Формування грошово - фiнансової системи Київської Русi. Безмонетна епоха

1.

Крок 1. Питання “про запас” (усно):
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Прямий обмін одних товарів або послуг на інші без використання
грошей, це …..
Надання в борг товарів або грошей - це …
Обов’язкові платежі, які повинні сплачувати фізичні та
юридичні особи на користь держави, - це …
Паперові гроші з’явилися (де? коли?) ….
Ступінь задоволення матеріальних потреб людини, її якість
життя …
Аналогом сучасного кредитування у давнину було …
Документ, який засвідчує факт страхування, називається …

2.

Формування грошово-фінансової
системи Київської Русі
Безмонетна епоха

3.

Історія грошей в Україні
• Гроші- це національні знаки вартості, які випускає держава
примусовим курсом замість повноцінних (золотих) грошей для
покриття своїх витрат.

4.

Античний період
• Найдавнішими монетами, відкарбованими на українських землях були
емісії грецьких колоній заснованих на північному узбережжі Чорного моря.
Випускались вони впродовж 6 ст. до н. е. — 4 ст. н. е. Однак ареал їх
розповсюдження є незначним. Одночасно поширювались і монети,
карбовані на монетних дворах материкової Греції та островів Егейського
моря і Малої Азії.
• У 6-7 ст. на землях України з'явилася невелика кількість візантійських
монет — срібних та бронзових, рідше золотих.

5.

Період Київської Русі
• Впродовж 8-11 ст. на грошовому ринку Київської держави домінують арабські дірхеми,
відкарбовані на чисельних дворах Арабського халіфату у Середній Азії, Ірані, Північній
Африці, на Близькому Сході і навіть на Піренейському півострові. На Русь вони
проникали двома основними шляхами — Волзьким та шляхом «з варяг у греки».

6.

Період Київської Русі
• В епоху найбільшої могутності Київської держави князі
розпочали власне монетне карбування. Так, Володимир
Святославич
Великий
(980—1015)
випускав
«златники» та «срібляники» — золоті та срібні монети,
на лицевому боці яких розміщено зображення князя з
усіма регаліями, а на зворотньому — княжий герб —
тризуб. Після Володимира Великого срібну монету
карбували князі Святополк Ярополкович (1015—1019),
Ярослав
Мудрий
(1019—1054)
та
можливо,
тмутараканський князь Олег-Михаїл.

7.

Період Київської Русі
• У другій половині 11 ст. у зв'язку з
припиненням масового ввезення іноземних
монет і відсутністю власних покладів срібла
Київська Русь вступає у т. зв. «безмонетний
період».
• Є припущення, що тоді роль засобів обігу
виконували хутра звірів, насамперед, куниці
(Martes)
та
вивірки
(Sciurus).
Вони
використовувалися паралельно з арабськими
монетами. У письмових джерелах згадуються
такі номінали тогочасної грошової системи:
куна,
ногата,
рєзана,
векша,
гривна.
Співвідношення між ними виглядає так: 1
гривна = 20 нотатам = 25 кунам = 50 рєзанам =
150 векшам.

8.

• «У давній Русі слово «скот» також означало
гроші, а слово «скитниця» - казну.
Дослідники припускають, що всі ці терміни
походять від давнього індоєвропейського
терміну, який був узагальнюючим для
позначення різних видів майна і багатства, а
в пізніших східнослов'янських мовах-зберігся
лише для домашньої худоби. Або ж
пов'язують безпосередньо зі скотарством та
його продуктами, як мірою багатства та
вартості.»
• Але вже в давньоруські часи термін
«скот»,
напевно,
вважався
архаїчним. Давньоруські джерела
віддають
перевагу
терміну
«куни»в
узагальнюючому
розумінні - гроші. А в більш пізніх
редакціях давніх текстів «куни»
замінюють
окремі
випадки
вживання
терміну
«скот».
В
давньоруських джерелах фіксується
чітке словосполучення «гривня кун»

9.

Гроші за худобу

10.

Срібник Володимира Святославовича
• Володимир I
Свѧтославичь
Великий
Володимѣръ
• Срібленик Володимира. Кінець Х ст.
("Владімір' а се його сребро / ис хс").

11.

Златник Володимира Святославовича.
980-1015
Срібники Володимира Святославовича.
980-1015

12.

Срібник Ярослава Мудрого
Великий князь Київської Русі
Початок ХІ ст. (1019-1054 рр.)

13.

• Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше
зустрічається в "Повісті минулих літ": князь Олег, Літопис оповідає
прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив
варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради
миру».[

14.

Цікаво….
• В XI ст. слово «гривна» набуло іншого значення -- вагового. Вага
срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому
поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються
гривна срібна (вагова - між 160 та 205 грамами залежно від типу)
та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість
була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна
гривна стала дорівнювати кільком кунам. В XII ст. гривна срібна
(близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1
гривня кун = близько 51 г).
В ті часи існувало декілька видів гривен. Були «львівська»,
«харківська», «луцька» гривні. З XI ст. у Київській Русі в обігу були так
звані «київські» гривни, які мали шестикутну форму, існували до
татаро-монгольського нашестя.

15.

Гривна
ПРИКРАСА

16.

Гривні
Київська гривня

17.

Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла
ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI
столітті. Сама ж назва «гривня» походить від
назви прикраси з золота або срібла у вигляді
обруча, який носили на шиї (тобто -- на
«загривку»), і звали гривна. Частіше за все це
були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді
голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю.
Коштовні гривни створювалися цілком із золота.
«Безмонетний період» в історії грошового обігу Київської
Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

18.

Завершення «безмонетного» періоду….
• «У першій половині ХІV ст. на грошовому ринку західноукраїнських
земель дедалі більше поширюються монети іноземного карбування.
Переважно це були польські денарії, а також празькі гроші. У грамоті
на війтівство у м. Санок останній галицько-волинський князь Юрій ІІ
(1323-1340) встановив оплату за розгляд судових справ - по два денарії
до княжої скарбниці і один війтові.»
• Поширення у ХІV ст. на грошовому ринку українських земель і
іноземних монет, насамперед празьких грошів, та відновлення
монетного карбування у Київському, Чернігово-Сіверському
князівствах, Галицькій Русі та на Поділлі завершили «безмонетний»
період історії грошового господарства.

19.

Гроші Вацлова ІІ
Польські

20.

Домашнє завдання…
• 1. Опрацювати презентацію.
• 2. Усно виконати завдання на слайді № 1 (крок 1 ).