Теоретичні основи екологічної безпеки військ

1.

Кафедра хімії та бойових токсичних хімічних речовин
Основи екологічної безпеки військ
ТЕМА 1:
Теоретичні основи
екологічної безпеки військ
Theoretical foundations
ecological safety of troops

2.

Лекція 1/1:
Предмет, задачі та зміст дисципліни
Subject, tasks and content of the of the academic discipline
1. Структура дисципліни
2. Базові поняття в галузі охорони НПС
3. Цілі покращення якості довкілля в оборонному
секторі
Література
1. С.Р. Артем’єв. Екологічна безпека військ: Підручник.
Харків: Підручник НТУ “ХПІ”, 2012. 308 с.

3.

Навчальне питання №1
Структура дисципліни
The structure of the academic discipline

4. Компетентності, які набуваються під час засвоєння навчальної дисципліни

1. Здатність організовувати безпечні умови праці у військових підрозділах,
дотримання техніки безпеки та протипожежної безпеки (ФК 7).
2. Здатність опановувати знання в інших галузях професійної діяльності,
здійснювати пошук, аналізувати та надавати критичну оцінку інформації з
різних джерел (ВПК 5).
3. Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та практичні проблеми, що
передбачає застосування певних теорій та методів природничих наук
(ВСК 1).
4. Здатність забезпечувати виконання заходів екологічної безпеки військ,
відпрацьовувати документацію з питань екологічної безпеки (ВСК 9).
Заплановані результати навчання
1. Застосовувати знання та розуміння процесів навчально-бойової діяльності
підрозділів військ РХБ захисту при виконанні функціональних обов’язків у
ході повсякденної діяльності, заходів бойової підготовки( РНвп 7).

5.

2. Володіти достатніми знаннями, методами і технологіями в певній галузі
забезпечення військ (сил), на рівні достатньому для розв’язування складних і
професійних задачі (РНвп 11).
3. Володіти методичними навичками, навичками саморозвитку і самоосвіти
протягом життя, підвищення бойової майстерності, вивчення та використання
передового досвіду професійної діяльності ( РНвп 13).
4. Безпечно поводитися зі спеціальними засобами, агресивними речовинами в
умовах небезпечного середовища (РНвс 1).
5. Вміння застосовувати знання на практиці, розв’язувати задачі, пов’язані з
якісною та кількісною інформацією (РНвс 2).
6. Вміння та навики проводити пошук інформації, аналізувати,
систематизувати, узагальнювати, проводити експериментальні та теоретичні
дослідження, робити обґрунтовані висновки з питань фахової діяльності
(РНвс 6).
Знання факторів впливу військової діяльності на навколишнє природне
середовище, вміння здійснювати екологічний захист військ з відпрацюванням
документації з питань екологічної безпеки (РНвс 10).
7.

6.

Порядок проходження дисципліни
Тема 1. Теоретичні основи екологічної безпеки військ
Предмет, задачі та зміст дисципліни
Основи загальної екології
Глобальні та регіональні екологічні проблеми
Екологічні ситуації
Національна екологічна політика України
Екологічна безпека як складова національної безпеки
Структура сучасної воєнної екології
Система екологічної безпеки військ
Тема 2. Джерела забруднення НПС у ЗС України
Вплив ЗС України на НПС
Характеристика воєнно-техногенних факторів впливу на НПС. Особливості
виконання заходів за різних умов обстановки
Модульна контрольна робота №1

7.

Тема 3. Основи екоаналітичного контролю за станом довкілля
Основи екоаналітичного контролю за станом довкілля
Метрологічні основи хімічного аналізу
Якість результатів аналізу
Тема 4. Підготовка об’єктів довкілля до аналізу
Етапи хімічного аналізу
Методи концентрування і виділення
Кількісні характеристики методів концентрування
Тема 5. Тестові методи аналізу
Загальна характеристика тест-систем

8.

Тема 6. Охорона атмосферного повітря у військах
Специфіка повітря як об’єкта аналізу
Джерела забруднення атмосферного повітря
Методи визначення забрудників повітря
Шляхи щодо запобігання забруднення атмосферного повітря. Особливості
виконання заходів за різних умов обстановки
Методика розрахунку збитків від забруднення атмосферного повітря
Тема 7. Охорона і раціональне використання водних ресурсів у військах
Загальна характеристика природних вод
Загальні і сумарні показники якості води
Джерела забруднення вод
Шляхи попередження забруднення вод. Особливості виконання заходів за
різних умов обстановки
Визначення інтегральних показників якості води

9.

Тема 8. Охорона і раціональне використання земель у військах
Джерела забруднення грунтів
Аналіз грунтів
Порядок переробки та утилізації відходів. Особливості виконання заходів за
різних умов обстановки
Визначення основних показників безпечності грунтів
Модульна контрольна робота №2
Тема 9. Охорона тваринного і рослинного світу у військах
Охорона тваринного і рослинного світу у військах. Особливості
виконання заходів за різних умов обстановки
Обчислення нормативів збору за забруднення довкілля на території
військового об’єкта та завдання шкоди природному комплексу.
Тема 10. Екологія людини
Поняття екології людини
Вплив забруднюючих факторів середовища на здоровʼя людини.
Гігієнічне нормування впливу факторів навколишнього середовища
здоров’я людини
на

10.

Тема 11. Захист НПС у ЗС України
Основи природоохоронного законодавства
Організація та здійснення завдань з питань екологічної безпеки військ
Виконання заходів з охорони НПС у військовій частині
Організація проведення перевірок екологічного стану військових частин
Модульна контрольна робота №3
Курсова робота
Тема 12. Методична підготовка
Стандарти підготовки військовослужбовців з екологічної безпеки військ
Організація планування екологічної підготовки у військовій частині
Закінчення
Перспективи розвитку забезпечення екологічної безпеки у ЗСУ
Екзамен

11.

Навчальне питання №2
Базові поняття в галузі охорони НПС
Basic concepts in the field
of environmental protection

12.

Для широкого трактування сучасної екології використовують терміни
«наука про довкілля», «система наук про довкілля», «енвайронментологія»
тощо
Екологія (грец. «еко» – дім, «логос» – наука) – наука про дім, місце
проживання, середовище життєдіяльності.
За Е. Геккелем (1866 р.), екологія вивчає взаємостосунки між живими
організмами і середовищем життя.
За М. Реймерсом (1992 р.), сучасна екологія – нова галузь знань,
наука про виживання у навколишньому середовищі, фундаментальна основа
для природоохоронного і середовищеохоронного знання...
Для неї характерний широкий, системний міжгалузевий погляд, вона із суто
біологічної науки перетворилася на значний цикл знань, увібравши в себе
розділи багатьох наук.
Сучасна екологія – це комплекс наук про будову, функціонування,
взаємозв’язки
полікомпонентних
і
багаторівневих
систем
«природа – суспільство» та засоби кореляції взаємного впливу техносфери
і біосфери з метою збереження життя на Землі.

13.

Об’єктом дослідження науки про довкілля є екосистеми всіх рівнів та їх
елементи.
Предметом дослідження науки про довкілля є взаємозв’язки між живими
організмами, їх групами різних рангів, живою і неживою природою, а також
особливості
впливу
природних
і
антропогенних
чинників
на
функціонування екосистем біосфери.
За М. Реймерсом, середовище – це сукупність фізичних, природноантропогенних і соціальних чинників життя людини.
Навколишнє середовище є поєднанням абіотичного, біотичного і соціального
середовищ, що сукупно і безпосередньо впливають на людей і їхнє
господарство.
Термін «довкілля» потрібно трактувати як природно-антропогенне середовище
– усі модифікації природного середовища внаслідок цілеспрямованого та
опосередкованого впливу людської діяльності.

14.

Структура сучасної екологїі ( за Г. Білявським)

15.

Основні завдання сучасної науки про довкілля
– Вивчення загального стану сучасної біосфери, умов і чинників його
формування, причин і обсягів змін під впливом різних природних
і антропогенних чинників.
– Прогнозування динаміки стану екосистем і біосфери загалом у часі
і просторі
– Розробка способів гармонізації взаємовідносин суспільства і природи,
збереження здатності біосфери до саморегуляції і самовідновлення
внаслідок оптимізації антропогенних навантажень на природні системи

16.

Групи методів екологічних досліджень за Г. Білявським:
• оціночні та реєстраційні методи;
• методи кількісного обліку;
• методи вивчення взаємозв’язків у екосистемах;
• методи моделювання;
• геоінформаційні методи;
• геоекологічні методи;
• техноекологічні методи;
• медико-екологічні методи;
• соціоекологіні методи;
• методи екоконтролю;
• оптимізаційні методи.

17.

Природний баланс і взаємодія
основних складових довкілля
– адаптивна ємність ресурсу – кількість використаного природного ресурсу
того чи іншого виду, за якої ресурс губить свої якісні характеристики або
довкілля втрачає свою спроможність до адаптації без суттєвих змін його
параметрів;
– адаптивна ємність довкілля щодо використання природних ресурсів –
інтегральний показник ступеню використання природних ресурсів
(їх кількості), при якому різко зростає швидкість негативних змін природних
умов сталого розвитку.

18.

Ресурси, які необхідні
для забезпечення життя на Землі
Біосфера – складна зовнішня оболонка Землі, населена живими організмами,
які у сукупності складають живу речовину нашої планети.
Згідно зі вченням академіка В.І. Вернадського це «область існування живої
речовини».
Еволюція біосфери – процес безперервної, одночасної і взаємопов’язаної
зміни,
по-перше,
характеру
живої
речовини
(виникнення,
розвиток
і вимирання видів, формування і руйнування біотичних угруповань),
по-друге, властивостей біосфери як оболонки Землі, перетворюваної цією
речовиною,
по-третє, сукупності абіотичних об’єктів і характеристик Землі.

19.

Навчальне питання №3
Цілі покращення якості довкілля
у оборонному секторі
Objectives of improving the quality of the
environment in the defense sector

20.

Сталий розвиток
«... Сталим можна назвати такий розвиток, який веде до
задоволення нагальних потреб суспільства без зменшення
можливостей майбутніх поколінь задовольняти їх потреби»
Мета сталого розвитку «... на рівноправній основі задовольнити потреби як
нинішнього, так і майбутніх поколінь у розвитку і сприятливому середовищі
існування»
Загальні цілі екологічно сталого розвитку:
– збереження навколишнього природного середовища;
– сталий розвиток економічної діяльності;
– раціональне використання енергії та природних ресурсів Землі.

21.

Цілі щодо поліпшення якості
довкілля у оборонному секторі
– Сприяння переходу всіх компонентів навколишнього природного
середовища країни та окремих регіонів до гармонійного екологічного стану.
– Раціональне, економічно та екологічно обґрунтоване використання
невідновлюваних та ефективне відтворення відновлюваних природних
ресурсів.
– Розвиток екологічної мережі, збереження, відновлення та відтворення
біорізноманіття.
– Удосконалення ринкових механізмів регулювання в природоресурсній
сфері.
– Попередження та припинення всіх видів нелегального використання
природних ресурсів (зокрема, браконьєрства) та їх незаконного обігу.

22.

Показники сталого розвитку
1. Показники поліпшення здоров’я і навколишнього середовища:
– скорочення числа людей, що живуть у місцевостях, де не дотримуються
стандарти чистоти води і повітря;
– зменшення випуску токсичних матеріалів, що впливають на людину;
– зниження захворюваності і смертності, викликаних зовнішнім впливом.
2. Показники економічного розвитку:
– збільшення ВНП на душу населення;
– збільшення кількості і поліпшення якості робочих місць;
– зменшення числа людей, що живуть нижче межі бідності;
– зростання заощаджень та інвестицій на душу населення;
– зростання витрат на охорону навколишнього середовища.

23.

3. Показники соціальної справедливості:
– вирівнювання доходів на душу населення;
– вироблення показників зовнішніх впливів, що впливають на різні соціальні
групи;
– високий відсоток людей з різних соціальних груп, що мають доступ до
основних соціальних благ.
4. Показники збереження природи:
– зменшення втрат ґрунтів внаслідок антропогенної діяльності;
– збільшення площі здорових боліт і сінокісних угідь;
– збільшення площі лісів і різноманіття біологічних видів;
– зменшення кількості видів, що знаходяться під загрозою зникнення;
– скорочення викидів і надлишкових добрив;
– зменшення емісії газів, що створюють парниковий ефект.

24.

5. Показники раціонального господарювання:
– скорочення матеріалоємності на одиницю продукції й на душу населення;
– скорочення відходів, наголос на їхнє вторинне використання;
– зменшення енергоємності виробництва;
– раціональне використання відновлюваних ресурсів.

25.

Завдання на самостійну роботу
Література:
1. С.Р. Артем’єв. Екологічна безпека військ: Підручник. – Харків:
Підручник НТУ “ХПІ”, 2012. – 308 с.
Навчальні питання:
1. Природні ресурси України
2. Характеристика сучасної екологічної ситуації в Україні
Методичні вказівки щодо вивчення навчальних питань
З першого навчального питання: [1] стор.