Презентація РОЗУМНИЙ

1.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
на здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти
на тему:
ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ
СТАРШОКЛАСНИКІВ СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ РІЗНОГО ТИПУ
РОЗУМНИЙ МИКИТА СЕРГІЙОВИЧ
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент
Віцько Сергій Миколайович

2.

Актуальність проблеми
Організація процесу фізичного виховання старшокласників здійснюється згідно
з державною програмою з фізичної культури для 10-11 класів та
рекомендаціями Міністерства освіти і науки України. Але варіативно-модульну
складову програми та умови організації навчального процесу в закладах
середньої освіти різного типу (ліцеях, ліцеях-інтернатах, гімназіях, навчальновиховних
комплексах,
спеціалізованих
та
загальноосвітніх
школах)
використовують залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення
закладу. Тому навчальний процес в них здійснюється по різному. Отже,
реалізація програми з фізичного виховання в закладах середньої освіти матиме
свої відмінності та по різному впливатиме на стан здоров’я і фізичну
підготовленість учнів.

3.

Об’єкт дослідження:
процес фізичного
виховання
старшокласників
середнього
загальноосвітнього
навчального закладу та
ліцею.
Предмет дослідження:
характеристика різних рівнів рухової
активності та ефективність їхнього
впливу на функціональний стан,
фізичний розвиток та фізичну
підготовленість учнів різних типів
навчальних закладів

4.

Мета дослідження
експериментально обґрунтувати
можливість запровадження в
освітньому закладі нового типу
різнорівневих режимів рухової
активності.

5.

Завдання роботи:
Для досягнення поставленої мети під час дослідження вирішувалися такі
завдання:
1. Визначити особливості потребнісно-мотиваційної характеристики
фізичної культури старшокласників загальноосвітньої школи та ліцею.
2. Виявити рівні фізичного розвитку, фізичних та інтелектуальних здібностей у
учнів різних типів навчальних закладів, визначити структуру взаємозв'язку
даних показників.
3. Розробити та експериментально обґрунтувати методику розвитку
різнорівневої рухової активності учнів.

6.

Методи дослідження
Для розв'язання визначених завдань використано низку методів дослідження:
теоретичні (аналіз наукової літератури в галузі філософії, соціології, педагогіки,
психології та медицини, вивчення державних документів з питань виховання
здорового способу життя та розвитку фізичної культури, порівняння, систематизація
теоретичного матеріалу з проблеми дослідження, узагальнення, що дають змогу
зробити висновки), емпіричні (педагогічні спостереження, анкетування, тестування,
контрольні роботи, опитування, бесіди, педагогічний експеримент, кількісний та
якісний аналіз)

7.

Дослідно-експериментальна база
Педагогічний експеримент
Основний педагогічний
експеримент проводився
період 2023-2024 в ліцеї № 2
міста Полтава та
середнього
загальноосвітнього
навчального закладу №7.

8.

Результати дослідження
Основним завданням цього дослідження було виявлення фізкультурноспортивних інтересів у старшокласників різних типів навчальних закладів.
Розглядалася потребнісно-мотиваційна характеристика фізичної культури
учнів старшого шкільного віку. Нами також вивчалася рухова активність,
мотивація до занять фізичними вправами. Фізична активність школярів
вивчалася за такими параметрами як вид спорту, мотивація до занять,
регулярність, частота занять, тривалість одного тренування та сума часу
занять за тиждень, організаційні форми занять (самостійно вдома з
батьками, у шкільній секції). Аналізувалася також думка учнів про доцільність
занять тим чи іншим видом спорту.

9.

Результати дослідження
У процесі анкетування більше половини старшокласників (54,2%) вважають, що
кількість уроків на тижні потрібно збільшити до трьох разів, 20,0% схильні до двох
разових занять і 25,8% учнів хотіли б збільшити кількість уроків фізичної культури до
чотирьох разів на тиждень. Крім того, на запитання: «Як Ви вважаєте, чи треба
збільшити чи зменшити кількість уроків з фізичної культури?» 82,1% опитаних дали
ствердну відповідь, що свідчить про те, що два заняття на тиждень для
старшокласником не-достатньо, але практично щоденне заняття з фізичної
культури (4 рази на тиждень) теж не всім «до душі», як було вже вище вказано і
тому в цьому випадку слід знайти оптимальний варіант.

10.

Результати дослідження
Модельні характеристики рухового режиму учнів експериментальної групи
Середня
кількість
кроків
Триваліст
ь, хв
Кількість
разів на
тиждень
Гімнастика до уроків
200-300
5
5
Інтенсивність
навантажень
Низька
Физкультурні хвилинки
100-200
2-3
15
Низька
5000-5500
40
2
Розвиток фізичних здібностей, навчання рухових
дій, формування здорового способу життя
Рухливі ігри
500-600
5
10
Низька
помірна,
велика,
висока
Низька
помірна,
Спортивні
ігри
6000-6500
60
1
Розвиток фізичних здібностей, формування
колективізму
Плавання
3000
30
1
Низька
помірна,
велика,
Помірна,
велика,
висока
Рекреа
ційнооздоро
вча
Основні завдання
Формировання правильнї постави
Профілактика розумової і статичної втоми
Профілактика перевтоми
Тренуюча
Урок фізичної культури
Направ
леність
Форма організації
рухової активності
Розвиток витривалості та координаційних
здібностей, удосконалення дихальної функції

11.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Аналіз даних науково-методичної літератури дав можливість визначити зацікавленість
науковців проблематикою, яка пов’язана з низькою мотивацією школярів до занять
фізичною культурою, низьким рівнем фізичного здоров’я, високим навчальним
навантаженням, недостатньою руховою активністю школярів. Також дослідження
підтверджують низьку освіченість старшокласників в ділянці організації та проведення
самостійних занять фізичною культурою. Незважаючи на те, що всі освітні заклади
використовують єдину державну програму з фізичної культури для 10–11-х класів та
рекомендації Міністерства освіти і науки України, умови організації навчального
процесу в закладах середньої освіти різних типів мають відмінності у матеріальнотехнічному та кадровому забезпеченні, навчальному режимі, що впливатиме на
фізичне здоров’я і фізичну підготовленість учнів закладів загальної середньої освіти,
що і визначило необхідність подальших досліджень.

12.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Найбільший показник рухової активності учнів загальноосвітньої школи та ліцею
виявлено в літній період (липень) як у юнаків, так і у дівчат, а найменша
спонтанна рухова активність - в зимовий період (січень). За показниками
рухової активності учні загальноосвітньої школи істотно перевершують ліцею,
що навчаються.
У учнів ліцею відзначається значна частка часу, що відводиться на навчальну
діяльність, при цьому виражений низький рівень рухової активності.
Показники довжини та маси тіла у юнаків та дівчат загальноосвітньої школи та
ліцею відповідно не різняться. Юнаки загальноосвітньої школи мають достовірну
перевагу (порівняно з юнаками ліцею) за показниками стрибка в довжину з
місця (3,3 %, р < 0,05), метання набивного м'яча (5,8 %, р < 0,05) , 6-хвилинного
бігу (6,8%, р<0,05), стрибки зі скакалкою (11,5%, р<0,05). У дівчат тільки в
стрибках у довжину з місця (9,6%, р < 0,05) і в підтягуванні на низькій перекладі
(23,6%, р < 0,05) виявлено суттєві міжгрупові відмінності.

13.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У учнів різних навчальних закладів виявлені особливості структури
взаємозв'язку показників інтелектуальних та фізичних здібностей.
Високий рівень рухової активності підвищує фізичну та розумову
працездатність, забезпечує більш високий рівень фізичної
підготовленості, знижує захворюваність, сприяє підвищенню
успішності. Тільки дана технологія забезпечує необхідні умови для
повноцінної підготовки учнів ліцею.

14.

Апробація результатів
дослідження

15.

Дякую за увагу!