Культурна дипломатія як «м’яка сила». Що таке культурна дипломатія?

1.

Культурна дипломатія
як «м’яка сила»
Презентацію робили студенти 2-го курсу, механіко-математичного
факультету, група математика 2: Федорчук Карина, Ващенко Яна,
Хомутецька Катерина

2.

Що таке культурна
дипломатія?
Культурна дипломатія — вид публічної
дипломатії та інструмент «м'якої сили», який
можна визначити як «обмін ідеями,
інформацією, творами мистецтва та іншими
компонентами культури між державами й
народами з метою зміцнення взаєморозуміння».
З допомогою культурної дипломатії держава
може підвищити ефективність своєї зовнішньої
політики, зміцнити міжнародний авторитет,
сприяти розвитку туристичної індустрії,
позиціонувати політику держави, побороти
упередженість у ставленні до країни. Також, до
завдань культурної дипломатії входить
зміцнення відносин, підвищення соціальнокультурного співробітництва, створення і
підтримання міжнародного іміджу держави.

3.

Інструменти
культурної дипломатії
• Культурні обміни, фестивалі, мистецькі виставки,
міжнародні книжкові ярмарки, перекладені
популярні твори, обмін науковими досягненнями,
кіно, музика, живопис – все це є інструментами
культурної дипломатії.
• Важливі політичні заходи часто супроводжуються
урочистостями, до яких можна віднести виступи
відомих виконавців, концерти найкращих
національних оркестрів і т.д. Такі заходи прийнято
приурочувати, зокрема, до свят, що можуть
супроводжуватися маршами, парадами тощо. До
значущих заходів належить організація у
дипломатичних представництвах прийомів з
нагоди національних свят ‒ це один із способів
представити свою державу.

4.

Історіографія досліджень у сфері
культурної дипломатії
Уважають, що поняття «культурна дипломатія» в 1960-х
запропонував американський дослідник Ф. Баргурн. Ішлося
насамперед радше про негативний, аніж позитивний контекст —
маніпулювання культурними «матеріалами й кадрами», якими
СРСР не гребувала у своїй дипломатичній діяльності. Одним з
авторів, який порушив питання про роль культурної дипломатії в
дипломатичній діяльності урядів та їхніх представників, був Е.
Гейг із працею 1974 р. «Культурна дипломатія в Європі»: «У період
між двома світовими війнами, коли втручання урядів у міжнародні
культурні відносини стало поширеною практикою, культурну
дипломатію здебільшого, якщо не цілком, було обмежено вже
застарілою назвою “культурна пропаганда”. Ця асоціація надала
культурній дипломатії негативного сенсу, що призвело до значного
зменшення використання цього терміна на позначення
колективної культурної співпраці...» Для Е. Гейга культурна
дипломатія була інструментом або ж механізмом, який можна
застосовувати і з позитивною, і з негативною метою. А до того, що
поняття культурної дипломатії часто використовують як синонім
пропаганди, призвело саме суперництво двох політичних блоків
під час холодної війни в 60-х рр.

5.

Посилання на джерела інформації
• https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%
D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D
0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F
• https://sshdir.org.ua/wp-content/uploads/2021/04/ukr.pdf

6.

Дякуємо за увагу!