Українське питання в контексті міжнародних відносин. Кримська (Східна) війна 1853 – 1856 рр

1.

Українське питання в контексті
міжнародних відносин.
Кримська (Східна) війна
1853 – 1856 рр.
Історія України
9 клас

2.

План уроку:
• 1. Українське питання в контексті
європейської міжнародної політики.
• 2. Чергова спроба Російської імперії
розв´язати турецьке питання. Кримська
(Східна) війна 1853 – 1856 рр.
• 3. Вплив війни на становище в
Наддніпрянській Україні.
• 4. Селянський рух під час Кримської
(Східної) війни.

3.

Українське питання в контексті
міжнародних відносин.
• У другій половині XIX ст. українські землі
залишались об’єктом геополітичних
інтересів сусідніх держав, які прагнули
поширити свій вплив у цьому регіоні.
• Тож, втручаючись у вирішення «східного
питання», європейські та турецькі
дипломати надавали українським
територіям особливе значення.

4.

Робота з документом
Німецький географ і мандрівник ХІХ ст.
Йоганн Коль про українців:
• Вони називають себе малоросіянами, або
просто руськими, руснаками, русинами,
рутенами. Усі ці... походять від назви
«Русь», а не «Росія»... Малороси є
численним народом зі своєю мовою і
власними історичними спогадами...
відносно віку малоросійському роду
належить пріоритет перед великоруським
народом.

5.

О. фон Бісмарк так
оцінював українське
питання:
• “Щоб утримати мир у
Європі, необхідно створити незалежну Україну.
Відрив України був би
важкою ампутацією для
Росії”.

6.

Микола І (1796 – 1855 рр.)
• “Ми держава не
торговельна, не
аграрна, а військова
і покликання наше –
бути грозою світу”.

7.

Кримська (Східна) війна 1853 – 1856 рр.
Росія
1853
Османська
імперія
Причиною конфлікту було прагнення Росії посилити
вплив на Балканах, захопити протоки Босфор і
Дарданелли та перетворити Чорне море на закритий,
цілком контрольований внутрішній басейн Російської
імперії.

8.

Привід
• Суперечка на релігійному ґрунті за володіння святими церквами, що містилися на
підконтрольній турецькому уряду території.

9.

Основні військові
дії проходили на
Кримському
півострові.
Воєнні дії велися
також на Балтійському та Білому
морях, у Тихому
океані та на
Кавказі.

10.

Союзники Османської
імперії
Англія
Франція
Сардинське
королівство

11.

30 листопада 1853 р. – Синопська
битва.
Турецький
флот був
знищений.

12.

Битва на річці Альма 8 вересня 1854 р.
• Російська армія програла
генеральну битву.

13.

• Реконструкції
Альмінської битви.

14.

15.

Облога Севастополя (1854 – 1855 рр.)
• Обороною міста командували:
В. Істомін
П. Нахімов
В. Корнілов

16.

Франц Рубо. Фрагмент панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.». 1904
Панорама розповідає про один з епізодів 349-денної оборони міста – відбиття його
захисниками штурму англійсько-французької армії 18 червня 1855 р.

17.

Славетні імена оборонців:
• Петро Кішка – український
матрос, герой Севастополя.

18.

Славетні імена оборонців:
• Даша Севастопольська – сестра милосердя

19.

Славетні імена оборонців:
• Микола Пирогов – на
практиці розробив основоположні вчення про військовопольову хірургію.

20.

• 2 березня 1855 р.
Микола І помер.
• Наступним
імператором Росії
став його син
Олександр ІІ.

21.

Паризький мирний договір 1856 р.
• Росія втрачала острови в дельті Дунаю та частину
Південної Бессарабії, але їй поверталися взяті в ході
військових дій Севастополь та інші кримські міста.
• Туреччині - зайняті російськими військами Каре і
Карська область.
• Росії та Туреччині, як чорноморським державам,
заборонялося мати на Чорному морі військовий флот, а
на Чорноморському узбережжі військові фортеці й
арсенали.

22.

Становище України в умовах Кримської війни:
• На українців ліг основний тягар воєнних дій.
• Особовий склад Чорноморського флоту та інших
підрозділів сухопутних військ Російської імперії,
за винятком вищого командування та переважної
більшості офіцерів, був сформований
здебільшого з уродженців України.
• Переважно в Україні збирали запаси
продовольства й фуражу.
• Населення Півдня України опікувалося
лікуванням хворих та поранених під час бойових
дій.
• Селяни перевозили тисячі солдатів, потрібні
армії вантажі тощо.

23.

“Київська козаччина” лютий 1855 р.
У селах поширювалися чутки,
що всі, хто запишеться до
ополчення, стануть козаками,
а після запису в «козаки»
будуть звільнені від кріпацтва,
одержать землі й майно,
стануть вільними
хліборобами.
Для придушення
«козаччини»
в Київську губернію царський
уряд спрямував регулярні
війська та поліцію.
Привід:
• опублікування
маніфесту про
створення державного
ополчення.

24.

«Похід у
Таврію по
волю».
Навесні 1856 р.
серед селян
поширилися
чутки, що
царський уряд
закликає
переселятися до
Криму та що
кріпакампереселенцям
будуть давати там
землю і волю.
Селяни знімалися
цілими селами,
з жінками й
дітьми.

25.

Домашнє завдання:
• Опрацювати §15 – усно.
• Опрацювати запитання та завдання до
параграфа.