Дрохва. Тварина з Червоної Книги України

1.

Підготувала
Учениця 7-А класу
Миколаївської гімназії 4
Брезгунова Анастасія

2.

3. Вид – Дрохва (Otis tarda) Рід – Дрохва (Otis) Родина – Дрохвові (Otidae) Ряд – Журавлеподібні (Gruiformes)

4.

Середовище
існування:
Дрохва – це найбільш масивний літаючий
птах із усіх європейських представників.
Дрохви мешкають у Центральній та частково
Східній Європі та на півдні Піренейського
півострова. Також поширені у помірних
широтах більшої частини Азії. Ідеальні
умови для цих птахів забезпечують полинові
та злакові степи. На території України
популяція дрохв збереглася в заповіднику
Асканія-Нова.

5. Довжина тіла – 75-105 cм Розмах крил – 190-260 см Вага – самиця до 7,5 кг, самець до 18 кг Тривалість життя – 20 років.

Опис:
Довжина тіла – 75-105 cм
Розмах крил – 190-260 см
Вага – самиця до 7,5 кг, самець до 18
кг
Тривалість життя – 20 років.

6. Оперення у них на грудях та спині рудувато-коричневе з узором із дрібних чорних пістрявин. Черевний бік білий. Шия довга то досить товста. М

Оперення у них на грудях та спині рудувато-коричневе з узором із
дрібних чорних пістрявин. Черевний бік білий. Шия довга то досить
товста. Маленька голова вкрита короткими сірими перами. Дзьоб
короткий та міцний; під дзьобом розміщені білі «вуса» - пучки подовжених
ниткоподібних пір’їн. Хвіст червонувато-коричневий, прикрашений білою
облямівкою. Довгі та сильні ноги вкриті жовтуватими лусочками. Три
пальці з міцними кігтями звернені вперед.

7. День у день птахи обходять свої ділянки у пошуках корму. Дрохви дуже пильні та лякливі: помітивши небезпеку здалеку, вони вмить кидаються н

Спосіб життя:
День у день птахи обходять свої ділянки у пошуках
корму. Дрохви дуже пильні та лякливі: помітивши
небезпеку здалеку, вони вмить кидаються навтьоки,
а якщо загроза близька – сидять нишком, припавши
до землі, і завдяки камуфляжному забарвленню
зливаються з оточуючим середовищем у високій
траві. Літають вони порівняно легко, роблячи
рівномірні та глибокі змахи крилами, як деякі види
гусей, але ширяти не вміють.

8. Самиця викопує неглибоку яму, ледь вислану сухими травинками, і з середини квітня до кінця травня відкладає 1-3 яйця зеленувато-бурого чи ол

Розмноження:
Самиця викопує неглибоку яму,
ледь вислану сухими
травинками, і з середини квітня
до кінця травня відкладає 1-3
яйця зеленувато-бурого чи
оливкового забарвлення з
темними крапинками.
Насиджуванням кладки протягом
21-26 днів займаються лише
самиці. Першу добу
новонароджені пташенята
проводять у гнізді, а потім йдуть
слідом за матір’ю у степ на
пошуки харчів.