр порядку. Вплив процесів на мікрорівні через
мезорівні на макрорівні.
Результати
Прояв багаторівневого цілого, нерівного у сумі частин. Нова нерівновагомість,
необоротність, невідповідність замислу, ускладнення.

9.

ХАОС-СИНЕРГІЯ-ПОРЯДОК
ХАОС – наявність багатьох ступенів
свободи
«Хаос – це такий порядок речей, який ми не можемо усвідомити».
Г. Міллер
САМООРГАНІЗАЦІЯ
Самостійне народження упорядкованих структур за власним
законом динаміки
ПОРЯДОК
У загальному значенні – гармонійний,
очікуваний, передбачуваний стан або
розташування чого-небудь; розташування
елементів у послідовності
ЗМУШЕНИЙ (ПРИМУСОВИЙ) ПОРЯДОК
Творчі
об'єднання
Формування
мікрогруп
Черга за товаром
ДОБРОВІЛЬНИЙ ПОРЯДОК

10.

Самоорганізація
народження упорядкованих структур у хаосі, яке обумовлене власним
складним законом розвитку системи
Планети-зірки-галактики
Соціальні групи-держави-державні союзи
З хаосу слів, зі шматочків спогадів, зі
уривків знань раптом народжується
найпрекрасніша у світі структура —
закінчена досконала людська думка
Сім'ї

11.

Ефект «чорного лебедя»
з'являються завдяки складній хаотичній динаміці. Непередбачуваності, біфуркації, катастрофи та
кризи, які з необхідністю виникають у будь-якій нелінійній системі при досягненні нею певного
рівня складності
Неспроможність наукових прогнозів пов'язана з обмеженістю моделей
– будь-яка модель виявляється куди простіше дуже складної
соціальної реальності та не враховує багато чинників

12.

ВИСНОВОК
Метафізика — це концепція розвитку, метод пізнання,
альтернативний діалектиці, який абсолютизує сталість розвитку та
заперечує якісні зміни.
Синергетика займається вивченням процесів самоорганізації і
виникнення, підтримки стійкості та розпаду структур (систем)
різної природи.

13.

2. Діалектика як загальна концепція
розвитку: сутність та основні принципи.

14.

ЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ ДІАЛЕКТИКА
Діалектика (гр. dialegomai – веду бесіду) – вчення про найзагальніші закони розвитку природи,
суспільства та людського мислення.
ОБ’ЄКТИВНА ДІАЛЕКТИКА
СУБ’ЄКТИВНА ДІАЛЕКТИКА
Процеси
руху
та
розвитку,
взаємодії
та
взаємообумовленості, що відбуваються у природі,
суспільстві та мисленні.
Процес і результат відображення об’єктивної
діалектики у свідомості, діалектика як наука.

15.

ЗМІСТ ДІАЛЕКТИКИ

16.

ПРИНЦИПИ ДІАЛЕКТИКИ
Принципи діалектики – вихідні, об’єктивні за змістом ідеї, що відображають найзагальніші
закономірності розвитку предметів і явищ об’єктивної дійсності і виконують методологічну
функцію у науковому пізнанні.
Всезагального зв'язку (детермінізму)
Розвитку та руху
Системності – упорядкування зв'язків
Історизму – існування у вічності та
конкретному часі
Причинності – наявності зв'язків, які породжують нові предмети

17.

Принцип загального зв’язку
відображає універсальний взаємозв’язок і взаємообумовленість предметів і
процесів дійсності.
Характеристика зв'язків
Об’єктивність
Загальність
Багатоманітність
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗВ'ЯЗКІВ
ЗА РІВНЯМИ ЗВ’ЯЗКУ
ЗВ’ЯЗОК
ВІДНОШЕННЯ
ВЗАЄМОДІЯ
ЗАКОН
Універсальність

18.

ЗВ’ЯЗОК – ВЗАЄМООБУМОВЛЕНІСТЬ РЕЧЕЙ І ЯВИЩ

19.

ВІДНОШЕННЯ – ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ
ПЕВНОЇ СИСТЕМИ

20.

ВЗАЄМОДІЯ – взаємовплив різних об'єктів один на одного

21.

ПРИНЦИП РОЗВИТКУ
відображає загальну тенденцію змін від простого до складного, від нижчого до вищого,
поступовість і спадкоємність у змінах і перетвореннях.
ВИДИ ПРОЦЕСІВ
РУХ
ЗМІНИ
РОЗВИТОК

22.

Рух – це зміна
матеріальних
речей,
властивостей,
відносин, систем
Саморух - зміна
внаслідок
внутрішніх
суперечностей та
зовнішніх
чинників

23.

ЗМІНИ
процес, в ході якого у предмета зникають окремі сторони, властивості та елементи, зберігаються
або з’являються інші (зміна властивостей, структури, функцій, зв’язків, предметів).
НОВАЦІЇ
МОДЕРНІЗАЦІЯ
Якісна нова зміна, яка приводить до
радикальних перетворень
Соціальний та цивілізаційний процес
спрямованої трансформації суспільств

24.

Розвиток
–
закономірна
якісна
зміна матеріальних та
ідеальних об’єктів на
новий якісній рівень
Саморозвиток –
зміна на основі
саморуху

25.

САМОРОЗВИТОК
власна, внутрішньо необхідна зміна системи, яка визначається її суперечностями,
опосередкованим впливом зовнішніх чинників і умов
Синергетика –
абсолютизація
самоорганізації
Фаталізм
–
абсолютизація
приреченості
розвитку
зовнішньою
силою
Суб’єктивізм
абсолютизація
суб’єктивного
фактору
-
Волюнтаризм –
абсолютизація
волі. Воля –
вищий принцип
буття

26.

СПРЯМОВАНІСТЬ РОЗВИТКУ
СПРЯМОВАНІСТЬ
ПРОГРЕС
РЕГРЕС
Прогрес – це такі зміни, які
виражають рух від нижчого до
вищого, від старого до більш
досконалого і нового, яке
означає сходячий напрямок
розвитку.
Регрес – використовується для
означення руху, який
спрямований до старого, до
попередніх ступенів розвитку,
попередніх форм.

27.

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ДІАЛЕКТИКИ
РОЗВИТОК
САМОРУХ
САМОРОЗВИТОК
РУХ
ЗВ’ЯЗОК
ВЗАЄМОДІЯ
ВІДНОШЕННЯ

28.

Закон – зв'язок між сутностями, який є об’єктивним, необхідним,
загальним, внутрішнім, суттєвим та повторювальним.
ЗАКОНОМІРНІСТЬ –
сукупна дія
багатьох
законів
зв'язок
ГРУПИ ЗАКОНІВ
1) окремі закони,
притаманні певним
формам руху матерії
(закони механіки,
хімії, біології тощо)
2) особливі закони,
притаманні усім або
багатьом формам руху
матерії (закони
математики,
закони збереження)
ДИНАМІЧНІ – передбачення мають
однозначний характер
3) загальні,
універсальні закони
(закони діалектики)
СТАТИСТИЧНІ – передбачення носять
ймовірний характер

29.

ЗАКОНИ ДІАЛЕКТИКИ
суттєві, необхідні, стійкі та повторювані зв’язки між явищами та
процесами природи, суспільства та мислення, що визначають характер і
напрямок їх змін та розвитку.
СУТНІСТЬ І ХАРАКТЕР ЗАКОНІВ ДІАЛЕКТИКИ
ОБ’ЄКТИВНИЙ ХАРАКТЕР
ЗАГАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР
ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ
СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР

30.

ЗАКОН ЄДНОСТІ ТА БОРОТЬБИ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Всім речам, явищам і процесам властиві протилежності, у результаті взаємодії яких виникають
суперечності, що дають внутрішній імпульс до змін, є джерелом і рушійною силою розвитку на
певному етапі зникнення старого і народження нового.
Зовнішня суперечність
Рушійна сила розвитку
А
В
А
В
Внутрішня суперечність
Джерело розвитку
СУПЕРЕЧНІСТЬ
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ
ПРЕДМЕТІВ, ПРОЦЕСІВ ТА ЇХ СКЛАДОВИХ
тотожність
відмінність
протилежність
суперечність
ЗАКОН ЄДНОСТІ Й
БОРОТЬБИ
ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ –
НЕПЕРЕВНІСТЬ РУХУ,
ЗМІН, РОЗВИТКУ

31.

СХЕМА ДІЇ ЗАКОНУ
ВНУТРІШНЯ
ДЖЕРЕЛО
РОЗВИТКУ
протилежність
тотожність
СУПЕРЕЧНІСТЬ
відмінність
протилежність
протилежності
ЗОВНІШНЯ
РУШІЙНА
СИЛА
РОЗВИТКУ

32.

ЗАКОН ЄДНОСТІ ТА БОРОТЬБИ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
ВНУТРІШНЯ
ДЖЕРЕЛО
РОЗВИТКУ
Тотожність – група
студентів
Суперечності
Протилежность
Виявлення
внутрішніх
причин
суперечності
Зміна зовнішніх
правил поведінки
Відмінність – різні
люди
ЗОВНІШНЯ
РУШІЙНА
СИЛА
РОЗВИТКУ

33.

ТОТОЖНІСТЬ – рівність предмету
самому себе
=
=

34.

ДІАЛЕКТИЧНА ПРОТИЛЕЖНІСТЬ
ПРОТИЛЕЖНІСТЬ – сторони цілісного предмета, явища які взаємно
виключають та передбачають одна одну
Людина – сукупність протилежних якостей: добра і зла, хоробрості та боягузтва

35.

Діалектична протилежність у свідомості людини
Фрідріх НІЦШЕ
У людині тварюка та творець
з'єднані воєдино: в людині є
матеріал, уламок, глина, бруд,
безглуздя, хаос; але в людині є
також і творець, скульптор,
твердість
молота,
божественний глядач і сьомий
день.

36.

ДІАЛЕКТИЧНА СУПЕРЕЧНІСТЬ
СУПЕРЕЧНІСТЬ – взаємовідношення між протилежностями процесу,
явища, які передбачають і разом з тим взаємно виключають одна одну
Україна і рф – світоглядні протилежності

37.

ДІАЛЕКТИЧНА СУПЕРЕЧНІСТЬ
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ
«Прірва
між
нашими
державами велика, глибока.
Але
ми
всі
маємо
усвідомлювати, що вони
викопали цю прірву. Саме
Путін стоїть із цією лопатою
й залишиться із нею в історії
світу».

38.

ЗАКОН ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАПЕРЕЧЕННЯ
Розвиток йде через ланцюг діалектичних заперечень, які зумовлюють
заперечення старого та утвердження нового, зв’язок, спадкоємність між
новим і старим, утримання позитивного і тенденцію незворотного,
спіралеподібного розвитку з повторенням попереднього на більш високому
рівні.
А
В
К1
А
В
А
К2
В
В
К3

39.

ЗАКОН ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАПЕРЕЧЕННЯ –
ВІДОБРАЖАЄ СПРЯМОВАНІСТЬ УСІХ ЗМІН
ТЕЗА
АНТИТЕЗА
СИНТЕЗ

40.

СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Заперечення – це перехід речі, предмету або процесу до нової якості,
зумовлений розвитком властивих їй внутрішніх й (або) зовнішніх суперечностей.
ВИДИ
ДІАЛЕКТИЧНЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ
ЗАПЕРЕЧЕНЬ
НЕДІАЛЕКТИЧНЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ
Деструктивне
заперечення
Деструкція – це припинення існування даного конкретного
об’єкта, його небуття як цілісної системи.
Зняття
Зняття – це діалектичне заперечення, при якому перехід системи
з одного якісного стану в інший супроводжується збереженням і
включенням до складу нової якості деяких елементів,
властивостей та ланок її структури.
Трансформація
Трансформація – це зміна функцій системи або її елементів,
зміна структури системи.

41.

ЗАКОН
ВЗАЄМНОГО ПЕРЕХОДУ КІЛЬКІСНИХ ТА ЯКІСНИХ ЗМІН
Властивість - це сторона
Риси характеру
ЯКІСТЬ
Якість –
внутрішня
визначеність речі,
цілісна сукупність
стійких ознак,
властивостей, що
роблять річ саме
такою, а не іншою.
предмета, або явища, що
спричиняє їхнє розходження
або подібність із іншими
речами або явищами
ВЛАСТИВОСТІ
МІРА
Антропологічні
характеристики
КІЛЬКІСТЬ
Кількість – це зовнішня
визначеність речі, яка
виражається в числах і
величинах, що вказують,
скільки цих предметів та
їхніх складових,
властивостей та зв’язків,
які їхні розміри,
тривалість існування,
інтенсивність змін, темп
перетворень та ін.
Міра – це кількісні границі існування предмета, у яких він залишається
самим собою, не перетерплюючи якісних змін.

42.

ЗАКОН ВЗАЄМНОГО ПЕРЕХОДУ КІЛЬКІСНИХ ТА
ЯКІСНИХ ЗМІН
Розкриває механізм змін.
Кількісні зміни, що постійно накопичуються, перебільшив відому міру з необхідністю призводять
до якісних змін, які в свою чергу призводять до нових кількісних перетворень.
А
В
А
В
А
суперечність
В
стрибок
В
міра
КЛАСИФІКАЦІЯ СТРИБКІВ
За
масштабами
протікання
За
спрямованістю
протікання
За
тривалістю
протікання
За
характером
протікання
Стрибок – це момент, форма і спосіб переходу до нового якісного стану.

43.

СХЕМА ДІЇ ЗАКОНУ
ЯКІСТЬ (НОВА)
МІРА
КІЛЬКІСТЬ
СТРИБОК
ЯКІСТЬ

44.

ЗАКОН ВЗАЄМНОГО ПЕРЕХОДУ КІЛЬКІСНИХ ТА ЯКІСНИХ ЗМІН
Якість (нова)
Стрибок
Кількість
Якість
Студенти 1 курсу
Комплекс навчальних
дисциплін
Міра

45.

Категорії діалектики – це найбільш загальні фундаментальні положення, що
відображають найбільш суттєві, закономірні зв’язки і відношення реальної дійсності та
пізнання.
СУТНІСТЬ І ХАРАКТЕР КАТЕГОРІЙ ДІАЛЕКТИКИ
ОБ’ЄКТИВНИЙ ХАРАКТЕР
ЗАГАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР
ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ
СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР

46.

ПРИЧИНА І НАСЛІДОК
Причинно-наслідковий зв’язок носить загальний характер – все має свою причину, причому
будь-яка причина виступає як наслідок іншої причини, а наслідок як причина інших наслідків.
НАСЛІДОК
ПРИЧИНА
Причина –
це філософська
категорія, яка
вживається для
позначення того
явища (або
сукупності явищ), які
передують іншому,
обумовлює й
викликає його
ПРИВІД
УМОВИ
Подія, що
безпосередньо
передує іншій
події,
уможливлює її
появу, але не
породжує й не
визначає її.
Явища, які
можуть бути
необхідними для
наступу даної
події але самі по
собі його не
викликають
Наслідок –
це те, що виникає під
впливом причини,
що породжується
відповідною
взаємодією речей або
сторонами того
самого утворення

47.

НЕОБХІДНІСТЬ І ВИПАДКОВІСТЬ
Категорії
“необхідність”
і
“випадковість”
відображають
прояв
універсальності зв’язку предметів і процесів з точки зору наявності необхідних
передумов їхнього буття.
ЯВИЩЕ
або
ПРОЦЕС
НЕОБХІДНІСТЬ
ВИПАДКОВІСТЬ
Необхідність – це стійкий зв’язок
Випадковість – це те, що виникає
явищ і процесів, що визначає їхню
закономірну зміну й розвиток, це те,
що неминуче повинне відбутися.
під дією побічних, другорядних
причин, що може відбутися, а може й
не відбутися, поступившись місцем
іншому.
ЗАКОНОМІРНОСТІ
ДИНАМІЧНА ЗАКОНОМІРНІСТЬ
СТАТИСТИЧНА ЗАКОНОМІРНІСТЬ
Така форма необхідного причинного
зв’язку, при якій взаємини між причиною
й слідством однозначні.
Така закономірність, що представляє
собою діалектичну єдність необхідних і
випадкових ознак.

48.

КАТЕГОРІЇ “ЗМІСТ” І “ФОРМА”
Категорії “зміст” і “форма” відображають прояв універсальності зв’язку
зовнішньої і внутрішньої сторони предметів і процесів.
ЗМІСТ
ПРЕДМЕТИ
або
ПРОЦЕСИ
ФОРМА
Зміст – це сукупності усіх
Форма – це спосіб існування та
складових елементів, властивостей,
подій, утворень даного предмету,
процесу та явища.
вираження змісту, його
організації та структури.
ВИДИ ФОРМИ
ВНУТРІШНЯ ФОРМА
ЗОВНІШНЯ ФОРМА

49.

СУТНІСТЬ ТА ЯВИЩЕ
Категорії “сутність” і “явище” відображають прояв універсальності
зв’язку зовнішньої і внутрішньої сторони предметів і процесів.
ПРЕДМЕТИ
або
ПРОЦЕСИ
СУТНІСТЬ
ЯВИЩЕ
Сутність – це сукупності
Явище – це зовнішня сторона
внутрішніх, стійких і визначальних
зв’язків, що відображають основні
риси й тенденції розвитку об’єктів і
процесів; головне у змісті
предметів і процесів, форма
вираження (прояву) їхньої
сутності
РІВНІ СУТНОСТІ
Сутність першого
порядку
Сутність другого
порядку
Сутність третього
порядку

50.

КАТЕГОРІЇ “ОДИНИЧНЕ”, “ОСОБЛИВЕ” І “ЗАГАЛЬНЕ”
Кожний предмет, процес або їхня сукупність (окреме) є органічною
єдністю трьох груп властивостей – одиничних, особливих і загальних.
ПРЕДМЕТИ
або
ПРОЦЕСИ
ОДИНИЧНЕ
ОСОБЛИВЕ
Особливе – сукупність
Одиничне – сукупність
властивостей окремих
предметів (групи тотожних),
яка надає їм індивідуальність
і дозволяє відрізняти від
інших.
ЗАГАЛЬНЕ
властивостей окремих предметів
(групи тотожних), яка
притаманна для певної
сукупності зазначених предметів
(вид, клас) і дозволяє відрізняти
від інших предметів.
Загальне – сукупність властивостей окремих предметів (групи тотожних), яка притаманна
для безлічі одноманітних явищ або предметів.

51.

КАТЕГОРІЇ “МОЖЛИВІСТЬ” І “ДІЙСНІСТЬ”
Кожний предмет або процес є органічною єдністю минулого, сучасного і
майбутнього, що відображає діалектику можливого та дійсного.
МОЖЛИВІСТЬ
Можливість – це об’єктивна
ПРЕДМЕТИ
або
ПРОЦЕСИ
тенденція розвитку предмету
(процесу), що заснована на
наявності умов для її реалізації.
ДІЙСНІСТЬ
Дійсність – це здійсненна,
реалізована можливість, тобто
те, що реально існує.
Реальні (конкретні) можливості
Формальні (абстрактні) можливості
Можливості, що зумовлені дією об’єктивних
закономірностей і для перетворення яких у
дійсність є необхідні умови.
Можливості, що зумовлені дією об’єктивних
законів, однак вони відображають несуттєву
тенденцію розвитку дійсності і для реалізації
яких відсутні необхідні умови.
Загальні
Одиничні

52.

КАТЕГОРІЇ “ЧАСТКА”, “ЦІЛЕ” і “ЦІЛІСНІСТЬ”
Кожний предмет або процес у залежності від ступеня взаємозв’язку їхніх
складових постає як ціле або цілісність.
ЧАСТКА
ПРЕДМЕТИ
або
ПРОЦЕСИ
Ціле – це предмет, процес або
Частка – це предмет, процес
або явище, які входить до
складу
іншого
предмету,
процесу або явища і є
елементом його змісту.
ЦІЛЕ
ЦІЛІСНІСТЬ
явище, який містить у собі інші,
органічно пов’язані між собою
утворення і має властивості, які
не
зводяться
до
суми
властивостей його часток.
Цілісність – це об’єкти, що мають складну внутрішню структуру і характеризуються тим, що
у результаті взаємодії їхніх часток виникають нові властивості не тільки в об’єкта (цілого) у
цілому, але й у кожної із його часток, властивості, які відображають характер об’єкта.

53.

КАТЕГОРІЇ “СИСТЕМА, “ЕЛЕМЕНТ” І “СТРУКТУРА”
Кожний предмет або процес, який постає як цілісне утворення,
складається із окремих елементів і має певну структуру.
СИСТЕМА
ПРЕДМЕТИ
або
ПРОЦЕСИ
ЕЛЕМЕНТ
Елемент – це відносно стійка,
Система – це певним чином
впорядкована і відмежована
безліч взаємодіючих
елементів, що утворюють
деяку цілісну єдність.
СТРУКТУРА
якісно визначена реальність,
що перебуває у взаємозв’язку з
іншими відносно стійкими,
якісно визначеними
реальностями і утворює разом
з ними цілісну систему.
Структура – це внутрішня організація системи, яка є способом взаємозв’язку, взаємодії
елементів, що утворюють систему.
Наявність елементів, що
становлять дану систему
Характер зв’язку між
елементами системи
Наявність цілісності в утворенні, що
має вид системи

54.

ХАОС-ЕЛЕМЕНТ-СИСТЕМА-СТРУКТУРА
ХАОС
Статистичний
Наслідок існування
великій кількості
елементів у системі
«Хаос - це такий порядок речей, який ми не можемо
усвідомити». Г. Міллер
Детермінований
Не абсолютний безлад
«малої» системи з
елементами
упорядкування
Народження
нових
структур
Система може існувати
у фазах порядку та
хаосу
Уведення середніх значень
(температура, тиск) при
наявності непередбачуваності
розвитку системи
Hybrid war
Хаос
Порядок
Генрі Міллер

55.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
До основних концепцій розвитку належать: діалектична концепція розвитку,
метафізична концепція розвитку, синергетична концепція розвитку.
Діалектика – це вчення про найбільш загальні закони руху та розвитку природи,
суспільства та мислення, теорія і метод пізнання явищ об’єктивної дійсності і
свідомості.
Принципи діалектики – найбільш загальні уявлення про світ і вимоги до його
пізнання, які відображають основи процесів, що відбуваються у світі, його єдність
і багатоманітність.
Закони діалектики – це суттєві, необхідні, стійкі та повторювані зв’язки між
явищами та процесами природи, суспільства та мислення, що визначають
характер і напрямок їх змін та розвитку.
Категорії діалектики – це найбільш загальні фундаментальні положення, що
відображають найбільш суттєві, закономірні зв’язки і відношення реальної
дійсності та пізнання.

56.

“НЕГАТИВНА” ДІАЛЕКТИКА
• абсолютизація заперечення
(відкидання,
критика,
знищення, стурбованість,
жах, тривога);
• всезагальна
руйнація
всього сутнього;
• тотальний критицизм;
• відкидання
будь-якої
позитивності,
самозаперечення
Ж.-П.Сартр
Принципи:
-Однобічність;
-Суб'єктивізм;
-Нігілізм;
-Песимізм.
САМОСТІЙНО

57.

РІЗНОВИДИ МЕТАФІЗИКИ
• РЕЛЯТИВІЗМ
–
абсолютизація
моменту зміни, відносності істини.
• СОФІСТИКА – роздуми з навмисним
порушенням законів логіки.
• ЕКЛЕКТИКА
–
поєднання
протилежних ідей, принципів, теорій.
• ДОГМАТИЗМ
–
перебільшення
значення абсолютної істини.
• ПАРАДОКСАЛІЗМ – накопичення
несумісних тверджень
САМОСТІЙНО

58.

СЕМІНАР
КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ”.
1. Основні концепції розвитку: сутність та особливості:
метафізична концепція розвитку: поняття і загальна характеристика;
синергетична концепція розвитку: поняття і загальна характеристика;
діалектична концепція розвитку: поняття і загальна характеристика.
2. Сутність і зміст діалектики як загальної теорії розвитку
зміст поняття “діалектика”
історичні форми діалектики
елементи діалектики як загальної теорії зв’язку та розвитку.
3. Принципи діалектики та їх методологічне значення
- принцип розвитку та руху
“
- принцип загального зв’язку
4. Основні закони діалектики
закон єдності і боротьби протилежностей
закон взаємного переходу кількісних та якісних змін
закон заперечення запереченням
5. Категорії діалектики та їх методологічне значення
одиничне, особливе та загальне
частина і ціле; елемент, структура, система
форма та зміст
причина та наслідок
випадковість та необхідність
можливість та дійсність
явище та сутність